Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Органи чуттів
Орган зору (око)
Провідні шляхи зорового аналізатора

Зоровий аналізатор — це складна морфофункціональна система, яка забез­печує сприймання, проведення, аналіз та інтеграцію зорових подразнень.

Завдяки зоровому аналізатору ми отримуємо інформацію про предмети оточую­чого світу, їх властивість, колір, форму, величину, просторові співвідношення, напрямок руху і т. д. Вважають, що до 90 % інформації ззовні надходить через Орган зору.

Зоровий аналізатор складається з периферичного, центрального та провідного відділів.

Периферичний відділ зорового аналізатора представлений фоторецептивними елементами сітківки.

Центральний відділ зорового аналізатора включає зорову ділянку кори півкуль великого мозку і підкіркових утворів (бічне колінчасте тіло, подушка таламуса, верхні горбки покрівлі середнього мозку).

Проведення нервових імпульсів від сітківки в кіркові центри півкуль великого мозку здійснюється з допомогою зорового шляху, який являє собою складний лан­цюг нейронів, зв’язаних один з одним за допомогою синапсів.

Схему провідних шляхів зорового аналізатора та шлях зіничного рефлексу по­дано на мал. 269.

Прямуючи до сітківки, промінь світла проходить через різні прозорі світлозаломлюючі середовища очного яблука: спочатку через рогівку, потім водянисту вологу передньої та задньої камер, кришталик, склисте тіло. На шляху пучка світла міс­титься зіниця. Під впливом м’язів райдужки зіниця то звужується, то розширюєть­ся, регулюючи таким чином кількість світлових променів (у темряві зіниця розши­рюється, щоб пропустити більше променів, а при світлі, навпаки, звужується). Світлозаломлюючі середовища очного яблука направляють пучок світла на най­більш чутливе місце сітківки, місце найкращого бачення — жовту пляму з її центральною ямкою. Важливе значення в цьому відіграє кришталик, який за допо­могою війкового м’яза може збільшувати або зменшувати свою кривизну при роз­гляданні предметів на близькій чи далекій відстані.

Мал. 269. Схема провідних шляхів зорового аналізатора і шлях рефлексу справа

1 — поле зору (предмет); 2 — сітківка; 3 — Зоровий нерв; 4 — зорове перехрестя; 5 — зоровий тракт; 6 — бічне колінчасте тіло; 7 — зорова променистість Граціоле; 8 — зорова кора (зона пташиної шпори, смугаста кора); 9 — мозолисте тіло; 10 — верхні горбки середнього мозку; 11 — додаткове Ядро окорухового нерва 12 — Окоруховий нерв; 13 — війковий вузол; 14 — війкові нерви (довгий і короткий)

Пройшовши через усі шари сітківки, світлові промені потрапляють на фоторецептивні Нервові клітини (І нейрони), тіла яких розміщені в зовнішньому зернис­тому шарі. Енергія світлового подразнення перетворюється фоторецепторами (па­личками і колбочками) в нервові імпульси, які прямують до біполярних нервових клітин (ІІ нейронів), що розміщені тут же в сітківці, у внутрішньому зернистому шарі сітківки. Кожний біполярний нейрон з допомогою своїх відростків — дендри­тів — контактує одночасно з декількома фоторецепторами. Один гігантський біпо­лярний нейрон об’єднує до 200 паличок, а один малий біполярний нейрон зв’язаний з колбочками, кількість яких може досягати 30. Функція біполярних ней­ронів — це передача збудження від фоторецептивних клітин до великих гангліозних (мультиполярних) нервових клітин (ІІІ нейронів), що розміщені в гангліозному шарі сітківки. Зазвичай одна гангліозна Клітина контактує з декількома біполярни­ми клітинами. Аксони гангліозних клітин, зближуючись, утворюють стовбур зоро­вого нерва, який нараховує до 1 млн нервових волокон.

Конвергенція нейронів у сітківці (послідовне зменшення кількості нейронів від фоторецептивних клітин до гангліозних нейронів) призводить у цілому до лійкоподібного звуження шляху, по якому прямує інформація в Головний мозок. Унаслідок конвергенції імпульсів на біполярних і гангліозних нейронах відбу­вається поетапна обробка інформації, що надходить із врахуванням вхідних си­гналів (інтеграція).

Покидаючи очну ямку, зоровий нерв через зоровий канал заходить у порожнину черепа і тут на основі мозку утворює перехрестя, причому перехрещується тільки медіальна група волокон, що прямують від внутрішніх відділів сітківки, а волокна від зовнішніх відділів не перехрещуються. Таким чином, кожна півкуля отримує імпульси одночасно із правого і лівого ока. Все це забезпечує синхронність рухів очних яблук і бінокулярний зір, у той час, як у земноводних і плазунів рухи очей автономні, зір монокулярний, що зв’язане з повним перехрещуванням волокон зо­рового нерва.

