Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Обстеження ортопедичного хворого
Структурні елементи суглоба
Капсула суглоба

Капсула суглоба представляє собою сполучнотканинну оболонку, яка охоплює і герметично закриває суглобові кінці кісток, утворюючи суглобову порожнину. Капсула складається зі зовнішнього фіброзного шару і вистилаючої його синовіальної оболонки.

Фіброзна капсула утворена колагеновими та еластичними волокнами, поверхневий шар яких орієнтований вздовж і за віссю рухів у суглобі, а глибокий підсиновіальний — циркулярно. Ця капсула і синовіальна оболонка мають по дві артеріальні сітки — глибоку і поверхневу.

У фіброзну капсулу з різних боків місцями вплітаються зв'язки суглоба, а інколи і волокна сухожилків у місцях їхнього прикріплення. Капсула прикріплюється до кісток, з'єднуючись із прилеглим окістям, а в деяких суглобах прилягає до країв суглобового хряща.

Синовіальна оболонка має пухку сполучнотканинну і жирову підстилку, яка зумовлює її обмежену рухливість і утворення багатьох складок, що пом'якшують поштовхи і удари суглоба, уможливлюють збільшення поверхні оболонки під час рухів у суглобі при синовітах і гемартрозах. Місцями вона випинається у фіброзній капсулі, утворюючи синовіальні сумки.

Синовіальна оболонка багата сполучнотканинними елементами, кровоносними і лімфатичними судинами, нервами, у тому числі симпатичними. Особливо багаті капілярами синовіальні складки та їхні ворсинки, які бувають різної величини, що залежить від функціонального навантаження на суглоб і віку людини.

Електронною мікроскопією оболонки виявлено два типи клітин — А і В. Клітини типу А є переважно абсорбтивними і здатними до фагоцитозу, а клітини типу В в основному продукують комплекси гіалуронової кислоти і протеїни.

Нормальна синовіальна рідина, що знаходиться у порожнині суглоба, як правило, є прозорою, в'язкою і має блідо-жовтий колір. Вона є продуктом діалізу плазми крові, яка проникає через синовіальну оболонку, збагачується гіалуроновою кислотою і синовіально-бластичними елементами та проникає в порожнину суглоба.

При дослідженні нормальної синовіальної рідини виявляють її питому вагу (1010), слаболужну реакцію (pH — 8,8), а цитологічно буває від 200 до 600 лейкоцитів в 1 мм³ (Hollander J.L. із співавт., 1961).

У клітинному складі домінують одноядерні клітини, а майже 25 % становлять лімфоцити і полінуклеари. В осаді виявляють клітини синовіальної оболонки і поверхневих шарів хряща, частинки ворсинок.

Біохімічний склад рідини в нормі дещо відрізняється від складу плазми крові. У ній є менша кількість протеїнів (18-22 г/л), проте збільшена кількість альбумінів (50-75 %). У нормі в синовіальній рідині відсутні білки, молекулярна вага яких перевищує 160 000, тобто фібриноген, фактори згортання крові, а₂— і ß₂-мaкpoглобyліни. Інші глобуліни (а1, ß і у) є в меншій кількості, ніж у плазмі крові. Це зумовлено тим, що синовіальна оболонка є фільтром гіалуронової кислоти, яка не пропускає речовин з великою молекулярною вагою. Вміст гіалуронової кислоти в синовіальній рідині становить (3 + 0,6) t/a, вона додає в'язкості рідині та забезпечує змазувальні властивості. Стосовно електролітів у синовіальній рідині, то кількість хлоридів і бікарбонатів є більшою, ніж у плазмі крові, але кількість глюкози буває майже однаковою (у синовіальній рідині — 4,5 ммоль/л). Ми не зупиняємось на ферментах синовіальної рідини, які кількісно і якісно змінюються залежно від стану суглоба.

Фізіологічно суглобова рідина, до певної міри, є додатковим амортизатором між суглобовими поверхнями, зменшує їхнє взаємне тертя, забезпечує живлення хряща, збільшує зчеплення суглобових поверхонь.

У порожнині суглоба до капсули прикріплюються меніски і диски, що складаються із щільної сполучної Тканини, яка має еластичні волокна і вкрита тонким хрящовим шаром. Диски і меніски розділяють суглоб на окремі камери, підвищують конгруентність суглобових поверхонь та є амортизаторами під час рухів і навантажень.

У кульшовому та колінному суглобах наявні внутрішньосуглобові зв'язки, які вкриті синовіальною оболонкою і є, одночасно з іншими навколосуглобовими фіброзними зв'язками, основним функціональним чинником, який забезпечує статико- динамічну стабільність суглоба.

До суглоба щільно прилягають слизисті сумки як ізольовані утвори, що знаходяться під сухожилками і амортизують їхнє ковзання. Деякі навколосуглобові сумки з'єднуються вузьким каналом із порожниною суглоба і можуть збільшуватись під час надмірної ексудації при синовіті (наприклад, кісті Бейкера у підколінній ділянці).

Суглоби укріплюють також прилеглі до них М'язи, які забезпечують фізіологічну функцію суглобів. У міжм'язових просторах, що заповнені пухкою сполучною тканиною, знаходяться численні нерви, Кровоносні і лімфатичні судини. Суглоби кровопостачаються з наявної довкола них артеріальної сітки, утвореної трьома-вісьмома артеріями.

Суглоб як орган здійснює опорно-рухову функцію в організмі людини, тому залежно від його стану можуть змінюватись статичні і динамічні умови життя.