Анатомія людини - Зиновій Мірчук, Марина Мірчук 2007

М'язи

М'язи виконують рухову функцію організму в цілому і його окремих частин. Виділяють дві основні групи м'язів: посмуговані, або скелетні, та непосмуговані. Перші ще називаються довільними, другі - недовільними.

В організмі людини нараховують майже 400 скелетних м’язів. які скорочуються згідно з його волею. Діяльність м'язів регулюється центральною нервовою системою.

М'язи людини виконують два види роботи. Перший вид м'язової роботи - рух, тобто переміщення тіла в просторі або частин тіла відносно одна до одної (динамічна робота). Другий вид роботи, яку виконують скелетні м'язи, полягає в утриманні частин тіла у відповідному положенні. Цим забезпечується відповідна поза тіла і протидія зовнішнім силам, які намагаються цю позу змінити (статична робота). Обидва види м'язової роботи співіснують і доповнюють один одного: статична діяльність забезпечує висхідне положення тіла, що є основою виконання динамічної роботи. Одночасно м’язова робота рефлекторно викликає зміни в діяльності внутрішніх органів, які забезпечують достатнє постачання в м'язи кисню і поживних речовин та видалення з них кінцевих продуктів обміну.

Мал. 11. Види м'язів: 1 - двоголовий; 2 — двоперистий; 3 - одноперистий; 4 — поперечний; 5 - триголовий; 6 — двоперистий; 7 — прямий; 8 - коловий.

М’язи в живому організмі весь час перебувають e стані деякого напруження, або тонусу, який підтримується імпульсами, що йдуть p центральної нервової системи. У відповідь на нервові імпульси м’язи скорочуються, здійснюють вплив не лише на кістки, зв'язки, суглоби, а й на внутрішні органи, викликають посилення обміну речовин.

Пудова У м'язі розрізняють початок, головку, черевце - найтовщу і найширшу його частину та два кінці. Кінець, яким починається м’яз, називають головкою. Обидва кінці м'яза переходять у міцний сполучнотканинний утвір - сухожилок. Проте така назва кінців умовна, оскільки при деяких положеннях тіла кінці міняються місцями. Сухожилкова частина м'яза за допомогою колагенових волокон прикріпляється до кістки, вплітаючись в окістя або охрястя, в шкіру або орган, який приводиться в рух тим м'язом. Деякі м’язи, особливо ті, що беруть участь у формуванні стінок черевної порожнини, мають широкий плоский сухожилок, відомий як сухожилкове розтягнення, або апоневроз Кожен м'яз складається з посмугованих м'язових волокон, які мають оболонку - ендомізій. Пучки волокон відокремлені сполучнотканинними прошарками, які утворюють перимізій.

Допоміжний апарат м'язів об'єднує анатомічні утворення, які допомагають м'язам викопувати свої функції. Це фасції, синовіальні сумки, піхви сухожилків, міжм'язові перетинки, сесамоподібні кістки тощо.

Фасція - пластинка, яка побудована з колагенових та еластичних волокон, розміщена на поверхні м'яза (поверхнева фасція) або в глибині під м'язами (глибока фасція). На кінцях м'яза фасція зрощується з сухожилками та кістками. При патологічних процесах фасції виконують роль біологічних бар'єрів: перешкоджають поширенню ексудату, гною, крові при крововиливах.

Класифікація. М’язи розподіляють за різними ознаками: положенням в тілі людини, формою, напрямком м’язових волокон, силою та характером роботи, яку вони виконують (статичні, динамічні), будовою, функцією, відношенням до суглобів тощо. Проте найпрактичніше значення має класифікація м’язів за функцією, яку вони виконують, і напрямком їхнього руху. М'яз, що зближує передні поверхні окремих частин кінцівок, розділених одним або декількома суглобами, називається згиначем, а сам рух - згинанням. Зближення задніх поверхонь кінцівок здійснюють м'язи-розгиначі. рух називається розгинанням. М'яз, який наближає кінцівку до серединної площини тіла, називається привідним; який віддаляє кінцівку, - відвідним. Обертання кінцівки всередину виконує м'яз-пронатор, нaзовні - м'яз-супінатор. Крім того, є м'яз-обертач, м'яз-підіймач, м'яз-стискач, або сфінктер, та ін.

Стискуючі й розширюючі м'язи здебільшого розміщені навколо отворів, які вони або закривають (стискають - сфінктери), або відкривають (розширюють - м'язи-розширювачі). М'язи, які виконують спільну за напрямком роботу, називаються синергістами, а м'язи протилежної дії - антагоністами. Проте дійсного антагонізму в роботі м'язів немає, оскільки під час скорочення м'яза його антагоніст немов сприяє тому, щоб рух відбувався легко і м'яко. Узгодженість рухів називається координацією.