Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Шкіра
Судини і нерви шкіри

Судини шкіри походять частково із місцевих, частково із власних шкірних артерій, які анастомозуючи між собою, утворюють на межі між підшкірною жировою кліт­ковиною і власне шкірою (дермою) глибоку шкірну артеріальну сітку (rete arteriosum cutaneum). Від цієї сітки артеріальні гілочки прямують до клубочків по­тових залоз, до сосочків Волосся і до підшкірної клітковини. Від шкірної сітки у ве­ртикальному напрямку відходять також судини й у вищележачі шари шкіри, де во­ни розгалужуються, анастомозують між собою та утворюють підсосочкову артеріальну сітку (rete arteriosum subpapillare). Підсосочкова артеріальна сітка живить волосяні фолікули, вивідні протоки потових залоз, Сальні залози, посилає дрібні Артерії до сосочків, у яких вони розділяються на артеріальні капіляри, що переходять у більш широкі венозні капіляри, а останні — у вени шкіри.

Артеріальні сітки шкіри в різних ділянках шкіри розвинені неоднаково — най­більшого розвитку вони досягають на підошвах, долонях і сідницях.

Венозна Кров із капілярів відтікає у вени, що утворюють поверхневі підсосочкові, а потім глибокі підсосочкові венозні сплетення, які лежать на межі дерми і під­шкірної жирової клітковини. Із цього сплетення венозна кров відтікає в глибоке дермальне венозне сплетення, а потім у підшкірне венозне сплетення.

Лімфатичні капіляри шкіри утворюють поверхневу сітку в сітчастому шарі дерми, куди впадають капіляри, які залягають у сосочках, і глибоку — на межі з підшкірною жировою клітковиною. Лімфатичні судини, які формуються з глибокої сітки, з’єднуючись із судинами фасцій і м’язів, прямують до регіональних лімфатичних вуз­лів.

Іннервація шкіри здійснюється як соматичними чутливими нервами (черепні, спинномозкові), так і нервами вегетативної нервової системи. У шкірі містяться чи­сленні різні за будовою нервові закінчення, які сприймають відчуття дотику, тиску, болю, температури (див. вище «Рецептори шкіри»). Іннервація м’язів-піднімачів волосся, залоз, кровоносних та лімфатичних судин здійснюється постгангліонарними (післявузловими) симпатичними волокнами, які йдуть до шкіри в складі со­матичних нервів, а також разом із кровоносними судинами. Нервові волокна утво­рюють сплетення в підшкірній жировій клітковині і в сосочковому шарі дерми, а також навколо залоз і коренів волосся.

Шкірний аналізатор, як і будь-який аналізатор, складається з трьох відділів: сприймаючого (рецепторного), центрального (кіркового) та провідного шляху.

Сприймаючий відділ шкірного аналізатора представлений рецепторами, які за­лягають в епідермісі, дермі та підшкірній жировій клітковині всієї шкіри (див. вище «Рецептори шкіри»).

Центральний відділ шкірного аналізатора представлений підкірковими центра­ми (ядра зорового горба) та кірковим центром загальної чутливості, що розміщений у зацентральній закрутці та верхній тім’яній часточці тім’яної частки.

Провідний шлях шкірного аналізатора представлений чутливими нервовими провідними шляхами больової, температурної, тактильної та просторової шкірної чутливості (див. вище «Провідні шляхи»).

Усі Органи чуттів в єдиному організмі пов’язані між собою, особливо в ділянці кори головного мозку, де кіркові кінці всіх аналізаторів сполучаються між собою асоціативними провідними шляхами. Завдяки цьому досягається взаємозв’язок і взаємовплив органів чуттів, а також компенсаційний розвиток одних аналізаторів при випаданні інших.

Основні латинські терміни

Шкіра — cutis

Епідерміс — epidermis Базальний шар — stratum basale

Шипуватий шар — stratum spinosum

Зернистий шар — stratum granulosum

Блискучий шар — stratum lucidum

Роговий шар — stratum corneum

Дерма — dermis (corium)

Сосочковий шар — stratum papillare

Сосочки — papillae

Гребінці шкіри — cristae cutis

Борозни шкіри — sulci cutis

Сітчастий шар — stratum reticulare

Підшкірна жирова клітковина — tela subcutanea

Потові залози — glandulae sudoriferae

Сальні залози — glandulae cebaceae

Молочна залоза — glandula mammaria

Грудне кружальце — areola mammae

Волосся — pili

Ніготь — unguis

Нігтьове ложе — matrix unguis

Корінь нігтя — radix unguis

Тіло нігтя — corpus unguis

Вільний край — margo liber

Прикритий край — margo occultus

Бічний край — margo lateralis

Пазуха нігтя — sinus unguis

Валик нігтя — vallum unguis

Півмісяць — lunula

Піднігтя — hyponychium

Наднігтя — eponychium

Шкірна артеріальна сітка — rete arteriosum cutaneum

Підсосочкова артеріальна сітка — rete arteriosum subpapillare