Анатомія судин та нервів голови і шиї (ангіоневрологія) - Чорнокуяьський С.Т. 2009

Вени голови та шиї
Внутрішня яремна вена

Вени голови та шиї входять до системи верхньої порожнистої вени (v. cava superior) і представлені парними басейнами:

— Внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna);

— Зовнішньої яремної вени (v. jugularis externa);

— Передньої яремної вени (v. jugularis anterior).

Внутрішня яремна вена (v. jugularis interna), найбільша серед яремних вен. являє собою пряме продовження сигмоподібної пазухи твердої оболони головного мозку. Вона починається на рівні foramen jugulare, нижче якого знаходиться її розширення — верхня цибулина внутрішньої яремної вени (bulbus superior venae jugularis). Спочатку вена знаходиться позаду і збоку внутрішньої сонної артерії, потім збоку загальної сонної артерії. Між ними і позаду міститься блукаючий нерв, який завершує склад судинно-нервового пучка шиї.

Перед злиттям з підключичною веною v.jugularis interna має друге розширення — нижню цибулину внутрішньої яремної вени (bulbus inferior venae jugularis), над і під якою містяться парні клапани.

Розрізняють 2 групи притоків внутрішньої яремної вени:

— внутрішньочерепні і

— позачерепні.

Внутрішньочерепні притоки внутрішньої яремної вени (мал. 21, 21 а).

І. Пазухи твердої оболони головного мозку (sinus durae matris):

1 — верхня стрілова (sinus sagittalis superior);

2 — нижня стрілова (sinus sagittalis inferior);

3 — пряма (sinus rectus);

4 — поперечна (sinus transversus);

5 — стік пазух (confluens sinuum);

6 — крайова (sinus marginalis);

7 — потилична (sinus occipitalis);

8 — верхня кам'яниста (sinus petrosus superior);

9 — нижня кам'яниста (sinus petrosus inferior);

10 — печериста (sinus cavernosus);

11 — передня міжпечериста (sinus intercavemosus anterior);

12 — задня міжпечериста (sinus interca vernosus posterior);

13 — клино-тім'яна (sinus sphenoparieralis);

14 — сигмоподібна (sinus sigmoideus).

Мал. 20. Вени голови та шиї

1 - верхня стрілова пазуха (sinus sagittalis superior);

2 - нижня стрілова пазуха sinus sagitralis inferior);

3 - стік пазух (confluens sinuum);

4 - пряма пазуха (sinus rectus);

5 - велика вена великого мозку (v. cerebri magna);

6 - поперечна пазуха (sinus transversus);

7 - верхня кам'яниста пазуха (sinus petrosus superior);

8 - сигмоподібна пазуха (sinus sigmoideus);

9 - поверхневі скроневі вени (venae temporalis superficiales);

10 - нижня кам'яниста пазуха (sinus petrosus inferior);

11 - печериста пазуха (sinus cavernosus);

12 - верхня очна вена (vena ophthalmica superior);

13 - кутова вена (vena angularis);

14 - крилоподібне сплетення (plexus pterygoideus);

15 - лицева вена (vena facialis);

16 - блукаючий нерв (n. vagus);

17 - занижньощелепна вена (vena retromandibularis);

18 - середній драбинчастий м'яз (m. scalenus medius);

19 - передній драбинчастий м'яз (m. scalenus anterior);

20 - зовнішня яремна вена (v. jugularis externa);

21 - підключична артерія (a. subclavia);

22 - підключична вена (v. subclavia);

23 - внутрішня грудна вена (v. thoracica interna);

24 - верхня щитоподібна вена (v. thyroidea superior);

25 - внутрішня яремна вена (v. jugularis interna);

26 - передня яремна вена (v. jugularis anterior);

27 - права лімфатична протока (ductus lymphaticus dexter)

Мал. 20 а. Васкуляризація кори мозку (схематично):

1 - артерії;

2 - капіляри;

3 - вени

Мал. 21. Пазухи твердої оболони головного мозку на основі черепа

1 - півнячий гребінь (crista gaili);

2 - передня міжпечериста пазуха (sinus intercavemosus anterior);

3 - верхня стрілова пазуха (sinus sagittalis superior);

4 - внутрішня сонна артерія (a. carotis interna);

5 - верхня очна вена (v. ophthatmica superior);

6 - клино-тім'яна пазуха (sinus sphenoparietalis);

