Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Судини малого (легеневого) кола кровообігу
Вени великого кола кровообігу
Система верхньої порожнистої вени

Вени великого кола кровообігу об’єднують у три системи: 1) систему вен серця (див. «Кровопостачання серця»); 2) систему верхньої порожнистої вени; 3) сис­тему нижньої порожнистої вени, яка включає і систему ворітної вени.

Верхня порожниста вена (vena cava superior) представляє собою товсту коротку судину діаметром 2,1—2,5 см та довжиною 5—8 см (мал. 212). Утворюється від злиття правої та лівої плечоголовних вен позаду місця з’єднання першого правого Ребра з грудиною. Звідси вона спускається вниз уздовж правого краю грудини і на рівні верхнього краю третього ребра впадає у праве передсердя. Спереду верх­ньої порожнистої вени знаходиться вилочкова залоза і вкрита плеврою середостін­на частина правої Легені; ззаду — корінь правої легені, справа — права легеня та правий діафрагмальний нерв; зліва — висхідна частина аорти. Ця вена клапанів не має. У верхню порожнисту вену справа впадає непарна вена, а зліва — дрібні сере­достінні та перикардіальні вени. Верхня порожниста вена збирає Кров із трьох груп вен: вен голови та шиї, вен обох верхніх кінцівок і вен стінок грудної та частково черевної порожнин, тобто від тих ділянок, які кровопостачаються гілками дуги і грудної частини аорти.

Мал. 212. Верхня порожниста вена, плечоголовні вени та їх притоки

1 — лицева артерія; 2 — лицева вена; 3 — спільна лицева вена; 4 — Внутрішня яремна вена; 5 — Зовнішня яремна вена; 6 — передня яремна вена; 7 — яремна венозна дуга; 8 — ліва плечоголовна вена; 9 — Підключична артерія; 10 — підключична вена; 11 — внутрішня грудна вена; 12 — дуга аорти; 13 — верхня порожниста вена; 14 — найнижча щитоподібна артерія; 15 — бічна підшкірна вена руки; 16 — поперечна вена шиї

Непарна вена (v. azygos) є продовженням правої висхідної поперекової вени (v. lumbalis ascendens dextra), яка проходить у грудну порожнину крізь щілину між м’язовими пучками правої ніжки діафрагми, де і отримує назву непарної вени (мал. 213). Позаду і зліва від неї знаходиться Хребтовий стовп, Грудна частина аорти та грудна лімфатична протока, а також праві задні міжреброві Артерії. Спереду вени ле­жить Стравохід. На рівні IV—V грудних хребців непарна вена огинає корінь пра­вої легені, прямує вперед та вниз і впадає у верхню порожнисну вену. Поблизу міс­ця впадання вена має два клапани. У непарну вену на її шляху до верхньої порожнистої вени впадають вени зад­ньої стінки грудної порожнини: права верхня міжреброва вена (v. intercostalis superior dextra); IV—XI задні міжреброві вени (vv. intercostales posteriores IV—XI); напівнепарна вена (v. hemia­zygos), а через них — вени зовнішніх та внутрішніх хребтових спелень (plexus venosi vertebrales externi et interni) та вени органів грудної порожнини: стравохідні вени (vv. oesophageales); бронхіальні вени (vv. bronchiales); перикардіальні вени (vv. pericardiales) та середостінні вени (vv. mediastinales).

Напівнепарна вена (v. hemiazygos) тонша за непарну вену, оскільки в неї впадає тільки 4—5 нижніх лівих задніх міжребрових вен. Напівнепарна вена є продовженням лівої висхідної попереко­вої вени (v. lumbalis ascendens sinistra), що проходить між м’язовими пучками лівої ніжки діафрагми у заднє середо­стіння, прилягаючи до лівої поверхні грудних хребців. На рівні VII грудного хребця напівнепарна вена повертає вправо, перехрещує спереду хребтовий стовп і впадає в непарну вену. В напівнепарну вену впадають додаткова напівнепарна вена (v. hemiazygos acces-soria), яка приймає 6—7 верхніх лівих задніх міжребрових вен (vv. intercostales posteriores I—VI), а також стравохідні та середостінні вени (vv. oesophageales et mediastinales).

Найбільш значними притоками не­парної і напівнепарної вени є задні міжреброві вени, кожна з яких своїм переднім кінцем з’єднана з передньою міжребровою веною (притокою внут­рішньої грудної вени), що створює можливість відтоку венозної крові від стінок грудної порожнини у непарну та напівпарну вени і вперед — у внутрішні грудні вени.

Мал. 213. Непарна, напівнепарна та додаткова напівнепарна вени

1 — додаткова напівнепарна вена; 2 — напівнепарна вена; 3 — ліва висхідна поперекова вена; 4 — ліва спільна клубова вена; 5 — Нижня порожниста вена (відрізана); 6 — права висхідна поперекова вена; 7 — непарна вена; 8 — задні міжреброві вени; 9 — верх­ня порожниста вена (відрізана); 10 — права плечоголовна вена; 11 — ліва плечоголовна вена

Задні міжреброві вени (vv. intercostales posteriores) розташовуються у міжребрових проміжках поряд з однойменними артеріями, в борозні під відповідним ребром, і збирають кров із тканин стінок грудної порожнини та частково передньої черевної стінки (нижні задні міжреброві вени). У кожну із задніх міжребрових вен впадають дорзальна (спинна) гілка (r. dorsalis), що несе кров від шкіри та м’язів спини, і міжхребцева вена (v. intervertebralis), яка утворюється із вен зовнішніх і внутрішніх хребтових венозних сплетень. У кожну міжхребцеву вену впадає спинномозкова гі­лка (r. spinalis), яка разом з іншими венами (хребтовими, поперековими і крижови­ми) забезпечує відтік венозної крові від спинного мозку.

