Навчальний посібник з туберкульозу - М.М. Савула 2002

Догляд. Лікування
Хірургічне лікування

У випадках неефективного консервативного Лікування при туберкульозі у певних хворих виникає потреба хірургічного втручання. Основними критеріями ефективності Лікування туберкульозу легень є припинення бактеріовиділення і загоєння каверни після антибактеріальної терапії. Стосовно хворих, у яких не досягнуто такого результату, розглядають доцільність і можливість хірургічного лікування.

Основні показання для планового хірургічного лікування при туберкульозі легень:

- стійке збереження бактеріовиділення і каверни після 6-8-місячної антибактеріальної терапії;

- туберкульоми (казеоми) великого розміру;

- некурабельні залишкові зміни в легенях після завершеного лікування (цироз з бронхоектазами).

При таких процесах у легенях виконують зазвичай різні види резекцій легеневої Тканини (клиноподібна або крайова резекція, видалення сегмента, частки, Легені) після детального клініко-рентгенологічного, бронхоскопічного і функціонального обстежень пацієнта. Основними умовами, при яких може бути проведена резекція легеневої тканини, є задовільні показники функцій життєво важливих органів і систем (дихальної, серцево-судинної, нирок, печінки), відсутність поширених вогнищ дисемінації і деструкції в другій легені. Ці операції називають радикальними, хоча радикальність резекцій легень із приводу такого хронічного інфекційного захворювання, яким є туберкульоз, відносна, адже видаляють лише основне вогнище ураження. Тому в післяопераційному періоді необхідно продовжити хіміотерапію не менше 4-6 місяців.

При поширених хронічних формах туберкульозу легень або знижених функціональних показниках, коли неможливо зробити радикальну операцію, виконують операції безпосередньої дії на каверну (каверностомія, кавернотомія з наступною кавернопластикою). Після цих втручань зменшується інтоксикація, поліпшується стан хворого, що деколи дозволяє в подальшому виконати радикальне хірургічне втручання.

Колапсохірургічні операції (торакопластика), які в минулому були досить популярними, тепер застосовують рідко. Іноді їх виконують після резекції, коли післярезекційна плевральна порожнина, що залишилась після часткового видалення легені, недостатньо заповнена легеневою тканиною. Суть операції полягає в резекції певних відрізків ребер, що призводить до спадіння і зменшення об’єму грудної клітки. Це дозволяє уникнути видалення всієї легені і можливих післяопераційних ускладнень. Таку операцію називають коригуючою торакопластикою.

Усі планові оперативні втручання бажано проводити у фазі ремісії і компенсації туберкульозного процесу. Операції з приводу туберкульозу здійснюють у добре обладнаних фтизіохірургічних відділеннях.

Невідкладні показання для хірургічного лікування при туберкульозі легень:

- загрозливі для життя легеневі кровотечі, які не вдається зупинити консервативними методами;

- Спонтанний пневмоторакс у разі безуспішної трансторакальної аспірації повітря з плевральної порожнини.

Дренування плевральної порожнини можливе в будь-якому віці, незалежно від стану пацієнта.

Хірургічні операції, виконані за показаннями в кваліфікованих закладах, дозволяють підвищити ефективність лікування хворих з деструктивними і циротичними процесами при туберкульозі легень.

При позалегеневих формах туберкульозу виконують видалення нагноєних лімфаденітів, зруйнованої нирки, економні резекції суглобів і ін. Після затихання процесу застосовують різні види коригуючих і реконструктивних операцій.

Враховуючи, що туберкульоз є загальним інфекційним захворюванням, Хірургічні Методи розглядають як фрагмент комплексного лікування, і після операції ще протягом 4-6 місяців необхідно проводити антибактеріальне лікування, продовжувати диспансерний нагляд.

Запитання

1. Які складові частини лікування туберкульозу?

2. Якими повинні бути Харчування і режим хворого на туберкульоз?

3. Який метод є основним у лікуванні туберкульозу?

4. Які протитуберкульозні препарати найефективніші?

5. Які побічні реакції виникають під впливом ізоніазиду і як їх можна попередити?

6. Які побічні реакції може зумовити рифампіцин?

7. Які можуть бути прояви алергічних реакцій, спричинених протитуберкульозними препаратами?

8. Тактика фельдшера при виникненні у хворого побічних реакцій на хіміопрепарати.

9. Які вітамінні препарати необхідно призначати хворим під час хіміотерапії туберкульозу?

10. Перерахуйте неспецифічні засоби, що використовують у лікуванні туберкульозу?

Задачі

У Пацієнт, що лікується амбулаторно ізоніазидом і стрептоміцином, звернувся із скаргами на запаморочення, порушення рівноваги.

1. Чим зумовлені ці явища?

2. Тактика медичного працівника.

- У хворого, що лікується амбулаторно ізоніазидом і піразинамідом, виникло відчуття «повзання мурашок" в пальцях рук, зниження в них чутливості.

1. Чим це може бути зумовлене?

2. Які препарати потрібно було призначити хворому разом із названими туберкулостатиками для профілактики таких явищ?

3. Яка повинна бути тактика медичного працівника, якщо вони вже виникли?