Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Судини малого (легеневого) кола кровообігу
Вени великого кола кровообігу
Вени мозку

Вени мозку поділяються на поверхневі та глибокі.

Поверхневі вени мозку (vv. superficiaks cerebri) збирають Кров від більшої час­тини кори півкуль головного мозку. Ці вени позбавлені клапанів, широко анастомозують між собою і впадають у пазухи твердої Оболонки головного мозку. До них належать верхні та нижні мозкові вени, а також поверхнева середня вена мозку.

До групи поверхневих верхніх (висхідних) мозкових вен (vv. cerebri superiores) відносяться вени, розташовані в прецентральній та зацентральній закрутках, а та­кож передлобові вени (vv. prefrontales), лобові вени (vv.frontales), тім’яні вени (vv. parietales) і потиличні вени (vv. occipitales). Піднімаючись доверху по верхньобічній поверхні півкулі великого мозку до її верхнього краю, ці вени впадають у верх­ню стрілоподібну пазуху твердої оболонки головного мозку.

Група поверхневих нижніх мозкових (низхідних) вен (vv. cerebri inferiores) об’єднує передню і задню скроневі та нижню потиличну вени. Всі ці вени впадають у поперечну чи верхню кам’янисту пазухи.

Притоками поверхневої середньої мозкової вени (v. media superficialis cerebri), яка лежить у бічній борозні, є вени прилеглих ділянок лобової, тім’яної, скроневої та острівцевої часток півкулі великого мозку. Поверхнева середня мозкова вена впадає у верхню кам’янисту чи печеристу пазуху твердої оболонки головного мозку.

Вени присередньої поверхні півкуль великого мозку впадають у верхню стріло­подібну пазуху і основну вену, яка відноситься до системи глибоких вен.

Глибокі вени великого мозку (vv. profundae cerebri) збирають кров від його внут­рішніх структур: базальних ядер, гіпокампа, гіпоталамуса, прозорої перегородки, судинних сплетень шлуночків тощо. До глибоких вен належать такі вени.

1. Основна вена (v. basalis) парна, утворюється в ділянці передньої пронизаної речовини із вен сочевицеподібного ядра і сірого горба, огинає збоку ніжку мозку і, вийшовши на дорзальну поверхню чотиригорбкового тіла, вливається у велику мо­зкову вену. Спереду ніжок мозку права і ліва основні вени анастомозують між со­бою за допомогою задньої сполучної вени (v. communicans posterior). Притоками ос­новної вени є: а) передні вени мозку (vv. anteriores cerebri), що супроводжують однойменні Артерії; б) середня глибока мозкова вена (v. media profunda cerebri), в яку впадають острівцеві вени (vv. insulares); в) нижні таламо-смугасті вени (vv. thalamostriatae inferiores), що збирають кров від таламуса та смугастого тіла; г) вена нюхової закрутки (v. gyri olfactorii), що йде від нюхового трикутника; д) нижня шлуночкова вена (v. ventricularis inferior); е) нижня вена судинного сплетення (v. choroidea inferior), що збирає кров від гіпокампа, зубчастої закрутки та судинного сплетення нижнього рогу бічного шлуночка; є) ніжкові вени (vv. pedunculares). Ра­зом з передньою сполучною веною (v. communicans anterior), яка сполучає передні мозкові вени, основна вена формує навколо стовбура мозку та структур гіпотала­муса венозне коло мозку.

2. Велика мозкова вена (v. magna cerebri) — коротка непарна судина, завдовжки до 1 см, залягає в глибині поперечної щілини мозку, прямує спереду назад, розта­шовуючись між нижньою поверхнею потовщення мозолистого тіла (валика) та пла­стинкою покрівлі середнього мозку (чотиригорбковим тілом) і вливається у пряму пазуху. Утворюється внаслідок злиття внутрішніх вен мозку. Крім обох основних вен велика мозкова вена приймає задню та дорзальну вени мозолистого тіла (v. posterior corporis callosi et v. dorsalis corporis callosi).

3. Внутрішні вени мозку (vv. internae cerebri) — зазвичай дві вени, що форму­ються в ділянці міжшлуночкових отворів, йдуть назад через судинну основу тре­тього шлуночка мозку. На рівні задньої стінки третього шлуночка внутрішня вена мозку приймає вену ноги морського коника, а потім обидві, права і ліва, внутрішні вени мозку конвергують і, з’єднуючись між собою над чотиригорбковим тілом, утворюють велику мозкову вену. Притоками внутрішніх вен мозку є: а) верхня вена судинного сплетення (v. choroidea superior); б) задня вена прозорої перегородки (v. posterior septi pellucidi); в) присередня та бічна вени присінка бічного шлуночка (v. medialis atrii ventriculi lateralis et v. lateralis atrii ventriculi lateralis).

