Туберкульоз - І.Т.П'ятночка 2005

Лікування туберкульозу
Клінічне видужання

Це стійке загоєння туберкульозного процесу, підтверджене клініко- рентгенологічними і лабораторними методами протягом диференційованих термінів спостереження. Терміни визначаються з урахуванням

2-х основних параметрів: 1) величини залишкових змін (малих і великих) і 2) наявності обтяжливих факторів (несприятливі умови побуту, хронічні важкі супутні захворювання, стероїдна і Променева терапія).

Основними критеріями клінічного видужання є відсутність загальних і локальних ознак туберкульозної інтоксикації, стійке припинення бактеріовиділення (відсутність МБТ протягом року після основного курсу), відсутність рентгенологічних ознак активності туберкульозу, відновлення функції Дихання, кровообігу та інших органів та систем, відновлення працездатності (повне або часткове). При малих залишкових змінах про клінічне видужання можна говорити через 1 рік, а при великих посттуберкульозних змінах або при малих, але за наявності обтяжуючих факторів - через 2 роки спостереження після успішного завершення курсу Лікування.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Класифікація антимікобактеріальних препаратів.

2. Характеристика антимікобактеріальних препаратів I, II і III групи.

3. Основні принципи лікування хворих на Туберкульоз легень.

4. Схеми антимікобактеріальної терапії, рекомендовані ВООЗ для лікування різних категорій хворих (вперше виявлених хворих з МБТ(+) і МБТ(-), з рецидивами туберкульозу і хронічними формами туберкульозу легень).

5. Основні засоби патогенетичної терапії у хворих на туберкульоз легень.

6. Методи і засоби народної медицини в комплексному лікуванні хворих на туберкульоз легень.

7. Колапсотерапевтичні методи лікування хворих на туберкульоз легень.

8. Хірургічне лікування і покази до нього у хворих на туберкульоз легень.

9. Критерії клінічного видужання хворих на туберкульоз легень.

ТЕСТИ

1. ВООЗ рекомендує відповідні схеми лікування хворих на туберкульоз, в залежності від того до якої категорії вони відносяться. Скільки цих категорій?

A. 1

B. 2

C. 3

D. 4

E. 5

2. Які з перечислених антимікобактеріальних препаратів найбільш ефективні?

A. Стрептоміцин і піразинамід

B. Ізоніазид і рифампіцин

C. Етамбутол і канаміцин

D. Етіонамід і циклосерин

E. Тіоацетазон і ПАСК

3. Оптимальна тривалість основного курсу антимікобактеріальної терапії хворого на ВДТБ (13.08.2003) верхньої частки лівої Легені (вогнищевий) (інфільтрація), Дестр-, МБТ-М-К-, Гіст0, Кат3 Ког3(2003).

A. 1-2 місяці

B. 3-4 місяці

C. 4-6 місяців

D. 7-8 місяців

E. 9-10 місяців

4. У хворого діагностовано Міліарний туберкульоз легень, МБТ (+). Тривалість основного курсу антимікобактеріальної терапії у цього хворого.

A. 2-3 місяці

B. 4-5 місяців

C. 6-7 місяців

D. 8-12 місяців

E. Понад 1,5 року

5. У хворого ВДТБ (05.09.2004) верхньої частки правої легені (туберкульома), Дестр-, МБТ-М-К-, Гіст0. Виберіть оптимальну схему антимікобактеріальної терапії в інтенсивній фазі.

А. Ізоніазид + рифапміцин + стрептоміцин

B. Ізоніазид + рифапміцин + піразинамід

C. Ізоніазид + стрептоміцин + піразинамід

D. Рифапміцин + стрептоміцин + етамбутол

E. Піразинамід + канаміцин + етамбутол

6. Для якого з антимікобактеріальних препаратів властива ототоксична дія, через що його не можна призначати вагітним жінкам?

A. Етамбутол

B. Рифампіцин

C. Стрептоміцин

D. Піразинамід

E. Ізоніазид

7. Яка з перерахованих комбінацій антимікобактеріальних препаратів є раціональною?

A. Стрептоміцин + канаміцин + віоміцин

B. Канаміцин + віоміцин + ізоніазид

C. Рифапміцин + піразинамід + ізоніазид

D. Ізоніазид + фтивазид + ПАСК

E. Етамбутол + ПАСК + тіоацетазон

8. З метою попередження нейротоксичної дії ізоніазиду призначають:

A. вітамін С

B. вітамін А

C. вітамін В₆

D. вітамін В₁₂

E. діазолін

9. При якій формі туберкульозу легень та ускладненні найбільш доцільно призначити преднізолон?