7 - печериста пазуха (sinus cavernosus),

8 - нижня кам'яниста пазуха (sinus petrosus inferior);

9 - верхня кам'яниста пазуха (sinus petrosus superior);

10 - основне сплетення (plexus basilaris);

11 - великий отвір (foramen magnum);

12 - крайова пазуха (sinus marginaUs);

13 - сигмоподібна пазуха (sinus sigmoideus);

14 - потилична пазуха (sinus occipitalis);

15 - поперечна пазуха (sinus transversus);

16 - стік пазух (confluens sinuurn)

Мал. 21 а. Пазухи твердої мозкової оболони: А — фронтальний розріз; Б — задньобічна позиція; В — артерія м'якої оболони головного мозку.

А:

1 - верхня стрілова пазуха (sinus sagittalis superior);

2 - тім'яна кістка (os parietale);

3 - тверда оболона головного мозку dura mater encephali);

4 - пряма пазуха (sinus rectus);

5 - поперечна пазуха (sinus transversus);

6 - намет мозочка (tentorium cerebelli);

7 - серп великого мозку (falx cerebri).

Б:

1 - верхня стрілова пазуха sinus sagittalis superior);

2 - нижня стрілова пазуха sinus sagittalis inferior);

3 - півнячий гребінь (crista gaili);

4 - пряма пазуха (sinus rectus);

5 - намет мозочка (tentorium cerebelli);

6 - сигмоподібна пазуха (sinus sigmoideus);

7 - поперечна пазуха (sinus transversus);

8 - потилична пазуха (sinus occipitalis);

9 - серп мозочка (falx cerebelli);

10 - стік пазух (confluens sinuum).

В:

1, 2 - пазухи твердої оболони (sinus durae matris);

3 - периадвентиційний простір артеріоли;

4,10 - зовнішня гліальна погранична мембрана (membrana limitans gliocytica externa);

5 - нейрон (neurocytus);

6 - перицеллюлярний простір;

7 - гліоцит (gliocytus);

8 - відросток гліоцита (processus gliocyticus);

9 - навколосудинна гліальна погранична мембрана (membrana limitans glialis perivascularis);

11 - артерія м'якої оболони;

12 - підпавутинний простір (spatium subarachnoidale);

13 - підтвердооболонний простір (spatium subdurale)

Венозна кров пазух збирається у сигмоподібну пазуху, а далі у внутрішню яремну вену. Пазухи приймають кров від вен великого мозку, внутрішнього вуха, твердої оболони (крім v. meningea media), губчатки (диплоїчні) (мал. 21 б).

II. Вени великого мозку є поверхневі та глибокі.

1. Поверхневі вени великого мозку (vv. superficiales cerebri):

— Верхні, середні та нижні мозкові вени (vv. superiores mediae et inferiores superficiales cerebri).

Поверхневі вени великого мозку збирають кров від венозної мережі м’якої оболони, проникають крізь павутинну оболону і впадають у пазухи твердої мозкової оболони.

2. Глибокі вени великого мозку (vv. profundae cerebri).

— Основна вена (v. basalis) парна, формується передніми венами мозку (vv. anteriores cerebri): глибокою середньою веною мозку (v. profunda media cerebri); нижніми таламо-смугастими венами (vv. thalamostriatae inferiores): нижніми шлуночковою та ворсинчастою венами, веною нюхової звивини (v. gyri olfactorii); ніжковими венами (vv. pedunculares).

2 основні вени, передня сполучна вена, 2 задні нижні сполучні вени огинають структури гіпоталамуса та стовбура мозку, формуючи венозне коло мозку. Глибокі вени збирають кров від базальних ядер, гіпокампа, прозорої перегородки, гіпоталамуса, судинних сплетень шлуночків мозку тощо.

— Внутрішні вени великого мозку (vv. internae cerebri) (мал. 22) — це дві вени, які залягають у товщі судинної основи ІІІ-го шлуночка і, зливаючись, формують велику вену великого мозку (v. cerebri magna) (Галена) (мал. 20, 22).

— Велика вена великого мозку лежить над покрівлею середнього мозку впадає у пряму пазуху.

— Ворітні вени гіпофіза (vv. portales hypophysiales) (мал. 23) впадають у пeчеристі та міжпечеристі пазухи твердої оболони.

3. Вени стовбура головного мозку (vv. trunci encephali).

4. Вени мозочка (vv. cerebelli):

— верхні та нижні вени черв'яка і мозочка (vv. superiores et inferiores vermis et cerebelli).