Хребтові венозні сплетення (plexus venosi vertebrales) складають основу вен хребтового стовпа. Анатомічно виділяють чотири хребтових венозних сплетення: два внутрішніх (переднє та заднє) і два зовнішніх (переднє та заднє).

Переднє та заднє внутрішні хребтові венозні сплетення (plexus venosi vertebrales interni anterior et posterior) розташовуються всередині хребтового каналу (між твердою оболонкою спинного мозку та окістям) і представлені багатократно анастомозуючими між собою венами. Переднє внутрішнє хребтове венозне сплетення утворене більш ве­ликими венами, а заднє — більш дрібними. Сплетення простягаються від великого по­тиличного отвору вверху до верхівки крижової кістки внизу. Переднє і заднє венозні сплетення з’єднані між собою поперечними анастомозами, які утворюють на рівні ко­жного хребця венозні кільця. Крім того, задні внутрішні хребтові сплетення мають сполучення із задніми зовнішніми хребтовими сплетеннями, а передні внутрішні — із передніми зовнішніми сплетеннями. У внутрішні хребтові сплетення впадають спин­номозкові вени (vv. spinales) та основнохребцеві вени (vv. basivertebrales), які несуть кров від губчастої речовини хребців до переднього внутрішнього хребтового сплетен­ня. Від внутрішніх хребтових сплетень кров по міжхребцевих венах, що проходять че­рез міжхребцеві отвори, відтікає до зовнішніх хребтових сплетень і далі у грудному відділі до непарної, напівнепарної та додаткової напівнепарної вен.

Переднє та заднє зовнішні хребтові венозні сплетення (plexus venosi vertebrales externi anterior et posterior) розташовуються на передній поверхні хребців (переднє) і на дугах хребців (заднє). Відтік крові від зовнішніх хребтових сплетень йде у зад­ні міжреброві, поперекові та крижові вени, а також безпосередньо у непарну, напівнепарну і додаткову напівнепарну вени. На рівні верхнього відділу хребтового стовпа вени сплетень впадають у хребтові та потиличні вени.

Плечоголовні вени (права та ліва) (vv. brachiocephalicae (dexstra et sinistra)), які є коренями верхньої порожнистої вени, збирають кров від голови, шиї та верх­ніх кінцівок (мал. 212). Кожна із плечоголовних вен утворюється внаслідок злиття двох вен: підключичної та внутрішньої яремної. Права та ліва плечоголовні вени мають неоднакову довжину і неоднаково прямують до місця свого злиття. Ліва плечоголовна вена має довжину 5—6 см, формується позаду лівого грудинно­ключичного суглоба, прямує від місця свого утворення косо вниз та направо позаду ручки грудини і тимуса. Позаду лівої плечоголовної вени знаходяться плечоголовний стовбур, ліва спільна сонна та ліва підключична артерії. На рівні хряща першо­го ребра ліва плечоголовна вена з’єднується з однойменною правою, утворюючи верхню порожнисту вену. Права плечоголовна вена коротша від лівої, має довжину всього 2-3 см, формується позаду правого грудинно-ключичного суглоба, спуска­ється майже вертикально вниз до присереднього кінця першого ребра, де зливаєть­ся з однойменною веною протилежної сторони.

У кожну плечоголовну вену впадають наступні вени:

1. Нижні щитоподібні вени (vv. thyroideae inferiores) — одна-три судини, по яких кров відтікає від непарного щитоподібного сплетення (plexus thyroideus impar), що розміщене у нижній частині щитоподібної залози.

2. Нижня гортанна вена (v. laryngea inferior), яка приносить кров від гортані і анастомозує з верхньою та середніми щитоподібними венами.

3. Хребтова вена (v. vertebralis), яка починається в ділянці великого потилично­го отвору і, супроводжуючи однойменну артерію, проходить разом з нею через отвори у поперечних відростках шийних хребців до плечоголовної вени, приймаю­чи на своєму шляху вени від внутрішніх хребтових сплетень та глибоких вен шиї.

4. Глибока шийна вена (v. cervicalis profunda), що починається від зовнішніх хребтових сплетень, йде позаду поперечних відростків шийних хребців і впадає у плечоголовну вену недалеко від вустя хребтової вени чи безпосередньо у хребтову вену.

5. Внутрішні грудні вени (vv. thoracicae internae), які по дві з обох боків супро­воджують однойменні артерії. Вони є продовженням верхніх надчеревних вен (vv. epigastricae superiores), що формуються з підшкірних вен живота і анастомозують з нижніми надчеревними венами, котрі впадають у зовнішню клубову вену. У внут­рішні грудні вени вливаються м’язово-діафрагмальні вени (vv. musculophrenicae) та передні міжреброві вени (vv. intercostales anteriores), які анастомозують із задніми міжребровими венами, що впадають у непарну та напівнепарну вени.

Окрім великих вен, у праву та ліву плечоголовні вени впадає ряд дрібних вен, що несуть кров від внутрішніх органів: перикардіальні (осердні) вени (vv. pericardiacаe); перикардо-діафрагмальні вени (vv. pericardiacophrenicae); ceрeдостінні вени (vv. mediastinales); вени тимуса (vv. thymicae); бронхіальні вени (vv. bronchiales); трахейні вени (vv. tracheales); стравохідні вени (vv. oesophageales).