Навчальний посібник з туберкульозу - М.М. Савула 2002

Вторинні форми туберкульозу легень
Циротичний туберкульоз легень

Циротичний Туберкульоз легень характеризується масивним розростанням рубцевої Тканини в легенях i плеврі, серед якої зберігаються активні туберкульозні вогнища.

Патогенез. Він є результатом інволюції фіброзно-кавернозного, хронічного дисемінованого, поширеного інфільтративного туберкульозу легень, специфічних уражень плеври.

Циротичний туберкульоз - це активна форма туберкульозу легень, при якій серед рубцевих утворів зберігаються ділянки туберкульозного запалення, казеозу, які спричинюють періодичні загострення процесу. Можливе короткочасне мізерне бактеріовиділення. Від циротичного туберкульозу потрібно відрізняти цирози легень, що є рубцевими посттуберкульозними змінами без ознак активності. Згідно з класифікацією вони віднесені до залишкових змін після вилікування туберкульозу.

Циротичний туберкульоз може займати сегмент, частку, бути одно- або двобічним. Деформація бронхів у зоні цирозу стає причиною формування бронхоектазів, у неуражених ділянках легень компенсаторно розвивається емфізема. Все це є причиною відповідних клінічних симптомів.

Клініка. З анамнезу можна дізнатися, що пацієнт в минулому хворів і лікувався з приводу туберкульозу. Залежно від поширеності циротичних змін симптоми виражені неоднаково. Найчастіші Скарги на задишку, кашель із виділенням харкотиння слизово-гнійного або гнійного (бронхоектази) характеру. Можливі кровохаркання і навіть легеневі кровотечі. Під час загострення туберкульозу або неспецифічного запального процесу в бронхоектазах з’являються ознаки інтоксикації: загальна слабість, пітливість, підвищена Температура тіла. Поступово розвивається Хронічне Легеневе Серце, легенево-Серцева недостатність, інколи Амілоїдоз нирок.

При об’єктивному обстеженні відмічають ціаноз губ, деколи деформацію грудної клітки: звуження однієї її половини, відставання її під час Дихання, западання над- і підключичних ямок.

Над ділянками цирозу перкуторний звук притуплений, дихання ослаблене, жорстке або навіть бронхіальне. Прослуховуються численні різнокаліберні вологі і сухі хрипи. При вислуховуванні серця часто чути акцент II тону над легеневою артерією. Коли розвивається недостатність кровообігу, можна пропальпувати збільшену печінку, ноги набрякають.

Гемограма у фазі ремісії без відхилень від норми. Під час загострення туберкульозного або нагнійного процесу з’являється лейкоцитоз, прискорюється ШОЕ. Про активацію туберкульозу свідчить виявлення в харкотинні МБТ, які під впливом хіміотерапії швидко перестають виділятися.

На рентгенограмі видно деформацію коренів легень, легеневого рисунка, деколи звуження одного легеневого поля, зміщення трахеї і серцево-судинної тіні в бік ураження (рис. 9). Циротичні ділянки представлені зонами затемнення, нижні відділи легень підвищеної прозорості за рахунок емфіземи.

Циротичний туберкульоз легень необхідно відрізняти від цирозів, які формуються після неспецифічних запальних і нагнійних процесів, уроджених вад легень, пневмоконіозу.

Лікування під час загострень неспецифічного запального процесу полягає в призначенні антибіотиків, відхаркувальних засобів. Для попередження загострень туберкульозу (і під час його загострення) фтизіатр призначає протитуберкульозні препарати.

При виникненні кровохаркань, хронічного легеневого серця призначають відповідне лікування.