Медична радіологія - Лазар А.П. 2008

Променеве дослідження органів грудної порожнини
Пневмоконіоз

Пневмоконіоз - професійне захворювання легень, що виникає внаслідок вдихання пилу. Потрапляючи у Легені протягом довгого часу, пил будь-якої природи (металевий, органічний, неорганічний) викликає розвиток проліферативної реакції інтерстиційної легеневої Тканини, внаслідок чого з’являється і прогресує пневмосклероз. Найшкідливішим вважається пил розміром до 5 мікрон. Залежно від характеру пилу розрізняють: силікоз (пил містить кремнезем - SiО2), антракоз (вугільний пил), сидероз (залізний пил) та ін.

Рентгенологічне дослідження є основним у діагностиці пневмоконіозів. Спостерігається посилення і деформація легеневого малюнка, зменшення прозорості легеневої тканини, розширення і втрата структурованості коренів легенів, емфізема, потовщення міжчасткової плеври, випинання легеневого стовбура і гіпертрофія правого шлуночка.

Залежно від реактивності організму, природи пилу, характеру розвитку патологічного процесу (дифузний та вогнищевий) розрізняють інтерстиційну, вузликову і вузлову форми захворювання. Інтерстиційна форма пневмоконіозу характеризується сіткоподібним малюнком затемнення внаслідок ущільнення сполучної тканини навколо легеневих судин і бронхів. При вузликовій формі на рентгенограмах спостерігаються численні вогнищеві тіні розміром до 1 см через розростання сполучної тканини навколо пилових часток. Прогресування хвороби призводить до утворення інфільтративних тіней, що характеризує вузлову форму хвороби (мал. 115).