Туберкульоз - І.Т.П'ятночка 2005
Первинний туберкульоз
Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень
Фіброзно-кавернозний туберкульоз - це хронічний деструктивний процес, що характеризується наявністю старої фіброзної каверни, вираженого фіброзу і вогнищ бронхогенної дисемінації в легеневій тканині, що оточує каверну або в інших ділянках легень; тривалим хвилеподібним перебігом із періодами загострень і ремісій, постійним або періодичним бактеріовиділенням. В соціальному аспекті хворі на Фіброзно-кавернозний Туберкульоз легень є інвалідами, переважно II групи (рис. 20).
Частота фіброзно-кавернозного туберкульозу серед осіб хворих на вперше діагностований туберкульоз легень становить 1,2 %, серед контингентів протитуберкульозного диспансеру - приблизно 10 %. Фіброзно-кавернозний туберкульоз є основною причиною смерті хворих на туберкульоз легень.
Патоморфологія. Фіброзно-кавернозний туберкульоз формується при несприятливому перебігу інфільтративного, дисемінованого, вогнищевого туберкульозу легень. Поширеність змін в легенях може бути різною і процес буває однобічним і двобічним з наявністю від однієї до декількох каверн, а також пневмосклерозу, емфіземи і бронхоектазів.
Стінка каверни має тришарову будову: внутрішній - піогенний, середній - грануляційний, зовнішній - фіброзний.
Клініка. Клінічні прояви фіброзно-кавернозного туберкульозу різноманітні. Вони зумовлені як самим туберкульозом, поширеністю і фазою процесу, змінами в легеневій тканині, так і ускладненнями.
Розрізняють декілька клінічних варіантів перебігу фіброзно-кавернозного туберкульозу легень:
1. Обмежений фіброзно-кавернозний туберкульоз легень зі стабільним перебігом.
2. Обмежений або поширений фіброзно-кавернозний туберкульоз легень з прогресуючим перебігом.
3. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень з ускладненнями.
Class="center">
Рис. 20. Фіброзно-кавернозний туберкульоз верхньої частки правої Легені, фаза інфільтрації та обсіювання. Оглядова рентгенограма
При першому варіанті має місце обмежений процес з каверною і фіброзом, а також незначною кількістю вогнищ у навколишній легеневій тканині. Симптоми інтоксикації, бронхопульмональний синдром слабо виражені. В харкотинні МБТ можуть бути відсутні. Хворі відносно працездатні. Подібний стан може спостерігатися довго. Однак при несприятливих факторах, незадовільному медичному обслуговуванні настає прогресування фіброзно-кавернозного туберкульозу легень.
Прогресуючий варіант фіброзно-кавернозного туберкульозу легень характеризується хвилеподібним перебігом. Маловиражені симптоми інтоксикації і бронхолегеневий синдром посилюються. В період загострення навколо каверни з’являється перифокальна інфільтрація, свіжі вогнища і навіть свіжі порожнини розпаду. В харкотинні виявляють МБТ. Виражені зміни в крові, а також функціональні порушення.
Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень з ускладненнями перебігає переважно аналогічно другому варіанту, проте додатково можуть з’являтися ускладнення специфічного і неспецифічного характеру.
Специфічні ускладнення: туберкульоз гортані, бронхів, плеври (Туберкульозний Плеврит), кишок, нирок, геніталій та інших органів.
До неспецифічних відносять: кровохаркання і кровотечі, Спонтанний пневмоторакс, Хронічне Легеневе Серце, Амілоїдоз внутрішніх органів, Ателектаз, неспецифічні запальні та грибкові ускладнення (аспергільоз, кандидомікоз).
Діагностика базується на даних анамнезу, рентгенологічної картини (наявність каверни, фіброзу і вогнищ), Деформації грудної клітки, фізикальних даних, змін у крові, наявності МБТ в харкотинні.
Диференціальна діагностика проводиться з хронічним абсцесом, полікістозом, раком у фазі розпаду, бронхоектатичною хворобою.