A. Інфільтративний туберкульоз легень, ускладнений ексудативним плевритом

B. Хронічний дисемінований туберкульоз легень, Хронічне Легеневе Серце

C. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень, Амілоїдоз внутрішніх органів

D. Туберкульома верхньої частки правої легені, специфічний коліт

E. Циротичний туберкульоз легень, аспергільома легені

10. Тривалість антимікобактеріальної терапії після успішно проведеної резекції верхньої частки правої легені з приводу туберкульоми.

A. 1-2 тижні

B. 3-4 тижні

C. 2-3 місяці

D. 4-6 місяці

E. 7-10 місяців

11. У хворого Р. 48 років ВДТБ (17.07.2003) верхньої частки лівої легені (інфільтративний) (обсіювання), Дестр+, МБТ+М-К+, Резист-, Гіст0, Кат1 Ког3(2003). Недисциплінований. Антимікобактеріальні препарати (ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин, піразинамід) приймав нерегулярно, з перервами. Вдома у хворого появилася загальна слабкість, лихоманка, біль в попереку та ногах, нудота. При огляді склери, слизові - іктеричні, Печінка збільшена і болюча. Сеча з червоним відтінком із-за гемолізу крові. Найбільш ймовірна причина такого стану.

A. Прогресування туберкульозу

B. Вірусний гепатит

C. Побічна дія піразинаміду

D. Імунологічна реакція зумовлена рифампіцином

E. Токсико-алергічна реакція на ізоніазид

12. Під час лікування хворого на туберкульоз легень ізоніазидом, рифампіцином, піразинамідом, етамбутолом, офлоксацином наступило зниження гостроти зору і сприйняття кольорів. Який з препаратів може бути причиною такого ускладнення?

A. Офлоксацин

B. Піразинамід

C. Етамбутол

D. Рифампіцин

E. Ізоніазид

13. В якій групі диспансерного спостереження проводять протирецидивну хіміотерапію?

A. 5.1

B. 5.2

C. 5.3

D. 5.4

E. 5.5

ЗАДАЧІ

1. На третьому тижні лікування ізоніазидом, рифампіцином, стрептоміцином і етамбутолом у хворої на ВДТБ (22.12.2003) верхньої частки правої легені (інфільтративний), Дестр+, МБТ+М-К+, Резист-, ГістО, Кат1 Ког4(2003) з’явилося відчуття сп’яніння, шум в голові та зниження слуху.

а) Чим зумовлені вказані явища?

б) Ваша тактика.

Відповідь: а) стрептоміцином, б) замість стрептоміцину призначити піразинамід; глюкозу, Вітаміни В₁, В₆, глютамінову кислоту і короткочасно - сечогінні.

2. Призначити комбінацію антимікобактеріальних препаратів хворому на РТБЛ (13.08.2003) (дисемінований) (інфільтрація), Дестр+, МБТ+М+К+, Резист+(НД), Гіст0, ДН ІІ ст., ХЛС, СН ІІА ст., Кат2 Ког3(2003). Обгрунтуйте це призначення.

3. Призначити комбінацію антимікобактеріальних препаратів дитині вагою 25 кг, хворій на ВДТБ (02.04.2004) правої легені (Первинний туберкульозний комплекс), Дестр+, МБТ+М-К+, Резист-, Гіст0, Кат1 Ког2(2004).

4. У хворого 3., 21 рік, ВДТБ (21.05.2004) верхньої частки лівої легені (вогнищевий) (інфільтрація), Дестр +, МБТ+М-К+, Резист-, Гіст0, Кат1 Ког2 (2004).

а) Складіть план антимікобактеріальної терапії.

б) Призначте патогенетичне лікування.

5. У хворої В., 45 років, ВДТБ (07.09.2003) правої легені (Казеозна Пневмонія), Дестр+, МБТ+М+К+, Резист+(S,Д), Гіст0, ДН II ст., Кат 1 Ког3(2003).

а) Складіть план антимікобактеріальної терапії.

б) Призначте неспецифічні медикаментозні засоби.

6. Хворий К., 35 років, 3 місяці тому був госпіталізований в протитуберкульозний диспансер з приводу ХТБ (25.11.2003) верхньої частки правої легені (інфільтративний), Дестр+, МБТ+М+К+, Резист+ф), Гіст0, ДН І-ІІ ст., ХЛС, СН ІІА ст., Кат4 Ког4(2003) В процесі лікування загальний стан хворого значно покращився, розсмокталися інфільтративні зміни в легенях, припинилося бактеріовиділення, але зберігається порожнина розпаду діаметром 3 см.

Яка тактика подальшого лікування?