Анатомія судин та нервів тулуба (ангіоневрологія) - Чорнокульський С. Т. 2011

Вени великого кола кровообігу. Вени тулуба
Нижня порожниста вена
Порто-кавальні та каво-кавальні анастомози

Тільки вени серця є автономними у венозній системі людини. Між витоками (коренями і притоками) ворітної вени печінки, верхньої порожнистої тa нижньої порожнистої вен існують анастомози, які мають практичне значення

I. Каво-кавальні анастомози;

II. Порто-кавальні анастомози:

Мал. 36. Вени таза:

1 - зовнішня клубова вена (у. iliacu externa);

2 - внутрішня клубова вена (v.iliaca interna);

3 - нижня надчеревна вена (v. epigastrica inferior);

4 - внутрішня соромітна вена (v. pudenda interna);

5 - м’яз-підіймач відхідника (m. levator ani);

6 - верхня прямокишкова вена (v. rectalis superior)

1. Порто-верхньокавальні;

2. Порто-нижньокавальні;

ІІІ. Каво-порто-кавальні анастомози.

Зазначені анастомози знаходяться у товщі стінок черевної порожнини передній, задній) та її органах (зверху і знизу), і все це умовно можна розгадати як їх проекцію на стінки куба:

— передню;

— задню;

— верхню;

— нижню.

План вивчення анастомозів

1. Назвати місце знаходження анастомозу.

2. Назвати вени, що відносяться до анастомозуючих систем.

3. Спосіб анастомозування (з допомогою венозного сплетення.

4. Назвати послідовно всі вени, які відводять кров від анастомозу до магістральних венозних судин (v. cava superior, v. cava inferior, v.hepatis).

— Існує 9 основних анастомозів.

— На передній стінні черевної порожнини (умовно куба) — 3;

— На задній — 3;

— На верхній — 2;

— На нижній — 1.

І. Анастомози передньої стінки живота (мал. 35).

А. Каво-кавальні:

І. Верхньою та нижньою надчеревними венами справа та зліва, через підшкірна вени пупкової ділянки анастомозують v. cava superior et v. cava inferior.

2. Між грудо-надчеревними та поверхневими надчеревними венами:

Б. Порто-каво-кавальний анастомоз:

3. В межах підшкірних вен пупкової ділянки анастомозують припупкові вени з верхньою та нижньою надчеревними венами. Таким чином формується порто-верхньо- та нижньо-кавальний анастомоз. До ворітної вени печінки кров потрапляє через vv. paraumbilicales, а каво-кавальний анастомоз викладено вище. У випадку портальної гіпертензії різного походження (онкопроцес, цироз печінки) пупкова ділянка має вигляд, зазначений терміном "голова медузи" (caput medusae), значно збільшується селезінка і кількість серозної рідини у порожнині очеревини (асцит); спостерігається варікозне розширення вен стравоходу, геморой.

Анастомози задньої стінки живота (мал. 37).

А. Каво-кавальні:

4. Між поперековими венами та висхідними поперековими венами:

vv. lumbales → v. cava inferior.

vv. lumbales ascendentes → v. azygos (v. hemiazygos) v. cava superior.

5. Між хребтовою веною, задніми міжребровими венами та поперековими і бічними крижовими венами через зовнішні і внутрішні хребтові венозні сплетення. Зазначені сплетення містяться вздовж усього хребтового стовпа.

Мал. 37. Схема каво-кавальних анастомозів (за проф. І. Є. Кефелі).