Ділянка зорового шляху від сітківки до зорового перехрестя називається зоро­вим нервом (n. opticus), після перехрестя — зоровим трактом (tractus opticus). Ко­жний зоровий тракт містить нервові волокна від однойменних половин сітківки обох очей. Так, правий зоровий тракт — від правої половини правого ока (волокна в зоровому перехресті не перехрещуються) і від правої половини лівого ока (волок­на повністю переходять на протилежну сторону в зоровому перехресті). Лівий зо­ровий тракт — від лівої половини лівого ока (волокна не перехрещені) і від лівої половини правого ока (волокна повністю перехрещені).

Біля зовнішнього краю ніжки мозку зоровий тракт ділиться на три корінці, які прямують до підкіркових центрів зору, де розташовуються тіла четвертих нейро­нів. Більша частина цих волокон закінчується на клітинах бічного колінчастого ті­ла, менша — на клітинах подушки таламуса і незначна частина — у верхніх горб­ках покрівлі середнього мозку.

Аксони четвертих нейронів, тіла яких розміщені в бічному колінчастому тілі та подушці таламуса, у вигляді компактного пучка проходять через задню частину за­дньої ніжки внутрішньої капсули, потім, віялоподібно розсипаючись, утворюють зорову променистість і досягають кіркового ядра зорового аналізатора, яке ле­жить на присередній поверхні потиличної частки в ділянці шпорної борозни, де здійснюється вищий аналіз зорових сприймань.

Аксони четвертих нейронів, тіла яких розміщуються у верхніх горбках покрівлі середнього мозку, прямують до додаткового (парасимпатичного) ядра окорухового нерва своєї та протилежної сторони і перемикаються на його клітинах (V ней­ронах).

Аксони клітин додаткового ядра (V нейронів) залишають Середній мозок у скла­ді окорухового нерва, досягають війкового вузла, де перемикаються на наступні нейрони (VI нейрони), аксони яких прямують до м’яза-сфінктера зіниці. Завдяки цьому шляху регулюється кількість світлових променів, що потрапляють на сітків­ку. При підсиленні освітлення зіниця звужується і, навпаки, в темряві зіниця роз­ширяється.

У нормі при освітленні одного ока простежується звуження обох зіниць, оскільки зорові волокна зв’язані з додатковим ядром як своєї, так і протилежної сторони.

Інша частина волокон — аксонів IV нейронів, тіла яких розміщуються в вер­хніх горбках покрівлі середнього мозку, прямує в низхідному напрямку і закін­чується на рухових клітинах передніх рогів спинного мозку, утворюючи покрі­вельно-спинномозковий шлях (tractus tectospinalis), а також на ядрах моста та довгастого мозку (цибулинний шлях), формуючи рефлекторні дуги, що забезпе­чують здійснення простих безумовних реакцій на світлові подразнення: зінич­ний і старт-Рефлекси, повертання очних яблук та голови в напрямку подразнен­ня тощо.

Знаючи особливості будови тієї чи іншої ділянки зорового шляху, можна напе­ред передбачити особливості порушень зору при їх ураженні.

При повному порушенні провідності зорового нерва, що може простежуватися при невритах зорового нерва, розсіяному склерозі, настає сліпота (амавроз) на одне око з однойменної сторони, а часткове порушення провідності призводить до випа­дання окремих ділянок поля зору (скотома).

Повна двостороння сліпота настає при пошкодженні зорового перехрестя. При пухлинах гіпофізу можливе здавлювання внутрішньої частини зорового перехрестя, що викликає бітемпоральну геміанопсію (випадання зовнішніх, тобто скроневих, половин полів зору).

Повне ураження зорового тракту, підкіркових зорових центрів, зорової проме­нистості чи кіркового ядра зорового аналізатора призводить до розвитку геміаноп­сії (повна сліпота на обидва ока). Якщо вогнище ураження зліва, то випадає права половина зору обох очей, а при наявності вогнища ураження справа випадання по­ловини поля зору обох очей відбувається зліва.

