Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Головний мозок
Середній мозок

Середній мозок (mesencephalon) розвивався в процесі філогенезу під впливом зо­рового аналізатора, тому найважливіші його утвори мають відношення до іннерва­ції ока. Тут же утворились і центри слуху, які разом з центрами зору в подальшому розрослись у вигляді чотирьох горбків покрівлі середнього мозку. З появою у ви­щих тварин і людини в корі переднього мозку кіркового кінця слухового і зорового аналізаторів слухові і зорові центри середнього мозку самі потрапили в підпоряд­коване положення і стали проміжними, підкірковими центрами. З розвитком у ви­щих ссавців і людини переднього мозку через середній мозок стали проходити про­відні шляхи, які зв’язують кору кінцевого мозку зі спинним (ніжки мозку). B результаті у середньому мозку людини наявні: 1) підкіркові центри зору; 2) під­кіркові слухові центри; 3) ядра ІІІ і IV пар нервів, що іннервують м’язи ока, та середньомозкове Ядро V пари черепних нервів; 4) усі висхідні і низхідні Провідні шляхи, які зв’язують кору головного мозку зі спинним і проходять транзитом через середній мозок; 5) пучки білої речовини, які зв’язують середній мозок з іншими відділами центральної нервової системи. Відповідно до цього середній мозок, який є у людини найменшим і найпростіше побудованим відділом головного мозку, має дві основні частини — покрівлю середнього мозку, де розміщуються підкіркові центри слуху i зору, та ніжки мозку, де переважно проходять провідні шляхи. По­рожниною середнього мозку є водопровід мозку.

Покрівля середнього мозку (tectum mesencephali) розміщена над водопроводом мозку (щоб її побачити, необхідно зрізати півкулі великого мозку). Вона являє собою нервову пластинку, яка поздовжньою і поперечною борознами, що перетинаються під прямим кутом, поділена на чотири підвищення — горбки. У зв’язку з такою будовою цю частину середнього мозку раніше називали чотиригорбковим тілом.

Поздовжня борозна покрівлі розміщена в серединній площині і в своїх верхніх (передніх) відділах утворює ложе для шишкоподібного тіла, а в нижніх слугує міс­цем, звідки починається вуздечка верхнього мозкового паруса. Поперечна борозна відділяє верхні горбки (colliculi superiores) від нижніх (colliculi inferiores). Від кож­ного з горбків у латеральному напрямку відходить потовщення у вигляді валика — ручка горбка. Ручки горбків продовжуються у Проміжний мозок. Ручка верхнього горбка (brachium colliculi superioris) прямує до бічного колінчастого тіла, а частко­во продовжується в зоровий тракт. Ручка нижнього горбка (brachium colliculi inferioris) прямує до присереднього колінчастого тіла.

На фронтальному розрізі середнього мозку видно, що горбки складаються з сі­рої речовини, яка ззовні вкрита тонким шаром білої речовини. Сіра речовина горб­ків має різне фізіологічне значення. У людини верхні горбки покрівлі середнього мозку і бічні колінчасті тіла виконують функцію підкіркових зорових центрів. Ни­жні горбки і присередні колінчасті тіла є підкірковими слуховими центрами.

Ніжки мозку (pedunculi cerebri) — це білі округлі (досить товсті) тяжі, які виходять із моста і прямують уперед та латерально (розходяться під гострим кутом) до півкуль вели­кого мозку. Заглибина між правою і лівою ніжками мозку називається міжніжковою ям­кою (fossa interpeduncularis). Дно ямки слугує місцем, де в тканину мозку проникають Кровоносні судини. На препараті мозку, після видалення судинної оболонки, у пластинці, що утворює дно міжніжкової ямки, залишається велика кількість отворів. Звідси і назва цієї пластинки з отворами — задня пронизана речовина (substantia perforata posterior). На медіальній поверхні кожної із ніжок мозку розташовується окорухова борозна (sulcus oculomotorius), з якої виходять корінці окорухового нерва (ІІІ пара).

