Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Серцево-судинна система
Кровоносні судини
Будова кровоносних судин

Будова стінки судини, отже, належність судини до того чи іншого типу залежать від умов гемодинаміки (швидкість кровотоку, тиск крові, віддалення Артерії від серця, місце знаходження вени) і функції судини (мікрофото 14-18). Найбільші судини виконують, в основному, функцію транспорту крові. Артерії м’язового типу, крім функції проведення крові, регулюють приплив крові до органа чи Тканини. Капіляри забезпечують обмін речовин між Кров’ю в просвіті судини і тканинами.

Артерії

Артерії еластичного типу (arteriae elastotypica) — це судини великого калібру, наприклад, аорта та легенева артерія, до яких кров подається під високим тиском (120-130 мм рт. ст.).

Стінки цих судин складаються з оболонок:

а) внутрішньої, яка включає ендотелій (endothelium), підендотеліальний шар (stratum subendotheliale) і сплетення еластичних волокон (plexus fibroelasticus);

б) середньої, яка утворена декількома (40-50) еластичними вікончастими мембранами, зв’язаними між собою еластичними волокнами;

в) зовнішньої, утвореної з пухкої волокнистої сполучної тканини, з численними товстими еластичними та колагеновими волокнами.

До артерій мішаного, або м’язово-еластичного, типу (аа. mixtotypicae) належать сонна та підключична артерії.

Стінки цих артерій складаються з таких оболонок:

а) внутрішньої, утвореної ендотелієм, що розташовується на базальній мембрані, підендотеліальним шаром і внутрішньою еластичною мембраною;

б) середньої, яка складається з приблизно однакової кількості гладких м’язових клітин, спірально розміщених еластичних волокон і вікончастих еластичних мембран. Між гладкими м’язовими клітинами і еластичними елементами виявляється невелика кількість фібробластів та колагенових волокон;

в) зовнішньої, в якій виділяють два шари: внутрішній, що містить окремі пучки гладких м’язових клітин, і зовнішній, який складається переважно з поздовжніх і косорозташованих пучків колагенових та еластичних волокон, а також сполучнотканинних клітин. В її складі є судини судин та нервові волокна.

Артерії м’язового типу (аа. myotypicae). До них належать переважно судини середнього та дрібного калібру.

Стінки цих судин також складаються з трьох оболонок:

1) внутрішньої, до складу якої входить ендотелій з базальною мембраною, підендотеліальний шар і внутрішня еластична мембрана;

2) середньої, яка складається з гладких м’язових клітин, розташованих у вигляді спіралі, між якими розміщені нечисленні сполучнотканинні клітини типу фібробластів, колагенові й еластичні волокна;

3) зовнішньої, яка складається з пухкої волокнистої сполучної тканини, в якій сполучнотканинні волокна мають переважно косий і поздовжній напрямок. У цій оболонці розміщені нерви і кровоносні судини.

Вени

Вени (venae) утворюють відвідну ланку судинної системи. Низький кров’яний тиск (15-20 мм рт. ст.) і незначна швидкість кровотоку визначають порівняно слабкий розвиток еластичних елементів і більшу їх розтяжність.

Вени волокнистого типу (venae fibrotypicae). До них належать безм’язові вени твердої та м’якої мозкових оболонок, вени сітківки ока, кісток, селезінки та плаценти.

Ендотеліальні клітини, які вистилають ці вени, мають більш звивисті межі, ніж в артеріях. Середньої оболонки у цих судин немає. Зовнішня оболонка утворена тонким шаром пухкої волокнистої сполучної тканини, яка зрослася з суміжними тканинами.

Вени м’язового типу (venae myotypicae) поділяються на вени зі слабо та вени з помірно розвинутими м’язовими елементами. До вен зі слабо розвинутими м’язовими елементами належать вени дрібного та середнього калібрів (до 1,0-2,0 мм). Це супровідні вени верхньої частини тулуба, шиї, лиця, а також Верхня порожниста вена.

Стінки цих судин є тоншими, ніж однакові за калібром артерії, містять менше м’язових елементів і у препаратах перебувають, як правило, у спалому стані. Крім того, вони мають слабо виражений підендотеліальний шар.

До вен з помірно розвинутими м’язовими елементами належить плечова вена. Її внутрішня оболонка утворює клапанний апарат. Ендотеліальні клітини, які вистилають її, коротші, ніж у відповідній артерії. Підендотеліальний шар складається зі сполучнотканинних волокон і клітин, що розміщені поздовжньо. На межі між внутрішньою і середньою оболонками розташовується сітка еластичних волокон. Середня оболонка значно тонша за аналогічну в артерії і складається з циркулярно розташованих пучків гладких міоцитів, розділених прошарками волокнистої сполучної тканини. Зовнішня оболонка дуже сильно розвинена і її розміри в 2-3 рази перевищують розміри середньої оболонки. Колагенові й еластичні волокна її направлені переважно поздовжньо, трапляються окремі м’язові клітини.

Вени із сильно розвинутими м’язовими елементами — це великі вени нижньої половини тулуба і ніг. Для них характерні розвинуті пучки гладких м’язових клітин у всіх трьох оболонках, причому у внутрішній і зовнішній оболонках вони мають поздовжній напрямок, а в середній розміщені циркулярно.

Найбільш типовою для цієї групи вен є будова стегнової вени.

Внутрішня оболонка складається з ендотелію і підендотеліального шару, утвореного пухкою волокнистою сполучною тканиною, в якій поздовжньо залягають пучки гладких м’язових клітин. Внутрішня оболонка утворює клапани, які є її тонкими складками. Основу клапана становить Волокниста сполучна тканина, покрита ендотеліальними клітинами. На боці клапана, який повернутий до просвіту судини, під ендотелієм залягають переважно еластичні волокна, а на протилежному боці — багато колагенових.

Середня оболонка містить пучки циркулярно розташованих гладких м’язових волокон. Вище основи клапана середня оболонка витончується, а нижче місця прикріплення клапана м’язові пучки перехрещуються, створюючи потовщення в стінці вени.

Зовнішня оболонка утворена волокнистою сполучною тканиною. В ній виявляються пучки поздовжньо розташованих гладких м’язових клітин.

Нижня порожниста вена за своєю будовою різко відрізняється від вен, які впадають до неї. Внутрішня і середня оболонки її розвинені відносно слабо. Зовнішня оболонка нижньої порожнистої вени має багато поздовжньо розташованих пучків гладких м’язових клітин. Товщина зовнішньої оболонки у 6-7 раз перевищує товщину внутрішньої і середньої оболонок. Між пучками гладких м’язових клітин лежать прошарки волокнистої сполучної тканини.

Гемокапіляри

Гемокапіляри (vasa haemocapillaria) — найчисленніші й найтонші судини.

Стінка капілярів складається з трьох дуже тонких шарів:

— внутрішнього, представленого ендотеліальними клітинами, розташованими на базальній мембрані;

— середнього, який складається з перицитів, розміщених у базальній мембрані;

— зовнішнього, що складається з адвентиційних клітин і тонких колагенових волокон, які занурені в аморфну речовину.