Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Органи чуття

Органи Чуття (organa sensorum) — це периферична частина аналізаторів.

Аналізатори є складними структурно-функціональними системами, які здатні здійснювати зв’язок центральної нервової системи з зовнішнім та внутрішнім середовищем.

Система кожного аналізатора складається з трьох частин:

1) периферичної, яка здійснює рецепцію, чи сприйняття; 2) проміжної, яка представлена провідними трактами і підкірковими утвореннями, завдяки яким передаються імпульси; 3) центральної — КОРА ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ мозку, де відбувається остаточний аналіз і синтез сприйнятих відчуттів.

За генетичними і морфофункціональними ознаками розрізняють три основних типи органів чуття.

1. Органи чуття, які розвиваються з нервової пластинки і містять нейросенсорні рецепторні клітини (Орган зору і Орган нюху).

2. Органи чуття, які розвиваються з потовщеної ектодерми і містять в якості рецепторних елементів сенсорні епітеліоцити (орган рівноваги і слуху, Орган смаку).

3. Група рецепторних інкапсульованих і неінкапсульованих тілець і утворень (органи дотику і м’язово-кінетичного чуття).



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.