Грип - Діагностика, лікування, профілактика - В.Д. Москалюк 2010

Грип
Клініка

У клінічному плані Грип - це стала хвороба (триденна гарячка) при безперервній мінливості збудника.

Інкубаційний період триває від кількох годин до двох діб. Клінічна симптоматика грипу, спричиненого вірусами типів А і В, приблизно однакова. Вірус типу С зумовлює переважно легкі форми хвороби. Тяжкі форми виникають під час епідемій частіше, ніж у міжепідемічний період.

Розрізняють типовий (з наявністю токсикозу і катаральних явищ) і атиповий грип. Останній включає афебрильну, акатаральну та блискавичну форми. Ще розрізняють ускладнений і неускладнений грип, який може мати легкий, середньої тяжкості, тяжкий і дуже тяжкий перебіг.

Типовий грип розпочинається раптово: хворого починає морозити, швидко наростає біль голови і підвищується Температура тіла.

Біль голови локалізується переважно в ділянці лоба, надбрівних дуг, рідше у скронях, з переходом на очні яблука. Незабаром приєднуються біль і ломота в м'язах, великих суглобах і попереково-крижовій ділянці, відчуття жару та рясне потіння. Різко погіршується самопочуття, наростає слабкість, дратує яскраве світло, шум. Втрачається нюх. Хворий кволий, сонливий, іноді, навпаки, дещо збуджений і скаржиться на безсоння. У разі тяжкого перебігу грипу з'являються запаморочення, можливі порушення свідомості, марення і корчі. Усе це свідчить про розвиток тяжкого токсикозу.

Температура тіла в найближчі години від початку захворювання досягає високих цифр (38,5-40 °С). Хворі відзначають, що їм закладає ніс, дере в горлі, часто чхають. З'являється сухий кашель, який супроводжується дряпанням і болем за грудиною. Часто приєднуються осиплість голосу, відчуття стиснення у грудній клітці, легка задишка. Трапляються носові кровотечі. У більшості хворих на 2-4-ий день кашель стає вологим і турбує рідше. Хвороба перебігає з нежитем або без нього.

У 30 % хворих виникають напади трахеїту. Їх провокують неприємні відчуття в горлі, що посилюються внаслідок запалення і зростаючого набряку слизової оболонки (при горизонтальному положенні тіла). Спочатку хворий кашляє лежачи, а далі зривається з ліжка і продовжує кашляти сидячи. Лице синіє, ще більше набрякає. Очі "наливаються" Кров'ю і сльозяться, з носа виділяється невелика кількість рідкого слизу. З'являється відчуття ядухи. Нарешті хворому вдається відкашляти невелику кількість мокротиння, кашель припиняється, і знесилений він падає в ліжко. Проте невдовзі все повторюється.

При огляді хворого привертають увагу гіперемія і одутлість обличчя, блиск очей, помірний Кон'юнктивіт, сльозотеча. На губах і ніздрях нерідко з'являються герпетичні висипання. Шкіра волога, вкривається краплями поту. Слизова оболонка носа набрякла, і гіперемійована, з незначними виділеннями, які у випадку активації бактерійної флори стають слизо- гнійними. М'яке піднебіння і задня стінка носоглотки гіперемійовані, дещо набряклі. При грипі В на слизовій м'якого піднебіння може виявлятись енантема у вигляді дрібної зернистості (симптом Морозкіна). Язик із білим або сірим нальотом.

У більшості хворих частота пульсу відповідає температурі тіла, приблизно в 30 % - відносна брадикардія. АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК КРОВІ має тенденцію до зниження. Тони серця ослаблені, у тяжких випадках може з'являтись систолічний шум, границя серцевої тупості зміщується вліво.

У легенях часто виявляють жорстке або ослаблене везикулярне Дихання, розсіяні сухі хрипи. На рентгенограмі спостерігаються тіні за рахунок ущільнення судин і бронхів, що помилково можна сприйняти за пневмонію.

У розпал хвороби можливі Скарги на втрату апетиту, нудоту, одно-або дворазове блювання, запори. Збільшення печінки і порушення її функції виявляються в осіб із хронічними захворюваннями гепатобіліарної системи.

Гарячковий період триває 2-5 днів, значно рідше 6-7 днів. Температура тіла знижується критично або коротким лізисом, далі може зберігатись субфебрилітет. Багато реконвалесцентів зазначають частий біль голови, швидку фізичну і розумову втому, дратівливість. Такий стан може тривати до одного місяця.

При дослідженні крові в розпал хвороби виявляють лейкопенію з незначним паличкоядерним зсувом, відносний лімфоцитоз і моноцитоз. ШЗЕ, здебільшого, в межах норми.

На тлі грипу можуть виникати різноманітні ускладнення, частіше з боку органів дихання. До них належать: Бронхіт, який домінує в клінічній картині й триває понад 5 діб, бронхіоліт, Пневмонія.

Частота розвитку пневмоній при грипі коливається від 4 до 25 %, а серед госпіталізованих хворих - 50 % і більше. Вони можуть бути вірусно-бактерійної або бактерійної етіології. З харкотиння частіше виділяють золотистий стафілокок, пневмокок, гемофільну паличку, ентеробактерії, гемолітичний стрептокок. Якщо до грипозного токсикозу приєднується токсикоз за рахунок пневмонії, то стан хворого різко погіршується. Можуть розвинутись гостра серцево-судинна недостатність, набряк легень і мозку.

Другу групу ускладнень становлять запалення додаткових порожнин носа, піднебінних мигдаликів і середнього вуха: гайморит, фронтит, тонзиліт, отит. Рідше виникають інфекційно-токсичний шок, міокардит, менінгоенцефаліт, пієлоцистит, тромбофлебіт, а також загострення супровідних хронічних хвороб - ревматизму, туберкульозу, нефриту тощо.

У дітей перших років життя грип перебігає тяжче, ніж у дорослих. У загальній картині домінує тяжкий нейротоксикоз (сплутана свідомість, марення, менінгеальні симптоми, корчі), часто приєднуються пневмонія, отит, пієлонефрит. Характерні сегментарні ураження легеневої Тканини, зумовлені набряком проміжної тканини; вони виявляються рентгенологічно у вигляді гомогенної тіні. Грип нерідко супроводжується астматичним компонентом. У ряді випадків виникає грипозний круп, який перебігає бурхливо, але без суттєвих змін голосу. Йому властиві стридорне дихання, задишка, збудження, ціаноз, частий і м'який пульс.

В осіб похилого і старечого віку грип перебігає на тлі гіпореактивного стану організму і невисокої гарячки, але часто ускладнюється тяжкою пневмонією, провокує загострення ішемічної хвороби серця і декомпенсацію серцево-судинної діяльності.