Лікування. Понад 95 % хворих на фіброзно-кавернозний туберкульоз легень раніше лікувалися з приводу однієї з форм туберкульозу, тому призначення як мінімум 5 протитуберкульозних препаратів проводиться строго індивідуально, залежно від чутливості МБТ до них, переноси- мості, наявності ускладнень, супутніх захворювань і віку хворих. Метою лікування є ліквідація інтоксикації, розсмоктування свіжих вогнищ та інфільтратів, санація каверн, припинення мікобактеріовиділення. Крім хіміотерапії, яка сприяє загоєнню каверн у 5-10 % хворих на фіброзно-кавернозний туберкульоз легень, застосовують патогенетичні засоби, хірургічне втручання. Отже, лікування повинне бути комплексним, тобто включати Антимікобактеріальні препарати, патогенетичні засоби і Хірургічні Методи, що дозволяють підвищити ефективність лікування, зокрема припинити мікобактеріовиділення у 50-60 % хворих. Загальна тривалість основного курсу лікування коливається від 12 до 18 місяців, а у хворих на хіміорезистентний туберкульоз (резистентність МБТ мінімум до ізоніазиду і рифампіцину) - переважно 14-16 місяців.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Визначення фіброзно-кавернозного туберкульозу легень.
2. Причини формування фіброзно-кавернозного туберкульозу легень.
3. Клініко-рентгенологічні варіанти перебігу фіброзно-кавернозного туберкульозу легень.
4. Ускладнення фіброзно-кавернозного туберкульозу легень.
5. Диференціальна діагностика фіброзно-кавернозного туберкульозу легень.
6. Основні режими хіміотерапії при фіброзно-кавернозному туберкульозі легень.
7. Патогенетична терапія у хворих на фіброзно-кавернозний туберкульоз легень.
8. Покази і протипокази до хірургічного лікування хворих на фіброзно-кавернозний туберкульоз легень.
ТЕСТИ
1. Частота фіброзно-кавернозного туберкульозу легень серед хворих на вперше діагностований туберкульоз легень:
A. 1,2 %
B. 6,2 %
C. 8 %
D. 10 %
E. 12 %
2. З якої клінічної форми туберкульозу частіше формується фіброзно-кавернозний туберкульоз легень?
A. Туберкульоми
B. Первинного туберкульозного комплексу
C. Інфільтративної
D. Вогнищевої
E. Циротичної
3. Найбільш часте неспецифічне ускладнення фіброзно-кавернозного туберкульозу легень:
A. хронічне легеневе серце
B. туберкульоз гортані
C. спонтанний пневмоторакс
E. амілоїдоз внутрішніх органів
4. Найбільш часте специфічне ускладнення фіброзно-кавернозного туберкульозу легень:
A. туберкульоз гортані
B. туберкульоз кишок
C. туберкульозний плеврит
D. туберкульоз геніталій
5. Хворий К., 35 років. Скарги на кашель з виділення харкотиння, слабкість, задишку при незначному фізичному навантаженні. Три місяці тому повернувся з місць позбавлення волі. При огляді права половина грудної клітки звужена, відстає в акті Дихання. МБТ виявлені бактеріоскопічно. Яка клінічна форма туберкульозу легень?
A. Туберкульома
B. Вогнищевий туберкульоз
C. Туберкульозний плеврит
D. Дисемінований туберкульоз легень
E. Фіброзно-кавернозний туберкульоз
6. У хворої К., 36 років, вперше діагностовано фіброзно-кавернозний туберкульоз легень. МБТ стійкі до етамбутолу і стрептоміцину. Призначте найбільш оптимальну комбінацію антимікобактеріальних препаратів.
