Фізіологія рослин - Мусієнко М.М. 2001

Хімічний та молекулярний склад, структура і функції рослинної клітини
Ендоплазматичний ретикулум і біогенез мембран

Ендоплазматичний ретикулум (reticulum — сітка) — це складна тримірна мембранна система, форма і протяжність якої визначаються типом клітини, стадією її диференціювання. В трьох вимірах вона має пластинчасту будову і складається з багатьох мембранних мішечків — цистерн. На поверхні їх за допомогою електронного мікроскопа можна бачити численні гранули діаметром до ЗО нм — рибосоми, де відбувається сингез білка. Це так званий шорсткуватий тип ЕР. Клітини, де відбувається синтез ліпідів, мають досить розгалужений гладенький трубчастий ендоплазматичний ретикулум. Обидва типи ЕР можуть бути одночасно в одній клітині, причому між ними існує взаємозв’язок. Функції шорсткуватого ЕР пов’язані із транспортуванням білків, синтезованих рибосомами на його поверхні.

На початку синтезу білків першу частину синтезованого поліпептидного ланцюга становить так звана «сигнальна послідовність», яка за своєю конфігурацією відповідає специфічному рецептору на мембрані ЕР. Рецептор утворює канал, по якому білок переходить в цистерни ЕР для подальшого транспортування. В процесі перенесення білок зазнає істотних змін, наприклад, фосфорилюється, перетворюється на глікопротеїни тощо.

Ендоплазматичний ретикулум відіграє провідну роль в біогенезі клітинних мембран, тому що він є основним місцем синтезу як мембранних білків, так і ліпідів клітин. В ЕР локалізовані кінцеві етапи синтезу мембранних ліпідів, зокрема гліколіпідів та фосфоліпідів. Останні забезпечують процес формування мембран мітохондрій і хлоропластів. Крім того, в ЕР відбувається біосинтез стероїдів, синтез всіх ненасичених кислот: саме тут синтезуються властиві лише рослинам жирні кислоти — лінолева, ліноленова, арахідонова. Похідними мембран ЕР є мембрани вакуолі, сферосом, мікротілець та ін. Ретикулум безпосередньо пов’язаний з ядерною оболонкою. Через мембранну систему АГ він бере участь у синтезі компонентів плазмалеми. Перехід мембран в різні види органел дістав назву "потік мембрани». Існує уявлення про взаємодію мембранних компонентів клітин як концепція ендомембранної системи. Згідно з цією концепцією «потік мембран" пояснює функціональну неперервність мембран і участь їх у життєдіяльності всіх органел клітини.

Отже, ендоплазматичний ретикулум — екстенсивна система мембран, яка поділяє вміст ев- каріотичної клітини на компартменти і канали. Утворює єдине ціле із зовнішньою мембраною ядерної оболонки. Шорсткуватий ЕР забезпечує синтез і транспорт білків скрізь мембрану, тоді як гладенький ЕР — відповідальний за синтез ліпідів та інші біосинтези.