Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Судини малого (легеневого) кола кровообігу
Судини великого кола кровообігу
Гілки дуги аорти

Від увігнутої (нижньої) поверхні дуги аорти відходять невеликі тоненькі гілки до трахеї, бронхів та вилочкової залози. Від опуклої (верхньої) поверхні дуги почи­наються три великих Артерії (справа наліво): плечоголовний стовбур, ліва спільна сонна та ліва підключична артерії.

Плечоголовний стовбур (truncus brachiocephalicus) довжиною близько 3 см відходить від дуги аорти на рівні ІІ правого ребрового хряща. Спереду від нього розташовується права плечоголовна вена, ззаду — Трахея. Він іде косо вверх, назад та вправо і на рівні правого грудинно-ключичного суглоба розділяється на дві гіл­ки: праву спільну сонну та праву підключичну артерії. Іноді від плечоголовного стовбура відходить найнижча щитоподібна артерія (a. thyroidea ima).

Спільна сонна артерія (a. carotis communis) (мал. 203) справа відходить від плечо­головного стовбура, а зліва — безпосередньо від дуги аорти. Права спільна сонна артерія на 20—25 мм коротша від лівої, оскільки остання складається з двох відділів: грудного і шийного, а права — тільки з шийного. Ззовні від кожної спільної сонної артерії розміщу­ється Внутрішня яремна вена і Блукаючий нерв, з присередньої сторони — спочатку тра­хея та Стравохід, а вище — Гортань, Глотка, щитоподібна та Прищитоподібні залози. Спі­льні сонні артерії лежать на глибоких м’язах шиї, прилягаючи до передніх горбочків поперечних відростків 5—6 шийних хребців. У випадку поранення спільної сонної арте­рії (чи її гілок) її можна притиснути до цих горбочків для зупинки кровотечі.

На рівні верхнього краю щитоподібного хряща спільна сонна артерія поділяється на зовнішню та внутрішню сонні артерії. Невелике розширення на початку зовнішньої сонної артерії зветься сонною пазухою (sinus caroticus). У ділянці біфуркації спільної сонної артерії розташовується невеликий утвір довжиною 2,5 мм і товщиною 1,5 мм, який називається сонним клубочком (glomus caroticum). Він містить специфічні «гломусні» клітини, велику кількість капілярів та нервових рецепторів.

Мал. 203. Артерії голови і шиї (вигляд справа)

1 — дорзальна (спинкова) артерія носа; 2 — підочноямкова артерія; 3 — кутова артерія; 4 — верхня губна артерія; 5 — нижня губна артерія; 6 — підборідна артерія; 7 — лицева артерія; 8 — язикова артерія; 9 — верхня щитоподібна артерія; 10 — спільна сонна артерія; 11 — нижня щи­топодібна артерія; 12 — поверхнева шийна артерія; 13 — щитошийний стовбур; 14 — Підключична артерія; 15 — надлопаткова артерія; 16 — поперечна артерія шиї; 17 — Внутрішня сонна артерія; 18 — поверхнева скронева артерія

Зовнішня сонна артерія (a. carotis externa) забезпечує Кров’ю зовнішні Ткани­ни голови і шиї, завдяки чому й отримала назву зовнішньої на відміну від внутрі­шньої сонної артерії, яка проникає в порожнину черепа. Спочатку вона розташову­ється присередньо і дещо спереду від внутрішньої сонної артерії, потім, піднімаю­чись вверх, лягає спереду і дещо латерально останньої, проходить крізь товщу при­вушної залози і на рівні шийки нижньої щелепи ділиться на дві кінцеві гілки: пове­рхневу скроневу та верхньощелепну артерії. Гілки зовнішньої сонної артерії за їхніми топографічними особливостями можна поділити на 4 групи: передню, задню, присередню та групу кінцевих гілок.

Передні гілки зовнішньої сонної артерії:

1. Верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior) відходить від зовнішньої сонної артерії близько місця початку останньої, спускається вниз і дає гілки до щи­топодібної та прищитоподібних залоз, гортані, під’язикової кістки і грудинно-ключично-соскоподібного м’яза.

2. Язикова артерія (a. lingualis) відгалужується від зовнішньої сонної артерії на рівні великих рогів під’язикової кістки, йде вверх та присередньо і розгалужується в товщі язика. На шляху до язика віддає гілки до піднебінних мигдаликів, під’язикової слинної залози та під’язикової кістки.

3. Лицева артерія (a. facialis) відходить від зовнішньої сонної артерії на рівні кута нижньої щелепи, йде вверх, вперед і назовні, перетинає край нижньої щелепи спереду жувального м’яза, звідси прямує до присереднього кута ока. По своєму хо­ду вона віддає гілки до м’яких тканин лиця: верхньої та нижньої губ, мімічних м’язів, анастомозуючи біля присереднього кута ока з гілками очної артерії. У тому місці, де артерія перегинається через край нижньої щелепи, вона добре промацу­ється і може бути притиснута до щелепи для зупинки кровотечі.

Задні гілки зовнішньої сонної артерії:

1. Потилична артерія (a. occipitalis) відходить від зовнішньої сонної артерії на тому ж рівні, що й лицева артерія. Прямуючи назад, вона проходить під заднім че­ревцем двочеревцевого м’яза, лягає в однойменну борозну скроневої кістки, вихо­дить на задню поверхню голови, де розгалужується на потиличні гілки (rr. occipitales). Артерія постачає кров’ю навколишні м’язи та шкіру потилиці, вушну раковину, тверду оболонку головного мозку в ділянці задньої черепної ямки.

2. Грудинно-ключично-соскоподібна артерія (a. sternocleidomastoidea) відходить від зовнішньої сонної артерії на рівні початку лицевої артерії або дещо вище і про­никає в товщу грудинно-ключично-соскоподібного м’яза. У багатьох випадках ця артерія відходить не від зовнішньої сонної, а від потиличної артерії. Артерія кровопостачає однойменний м’яз.

3. Задня вушна артерія (a. auricularis posterior) відходить від зовнішньої сонної артерії над верхнім краєм заднього черевця двочеревцевого м’яза. Її гілки розгалу­жуються у вушній раковині, в шкірі і м’язах потилиці, а також у слизовій оболонці барабанної порожнини та комірках соскоподібного відростка.