Основні латинські терміни

Орган зору — organum visus

Око — oculus

Очне яблуко — bulbus oculi

Передній полюс — polus anterior

Задній полюс — polus posterior

Зовнішня вісь очного яблука — axis bulbi externus

Внутрішня вісь очного яблука — axis bulbi internus

Зорова вісь — axis opticus

Меридіани — meridiani

Екватор — equator

Фіброзна оболонка очного яблука — tunica fibrosa bulbi

Борозна склери — sulcus sclerae

Край (лімб) — limbus

Передній епітелій — epithelium anterius

Передня погранична пластинка — lamina limitans anterior

Власна речовина — subctantia propria

Задня погранична пластинка — lamina limitans posterior

Задній епітелій — epithelium posterius

Склера — sclera

Решітчаста пластинка склери — lamina cribrosa sclerae

Венозний синус склери — sinus venosus sclerae

Судинна оболонка очного яблука — tunica vasculosa bulbi

Власне судинна оболонка — choroidea

Судинна пластинка — lamina vasculosa

Надсудинна пластинка — lamina suprachoroidea

Навколосудинний простір — spatium perichoroideale

Судинно-капілярна пластинка — lamina choroideocapillaris

Війкове тіло — corpus ciliare

Війкове коло — orbiculus ciliaris

Війковий м’яз — m. ciliaris

Меридіальні волокна — fibrae meridionales

Війковий поясок — zonula ciliaris

Циркулярні волокна — fibrae circulares

Радіальні волокна — fibrae radiales

Війковий вінець — corona ciliaris

Війкові відростки — processus ciliares

Райдужка — iris

Зіниця — pupilla

Зіничний край — margo pupillaris

Війковий край — margo ciliaris

Радіальні складки райдужки — plicae iridis

Велике кільце райдужки — anulus iridis major

Мале кільце райдужки — anulus iridis minor

Пігментний епітелій — epithelium pigmentosum

Строма райдужки — stroma iridis

М’яз-звужувач зіниці (сфінктер) — m. sphincter pupillae

М’яз-розширювач зіниці (дилятатор) — m. dilatator pupillae

Внутрішня оболонка очного яблука — tunica interna bulbi

Сітківка — retina

Пігментна частина — pars pigmentosa

Нервова частина — pars nervosa

Сліпа частина — pars caeca

Зорова частина сітківки — pars optica retinae

Зубчаста лінія — ora serrata

Диск зорового нерва — discus nervi optici

Заглибина диска — excavatio disci

Пляма — macula

Центральна ямка — fovea centralis

Ямочка — foveola

Передня камера очного яблука — camera anterior bulbi

Райдужково-рогівковий кут — angulus iridocornealis

Венозний синус — sinus venosus

Задня камера очного яблука — camera posterior bulbi

Простори пояска — spatia zonularia

Водяниста волога — humor aquosus

Кришталик — lens

Вісь кришталика — axis lentis

Речовина кришталика — substantia lentis

Ядро кришталика — nucleus lentis

Кора кришталика —cortex lentis —

Капсула кришталика — capsula lentis

Склисте тіло — corpus vitreum

Склиста строма — stroma vitreum

Склиста волога — humor vitreus

Склиста перетинка — membrana vitrea

Склиста ямка — fossa hyaloidea

Повіки — palpebrae

Верхня/нижня повіки — palpebra superior/inferior

Повікова щілина — rima palpebralis

Бічний кут ока — angulus oculi lateralis

Присередній кут ока — angulus oculi medialis

Сльозове озеро — lacus lacrimalis

Присередня повікова спайка — comissura palpebralis medialis

Бічна повікова спайка — comissura palpebralis lateralis

Повіково-носова складка (епікант) — plica palpebronasalis (epicanthus)

Передня поверхня повік — facies anterior palpebralis

Задня поверхня повік — facies posterior palpebralis

Кон’юнктива — tunica conjunctiva

Верхній Хрящ повіки — tarsus superior

Нижній хрящ повіки — tarsus inferior

Верхній та нижній тарзальний м’яз — m. tarsalis superior et m. tarsalis inferior

Присередня повікова зв’язка — lig. palpebrale mediale

Бічна повікова зв’язка — lig. palpebrale laterale

Бічний повіковий шов — raphe palpebralis lateralis

Передні краї повік — limbi palpebrales anteriores

Задні краї повік — limbi palpebrales posteriores

Вії — cilia

Війкові залози — glandulae ciliares

Сальні залози — glandulae sebaceae

Тарзальні залози — glandulae tarsales

Сльозовий сосочок — papilla lacrimalis

Сльозова крапка — punctum lacrimalis

Брова — supercillium

Верхнє склепіння кон’юнктиви — fornix conjunctivae superior

Нижнє склепіння кон’юнктиви — fornix conjunctivae inferior

Півмісяцева складка кон’юнктиви — plica semilunaris conjunctivae

Кон’юнктивальний мішок — saccus conjunctivalis

Сльозовий апарат — apparatus lacrimalis

Сльозова залоза — glandula lacrimalis

Додаткові сльозові залози — glandulae lacrimales accessoriae

Вивідні проточки — ductuli excretorii

Сльозовий мішок — saccus lacrimalis

Склепіння сльозового мішка — fornix sacci lacrimalis

Нососльозова протока — ductus nasolacrimalis

Верхній прямий м’яз — m. rectus superior

Нижній прямий м’яз — m. rectus inferior

Присередній прямий м’яз — m. rectus medialis

Бічний прямий м’яз — m. rectus lateralis

Верхній косий м’яз — m. obliquus superior

Нижній косий м’яз — m. obliquus inferior

М’яз-піднімач верхньої повіки — m. levator palpebrae superioris

Очноямковий м’яз — m. orbitalis

Очна артерія — a. ophtalmica

Очноямкові фасції — fasciae orbitales

Окістя очної ямки — periorbita

Очноямкова перегородка — septum orbitale

Піхва очного яблука — vagina bulbi

Епісклеральний простір — spatium episclerale

Жирове тіло очної ямки — corpus adiposum orbitae