До позачерепних приток внутрішньої яремної вени від­носять вени, які збирають венозну кров від лицевого черепа, м’яких тканин голови, органів та м’язів шиї. До них належать такі вени:

1. Лицева вена (v. facialis) впадає у внутрішню яремну вену на рівні під’язикової кістки. У лицеву вену вливаються дрібніші вени, які формуються в м’яких тканинах лиця: кутова вена (v. angularis); надочноямкова вена (v. supraorbitalis); верхні повікові вени (vv. palpebraks superiores); нижні повікові вени (vv. palpebraks inferiores); зовнішні носові вени (vv. nasales externae); верхня губна вена (v. labialis superior); нижні губні вени (vv. labialis inferiores); піднебінна вена (v. palatina); підпідборідна вена (v. submentalis); привушні гілки (rami parotidei); глибока вена лиця (v. profunda faciei).

2. Занижньощелепна вена (v. retromandibularis) — досить велика судина, яка є безпосереднім продовженням поверхневої скроневої вени (v. temporalis superficialis), розміщується спереду вушної раковини, прямує зверху вниз, спочатку крізь товщу привушної залози, а потім позаду гілки нижньої щелепи. Досягнувши кута нижньої щелепи, занижньощелепна вена повертає вперед і впадає у внутрішню яремну вену. Занижньощелепна вена приймає такі вени: поверхнева скронева вена (v. temporalis superficialis) збирає кров від підшкірної венозної сітки зовнішньої поверхні скле­піння черепа; середня скронева вена (v. temporalis media) збирає кров від скронево­го м’яза; передні вушні вени (vv. auriculares anteriores) збирають кров від передньої поверхні вушної раковини та зовнішнього слухового проходу; вени скронево- нижньощелепного суглоба (vv. articularis temporomandibularis) відводять кров від венозного сплетення, що оточує скронево-нижньощелепний суглоб; поперечна вена лиця (v. transversa faciei) несе венозну кров від бічної поверхні лиця; верхньощелеп­ні вени (vv. maxillares) відводять кров із крилоподібного сплетення. Крилоподібне сплетення (plexus pterygoideus) розміщене в ділянці крилоподібної ямки на поверх­ні бічного та присереднього крилоподібних м’язів і приймає такі вени: середні обо­лонні вени (vv. meningeae mediae); глибокі скроневі вени (vv. temporales profundae); вени привушної залози (vv. parotideae), а також вени, що збирають кров із порожни­ни носа і зубів нижньої щелепи.

Зовнішня яремна вена (v. jugularis externa) утворюється шляхом злиття двох її приток — передньої, яка представляє собою анастомоз із занижньощелепною веною,що впадає у внутрішню яремну вену, і задньої, що утворюється при злитті по­тиличної і задньої вушної вени (v. occipitalis et v. articularis posterior). Зовнішня яремна вена прямує вниз по передній поверхні грудинно-ключично-соскоподібного м’яза до ключиці, пронизує передтрахейну пластинку шийної фасції і впадає у під­ключичну або у внутрішню яремну вену, чи в кут, утворений цими венами. На рівні свого устя і на середині шиї ця вена має два парних клапани. Зовнішня яремна вена збирає кров із скроневої, тім’яної та потиличної ділянок голови, вушної раковини, передньої та бічної ділянок шиї. У зовнішню яремну вену впадають надлопаткова вена, передня яремна вена і поперечні вени шиї.

Надлопаткова вена (v. suprascaрularis) супроводжує однойменну артерію у ви­гляді двох стовбурців, котрі з’єднуються і утворюють один стовбур, який впадає в кінцевий відділ зовнішньої яремної вени чи в підключичну вену.

Передня яремна вена (v. jugularis anterior) формується із дрібних вен підборідної ді­лянки, прямує вниз у передній ділянці шиї, пронизує передтрахейну пластинку шийної фасції і проникає у міжфасційний надгрудинний простір. У цьому просторі права та лі­ва передні яремні вени з’єднуються між собою за допомогою добре розвинутого попе­речного анастомозу, який отримав назву яремної венозної дуги (arcus venosus juguli). Потім передня яремна вена відхиляється назовні і, пройшовши позаду грудинно-ключично-соскоподібного м’яза, впадає у зовнішню яремну вену своєї сторони.

Підключична вена (v. subclavia) є безпосереднім продовженням пахвової вени, проходить попереду переднього драбинчастого м’яза від зовнішнього краю першо­го Ребра до грудинно-ключичного суглоба, позаду якого з’єднується з внутрішньою яремною веною, утворюючи плечоголовну вену. На початку і в кінці підключична вена містить клапани. Постійних притоків не має. Частіше інших у підключичну вену впадають дрібні грудні вени (vv. pectorales) та дорзальна (тильна) вена лопатки (v. scapularis dorsalis). Інколи у підключичну вену впадає грудоакроміальна вена (v. thoracoacromialis).