Медична радіологія - Лазар А.П. 2008

Променеве дослідження органів грудної порожнини
Плеврит

Плеврит - захворювання плеври, що виникає найчастіше як вторинний процес - ускладнення пневмонії, туберкульозу, інших хвороб легень, серця, крові тощо. Розрізняють сухий та ексудативний плеврит.

Розвиток сухого (фібринозного) плевриту обумовлений продуктивним запаленням плеври. Хворі відзначають кашель, підвищення температури тіла, біль у грудях, що посилюється під час кашлю. Рентгенологічно обмежений сухий плеврит не проявляється. Поширений сухий плеврит супроводжується стовщенням міжчасткової і ребрової плеври (до 1 см), зниженням прозорості Легені, нечіткістю контурів реброво-діафрагмових закутків. Іноді у плевральній порожнині за допомогою ультразвукового дослідження вдається виявити невелику кількість рідини.

Наявність рідини у плевральній порожнині краще виявляти у латеро-позиції хворого на боку. Рентгенографія виявляє у плевральній порожнині рідину об’ємом більше 0,5 л, ультрасонографія - більше 20 мл.

Перебіг ексудативного (випітного) плевриту характеризується більш вираженими клінічними ознаками. На рентгенограмах у прямій проекції накопичення ексудата у плевральній порожнині при вертикальному положенні хворого помітно у вигляді затемнення бічного реброво-діафрагмового закутка, або трикутної тіні у бічному відділі нижнього легеневого поля з характерною верхньою увігнутою лінією рівня рідини (мал. 113). Якщо верхня межа тіні знаходиться на рівні тіла V Ребра, то кількість рідини дорівнює приблизно 1л, на рівні IV ребра- 1,5 л, III ребра - 2 л. Більша кількість випоту більше зміщує у здоровий бік органи Середостіння.

Плевральні зрощення можуть поділяти плевральну порожнину на окремі ізольовані відділи, формуючи осумковані ексудативні плеврити.

Class="center">

Мал. 114. Осумковані плеврити на рентгенограмі (схема).

А - міжчастковий (у горизонтальній щілині) та діафрагмовий; Б - міжчастковий (у косій щілині) та реброво-хребтовий; В - ребровий та реброво-діафрагмовий.

Тіні таких плевритів не зміщуються при зміні положення тіла, їх контури чіткі і опуклі, вони довго лікуються і повільно розсмоктуються. За місцем розташування розрізняють ребровий, реброво-діафрагмовий, реброво-хребтовий, верхівковий, діафрагмовий, середостінний, міжчастковий осумковані плеврити (мал. 114).