Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Обстеження ортопедичного хворого
Структурні елементи суглоба
Хрящ

Хрящ є сполучною тканиною. Розрізняють три його види:

1. Гіаліновий — покриває кінці довгих кісток у суглобах-діартрозах.

2. Фіброхрящ — знаходиться в певних місцях, що не є суглобами-діартрозами.

3. Еластичний — може бути в таких місцях: на кінчику носа або на вушній раковині.

За даними Benninghoff, суглобовий хрящ складається із чотирьох шарів-зон:

— поверхневого шару, так званої тангенціальної зони, утвореної дрібними плоскими круглими клітинами, розміщеними паралельно до поверхні суглоба;

— перехідної зони, що складається з клітин неправильної круглої форми;

— радіальної зони, яку утворюють клітини подовгастої форми, що розташовані перпендикулярно до площини суглоба, а їхня кількість, по суті, визначається товщиною суглобового хряща;

— зони звапніння, що прилягає до кістки.

Між хрящовими клітинами в гіаліновій основній речовині знаходяться волоконця, які щільно охоплюють їх і розташовані у тангенціальній зоні клітин паралельно до суглобової поверхні, а в радіальній зоні — перпендикулярно до неї. Гіалінова речовина створює склоподібну гладку суглобову поверхню.

Суглобовий хрящ забезпечує плавність рухів у суглобі, оскільки його пружний поверхневий шар не лише живиться, але й постійно змазується синовіальною рідиною. Під час рухів і поштовхів пружний суглобовий хрящ здатний стискатись і знову відновлювати свою форму та поверхню.

Зміна форми зумовлена сплющуванням хондронів, які обмежені волоконцями і після зняття тиску на контактуючі ділянки суглобових поверхонь відновлюють свою форму під впливом сили тиску внутрішньої рідини.

Однак у різних суглобах та ділянках одного суглоба пружність хряща неоднакова. Наприклад, хрящ у суглобових западинах мякший, його товщина не всюди однакова, у той час як хрящ головок кісток щільніший.

Товщина хряща також неоднакова в різних суглобах, що визначається ступенем функціональних вимог, тобто навантаженням на суглоб, тиском та тертям у ньому. Чим більші вимоги, тим грубший і пружніший хрящ. Якщо не буде контакту між хрящовими суглобовими поверхнями (наприклад, при нелікованих вивихах), суглобовий хрящ дегенерує. Також суглобовий хрящ сповільнює ріст і патологічно змінюється від тривалого тиску на його певні обмежені ділянки, що буває при застосуванні гіпсових пов'язок, порушенні осі кінцівки тощо.

Патологічні зміни в біохімічному, ферментному і цитологічному складах синовіальної рідини також впливають на стан суглобового хряща.

Гіаліновий хрящ — анервована, аваскулярна сполучна тканина, що на 70 % складається з води і на 30 % — з основної субстанції та клітин. Основна субстанція — це колаген та глікозаміноглікани. Подекуди, в маленьких дірках, що називаються лакунами, розсіяні клітини — хондроцити.

Хондроцити відіграють важливу роль у регуляції здорового хряща, продукуючи компоненти основної субстанції. Гіаліновий хрящ отримує більшу частину живлення шляхом дифузії із синовіальної рідини та із судин субхондральної пластинки. Нормальне функціонування суглоба залежить від стану гіалінового хряща. У повному зволоженому стані гіаліновий хрящ забезпечує вільне функціонування суглобових поверхонь без тертя.