Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Органи кровотворення імунного захисту
Селезінка

Селезінка (splen, lien) — важливий кровотворний і захисний орган, який бере участь як в елімінації віджилих або ушкоджених еритроцитів і тромбоцитів, так і в організації захисних реакцій від екзогенних антигенів, що не були затримані лімфатичними вузлами і проникли до кровотоку. Маса органа та його об’єм сильно варіюють залежно від депонування крові й активності процесів кровотворення.

Селезінка людини покрита сполучнотканинною капсулою й очеревиною. Всередину від капсули відходять перекладки — трабекули селезінки, які в глибоких частинах органа анастомозують між собою. В трабекулах селезінки міститься невелика кількість гладких м’язових клітин. Еластичних волокон у трабекулах більше, ніж у капсулі.

У селезінці розрізняють червону і білу пульпу.

Червона пульпа становить більшу частину маси селезінки і складається з ретикулярної Тканини з розміщеними в ній еритроцитами, які надають їй червоного забарвлення, а також кровоносними судинами синусоїдного типу.

Біла пульпа — це сукупність лімфоїдної тканини, розташованої в адвентиції її Артерії у вигляді кулеподібних скупчень, або лімфатичних вузликів, і лімфатичних періартеріальних вульв. У лімфатичних вузликах селезінки є чотири нечітко розмежовані зони: 1) періартеріальна; 2) центр розмноження; 3) мантійна; 4) маргінальна, або крайова. Через лімфатичний вузлик проходить, як правило, ексцентрично, артерія вузлика, від якої радіально відходять капіляри. На препараті біла пульпа забарвлюється гематоксиліном у синій колір.

Препарат 4. Розріз селезінки кішки (рис. 33, 34).

Мале збільшення (рис. 33). Зарисувати препарат. На рисунку позначити: 1) капсулу; 2) капсулярні трабекули; 3) трабекулярні артерії й вени; 4) червону пульпу; 5) білу пульпу.

Велике збільшення (рис. 34). Вивчити та зарисувати артеріальні муфти і венозні синуси.

Артеріальні муфти — це кінцеві артеріоли з вузьким просвітом і потовщеною стінкою. Як правило, до просвіту артеріоли виступають 2-3 ядра ендотеліальних клітин. За ендотелієм розміщений товстий шар ретикулярних волокон, що щільно прилягають. Артеріальні муфти відіграють роль сфінктерів, які регулюють приплив крові до синусів.

Рис. 33. Розріз селезінки кішки. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 40:

1 — капсула селезінки; 2 — трабекула; 3 — трабекулярна артерія і вена; 4 — червона пульпа; 5 — біла пульпа (а — реактивний центр); 6 — центральна артерія

Рис. 34. Розріз селезінки кішки. Фрагмент попереднього препарату. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 600:

1 — трабекула селезінки (а — гладкі м’язові клітини; б — трабекулярна вена; в — трабекулярна артерія); 2 — червона пульпа (г — пульпарна артерія; д — синуси селезінки; е — ретикулярні клітини; ж — формені елементи крові)

Електронна мікрофотограма 21. Синус лімфатичного вузла. х 25 000:

1 — просвіт лімфатичного синуса; 2 — берегова Клітина; 3 — ретикулінові волокна; 4 — ретикулярні клітини (за Семом і Кларком)

Синуси венозні численні і пронизують всю червону пульпу. Діаметр їх коливається від 12 до 40 мк. Стінки синусів вистелені паличкоподібними ендотеліальними клітинами, які зв’язані з суміжною ретикулярною тканиною. Навколо ендотеліальних клітин синуса розташовуються ретикулінові волокна, що охоплюють синус, як обруч (мікрофото 21, 22).

На рисунку позначити: 1) трабекулу селезінки; 2) гладкі м’язові клітини; 3) трабекулярну вену й артерію; 4) червону пульпу; 5) пульпарну артерію; 6) синуси селезінки; 7) ретикулярні клітини.

Електронна мікрофотограма 22. Синус селезінки. х 8000:

1 — еритроцити в просвіті синуса: 2 — еритроцит, який виходить крізь щілину стінки синуса; 3 — ретикулоендотеліальна клітина: 4 — переривчаста базальна мембрана (за Ю. І. Афанасьєвим)

Контрольні питання

1. Які органи кровотворення й імунного захисту є центральними? Особливості їх будови та функції.

2. Які органи лімфоцитопоезу й імунопоезу називаються периферичними? Яку роль вони відіграють у виробленні відповіді на вплив антигену?

3. Джерела розвитку кровотворних органів.

4. Яка тканина складає основу органів кровотворення? Особливості тимуса як кровотворного органа.

5. Що являє собою мієлоїдна тканина?

6. Яка тканина називається лімфоїдною?

7. Мікроскопічна будова й головні функції кісткового мозку.

8. Особливості мікро- й ультраструктури та гістофізіології тимуса.

9. Які структури в лімфатичних вузлах є В-зонами і які — Т-зонами? Особливості їхньої будови.

10. Особливості функції лімфатичних вузлів, пов’язані з їхнім розташуванням за ходом лімфатичних судин. Характеристика лімфотоку в лімфатичних вузлах.

11. Біла пульпа селезінки. Червона пульпа селезінки.

12. Особливості кровопостачання селезінки.

13. Які структури є Т- і В-зонами селезінки?

14. Морфологічні й функціональні особливості періартеріальної зони, мантійного шару та маргінальної зони лімфоїдних вузликів селезінки.

Ситуаційні задачі

1. У хворого в крові виявлено зрушення лейкоцитарної формули ліворуч (збільшилась кількість молодих форм гранулоцитів). Про зміну функції якого органа це свідчить?

2. На препараті серед гемопоетичних клітин є й епітеліальні. Який орган кровотворення ми вивчаємо?

3. У трабекулі селезінки на препараті видно дві Кровоносні судини. Одна з них має добре виражену середню оболонку, яка чітко відрізняється від суміжної тканини трабекули. Друга судина не має середньої оболонки і являє собою щілину в трабекулі, вистелену ендотелієм. Які це судини?

4. В Організм тварини введено бактеріальний антиген. В яких зонах периферичних органів лімфоїдної системи спостерігатимуться зміни?

Приблизні екзаменаційні питання

1. Джерела розвитку кровотворних органів і їхній гістогенез.

2. Будова і функція кісткового мозку.

3. Морфофункціональні особливості тимуса.

4. Селезінка, її БУДОВА І ФУНКЦІЇ.

5. Будова і функції лімфатичних вузлів.

6. Особливості функції лімфатичних вузлів, пов’язані з їхнім розташуванням за ходом лімфатичних судин. Характеристика лімфотечії в лімфатичних вузлах.