Кожна з ніжок складається з двох частин — передньої і задньої. Передня частина ніжки називається основою ніжки мозку (basis pedunculi cerebri), а задня — покришкою середнього мозку (tegmentum mesencephali). Ці частини відділені одна від одної чорною речовиною (substantia nigra), яка простягається в ніжці мозку від моста до проміжного мозку. Колір чорної речовини зумовлений пігментом меланіном, що міститься в її клі­тинах. Чорна речовина належить до екстрапірамідної системи, яка бере участь у під­тримуванні м’язового тонуса й автоматично регулює роботу м’язів.

У покришці середнього мозку залягають ядра середнього мозку і проходять ви­східні провідні шляхи. Основа ніжки мозку складається тільки з білої речовини, тут проходять низхідні провідні шляхи. Внутрішні і зовнішні відділи основи ніжок мо­зку утворюють волокна кірково-мостового шляху, а саме: медіальну 1/5 частину основи займає лобово-мостовий шлях, латеральну 1/5 частину — скронево-тім’яно-потилично-мостовий шлях, середню частину 3/5 основи ніжки мозку займають пі­рамідні шляхи. Медіально проходять кірково-ядерні волокна, латерально-кірково-спинномозкові шляхи.

Водопровід середнього мозку (aqueductus mesencephali), або сільвіїв водопро­від, являє собою щілиноподібну трубку (діаметром 0,3—0,5 мм та довжиною бли­зько 1,5 см), вистелену епендимою. Він з’єднує порожнини ІІІ-го та IV-го шлуноч­ків і містить спинномозкову рідину. За своїм походженням водопровід мозку є похідним порожнини середнього мозкового міхура.

Навколо водопроводу розташована центральна сіра речовина (substantia grisea centralis), у якій у ділянці дна водопроводу містяться ядра двох пар черепних нер­вів. На рівні верхніх горбків розміщене парне ядро окорухового нерва (nucleus nervi oculomotorii), із якого здійснюється іннервація м’язів ока. Вентральніше від нього розміщується парасимпатичне ядро вегетативної нервової системи — додаткове ядро окорухового нерва (nucleus oculomotorius accessorius), або ядро Якубовича. Волокна, що відходять від додаткового ядра, іннервують гладенькі м’язи очного яблука (м’яз, що звужує зіницю і війковий м’яз). Спереду і дещо вище окорухового ядра містяться одне з ядер сітчастої (ретикулярної) формації — проміжне ядро (nucleus interstitialis), відростки клітин якого беруть участь в утворенні сітчасто-спинномозкового шляху і заднього поздовжнього пучка.

На рівні нижніх горбків у вентральних відділах центральної сірої речовини заля­гає ядро блокового нерва (nucleus n. trochlearis) (IV пара). В латеральних відділах центральної сірої речовини по всьому середньому мозку розташовується ядро середньомозкового шляху трійчастого нерва (V пара).

У покришці середнього мозку розміщене червоне ядро (nucleus ruber), яке має видовжену форму і простягається від гіпоталамуса проміжного мозку до рівня ни­жніх горбків покрівлі середнього мозку. Нейрони цього ядра містять пігмент, що має у своєму складі залізо і тому зумовлює таке специфічне забарвлення. Відростки нейронів червоного ядра формують червоноядерно-спинномозковий шлях (tractus rubrospinalis). Латеральніше і вище червоного ядра в покришці ніжки мозку на фронтальному зрізі видно пучок волокон, які входять до складу присередньої петлі. Між присередньою петлею і центральною сірою речовиною розташовується сітча­ста формація (продовження сітчастої формації моста і довгастого мозку).

Присередня петля (lemniscus medialis) формується із внутрішніх дугоподібних волокон (fibrae arcuatae internae), які є відростками клітин ядер клиноподібного та тонкого пучків (другі нейрони шляхів пропріорецептивного Чуття). Останні пря­мують із довгастого мозку до ядер таламуса разом з волокнами загальної чутливос­ті (больової і температурної), котрі утворюють спинномозкову петлю (lemniscus spinalis). Крім того, в покришці середнього мозку проходять волокна від чутливих ядер трійчастого нерва, що отримали назву трійчастої петлі (lemniscus trigeminalis), які прямують також до ядер таламуса.