1 - непарна вена (v. azygos);

2,5 - висхідна поперекова вена (v. lumbal is ascendens);

3 - півнепарна вена (v. hemiazygos);

4 - додаткова півнепарна вена

(v. hemiazygos accessoria);

6 - хребтова вена (v. vertebralis);

7, 8, 9, 10, 11 - міжхребцеві вени (vv. intervertebrales);

12, 13 - бічні крижові вени (vv. sacrales laterales);

14 - пaзухи твердої оболони (sinus durae matris);

15 - внутрішня грудна вена (v. thoracica interna);

16 - нижня надчеревна вена (v. epigastrica inferior);

17 - підшкірні вени живота [пупкової ділянки] (vv. subcutaneae abdominis fregionis umbilicalis]);

18 - грудо-надчеревна вена (v. thoracoepigastrica);

19 - поверхнева надчеревна вена (v. epigastrica superficialis);

А - внутрішнє хребтове венозне сплетення;

Б - верхня порожниста вена;

В - внутрішня яремна вена;

Г - підключична вена;

Д - нижня порожниста вена;

Е - зовнішня клубова вена;

Є - стегнова вена;

Ж - внутрішня клубова вена

Мал. 38. Схема порто-кавальних анастомозів (за проф. І. Є. Кефелі).

1 - глоткове сплетення (plexus pharyngeus);

2 - глоткові вени (vv. pharyngeae);

3 - внутрішня яремна вена (v.jugularis interna);

4, 5 - стравохідні вени (vv. oesophageales);

6 - непарна вена (v. azygos);

7 - півнепарна вена (v. hemiazygos);

8 - ліва шлункова вена (v. gastrica sinistro);

9 - прямокишкове венозне сплетення (plexus venosus rectaIis);

10 - верхня прямокишкова вена (v. recta lis superior);

11 - нижня брижова вена (v. niesenterica inferior);

12 - середня прямокишкова вена (v. rectalis media);

13 - внутрішня клубова вена (v. iliaca іnterna);

14 - припупкові вени (vv. paraumbilicales);

15 - внутрішня грудна вена (v. thoracica interna);

16 - нижня надчеревна вена (v. еріgastrica inferior);

17 - підшкірні вени живота [пупкової ділянки] (vv. subcutaneae abdominis [region is umbilicalis]);

18 - грудо-надчеревна вена (v. thoracoepigastrica);

19 - поверхнева надчеревна вена (v. epigastrica superficialis);

А - глотка;

Б - стравохід;

В - шлунок;

Г - верхня порожниста вена;

Д - нижня порожниста вена;

Е - ворітна вена з коренями

Б. Порто-каво-кавальний анастомоз:

6. Між венами мезоперитонеальних відділів ободової кишки (colon ascendens, colon descendens) та поперековими венами (т. зв. система вен Ретціуса).

v. colica dextra → v. mesenterica superior → v. portae hepatis.

v colica sinistra → v. mesenterica inferior → v. splenica → v. portae hepatis.

vv. lumbales → v. cava inferior.

Це порто-нижньокавальний анастомоз. Враховуючи каво-кавальний анастомоз задньої стінки (4), легко уявити на ній і весь порто-каво-кавальний.

Анастомози верхньої стінки живота (мал. 38).

А. Порто-верхньокавальний анастомоз:

Між лівою шлунковою веною та стравохідними венами у ділянці черевної частини стравоходу.

v. gastrica sinistra → v. portae hepatis.

vv. oesophageales → v. azygos → v. cava superior.

Б. Каво-кавальний анастомоз:

8. Між верхніми та нижніми діафрагмовими венами.

vv. phrenicue superiores → v. azygos → v. cava superior.

vv. phrenicue inferiores → v. cava inferior.

Aнастомози нижньої стінки живота.

Порто-нижньокавальний анастомоз:

Між верхньою прямокишковою веною та середньою і нижньою прямокишковими венами через прямокишкове венозне сплетення.

v. rectalis superior → v. mesenterica inferior → v. lienalis → v. portae hepatis.

vv. rectales mediae et inferiores → v. iliaca interna → v. iliaca communis → v. cava inferior.

Всі зазначені вище міжвенозні анастомози забезпечують повернення кровні до серця обхідними шляхами у випадку блокування кровотоку в одній з магістральних вен (верхній і нижній порожнистих, ворітній). При цьому, в залежності від стадії хвороби, з'являється морфологічна та функціональна симптоматика.