Присередні гілки зовнішньої сонної артерії:

1. Висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens) відходить від внутрі­шньої півкружності зовнішньої сонної артерії поблизу її початку, прямує вверх до бічної стінки глотки, де віддає глоткові гілки (rr. pharyngeales) до м’язів глотки і глибоких м’язів шиї. Від висхідної глоткової артерії відходять також задня оболонна артерія (a. meningea posterior), яка прямує в порожнину черепа через яремний отвір і кровопостачає тверду мозкову оболонку задньої черепної ямки, та нижня барабанна артерія (a. tympanica inferior), яка через нижній отвір барабанного канальця проникає в барабанну порожнину і кровопостачає її слизову оболонку.

Кінцеві гілки зовнішньої сонної артерії:

1. Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) є продовженням сто­вбура зовнішньої сонної артерії, прямує вверх спереду вушної раковини, розміщу­ючись під шкірою на фасції скроневого м’яза. Тут артерія може бути притиснута до скроневої кістки. Її кінцевий відділ поділяється на лобову та тім’яну гілки (rr. frontalis et parietalis), які кровопостачають надчерепний м’яз, та тім’я. На своєму шляху поверхнева скронева артерія віддає гілки до привушної залози, зовнішнього слухового проходу, вушної раковини, скроневого м’яза. Від початкової частини по­верхневої скроневої артерії відгалужується поперечна артерія лиця (а. transversa faciei), яка несе кров до м’язів та шкіри Щоки.

2. Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) є найбільшою гілкою зовнішньої сон­ної артерії. Відповідно топографії верхньощелепної артерії в ній виділяють три від­діли: щелепний, крилоподібний та крилоподібно-піднебінний.

Від щелепного відділу цієї артерії відходять такі гілки: 1) нижня коміркова ар­терія (а. alveolaris inferior), що йде до нижньої щелепи і віддає гілочки до зубів; 2) середня оболонна артерія (а. meningea media), яка проникає в порожнину черепа і живить тверду мозкову оболонку, а також дає гілочки до слизової оболонки бара­банної порожнини; 3) передня барабанна артерія (a. tympanica anterior), що крізь кам’янисто-барабанну щілину прямує до слизової оболонки барабанної порожнини; 4) глибока вушна артерія (a. auricularis profunda), котра живить кров’ю скронево-нижньощелепний суглоб, зовнішній слуховий прохід та барабанну перетинку.

Від крилоподібного відділу верхньощелепної артерії, який розміщений між бічним крилоподібним та скроневим м’язами, відходять такі основні гілки: 1) жувальна арте­рія (a. masseterica), що йде до однойменного м’яза; 2) глибокі скроневі артерії (aa. temporales profundae), які проникають у товщу скроневого м’яза; 3) крилоподібні гілки (rr. pterigoidei), котрі йдуть до однойменних жувальних м’язів; 4) щічна арте­рія (a. buccalis), яка постачає кров’ю щічний м’яз, деякі мімічні м’язи та слизову оболонку щоки; 5) задня верхня коміркова артерія (a. alveolaris superior posterior), що через однойменні отвори верхньої щелепи проникає у верхньощелепну пазуху і живить її слизову оболонку, а своїми зубними гілками — верхні Зуби і Ясна.

Від третього (крило-піднебінного) відділу верхньощелепної артерії відходять такі основні гілки: 1) підочноямкова артерія (a. infraorbitalis), яка проходить крізь нижню очноямкову щілину в очну ямку, де віддає гілки до нижнього прямого та нижнього косого м’язів очного яблука. Потім ця артерія через підочноямковий ка­нал виходить на обличчя і кровопостачає мімічні м’язи, розташовані в товщі верх­ньої Губи, в ділянці носа та нижньої повіки. У підочноямковому каналі від підочно-ямкової артерії відходять гілки до зубів верхньої щелепи; 2) низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens), яка дає гілки до глотки, слухової труби, м’якого та твердого піднебіння; 3) клино-піднебінна артерія (a. sphenopalatina), що проходить через однойменний отвір у порожнину носа і кровопостачає її слизову оболонку.

Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) забезпечує кров’ю мозок та органи зору. Початковий відділ — шийна частина (pars cervicalis) внутрішньої сонної ар­терії — розташовується спочатку латерально і позаду зовнішньої сонної артерії, а потім (вище) присередньо від неї. У шийній частині внутрішня сонна артерія гілок зазвичай не віддає. На своєму шляху до основи черепа внутрішня сонна артерія йде по бічній стороні глотки, присередньо від привушної залози. Підійшовши до осно­ви черепа, артерія через зовнішній отвір сонного каналу входить у однойменний

канал. У сонному каналі міститься кам’яниста частина (pars petrosa) внутрішньої сонної артерії, яка віддає у барабанну порожнину тоненькі сонно-барабанні артерії (aa. caroticotympanicae). Після виходу із сонного каналу артерія крізь рваний отвір потрапляє до порожнини черепа і лягає у сонну борозну клиноподібної кістки. Проходячи у сонній борозні крізь печеристу пазуху твердої мозкової оболонки (пе­чериста частина (pars cavernosa)), артерія віддає гілки до навколишніх структур: намету мозочка, гіпофіза, твердої мозкової оболонки середньої черепної ямки, пе­черистої пазухи. Після виходу із печеристої пазухи мозкова частина (pars cerebralis) внутрішньої сонної артерії робить вигин вперед, віддає очну артерію і біля переднього нахиленого відростка поділяється на свої кінцеві гілки — передню та середню мозкові артерії. Від мозкової частини внутрішньої сонної артерії, крім названих артерій, відходять ще задня сполучна та передня ворсинчаста артерії.

Мал. 204. Очна артерія та її гілки (вигляд зверху)

1 — надблокова артерія; 2 — дорзальна (спинкова) артерія носа; 3 — Очне яблуко; 4 — сльозова артерія; 5 — задні війкові артерії; 6 — очна артерія; 7 — права внутрішня сонна артерія; 8 — сльозова залоза; 9 — надочноямкова артерія; 10 — м’яз-підіймач верхньої повіки; 11 — задня решітчаста артерія; 12 — передня решітчаста артерія.

