Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Нервова система
Мозочок

Мозочок (cerebellum) — центральний орган рівноваги і координації рухів тіла, який забезпечує підтримку тонусу м’язів. Він складається з двох півкуль, покритих сірою речовиною (кора мозочка).

Основна маса сірої речовини в мозочку розташовується в корі, менша частина лежить глибоко в білій речовині у вигляді центральних ядер.

Кора мозочка має тришарову будову. Вона складається з таких шарів:

— молекулярного (stratum moleculare), утвореного кошикоподібними і зірчастими клітинами. Кошикоподібні клітини знаходяться в нижній третині цього шару, а зірчасті — вище кошикоподібних;

— гангліонарного (stratum neuronum piriformium), або шару грушоподібних нейроцитів, утвореного одним рядом великих грушоподібних нейроцитів, так званих гангліонарних клітин Пуркіньє;

— зернистого (stratum granulosum), утвореного клітинами-зернами, зірчастими нейроцитами, горизонтальними і веретеноподібними клітинами.

Аферентні волокна, які надходять до кори мозочка, представлені мохоподібними волокнами, які входять до складу оливомозочкового і мостомозочкового шляхів; ліаноподібними волокнами, які надходять у кору по спинно-мозочковому і вестибуломозочковому шляхах. Кора мозочка містить гліальні елементи. У зернистому шарі містяться волокнисті і плазматичні астроцити. В усіх шарах мозочка є елементи олігодендроглії.

Препарат 4. Мозочок (рис. 4).

Мале збільшення. Добре видно, що основна маса сірої речовини розміщена на поверхні органа й утворює кору. Біла речовина лежить всередині закруток. Відшукати в корі три шари: зовнішній — молекулярний, середній шар грушоподібних клітин, внутрішній — зернистий. Найпомітнішим є шар грушоподібних клітин, що містить дуже великі нервові клітини (клітини Пуркіньє), від тілець яких відходять у молекулярний шар декілька деревоподібних розгалужених дендритів.

Велике збільшення. Необхідно розглянути грушоподібні клітини з перицелюлярними апаратами-кошиками, які визначають їхню форму. У нижній третині молекулярного шару біля нижніх гілок дендритів клітин Пуркіньє лежать дрібні клітини — кошикоподібні нейрони, їхні відносно довгі розгалужені дендрити і довгий аксон ідуть паралельно поверхні закруток під тілами грушоподібних клітин. Колатералі, які відходять від аксонів, опускаються в тіла клітин Пуркіньє і утворюють їхні «кошики». Вище кошикоподібних клітин у молекулярному шарі лежать зірчасті клітини. Всередину від шару грушоподібних нейронів, у напрямку білої речовини, розташовується зернистий шар. Він багатий на дрібні клітини — зернисцити (клітини-зерна). Вони мають слабо розвинену цитоплазму, тому на препараті видно тільки їхні ядра. Довгий аксон клітин-зерен іде до молекулярного шару і в ньому Т-подібно ділиться на дві гілки, які спрямовуються паралельно поверхні вздовж закрутки.

Рис. 4. Мозочок. Імпрегнація сріблом. А — х 8010; Б — х 400:

А: 1 — кора мозочка (а — молекулярний шар; б — гангліонарний шар; в — зернистий шар); 2 — біла речовина. Б (фрагмент попереднього препарату): 1 — гангліонарні клітини; 2 — дендрити гангліонарної нервової клітини; 3 — відростки кошикоподібних нервових клітин; 4 — клітини зернистого шару

На рисунку позначити: 1) кору мозочка: а) молекулярний шар; б) гангліонарний шар; в) зернистий шар; 2) білу речовину; 3) гангліонарні нервові клітини; 4) дендрити гангліонарної нервової клітини; 5) відростки кошикоподібних нервових клітин; 6) клітини зернистого шару.

Контрольні питання

1. Джерела розвитку головного мозку.

2. Особливості морфологічної будови довгастого мозку.

3. Будова мосту.

4. Середній мозок, його будова.

5. Будова проміжного мозку.

6. Кора головного мозку. Цитоархітектоніка кори.

7. Мієлоархітектоніка кори.

8. Особливості будови клітин Беца.

9. Будова молекулярного шару кори.

10. Зовнішній зернистий шар кори, його будова.

11. Будова пірамідального шару кори.

12. Внутрішній зернистий шар кори.

13. Будова поліморфного шару кори.

14. Шари кори мозочка.

15. Клітини молекулярного шару кори мозочка.

16. Клітинний склад гангліонарного шару кори мозочка.

17. Клітинний склад зернистого шару кори мозочка.

18. Аферентні й еферентні нервові волокна в корі мозочка.

Ситуаційні задачі

1. Запропоновано два препарати кори великого мозку. На одному видно 5-й шар із гігантськими пірамідальними клітинами, а зернисті шари майже не розвинуті. На другому немає гігантських пірамід, але дуже добре розвинуті внутрішній і зовнішній зернисті шари. Який з цих препаратів приготовлений з асоціативної, а який — з рухової зони кори великого мозку?

2. У потиличну частку кори великих півкуль введено два електроди. Один — у клітини пірамідального, а другий — у клітини зернистого шару. Якщо яскравим променем освітити очі, то біопотенціал яких клітин буде вищим?

3. У ділянку передньої центральної закрутки кори введено два електроди. Один — у клітину пірамідального, а другий — у клітину зернистого шару. Біопотенціал якої клітини буде вищим при активних рухах кінцівок?

4. Для судово-медичного дослідження приготовлено препарати мозку двох загиблих людей. В ділянці парацентральної закрутки першого з потерпілих добре розвинуті пірамідальні нейрони, в тому числі 5-го шару. У другого в тій же ділянці мало нейроцитів, збільшена кількість клітин нейроглії. Яка функція була порушена у одного з потерпілих?

5. Алкогольне отруєння, як правило, супроводжується порушенням координації рухів і рівноваги внаслідок ушкодження структурних елементів мозочка. Функція яких клітин мозочка порушується в першу чергу?

6. Відомо, що на грушоподібних клітинах є величезна кількість синапсів. Які з аферентних волокон мозочка й аксони яких нейронів утворюють ці синапси?

Приблизні екзаменаційні питання

1. Кора великих півкуль головного мозку. Будова і функції. Цито- і мієлоархітектоніка кори. Вікові зміни.

2. Мозочок. Будова і функції. Морфофункціональна характеристика основних видів нервових клітин і зв’язки між ними в корі мозочка.

3. Розвиток нервової системи.