Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
Судини малого (легеневого) кола кровообігу
Вени великого кола кровообігу
Вени голови і шиї
Внутрішня яремна вена (v. jugularis interna) — найбільша вена шиї, яка разом із зовнішньою яремною веною збирає Кров від голови і шиї, від ділянок, що відповідають розгалуженню зовнішньої та внутрішньої сонних і хребтових артерій (мал. 214). Внутрішня яремна вена є безпосереднім продовженням сигмоподібної пазухи твердої мозкової оболонки. Вона починається на рівні яремного отвору розширенням, яке називають верхньою цибулиною внутрішньої яремної вени (bulbus superior venae jugularis), спускається вниз у складі судинно-нервового пучка шиї, розташовуючись ззовні від спільної сонної Артерії. Перед злиттям із підключичною веною наявне друге розширення — нижня цибулина внутрішньої яремної вени (bulbus inferior venae jugularis), над і під якою є по одному парному клапану.
Притоки внутрішньої яремної вени можна умовно поділити на внутрішньочерепні та позачерепні.
До внутрішньо черепних приток внутрішньої яремної вени відносять пазухи твердої Оболонки головного мозку (sinus durae matris) та вени, що впадають в них: Вени очної ямки та очного яблука, внутрішнього вуха, кісток черепа, а також Вени мозку.

Мал. 214. Внутрішня яремна та підключична вени і їх притоки
1 — кутова вена; 2 — лицева вена; 3 — підборідна вена; 4 — верхня щитоподібна вена; 5 — верхня гортанна вена; 6 — внутрішня яремна вена; 7 — Зовнішня яремна вена (відрізана); 8 — права плечоголовна вена; 9 — плечові вени; 10 — присередня плечова вена; 11 — пахвова вена; 12 — бічна підшкірна (головна) вена руки; 13 — підключична вена; 14 — защелепна вена
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.