Очна артерія (a. ophthalmica) — перша велика судина внутрішньої сонної артерії (мал. 204). Вона разом із зоровим нервом проходить через зоровий канал в очну ямку, де біля її присередньої стінки поділяється на свої кінцеві гілки — надблокову артерію, присередні повікові артерії та дорзальну (спинкову) артерію носа. 1) Надблокова артерія (a. supratrochlearis) виходить із очної ямки через лобовий отвір (вирізку) і розгалужується в м’язах та шкірі лоба. 2) Присередні повікові артерії (aa. palpebrales mediales) прямують до присереднього кута ока, анастомозують з бічними повіковими артеріями (гілки сльо­зової артерії), формуючи верхню та нижню повікові дуги (arcus palpebralis superior et arcus palpebralis ihferior). 3) Дорзальна (спинкова) артерія носа (a. dorsalis nasi) прямує вперед, віддає гілку до сльозового мішка і виходить на спинку носа. Тут вона анастомозує з кутовою артерією (гілка лицевої артерії), утворюючи таким чином анастомоз між системами внутрішньої та зовнішньої сонних артерій. Бічними гілками очної артерії є: 4) сльозова артерія (a. lacrimalis),яка прямує між верхнім та бічним прямими м’язами оч­ного яблука (віддаючи їм гілки) до сльозової залози. Від неї відходять бічні повікові ар­терії (aa. palpebrales laterales); 5) довгі та короткі задні війкові артерії (aa. ciliares posteriores breves et longae), які пронизують склеру і проникають у судинну оболонку оч­ного яблука; 6) центральна артерія сітківки (a. centralis retinae), що входить у Зоровий нерв і з ним досягає сітківки; 7) м’язові артерії (aa. musculares), котрі йдуть до верхніх прямого й косого м’язів очного яблука; 8) задня решітчаста артерія (a. ethmoidalis posterior), яка прямує до слизової оболонки задніх комірок решітчастої кістки через зад­ній решітчастий отвір; 9) передня решітчаста артерія (a. ethmoidalis anterior), що про­ходить через передній решітчастий отвір у порожнину черепа, де в ділянці передньої че­репної ямки віддає передню оболонну артерію (а. meningea anterior), яка кровопостачає тверду мозкову оболонку; інші її гілки прямують крізь решітчасті отвори решітчастої пластинки до носової порожнини і розгалужуються в її слизовій оболонці; 10) передні війкові артерії (aa. ciliares anterior), котрі у кількості п’яти — шести беруть початок від м’язових гілок (іноді від сльозової артерії), прямують до білкової Оболонки очного яблука і, проникаючи крізь неї, закінчуються у товщі райдужки.

Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) відходить від внутрішньої сонної де­що вище очної артерії, йде вперед та присередньо, зближується з однойменною артері­єю протилежної сторони, з якою анастомозує за допомогою короткої непарної перед­ньої сполучної артерії (a. communicans anterior). Потім вона завертає вгору, лягає у поздовжню щілину мозку на присередню поверхню півкулі. Тут вона огинає коліно мозолистого тіла і, прямуючи по його верхній поверхні в напрямку потиличної частки, кровопостачає присередню поверхню лобової, тім’яної і частково потиличної часток, а також нюхову цибулину, нюховий шлях і смугасте тіло. Передня мозкова артерія від­дає до речовини мозку дві групи гілок — кіркові та центральні.

Середня мозкова артерія (a. cerebri media) є найбільшою гілкою внутрішньої сон­ної артерії. Вона прямує в глибину бічної щілини мозку, де на поверхні острівцевої ча­стки починає ділитися на гілки, які виходять на поверхню півкуль і постачають кров’ю зовнішню поверхню лобової, скроневої та тім’яної часток, за винятком задніх відділів мозку, що отримують кров із системи хребтової артерії. У середній мозковій артерії виділяють клиноподібну, острівцеву та кінцеву (кіркову) частини. Від початкової кли­ноподібної частини (pars sphenoidalis), яка прилягає до великого крила клиноподібної кістки, відходять передньобічні центральні артерії (aa. centrales anterolaterales), котрі кровопостачають Базальні ядра. Від острівцевої частини (pars insularis) середньої мо­зкової артерії, що прилягає до поверхні острівцевої частки мозкових півкуль, відходять острівцеві артерії (a. insulares), бічна лобово-Основна артерія (a. frontobasalis lateralis), передня, середня та задня скроневі артерії (aa. temporales anterior, media et posterior. Кінцева (кіркова) частина (pars temporalis (corticalis)) розгалужується на ар­терію центральної борозни (a. sulci centrahs), артерію передцентральної борозни (a. sulci precentralis), артерію зацентральної борозни (a. sulci postcentralis), передню та задню тім’яні артерії (aa. parietales anterior et posterior), артерію кутової закрутки (a. gyri angularis).

Задня сполучна артерія (a. communicans posterior) відходить від кінця внутрі­шньої сонної артерії після віддачі нею очної артерії і до поділу її на передню і сере­дню мозкові артерії. Вона прямує в бік моста і біля його переднього краю впадає у задню мозкову артерію (гілка основної артерії) із системи хребтової артерії.

Передня артерія судинного сплетення (a. choroidea anterior) — тонка судина, яка від­ходить від внутрішньої сонної артерії позаду задньої сполучної артерії, проникає у ниж­ній ріг бічного шлуночка, а потім — у Третій шлуночок. Своїми ворсинчастими гілками (rr. choroidei) бере участь у формуванні судинних сплетень (plexus choroideus) бічного та третього шлуночків, які продукують спинномозкову рідину. Інші гілки передньої ворси­нчастої артерії кровопостачають зоровий шлях, ядра та сірий горб гіпоталамуса, базальні ядра, внутрішню капсулу, чорну речовину та червоне Ядро ніжок мозку.

