Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Органи чуття
Орган зору

Око (oculus) — це периферична частина зорового аналізатора, який складається з очного яблука (bulbus oculi), що містить фоторецепторні клітини і з’єднане за допомогою зорового нерва з мозком, і допоміжного апарату — повік, слізного апарату й окорухових поперечносмугастих м’язів.

Очне яблуко утворене трьома оболонками: 1) фіброзною, яка складається зі склери і рогівки; 2) судинною з її компонентами: власне судинною оболонкою, війковим тілом і райдужкою; 3) внутрішньою (сенсорною) оболонкою очного яблука — сітківкою.

В очному яблуці розрізняють три основних функціональних апарати:

1) діоптричний, або світлозаломлювальний (рогівка, рідина передньої і задньої камер ока, кришталик, скловидне тіло);

2) акомодаційний і апарат адаптації (райдужка, війкове тіло з війковим пояском);

3) рецепторний, світлосприймаючий апарат (сітківка).

Препарати для вивчення

Препарат 1. Кут ока. Меридіональний розріз переднього відділу очного яблука (рис. 5).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат. Визначити передню і задню півкулі ока.

Передня півсфера ока включає кришталик (lens), задню і передню камери ока, заповнені водянистою вологою.

Задня півсфера ока, або дно ока, містить скловидне тіло (corpus vitreum).

У ділянці дна ока від очного яблука відходить Зоровий нерв (nervus opticus).

Склера (sclera) утворена щільною волокнистою сполучною тканиною, яка складається з колагенових і еластичних волокон, між якими розміщуються фіброцити і меланоцити. У передній частині фіброзної оболонки склера переходить у рогівку. Товщина склери в задній частині — 0,3-0,4 мм, поблизу рогівки — 0,6 мм.

Рогівка (cornea). Передню поверхню рогівки покриває Cytology/practical/34.html">Багатошаровий плоский незроговілий епітелій, який переходить в епітелій кон’юнктиви. Задню поверхню рогівки покриває одношаровий плоский епітелій, який переходить в епітелій передньої поверхні райдужки.

Багатошаровий плоский незроговілий епітелій передньої поверхні рогівки лежить на передній пограничній пластинці (lamina limitans anterior), одношаровий плоский епітелій задньої частини — на задній пограничній пластинці (lamina limitans posterior), яка має вигляд товстого гомогенного шару (10 мкм). Між пограничними пластинками знаходиться власна речовина рогівки (substantia propria), яка складається з колагенових волокон (мікрофото 2).

Class="center">

Рис. 5. Кут ока. Забарвлення гематоксилін- еозином. X 56:

1 — рогівка; 2 — передня камера очного яблука; 3 — райдужка; 4 — задня камера очного яблука; 5 — кришталик; 6 — війковий поясок (циннова зв’язка); 7 — скловидне тіло; 8 — гребінчаста зв’язка; 9 — венозний синус склери; 10 — війкове тіло (а — відростки війкового тіла; б — війковий м’яз); 11 — склера; 12 — судинна оболонка; 13 — сітківка

У місці переходу рогівки в склеру (ділянка лімба, limbus) задня погранична пластинка розпадається на трабекулярну сіточку (reticulum trabeculare). Простір між трабекулами покритий одношаровим плоским епітелієм. У ділянці лімба розміщується венозний синус (Шлємів канал). З внутрішнього боку до склери прилягає судинна оболонка, яку визначають за чорним забарвленням у зв’язку з наявністю в ній великої кількості пігменту.

Судинна оболонка (tunica vasculosa bulbi). Утворена власною судинною оболонкою (chorioidea), війковим тілом (corpus ciliare), райдужкою (iris).

Власне судинна оболонка здійснює живлення сітківки, і в ній, починаючи зовні, розрізняють такі пластинки:

1. Надсудинна пластинка (lamina suprachorioidea) утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною. Містить багато еластичних волокон, фібробластів і пігментних клітин (меланоцитів).

2. Судинна пластинка (lamina vasculosa) складається з артерій і вен, які переплітаються між собою. Між ними розташовується пухка Волокниста сполучна тканина, яка містить велику кількість пігментних клітин. Тут також розміщуються окремі пучки гладких міоцитів.

3. Судинна капілярна пластинка (lamina choriocapillaris) утворена гемокапілярами різного калібру, частина яких належить до капілярів синусоїдного типу. Між капілярами розташовуються сплющені фібробласти.

4. Базальний комплекс (complexus basalis) — дуже тонка смужка (1-4 мкм), яка розміщується між судинною оболонкою і пігментним шаром сітківки і складається з трьох шарів: а) зовнішнього еластичного; б) внутрішнього волокнистого (фіброзного); в) базальної мембрани.

У своїй передній частині власне судинна оболонка переходить у війкове тіло.