A. Рифампіцин + ізоніазид +канаміцин + піразинамід
B. Ізоніазид + рифампіцин + тіоацетазон + віоміцин
C. Ізоніазид + канаміцин + ПАСК + етіонамід
D. Канаміцин + етіонамід + рифампіцин + фтивазид
E. Ізоніазид + циклосерин + протіонамід + канаміцин
7. Найчастіша безпосередня причина смерті хворих на фіброзно-кавернозний туберкульоз легень.
A. Ателектаз легені
B. Хронічне легеневе серце
C. Легенева кровотеча
E. Прогресування туберкульозу
8. Патологоанатомічні зміни при циротичному туберкульозі легень.
A. Виражені бульозно-дистрофічні зміни
B. Масивне розростання грубої сполучної Тканини в легенях і плеврі із специфічними активними фокусами в легенях
C. Інкапсульовані туберкульозні фокуси
D. тара каверна з вираженим фіброзом
E. Множинні каверни, фіброз і поліморфна вогнищевість
9. З яким захворюванням потрібно диференціювати фіброзно-кавернозний туберкульоз легень:
A. еозинофільним інфільтратом
B. хронічним бронхітом
C. хронічним абсцесом
D. крупозною пневмонією
E. кістою легені
10. З яким захворюванням найменш доцільно проводити диференціальну діагностику фіброзно-кавернозого туберкульозу?
A. Хронічним абсцесом
B. Центральним раком
C. Полікістозом
D. Хронічним бронхітом
E. Бронхоектатичною хворобою
11. Хвора З. 45 років, поступила в тубстаціонар з приводу легеневого кровохаркання. Протягом двох останніх років турбує кашель з виділенням харкотиння, задишка, підвищення температури тіла до 37,5 °С. Не обстежувалася рентгенологічно протягом п’яти років. При огляді - ліва половина грудної клітки звужена, відстає в акті дихання. Над верхнім її відділом - різнокаліберні вологі хрипи. Яка найбільш ймовірна клінічна форма туберкульозу легень?
A. Туберкульома
B. Дисемінована
C. Фіброзно-кавернозна
D. Циротична
12. Диференціальну діагностику циротичного туберкульозу проводять з:
A. карциноматозом
B. ериферичним раком
C. аспергільомою
D. еозинофільним інфільтратом
E. агенезією легені
ЗАДАЧІ
1. Хворий 3., 37 років, вага - 65 кг, знаходиться на стаціонарному лікуванні 5 місяців з приводу РТБ (04.05.2003) верхньої частки правої легені (інфільтративний), Дестр+, МБТ+М+К+, Резист+(Н), Гіст0, Кат2 Ког2(2003). Лікування проводилося стрептоміцином по 0,5 г, ізоніазидом по 0,3 г, етамбутолом по 0,8 г. На рентгенорамі звуження верхньої частки правої легені, під ключицею кільцеподібна тінь діаметром 3 см, навколо якої фіброзні тяжі і поодинокі вогнищеві тіні, МБТ (-).
а) Причини неефективного лікування.
б) Обгрунтуйте діагноз на даний час.
в) План подальшого лікування.
2. Хворий К., 45 років, столяр, 6 років тому захворів на фіброзно-кавернозний туберкульоз верхньої частки правої легені. Після 2-річної інтенсивної антимікобактеріальної терапії, настало стійке припинення бактеріовиділення; у верхній частці правої легені тонкостінна неправильної форми порожнина. Ознак активації туберкульозного процесу немає. В сім’ї 3-є дітей.
а) Сформулюйте діагноз.
б) Подальша тактика лікаря.
3. У хворого 50 років, у верхній частці лівої легені виявлена порожнина розпаду з товстими нерівними стінками і з горизонтальним рівнем рідини. Вогнищ бронхогенного обсіювання немає, скарги на біль у верхній ділянці грудної клітки зліва, задишку, кровохаркання, Температура тіла до 38 °С. Вважає себе хворим на протязі 5-ти місяців. Аналіз крові: лейк. - 10,0х109/л, ШОЕ - 65 мм/год.
а) Сформулюйте попередній діагноз.
б) План обстеження.
Последнее обновление: 15/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.