Мал. 205. Артерії головного мозку. Вигляд знизу (за Р. Д. Синельниковим)

1 — передня сполучна артерія; 2 — передні мозкові артерії; 3 — внутрішня сонна артерія; 4 — середня мозкова артерія; 5 — передня артерія судинного сплетення; 6 — задня сполучна артерія; 7 — задня моз­кова артерія; 8 — основна (базилярна) артерія; 9 — Трійчастий нерв; 10 — Відвідний нерв; 11 — проміжний нерв; 12 — Лицевий нерв; 13 — Присінково-завитковий нерв; 14 — язикоглотковий нерв; 15 — блукаючий нерв; 16 — хребтова артерія; 17 — передня спинномозкова артерія; 18 — задня мозочкова артерія; 19 — під’язиковий нерв; 20 — Додатковий нерв; 21 — передня нижня мозочкова артерія; 22 — жмуток; 23 — судинне (ворсинчасте) сплетення четвертого шлуночка; 24 — верхня мозочкова ар­терія; 25 — Окоруховий нерв; 26 — зоровий тракт; 27 — лійка; 28 — зорове перехрестя; 29 — нюховий трикутник; 30 — нюховий тракт; 31 — нюхова цибулина; 32 — передні мозкові артерії

Завдяки сполученню початкових відділів обох передніх мозкових артерій з перед­ньою сполучною артерією та обох задніх сполучних артерій (гілки внутрішніх сонних артерій) з обома задніми мозковими артеріями (із системи хребтових артерій) у підпавутинному просторі на основі мозку утворюється коловий артеріальний анастомоз — артеріальне (Вілізієве) коло великого мозку (circulus arteriosus cerebri (Willisii)), від якого йдуть багаточисельні гілки для кровопостачання мозку (мал. 205).

Підключична артерія (a. subclavia) починається справа від плечоголовного стовбура, а зліва — від дуги аорти. Внаслідок цього ліва підключична артерія при­близно на 4 см довша від правої. Із грудної порожнини артерія виходить через вер­хній отвір грудної клітки, йде догори, огинає купол плеври, заходить у міждрабинчастий простір, потім проходить під ключицею, перегинаючись через перше ребро (тут вона може бути притиснута для зупинки кровотечі до першого Ребра), далі проникає в пахвову ямку, де продовжується вже під назвою пахвової артерії. Під­ключична артерія утворює дугу, опукла поверхня якої обернена догори.

За топографічними ознаками підключичну артерію умовно поділяють на три відді­ли: присередній (від місця початку до входу в міждрабинчастий простір), середній (у межах міждрабинчастого простору) та бічний (після виходу із міждрабинчастого прос­тору до входу в пахвову ямку). Від присереднього відділу підключичної артерії відхо­дять три гілки: хребтова, внутрішня грудна та щитошийний стовбур, від середнього відділу — реброво-шийний стовбур, а від бічного — поперечна артерія шиї.

І. Хребтова артерія (a. vertebralis) — найважливіша гілка підключичної артерії, яка відходить від її верхньої півкружності на рівні VІІ шийного хребця. У хребтовій артерії розрізняють чотири частини: передхребтову, поперечновідросткову, атлантову та вну­трішньочерепну. Передхребтова частина (pars prevertebralis) розташовується між пе­реднім драбинчастим м’язом і довгим м’язом шиї. Поперечновідросткова (шийна) ча­стина (pars transversaria (cervicalis)) проходить через поперечні отвори VІ — ІІ шийних хребців. Ця частина хребтової артерії віддає спинномозкові (корінцеві) гілки (rr. spinales (radiculares)), які проникають через міжхребцеві отвори до спинного моз­ку, та м’язові гілки (rr. musculares), що йдуть до глибоких м’язів шиї. Атлантова час­тина (pars atlantica) хребтової артерії розміщена в отворі поперечного відростка атла­нта і на верхній поверхні дуги атланта (в борозні хребтової артерії). Далі хребтова артерія пронизує задню атлантопотиличну перетинку, тверду мозкову оболонку спин­ного мозку і через великий потиличний отвір потрапляє в порожнину черепа, де роз­ташовується її внутрішньочерепна частина (pars intracranialis). У порожнині черепа права та ліва хребтові артерії наближаються до середньої лінії і біля заднього краю мо­ста мозку зливаються в одну непарну судину — основну (базилярну) артерію.

Від внутрішньочерепної частини хребтової артерії відходять такі гілки: 1. Перед­ня та задня оболонні гілки (rr. meningeales anterior et posterior), які кровопостачають тверду мозкову оболонку та кістки черепа. 2. Передня спинномозкова артерія (a. spinalis anterior), що починається від хребтової артерії над переднім краєм потилич­ного отвору, прямує вниз і на рівні перехрестя пірамід з’єднується з однойменною артерією протилежної сторони в одну непарну судину. Остання спускається вниз у глибині передньої серединної щілини спинного мозку і закінчується в ділянці кінце­вої нитки. 3. Задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior) відходить від хребто­вої артерії дещо вище потиличного отвору, огинає ззовні Довгастий мозок, а потім по задній поверхні спинного мозку (вздовж лінії входження в нього задніх корінців) та­кож прямує вниз. В результаті вздовж спинного мозку спускається три артеріальних стовбури: один непарний — по передній поверхні (передня спинномозкова артерія) і два парних — по задньобічній поверхні, по одному з кожної сторони (задні спинно­мозкові артерії), які, анастомозуючи між собою та спинномозковими гілками від хре­бтових, міжребрових та поперекових артерій, забезпечують кровопостачання спин­ного мозку. 4. Задня нижня мозочкова артерія (a. cerebelli inferior posterior) — най­більша з гілок хребтової артерії. Вона починається поблизу варолієвого моста, пря­мує назад і, обходячи довгастий мозок, розгалужується на нижній поверхні мозочка.