III. Очноямкові вени (vv. orbitales) (мал. 21).

1. Верхня очна вена (v. ophthalmica superior) — це продовження носо-лобової вени (v. nasofrontalis), яка в свою чергу утворилася шляхом злиття надблокової та кутової вен. Верхня очна вена проходить крізь верхню очноямкові щілину і впадає у печеристу пазуху. Вона має велике практичне значення, так як сполучає позачерепні (v. angularis) і внутрішньо-черепні вени голови при відсутності клапанів.

Мал. 21 б. Внутрішньочерепні притоки внутрішньої яремної вени на фронтальному розрізі черепа і мозку.

1 - тім'яна кістка (os parietale);

2 - верхня стрілова (сагітальна) пазуха (sinussagittalissuperior);

3 - тверда оболона головного мозку (dura mater encephali);

4 - підтвердооболонний простір (порожнина) (spatium subdurale);

5 - мозкова вена (vena cerebralis);

6 - мозкова артерія (кіркова гілка) (arteria cerebralis (ramus corticalis));

7 - м'яка оболона головного мозку (pia mater encephali);

8 - присудинний простір (spatium perivasculare);

9 - медулярна гілка (ramus meduliaris),

10 - кора великого мозку (cortex cerebri);

11 - мозковий серп (falx cerebralis) або серп мозку (falx cerebri);

12 - підпавутинний простір (spatium subarachnoidale);

13 - павутинна оболона головного мозку (arachnoidea mater encephali);

14 - вена твердої оболони (vena durae matris s. meningeae);

15 - диплоїчна вена (vena diploica);

16 - венозна лакуна твердої оболони (lacuna venosa durae matris);

17 - випускна вена (vena emissaria);

18 - павутинні грануляції (Пахіоні) (granulationes arachnoideae Pacchioni)

2. Нижня очна вена (v. ophthalmica inferior) формується венами нижньої повіки, лежить на нижній стінці очної ямки і вливається у верхню очну вену, і як варіант — у печеристу пазуху або крилоподібне сплетення.

IV. Вени внутрішнього вуха (vv. labyrinthi) виходять через внутрішній слуховий хід і вливаються у нижню кам'янисту пазуху.

V. Вени губчатки (диплоїчні) vv. diploicae залягають у каналах губчастої речовини кісток склепіння черепа, сполучаючись з пазухами твердої оболони та підшкірними венозними судинами черепа випускними (емісарними) венами. Це — лобова, передня та задня скроневі, потилична вени губчатки (мал. 22 а).

Мал. 21 в. Вени спинного мозку на його поперечному розрізі:

1 - ліва задньобічна поздовжня вена (vena longirudinalis dorsola tera lis sinistra);

2 - корінцеві вени (venae radiculares);

3 - міжхребцева вена (vena intervertebralis);

4 - переднє внутрішнє хребтове венозне сплетення (plexus venosum vertebralis internus anterius);

5 - передня серединна поздовжня вена (vena longirudinalis mediana anterior);

6 - біла речовина спинного мозку (substantia alba meduUae spinale);

7 - заднє внутрішнє хребтове венозне сплетення (plexus venosum vertebralis internus posterior);

8 - задня серединна поздовжня вена (vena longirudinalis mediana posterior)

Мал. 21 г. Гемомікроциркуляторне русло спинного мозку на поперечному зрізі.

VI. Випускні вени (емісарні) vv. emissariae. цe тім'яна, соскоподібна, виросткова і потилична (vv. emissariae parietalis, mastoidea, condylaris et occipitalis), які виходять із черепа крізь однойменні отвори і канали кісток черепа.

VII. Внутрішньочерепні венозні сплетення:

— основне (plexus basilaris) (мал. 21);

— під'язикового каналу (plexus venosus canalis nervi hypoglossi);

— овального отвору (plexus venosus foraminis ovalis);

— внутрішнє сонне (plexus venosus caroticus internus).

Мал. 22. Внутрішні вени (1) та велика вена великого мозку в судинній основі ІІІ-го шлуночка з ворсинчастим сплетенням (2) бічних шлуночків

Мал. 22 а. Вени губчатки (диплоїчні) кісток склепіння черепа

1. Передня скронева вена (v. diploica temporalis anterior);

2 Задня скронева вена (v. diploica temporalis posterior);

3. Потилична вена (v. diploica occipitalis);

4. Лобова вена (v. diploica frontalis)