Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Нервова система
Кора великих півкуль

Головний мозок (encephalon cerebrum) складається з правої і лівої півкуль, стовбурової частини, яка включає проміжний, середній і Задній мозок (Міст, Мозочок), а також Довгастий мозок.

Кора головного мозку (cortex cerebralis) представлена шаром сірої речовини завтовшки близько 3 мм. Найбільше вона розвинута в передній центральній закрутці, де її товщина досягає 5 мм. Наявність великої кількості борозен і закруток значно збільшує площу сірої речовини головного мозку. Кору утворюють близько 50 млрд нервових клітин. Різноманітні ділянки кори, які відрізняються одна від одної деякими особливостями локалізації та будови клітин, розташуванням волокон і функціональним значенням, називаються полями. Різко окреслених меж між ними немає. Поля — це місця вищого аналізу і синтезу нервових імпульсів.

Пошарове розташування клітин кори називають цитоархітектонікою. Кора складається з шести шарів:

1) молекулярного (lamina molecularis), що складається з невеликої кількості дрібних асоціативних веретеноподібних клітин з довгими горизонтальними дендритами і низхідними аксонами, які утворюють горизонтальні колатералі;

2) зовнішнього зернистого (lamina granularis externa), утвореного дрібними нейроцитами до 10 мкм, які мають округлу, кутасту, пірамідальну форму, і зірчастими нейроцитами; дендрити цих клітин піднімаються до молекулярного шару аксонів або ідуть у білу речовину, або, утворюючи дуги, також надходять до тангенціального сплетення волокон молекулярного шару;

3) пірамідального (lamina piramidalis) — найтовщого шару, утвореного клітинами пірамідальної форми, величина яких послідовно збільшується від 10 до 40 мкм. Верхівки пірамідних нейроцитів спрямовані до поверхні кори. Від верхівки відходить верхівковий дендрит, від бокової поверхні — бокові дендрити і від основи — аксон;

4) внутрішнього зернистого (lamina granularis interna), утвореного дрібними зернистими нейроцитами і численними горизонтальними волокнами. У деяких полях він розвинутий дуже сильно (наприклад, у зоровій зоні кори) і може повністю бути відсутнім (у прецентральній закрутці);

5) гангліонарного (lamina ganglionaris), утвореного великими пірамідальними клітинами (клітини Беца). Це дуже великі клітини, які досягають у висоту 120 мкм і в ширину — 80 мкм. Аксони цих клітин прямують до рухових ядер головного і спинного мозку, утворюючи велику кількість колатералів, і справляють гальмівну дію на кору;

6) поліморфного (lamina multiformis), утвореного нейроцитами різноманітної, переважно веретеноподібної форми. Дендрити цих клітин досягають молекулярного шару, аксони ідуть у білу речовину в складі еферентних трактів головного мозку.

Структурно-функціональною одиницею кори є модуль. Це вертикальна Колонка діаметром близько 300 мкм. Модуль організований навколо кортико-кортикального волокна, що іде або від пірамідальних клітин тієї ж півкулі (асоціативне волокно), або від протилежної (комісуральне). Модуль містить два таламо-кортикальних волокна. Це специфічні аферентні волокна, що закінчуються в 4-му шарі кори.

Пошарове розташування тангенціальних пучків нервових волокон в межах кори називають мієлоархітектонікою. У корі виділяють: асоціативні волокна, які зв’язують окремі ділянки кори однієї півкулі, комісуральні — зв’язують кору різних півкуль, і проекційні, що з’єднують як аферентні, так і еферентні волокна з ядрами нижчих відділів центральної нервової системи. Ці волокна в корі півкуль утворюють радіальні промені, що закінчуються в пірамідальному шарі.

Препарати для вивчення

Препарат 3. Зріз кори великих півкуль (рис. 3).

Мале збільшення. Розглянути пошарову будову кори. Необхідно знайти борозну між двома закрутками з м’якою мозковою оболонкою і судинами в ній. По обидва боки від борозни видно поверхню кори. Зовнішній шар кори — молекулярний, легко відрізняється, тому що у ньому мало клітин. Наступний шар — зовнішній зернистий — містить дрібні нейроцити округлої, кутастої або пірамідальної форми до 10 мкм, далі найбільш широкий — зовнішній пірамідальний. Нижче розташовується внутрішній зернистий шар з дрібними клітинами зірчастої форми. Цей шар легше виявити, якщо спочатку розглянути внутрішній шар пірамідальних нейроцитів з великими пірамідальними нейроцитами заввишки до 120 мкм, який зразу впадає в очі. Далі розташовується шар веретеноподібних нейроцитів. Під корою видно білу речовину, утворену переважно мієліновими волокнами. До складу сірої й білої речовини входять також гліоцити, які визначаються за їхніми ядрами.

Рис. 3. Зріз кори великих півкуль головного мозку. Імпрегнація сріблом. х 120:

1 — молекулярний шар; 2 — зовнішній зернистий шар; 3 — пірамідальний шар (а — малі і середні пірамідальні клітини; б — великі пірамідальні клітини); 4 — внутрішній зернистий шар; 5 — гангліонарний шар; 6 — шар поліморфних клітин

На рисунку позначити: 1) молекулярний шар; 2) зовнішній зернистий шар; 3) пірамідальний шар; а) малі та середні пірамідальні клітини; б) великі пірамідальні клітини; 4) внутрішній зернистий шар; 5) гангліонарний шар; 6) шар поліморфних клітин; 7) Кровоносні судини.