Основна (базилярна) артерія (a. basilaris) — непарна судина, яка утворюється від злиття двох хребтових артерій. Розташовується в основній (базилярній) борозні моста. На рівні переднього краю моста основна артерія поділяється на дві кінцеві гілки — праву та ліву задні мозкові артерії. Від стовбура основної артерії відходять такі гілки: 1) артерія лабіринту (a. labyrinthi) (права та ліва), яка прямує крізь внутрішній слухо­вий прохід до внутрішнього вуха і кровопостачає його; 2) передня нижня мозочкова артерія (a. cerebelli inferior anterior) (права та ліва), що розгалужується в передній час­тині нижньої поверхні мозочка; 3) верхня мозочкова артерія (a. cerebelli superior) (пра­ва та ліва), котра кровопостачає частину мозочка, розташовану під наметом; 4) артерії моста (аа. pontis), які кровопостачають вароліїв Міст; 5) артерії середнього мозку (aa. mesencephalici), що кровопостачають Середній мозок.

Кінцевими гілками основної артерії є права та ліва задні мозкові артерії. Задня мозкова артерія (a. cerebri posterior) спочатку прямує латерально, далі круто пове­ртає назад, огинає ніжки великого мозку і розгалужується на нижній поверхні скроневої та потиличної часток відповідної півкулі великого мозку, віддає кіркові та центральні гілки.

Задні мозкові артерії (права та ліва) разом з однойменними передніми і середні­ми та їх сполучними артеріями (передньою і задньою) утворюють згадуване вище замкнуте артеріальне (Вілізієве) коло великого мозку.

Хребтова артерія, яка йде паралельно стовбура спільної сонної артерії і разом з нею бере участь у кровопостачанні мозку, є колатеральною судиною голови і шиї. Права та ліва хребтові артерії, які злились в один стовбур (основну артерію) та дві передні спинномозкові артерії (права та ліва), що також злились в одну судину, утворюють ар­теріальне коло Захарченка, яке поряд з артеріальним (Вілізієвим) колом великого мозку має велике значення для колатерального кровообігу довгастого мозку.

ІІ. Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) відходить від нижньої півкружності підключичної артерії навпроти стовбура хребтової артерії. Артерія пря­мує донизу по задній поверхні грудної стінки на 1 см латеральніше краю грудини і на рівні VІІ ребрового хряща розгалужується на дві кінцеві гілки: м’язово-діафрагмальну та верхню надчеревну артерії.

Від внутрішньої грудної артерії відходять такі гілки: 1) гілки загрудинної залози (rr. thymici), які кровопостачають загрудинну (вилочкову) залозу; 2) середостінні гілки (rr. mediastinales), що йдуть до сполучної Тканини та лімфовузлів Середостіння; 3) бронхіа­льні гілки (rr. brornhiales), котрі йдуть до нижнього відділу трахеї та до головного бро­нха відповідної сторони; 4) осердно-діафрагмальна артерія (a. pericardiacophrenica), яка супроводжує діафрагмальний нерв і кровопостачає осердя та діафрагму; 5) грудинні гілки (rr. sternales), що кровопостачають грудину і анастомузують із однойменними гі­лками протилежної сторони; 6) пронизні гілки (rr. perforantes), котрі проходять у верх­ніх 5—6 міжребрових проміжках до великого грудного м’яза, а в жінок ще віддають у 3—5 міжребрових проміжках присередні гілки молочної залози (rr. mammarii mediales); 7) передні міжреброві гілки (rr. intercostales anteriores), які прямують до міжребрових м’язів верхніх шести міжребрових проміжків.

Кінцеві гілки внутрішньої грудної артерії: 8) м’язово-діафрагмальна артерія (a. musculophrenica) йде вздовж ребрової дуги (по лінії прикріплення ребрової частини діафрагми) до грудної клітки. Артерія віддає гілки до діафрагми, м’язів живота, а також передні міжреброві гілки (rr. intercostales anteriores), які в кількості п’яти прямують у нижні міжреброві проміжки; 9) верхня надчеревна артерія (a. epigastrica superior) прямує донизу, пронизує задню стінку прямого м’яза живота, розташовується на задній поверхні цього м’яза і на рівні пупка анастомозує з ниж­нього надчеревною артерією (гілка зовнішньої клубової артерії). Верхня надчерев­на артерія віддає гілочки до прямого м’яза живота та його піхви, а також до серпо­подібної зв’язки печінки і шкіри пупкової ділянки.

ІІІ. Щитошийний стовбур (truncus thyrocervicalis) — товста судина завдовжки 1,5 см, починається від передньоверхньої поверхні підключичної артерії перед входжен­ням її у міждрабинчастий простір. Стовбур розгалужується на чотири гілки: нижню щи­топодібну артерію, висхідну шийну, надлопаткову та поверхневу шийну артерії. 1. Ниж­ня щитоподібна артерія (a. thyroidea inferior) прямує вверх до нижнього полюса щитоподібної залози і віддає такі гілки: залозові гілки (rr. glandulares); які йдуть до тка­нини залози і анастомозують з гілками верхньої щитоподібної артерії; трахейні гілки (rr. tracheales) — до трахеї; глоткові гілки (rr. pharyngeales) — до глотки; стравохідні гілки (rr. oesophageales) — до стравоходу; нижню гортанну артерію (a. laryngealis inferior), яка прямує до гортані і анастомозує з верхньою гортанною артерією. 2. Висхідна шийна артерія (a. cervicalis ascendens) прямує догори та присередньо, віддає м’язові гілки (rr. musculares) до передхребтових та глибоких м’язів потилиці, а також спинномозкові гілки (rr. spinales) — до спинного мозку. 3. Надлопаткова артерія (a. suprascapularis) прямує позаду ключиці до вирізки лопатки, через яку проникає в надосну, а потім у підосну ям­ки і кровопостачає м’язи, які там розміщуються. Надлопаткова артерія віддає акроміальну гілку (r. acromialis), яка через трапецієподібний м’яз прямує до акроміона лопатки. 4. Поверхнева шийна артерія (a. cervicalis superficialis) — непостійна, прямує в латераль­ному напрямку по передній поверхні драбинчастих м’язів (віддаючи до них досить вели­ку гілку) і, пройшовши через лопатково-ключичний трикутник над ключицею, розгалу­жується у трапецієподібному, ромбоподібних та верхньому задньому зубчастому м’язах.

