Навчальний посібник з туберкульозу - М.М. Савула 2002

Вторинні форми туберкульозу легень
Туберкульоз бронхів, трахеї та верхніх дихальних шляхів

Патогенез. Туберкульоз гортані, трахеї, бронхів розвивається як Ускладнення туберкульозу легень або внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Зараження дихальних шляхів виникає як наслідок поширення інфекції з током крові, лімфи або через харкотиння. У цьому випадку в першу чергу інфікується бронх, який дренує каверну. З ураженого туберкульозом внутрішньогрудного лімфатичного вузла можливе безпосереднє поширення запального процесу на стінку бронха, утворення лімфо-бронхіальної нориці. Морфологічно розрізняють інфільтративну, виразкову, норицеву форми туберкульозу трахеї і бронхів.

Клініка. Клінічними проявами туберкульозу гортані є захриплість голосу і біль при ковтанні. Діагноз встановлюють при ларингоскопічному дослідженні.

При туберкульозі великих бронхів хворі скаржаться на нападоподібний, нестримний кашель, який не проходить під дією протикашльових засобів. Іноді турбують біль за грудиною, задишка, яку важко пояснити змінами в легенях. Кількість харкотиння змінюється протягом дня. При виразкових змінах у бронхах можливе кровохаркання.

При об’єктивному обстеженні при туберкульозі великих бронхів іноді вислуховують стійкі свистячі хрипи в II-III міжребер’ях.

Для встановлення діагнозу необхідне бронхоскопічне дослідження. При рентгенологічному обстеженні у хворого звичайно знаходять ознаки туберкульозу легень, лабораторно МБТ у харкотинні.

Лікування проводять протитуберкульозними препаратами відповідно до основної форми туберкульозу легень. Його доповнюють інгаляційним введенням туберкулостатиків і кортикостероїдів.