Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Штучний аборт
Переривання вагітності після 12 тижнів
Хірургічні методи

Для переривання вагітності в пізні терміни застосовується малий Кесарський розтин. Це кесарський розтин, який виконується до 28 тижня вагітності при наявності протипоказань до інших способів медичного аборту та при необхідності швидкого завершення вагітності. Також ця операція може бути застосована при наявності показань до стерилізації шляхом операції на маткових трубах або до хірургічного втручання з приводу будь-якого утворення статевих органів при одночасній необхідності перервати Вагітність.

Малий кесарський розтин може бути виконаний як піхвовим так і трансабдомінальним шляхом.

Піхвовий малий кесарський розтин застосовують, якщо термін вагітності становить 16-20 тижнів. Запропоновано декілька методик вагінального кесарського розтину, сутність яких полягає в розтині шийки матки та нижнього сегменту з утворенням доступу в її порожнину. Через утворенний отвір видаляють плід та послід. Кінцевим етапом операції є відновлення цілосності Тканини матки та піхви.

Малий кесарський розтин через передню черевну стінку частіше виконується в термін 20-28 тижнів. Техніка виконання даної операції майже не відрізняється від такої ж при звичайному кесарському розтині.

Не дивлячись на всю ефективність описаного методу переривання вагітності в пізні терміни, потрібно пам’ятати, що гістеротомія є достатньо травматичною операцією. Навіть при сучасному рівні хірургічної техніки та анестезіологічної допомоги можливі ускладнення під час операції, в найближчий операційний період, а також у віддалені терміни після операції.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.