Анатомія судин та нервів тулуба (ангіоневрологія) - Чорнокульський С. Т. 2011

Вени великого кола кровообігу. Вени тулуба
Верхня порожниста вена

Це три системи вен: серця, верхньої та нижньої порожнистих вен.

(v. cava superior) мал. 32

Це товстий і короткий безклапанний венозний стовбур, який знаходиться справа і дещо позаду від висхідної аорти у передньому середостінні*. Вена утворюється шляхом злиття правої та лівої плечо-головних вен (vv. brach cephalicae dextra er sinistra,) позаду з'єднання І-го правого ребрового хряща грудниною. Звідси v. cava superior прямує вертикально вниз і, досягнувши рівня з'єднання ІІІ-го правого ребрового хряща з грудниною, впадає у праве передсердя.

Верхня порожниста вена міститься позаду загруднинної залози і передньої частини правої Легені, спереду — кореня правої легені, зліва — від правої легені і правого діафрагмового нерва, справа і позаду від висхідні аорти.

Притоки верхньої порожнистої вени

Якщо обидві плечо-головні вени вважаються її коренями, то притоками є

— непарна вена (v. azygos);

— осердні вени (vv. pericardiacae);

— середостінні вени (vv. mediastinales).

Верхня порожниста вена збирає венозну Кров з трьох джерел:

— вен голови та шиї;

— вен верхніх кінцівок;

— вен стінок грудної і. частково, черевної порожнин.

Непарна вена (v. azygos) мал. 32, 33

Утворюється в місці впадіння у праву висхідну поперекову вену (v. lumbais ascendens dextra) правої підребрової вени (v. subcostalis dextra). Отже, це корені непарної вени.

✵ За сучасною міжнародною анатомічною номенклатурою у верхньому середостінні.

Мал. 32. СИСТЕМА ВЕРХНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ вени (9) (непарна)(10), півнепарна (14), додаткова півнепарна (12) вени) та Нижня порожниста вена (17):

1 - місце впадіння дуги грудної протоки (arcus ductus thoracici) у лівий венозний кут;

2 - роздвоєння трахеї (bifurcatio tracheae);

3 - Надниркова залоза (glandula supraremlis);

4 - Нирка (ren);

5 - черевна аорта (aorta abdominalis) і її біфуркація; підключична вена (v. subclavia);

7 - Внутрішня яремна вена (v.jugularis interna);

8 - плечо-головні вени (права, ліва) (vv. brachiocephalicae dextra, sinistra);

9 - верхня порожниста вена (v. cava superior);

10 - непарна вена (v. azygos);

11 - падіння півнепарних вен у v. azygos;

12 - додаткова півнепарна вена (v. hemiazygos accessoria);

13 - задні міжреброві вени (vv. intercostales posteriores);

14 - півнепарна вена (v. hemiazygos);

15 - ниркова вена (v. rena lis);

16 - печінкові вени (vv. hepaticae);

17 - нижня порожниста вена (v. cava inferior);

18 - права яєчкова (яєчникова) вена (v. testicularis (ovarica) dextra);

19 - поперекові вени (vv. lumbales);

20 - висхідна поперекова вена (v. lumbalis ascendens);

21 - ліва яєчкова (яєчникова) вена (v. testicularis (ovarica) sinistra);

22 - загальна (спільна) клубова вена (v. iliaca communis);

23 - зовнішня клубова вена (v. iliaca externa);

24 - внутрішня клубова вена (v. iliaca interna)

Плечо-головні (права і ліва) вени (мал. 32)

(vv. brachiocephalicae dextra et sinistra)

Кожна плечо-головна вена утворюється шляхом злиття підключичної та внутрішньої яремної вен. Це корені верхньої порожнистої вени. Права плечо-головна вена починається на рівні правого груднинно-ключичного суглоба з ліва довша на рівні однойменного лівого суглоба. Вони зливаються позаду першого правого ребрового хряща, формуючи стовбур верхньої порожнистої вени.

Притоки плечо-головної вени:

1. Внутрішні грудні вени (vv. thoracicae internere) (див. вище).

2. Хребтова вена (v. vertebralis) є веною-супутницею однойменної Артерії, супроводжуючи її і в поперечних отворах шийних хребців. У цю вену впадають передня хребтова вена (v. vertebralis anterior) і потилична вена (v. occipitalis).

3. Глибока шийка вена (v. cervicalis profunda) спускається позаду поперечних відростків шийних хребців, супроводжуючи однойменну артерію.

4. Найвища міжреброва вена (v. intercostalis suprema) від 1-го міжребрового проміжку.

5. Ліва верхня міжреброва вена (v. intercostalis superior sinistra) від задніх ділянок ІІ-го і ІІІ-го міжребрових проміжків впадає у ліву плечо-головну вену.

6. Нижня щитоподібна вена (v. thyroidea inferior), яка відводить кров з непарного щитоподібного сплетення, а також численні вени:

7. Середостінні (vv. mediastinales), загруднинної залози (vv. thymicae), бронхові (vv. bronchiales), трахейні (vv. tracheales), стравохідні (v. oesophageales), осердно-діафрагмальні (vv. pericardiacophrenicae).