ІV. Реброво-шийний стовбур (truncus costocervicalis) відходить від підключичної артерії у міждрабинчастому просторі, де відразу поділяється на глибоку шийну і найвищу міжреброву артерії. Глибока шийна артерія (a. cervicalis profunda) йде до півостьових м’язів голови та шиї. Найвища міжреброва артерія (a. intercostalis suprema) йде вниз попереду шийки першого ребра і роздвоюється на першу задню міжреброву артерію (a. intercostalis posterior prima) та другу задню міжреброву артерію (a. intercostalis posterior secunda), які розгалужуються відповідно у пер­шому і другому міжребрових проміжках.

V. Поперечна артерія шиї (a. transversa cervicalis) відходить від підключичної артерії близько латерального краю переднього драбинчастого м’яза (може відходи­ти від щитошийного стовбура), прямує між стовбурами плечового сплетення і на рівні присереднього кінця ості лопатки ділиться на висхідну поверхневу гілку (r.superficialis), яка йде до м’язів спини, та низхідну глибоку гілку (r. profundus) чи дорзальну артерію лопатки (a. dorsalis scaрulae), яка проходить по присередньому краєві лопатки вниз до м’язів та шкіри спини.

Пахвова артерія (a. axillaris) (мал. 206) є безпосереднім продовженням підключи­чної артерії, розташовується в глибині пахвової ямки і оточена спереду пахвовою ве­ною, а з трьох інших боків — стовбурами плечового сплетення. Проксимальною гра­ницею стовбура пахвової артерії є зовнішній край першого ребра, а дистальною — нижній край великого грудного м’яза, де вона продовжується у плечову артерію. За топографічними ознаками пахвову артерію умовно поділяють на три відділи відповід­но до трьох трикутників, які визначаються на передній стінці пахвової ямки.

Мал. 206. Артерії плеча та передпліччя правої верхньої кінцівки (півсхематично)

1 — ребро-шийний стовбур; 2 — під­ключична артерія; 3 — плечоголовний стовбур; 4 — найвища міжреброва арте­рія; 5 — внутрішня грудна артерія; 6 — грудна гілка грудоакроміальної артерії; 7 — бічна грудна артерія; 8 — передні міжреброві гілки; 9 — грудоспинна ар­терія; 10 — глибока артерія плеча; 11 — верхня ліктьова колатеральна артерія; 12 — нижня ліктьова колатеральна ар­терія; 13 — спільна міжкісткова артерія; 14 — ліктьова артерія; 15 — передня міжкісткова артерія; 16 — задня міжкіс­ткова артерія; 17 — променева артерія; 18 — променева поворотна артерія; 19 — середня колатеральна артерія; 20 — променева колатеральна артерія; 21 — огинаюча артерія лопатки; 22 — плечова артерія; 23 — підлопаткова ар­терія; 24 — передня огинаюча артерія плеча; 25 — задня огинаюча артерія плеча; 26 — пахвова артерія

У першому відділі (на рівні ключично-грудного трикутника) від пахвової артерії відходять такі артерії: 1) верхня грудна артерія (a. thoracica superior) прямує дони­зу та присередньо і живить підключичний, передній зубчастий та два верхніх міжребрових м’язи; 2) грудоакромінальна артерія (a. thoracoacromialis) йде вбік і роз­галужується на: акроміальну гілку (r. acromialis), що прямує до акроміона лопатки і приймає участь в утворенні акромінальної (надплечової) артеріальної сітки, яка кровопостачає акроміальноключичний суглоб і частково капсулу плечового сугло­ба; грудні гілки (rr. pectorales), що прямують до переднього зубчатого та обох груд­них м’язів; ключичну гілку (r. clavicularis), котра кровопостачає ключицю і підклю­чичний м’яз; дельтоподібну гілку (r. deltoideus), яка кровопостачає дельтоподібний та великий грудний м’язи і відповідні їм ділянки шкіри грудей.

У другому відділі (на рівні грудного трикутника) від пахвової артерії відгалужу­ється тільки одна гілка — бічна грудна артерія (a. thoracica lateralis), яка спуска­ється вниз по зовнішній поверхні переднього зубчастого м’яза і кровопостачає йо­го, а також молочну залозу.

У третьому відділі (у підгрудному трикутнику) від пахвової артерії відходить три гілки: 1) підлопаткова артерія (a. subscapularis) — найбільша із гілок пахвової артерії. Вона спускається уздовж нижнього краю підлопаткового м’яза і розгалужується на дві гілки: огинаючу артерію лопатки (a. circumflexa scapulae), що йде у підосну ямку і кровопостачає м’язи, які розміщені в ній, та грудоспинну артерію (a. thoracodorsalis), що йде уздовж бічного краю лопатки і кровопостачає передній зубчастий та великий круглий м’язи, а також найширший м’яз спини. 2) передня огинаюча артерія плеча (a. circumflexa humeri anterior) починається від зовнішньої сторони пахвової артерії, йде в латеральному напрямку, огинає хірургічну шийку плечової кістки спереду, дає гілки до плечового суглоба та дельтоподібного м’яза. 3) задня огинаюча артерія плеча (a. circumflexa humeri posterior) є більшою за попередню, відходить від пахвової артерії поряд з передньою однойменною артерією, проходить крізь чотиристоронній отвір, огинає ззаду хірургічну шийку плечової кістки, анастомозує з передньою огинаючою артерією плеча, надлопатковою та грудоакроміальною артеріями, кровопостачає пле­човий суглоб та поряд розташовані м’язи.

Плечова артерія (a. brachialis) (мал. 206) є безпосереднім продовженням пах­вової артерії. Її початок знаходиться на рівні нижнього краю великого грудного м’яза. На плечі плечова артерія лягає у присередню двоголову борозну плеча і, прямуючи по ній униз, досягає ліктьової ямки, де на рівні шийки променевої кістки ділиться на свої кінцеві гілки — променеву та ліктьову артерії. Плечову артерію супроводжують дві плечові вени та серединний нерв, який у верхній третині плеча лежить ззовні від артерії, в середній — спереду, а в нижній третині плеча розташо­вується вздовж присередньої поверхні артерії. Плечова артерія разом із плечовими венами і серединним нервом утворюють судиннонервовий пучок плеча.