Війкове тіло (corpus ciliare) поділяється на дві частини: а) внутрішню — циліарну корону (corona ciliaris); б) зовнішню — циліарне кільце (orbiculus ciliaris). Від поверхні циліарної корони до кришталика відходять циліарні відростки (procesus ciliares), до яких прикріпляються волокна війкового пояска. Основна частина циліарного тіла, за винятком відростків, утворена війковим, або циліарним м’язом (m. ciliaris). При скороченні війкового м’яза війковий поясок розслаблюється, кришталик набирає більш опуклої форми і око акомодується на більш близьку відстань.

Райдужка (iris) — це пігментоване дископодібне утворення з отвором змінної величини в центрі — зіницею. Зіниця може розширюватися або звужуватися завдяки наявності м’яза, який розширює зіницю (m. dilatator pupillae) і м’яза, який звужує зіницю (m. sphincter pupillae). У райдужці розрізняють п’ять шарів: а) передній епітелій (epithelium anterius iridis), який покриває передню поверхню райдужки; б) зовнішній пограничний (безсудинний) шар (stratum externum limitans); в) судинний шар (stratum vasculosum); г) внутрішній пограничний шар (stratum internum limitans); д) задній пігментний епітелій (epithelium posterior pigmentosum).

Кришталик (lens) складається з кришталикових волокон (fibra lentis), спереду від яких розташовується Одношаровий епітелій кришталика (epithelium lentis). Зовні кришталик оточений капсулою (capsula lentis), яка є потовщеною базальною мембраною.

На рисунку позначити: 1) райдужно-рогівковий кут (angulus iridocornealis); 2) рогівку (cornea); 3) склеру (sclera); 4) лімб (limbus); 5) війкове тіло (corpus ciliare); 6) війковий м’яз (m. ciliaris); 7) відростки циліарного тіла (procesus ciliaris); 8) венозний синус склери (Шлємів канал) (sinus venosus sclerae); 9) кришталик (lens); 10) передню камеру (camera anterior); 11) задню камеру (camera posterior).

Препарат 2. Рогівка ока (рис. 6).

Мале збільшення. Препарат розмістити таким чином, щоб передній епітелій рогівки знаходився зверху.

Велике збільшення. Розглянути шари рогівки: під переднім епітелієм — передню пограничну пластинку, власну речовину, задню пограничну пластинку і задній епітелій (одношаровий плоский). Звернути увагу на відсутність у рогівці судин.

На рисунку позначити: 1) передній (багатошаровий плоский) епітелій рогівки; 2) передню пограничну пластинку; 3) власну пластинку рогівки; 4) задню пограничну пластинку; 5) ендотелій передньої камери (одношаровий плоский епітелій).

Сітківка (retina) — внутрішня оболонка ока, більша частина якої (pars optica retinae) є світлосприймаючою і містить фоторецепторні клітини.

Менша частина покриває з внутрішнього боку циліарне тіло (pars ciliaris retinae) і задню поверхню райдужки (pars iridica retinae), яка позбавлена фоторецепторів.

Сітківка складається з трьох радіально розташованих нейронів (зовнішнього — фоторецепторного, середнього — асоціативного і внутрішнього — гангліонарного) і двох нейронів, які включаються в радіальні ланцюжки: на рівні контакту першого і другого нейронів (горизонтальні нейрони), а також на рівні сполучення другого і третього нейронів (амакринні нейрони).

Рис. 6. Рогівка ока. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 200:

1 — передній епітелій рогівки; 2 — передня погранична пластинка; 3 — власна пластинка рогівки; 4 — задня погранична пластинка; 5 — ендотелій

Тіла нейронів і їхні відростки утворюють шари сітківки. Фотосенсорний шар (stratum photosensorium) утворений паличками і колбочками — спеціалізованими дендритами паличкових і колбочкових нейросенсорних клітин (мікрофото 3). Зовнішній ядерний шар (stratum nucleare externum) складається з тіл нейросенсорних клітин. Зовнішній сітчастий шар (stratum reticulare externum) утворений аксонами нейросенсорних клітин і їхніми синапсами з дендритами нейронів наступного внутрішнього ядерного шару. До складу внутрішнього ядерного шару (stratum nucleare internum) входять тіла біполярних горизонтальних і амакринових нейронів. Внутрішній сітчастий шар (stratum reticulare internum) складається з аксонів біполярних нейронів і їхніх синапсів із дендритами мультиполярних нейронів. Тіла мультиполярних нейронів утворюють гангліонарний шар (stratum ganglionare), а їхні аксони — шар нервових волокон (stratum neurofibrarum). Аксони, збираючись разом, формують зоровий нерв. Місце виходу зорового нерва називається сліпою плямою, бо не містить світлочутливих елементів. У внутрішньому ядерному шарі розміщуються також тіла радіальних гліоцитів (gliocyti radiales), відростки яких формують зовнішній пограничний шар (stratum limitans externum). Розташований між фотосенсорним і зовнішнім ядерними шарами внутрішній пограничний шар покриває сітківку з середини.