Від плечової артерії відходять: 1) глибока артерія плеча (a. profunda brachii), яка починається у верхній третині плеча, проходить разом з променевим нервом у плечом’язовий канал і спірально огинає задню поверхню плечової кістки. На своєму шля­ху артерія віддає живильні артерії плечової кістки (a. nutriciae humeri), які живлять плечову кістку; дельтоподібну гілку (r. deltoideus) до дельтоподібного та плечового м’язів, а також гілочки до плечового суглоба та м’язів плеча. Кінцевими гілками гли­бокої артерії плеча є променева бокова (колатеральна) артерія (а. collateralis radialis), яка лягає в передню бічну ліктьову борозну, та середня бокова (колатеральна) артерія (а. collateralis media), котра лягає у задню бічну ліктьову борозну. Бокові артерії та їх гілки беруть участь в утворенні ліктьової суглобової сітки; 2) верхня ліктьова бокова (колатеральна) артерія (а. collateralis ulnalis superior) починається від плечової артерії нижче глибокої артерії плеча, йде донизу в супроводі ліктьового нерва, лягає у присередню задню ліктьову борозну, анастомозує із задньою гілкою ліктьової поворотної артерії; 3) нижня ліктьова бокова (колатеральна) артерія (а. collateralis ulnalis inferior) починається від плечової артерії дещо вище присереднього надвиростка пле­чової кістки, прямує присередньо по передній поверхні плечового м’яза і анастомозує з передньою гілкою ліктьової поворотної артерії. Усі названі бокові артерії беруть участь у формуванні ліктьової суглобової сітки, від якої кровопостачається ліктьовий суглоб, поряд розташовані м’язи та Шкіра в ділянці цього суглоба.

Променева артерія (a. radialis) (мал. 206) за напрямком є безпосереднім продов­женням плечової артерії. Спочатку променева артерія йде між круглим м’язом-привертачем та плечопроменевим м’язом, потім — у променевій борозні разом з двома променевими венами та поверхневою гілкою променевого нерва. У нижній третині пе­редпліччя артерія прикрита тільки фасцією та шкірою і тому саме тут її промацують при визначенні пульсу. В дистальному відділі передпліччя променева артерія, обігну­вши шилоподібний відросток променевої кістки, переходить на тил кисті, а потім через перший міжкістковий проміжок п’ястка проникає на долоню. На долоні артерія повер­тає присередньо і утворює глибоку долонну дугу (arcus palmaris profundus), яка лежить на основах ІІ—V п’ясткових кісток під сухожилками м’язів-згиначів пальців (мал. 207). Від глибокої долонної дуги відходять три долонні п’ясткові артерії (aa. metacarpales palmares), які кровопостачають міжкісткові м’язи і впадають у спільні долонні пальцеві артерії (гілки поверхневої долонної дуги). Долонні п’ясткові артерії віддають пронизні гілки (rr. perforantes), які анастомозують з тильними п’ястковими артеріями, що відхо­дять від тильної сітки зап’ястка. Від променевої артерії відходить від 9 до 11 гілок. Найбільш значними з них є такі:

1) променева поворотна артерія (a. recurrens radialis) відходить від початкового відділу променевої артерії, прямує вгору і вбік, лягає в бічну передню ліктьову бороз­ну, де анастомозує з променевою боковою артерією (із глибокої артерії плеча);

2) поверхнева долонна гілка (r. palmaris superficialis) прямує до долоні, де зазви­чай анастомозує з поверхневою долонною дугою, яка утворена кінцевим відділом ліктьової артерії;

3) долонна зап’ясткова гілка (r.carpalis palmaris) починається від променевої артерії в дистальній частині передпліччя, анастомозує з однойменною гілкою лік­тьової артерії, утворюючи долонну зап’ясткову сітку (rete carpale palmare);

4) тильна зап’ясткова гілка (r.carpalis dorsalis) починається від променевої артерії на тилі кисті (в ділянці «табакерки»), йде присередньо, анастомозує з однойменною гі­лкою ліктьової артерії, формуючи разом з гілками міжкісткових артерій тильну зап’ясткову сітку (rete carpale dorsale). Від цієї сітки відходять 4 тильні п’ясткові ар­терії (aa. metacarpales dorsales), а від кожної з них — по дві тильні пальцеві артерії (aa. digitales dorsales), які кровопостачають тильні поверхні ІІ—V пальців;

5) перша тильна п’ясткова артерія (a. metacarpea dorsalis І) відгалужується від променевої артерії на тилі кисті, віддає гілки до променевої сторони першого паль­ця і до суміжних сторін першого й другого пальців;

6) артерія великого пальця (a. princeps pollicis) відгалужується від променевої артерії після виходу її з першого міжкісткового проміжку п’ястка на долоню. Ця артерія розпадається на дві кінцеві долоні пальцеві артерії, що кровопостачають долонну поверхню великого пальця, і віддає променеву артерію вказівного пальця (a. radialis indicis), яка йде вздовж променевого боку вказівного пальця.

Ліктьова артерія (a. ulnaris) (мал. 206) має більший діаметр, ніж променева. Починається від плечової артерії у ліктьовій ямці на рівні вінцевого відростка лік­тьової кістки. Проходить під круглим м’язом-привертачем у ліктьову борозну пе­редпліччя. Далі у супроводі ліктьового нерва прямує в дистальному напрямку між поверхневим та глибоким м’язами-згиначами пальців. Потім через щілину в присередній частині тримача м’язів-згиначів і під м’язами підвищення мізинця проникає на долоню, де, утворюючи поверхневу долонну дугу (arcus palmaris superficialis), анастомозує з поверхневою долонною гілкою від променевої артерії.

Мал. 207. Схема артерій кисті

1 — ліктьова артерія; 2 — глибока долонна гілка ліктьової артерії; 3 — глибока долонна дуга; 4 — поверхнева долонна дуга; 5 — спільні долонні пальцеві артерії; 6 — власні долонні пальцеві артерії; 7 — долонні п’ясткові артерії; 8 — артерія великого пальця кисті; 9 — поверхнева до­лонна гілка променевої артерії; 10 — променева артерія

Гілки ліктьової артерії:

1) ліктьова поворотна артерія (a. reccurens ulnaris) йде догори та присередньо і поді­ляється на дві гілки: передню і задню. Передня гілка (r. anterior) прямує проксимально в присередню передню ліктьову борозну і анастомозує тут з нижньою ліктьовою боковою артерією (гілкою плечової артерії). Задня гілка (r. posterior) ліктьової поворотної артерії прямує на задню поверхню суглоба і анастомозує в присередній задній ліктьовій борозні з верхньою ліктьовою боковою артерією (гілкою плечової артерії). Завдяки цим анастомо­зам, а також астомозам між гілками глибокої артерії плеча і променевої артерії в окружно­сті ліктьового суглоба утворюється ліктьова суглобова сітка (rete articulare cubiti).

2) спільна міжкісткова артерія (a. interossea communis) прямує до міжкісткової перетинки і розділяється на передню і задню міжкісткові артерії. Передня міжкіс­ткова артерія (a. interossea anterior) йде донизу по передній поверхні міжкісткової перетинки передпліччя. Біля верхнього краю квадратного м’яза-привертача артерія пронизує згадану перетинку, виходить на її тильну поверхню і бере участь в утво­ренні тильноїзап’ясткової сітки (rete carpale dorsale). По ходу артерія віддає гіло­чки до м’язів і кісток передпліччя, а також артерію, що супроводить серединний нерв (a. comitans nervi mediani). Задня міжкісткова артерія (a. interossea posterior) відразу ж пронизує міжкісткову перетинку передпліччя, виходить на її тильну по­верхню і розташовується між поверхневими та глибокими м’язами задньої ділянки передпліччя. Від задньої міжкісткової артерії відходять гілочки до навколишніх м’язів та поворотна міжкісткова артерія (a. interossea reccurens), яка йде догори, анастомозує з середньою боковою артерією (із глибокої артерії плеча) і, як усі опи­сані вище поворотні артерії, бере участь у формуванні ліктьової суглобової сітки. Кінцевими гілками задня ліктьова артерія анастомозує з передньою міжкістковою артерією і з тильними зап’ястковими гілками (rr. carpei dorsales) від ліктьової та променевої артерій, бере участь в утворенні тильної сітки зап’ястка (rete carpale dossale), від якої відходять описані вище тильні п’ясткові артерії (aa. metacarpales dorsales).

3) долонна зап’ясткова гілка (r. carpalis palmaris) відходить від ліктьової артерії на рівні шилоподібного відростка ліктьової кістки, йде назустріч однойменній гілці променевої артерії, з якою анастомозує. Разом з поверхневою долонною гілкою від променевої артерії та гілкою від передньої міжкісткової артерії долонна зап’ясткова гілка бере участь в утворенні долонної зап’ясткової сітки, кровопостачає суглоби зап’ястка.

4) глибока долонна гілка (r. palmaris profundus) відходить від ліктьової артерії біля горохоподібної кістки чи дещо дистальніше від неї, пронизує протиставний м’яз мізинця і кровопостачає м’язи підвищення мізинця та шкіру над ним. Іноді глибока долонна гілка з’єднується з кінцевим відділом променевої артерії — гли­бокою долонною дугою.

Кінцевий відділ ліктьової артерії, який часто анастомозує з поверхневою долон­ною гілкою із променевої артерії, формує згадувану вище поверхневу долонну дугу (arcus palmaris superficialis) (мал. 207). Від цієї дуги відходять чотири спільні до­лонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares communes). Три з них ідуть відповідно до другого, третього та четвертого міжкісткових проміжків, а четверта — до лік­тьової сторони мізинця. Біля складки шкіри між пальцями кожна з них ділиться на дві власні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares propriae), які йдуть по протилежних сторонах сусідніх пальців.

Анастомози артерій верхньої кінцівки. Для артерій верхніх кінцівок характе­рна наявність анастомозів у системі підключичної, пахвової, плечової, променевої та ліктьової артерій, які забезпечують колатеральний рух артеріальної крові та кро­вопостачання суглобів.

В окружності плечового суглоба в ділянці надосних і підосних ямок надлопат­кова артерія (із системи підключичної артерії) анастомозує з огинаючою артерією лопатки (із пахвової артерії). В ділянці акроміона наявна надплечова (акроміальна) сітка (rete acromiale), яка утворюється акроміальними гілками надлопаткової арте­рії (із системи підключичної артерії) та грудоаміальною артерією (із системи пах­вової артерії). Біля шийки плечової кістки передня і задня огинаючі артерії плеча анастомозують між собою і з гілками глибокої артерії плеча (від плечової артерії).

В окружності ліктьового суглоба є ліктьова суглобова сітка (rete articulare cubiti), в утворенні якої беруть участь променева бокова та середня бокова артерії (із глибокої артерії плеча), верхня та нижня ліктьові бокові артерії (із плечової ар­терії), поворотні артерії (із променевої, ліктьової та задньої міжкісткової артерій).

У ділянці зап’ястка наявні дві зап’ясткові сітки: тильна та долонна. Тильна зап’ясткова сітка (rete carpale dossale) розташована на кістках зап’ястка під сухо­жилками м’язів — розгиначів. Вона утворена тильними зап’ястковими гілками променевої та ліктьової артерій і кінцевими гілками передньої та задньої міжкіст­кових артерій. Долонна зап’ясткова сітка (rete carpale palmare) розвинена слабше за однойменну тильну сітку. Вона утворена долонними зап’ястковими гілками променевої та ліктьової артерій та гілкою передньої міжкісткової артерії.

На долонній поверхні кисті наявні дві артеріальні дуги: поверхнева та глибока. Поверхнева долонна дуга (arcus palmaris supeficialis) розташована на рівні середини тіл п’ясткових кісток. Вона утворена кінцевим відділом ліктьової артерії та поверх­невою долонною гілкою променевої артерії. Глибока долонна дуга (arcus palmaris profundus) розташована глибше і проксимальніше поверхневої. Вона залягає на рів­ні основ другої-п’ятої п’ясткових кісток під сухожилками поверхневого та глибоко­го м’язів-згиначів пальців. Глибока долонна дуга утворена кінцевим відділом про­меневої артерії та глибокою долонною гілкою ліктьової артерії.