Палички і колбочки мають зовнішній сегмент (segmentum externum), що складається з мембранних дисків (discus membranaceus), і внутрішній сегмент (segmentum internum), який містить Ендоплазматичний ретикулум і Мітохондрії. Внутрішній і зовнішній сегменти зв’язані війкою (cilium). Колбочка відрізняється від палички формою зовнішнього членика і наявністю зв’язку частини мембранних дисків з плазмолемою.

Центральна ямка сітківки є місцем найкращого бачення, бо в ділянці ямки всі шари сітківки, крім нейросенсорного, зміщені вбік, тому світло влучає на палички і колбочки, не розсіюючись.

Препарат 3. Сітківка ока людини (рис. 7).

Будову сітківки слід вивчати при великому збільшенні.

Нижнім пігментованим шаром є пігментний шар сітківки. За ним слідує фотосенсорний шар рожевого кольору. Далі розташовується шар, в якому видно численні ядра. Це зовнішній ядерний шар. Між ним і внутрішнім ядерним шаром розміщується рожевий зовнішній сітчастий шар, а глибше внутрішнього ядерного шару — внутрішній сітчастий шар. За внутрішнім сітчастим шаром лежить гангліонарний шар, який складається з великих мультиполярних нейронів. Далі іде шар нервових волокон, на внутрішній поверхні якого лежить внутрішній пограничний шар. Зовнішній пограничний шар розміщується між шаром паличок і колбочок і зовнішнім ядерним шаром.

На рисунку позначити: 1) внутрішню гліальну пограничну пластинку; 2) шар нервових волокон; 3) шар гангліозних клітин; 4) внутрішній сітчастий шар; 5) внутрішній зернистий шар; 6) зовнішній сітчастий шар; 7) зовнішній зернистий шар; 8) зовнішню гліальну пограничну пластинку; 9) шар паличок і колбочок; 10) шар пігментних клітин; 11) відростки пігментних клітин.

Рис. 7. Сітківка ока людини. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 400:

1 — внутрішня гліальна погранична пластинка; 2 — шар нервових клітин; 3 — шар гангліозних клітин; 4 — внутрішній сітчастий шар; 5 — внутрішній зернистий шар; 6 — зовнішній сітчастий шар; 7 — зовнішній зернистий шар; 8 — зовнішня гліальна погранична пластинка; 9 — шар паличок і колбочок; 10 — шар пігментних клітин; 11 — відростки пігментних клітин

Електронна мікрофотограма 2. Власна речовина рогівки ока. х 18 500:

1 — фібробласт; 2 — колагенові протофібрили, розрізані в поздовжньому і поперечному напрямках (з атласу Родіна)

Електронна мікрофотограма 3. Зовнішній сегмент колбочки хорової клітини. х 100 000:

1 — Клітинна оболонка; 2 — проміжні зв’язки окремих «пакетів» мембран зовнішнього сегмента; 3 — закриті кінці мембранних структур: 4 — відкриті кінці мембранних структур (місця вдавлення клітинної оболонки) (за В. Л. Боров’ягіним)

Контрольні питання

1. Органи Чуття. Загальна характеристика. Класифікація.

2. Джерела розвитку основних структурних компонентів очного яблука.

3. Основні оболонки ока, особливості їхньої будови.

4. Головні функціональні апарати ока.

5. Рогівка: будова, гістофізіологія.

6. Будова кришталика. Функція скловидного тіла.

7. Будова і функція райдужки.

8. Війкове тіло, його будова, функція.

9. Особливості ультрамікроскопічої будови нейросенсорних клітин сітківки, її нейронний склад.

10. Мікроскопічна та субмікроскопічна будова сітківки.

11. Морфологія і функція пігментного епітелію сітківки.

12. Допоміжний апарат ока.

13. Будова судинної оболонки ока.

14. Особливості будови склери ока.

Ситуаційні задачі

1. Чи можливий процес регенерації епітелію рогівки при її травмі? Якщо можливий, то за рахунок яких клітин?

2. При розвитку «курячої сліпоти» (порушення присмеркового зору) функція яких клітин порушується і з чим це пов’язано?

3. Який аналізатор ушкоджується у людини при травмі потиличної частини голови?

Приблизні екзаменаційні питання

1. Джерела розвитку основних структурних компонентів очного яблука.

2. Особливості будови основних оболонок ока.

3. Нейронний склад сітківки, особливості ультрамікроскопічної будови нейросенсорних клітин сітківки.

4. Функціональні апарати ока.