Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
Судини малого (легеневого) кола кровообігу
Вени великого кола кровообігу
Вени верхньої кінцівки
Вени верхньої кінцівки поділяють на поверхневі та глибокі. Вони сполучаються між собою великою кількістю анастомозів і містять багато клапанів.
Поверхневі (підшкірні) вени верхньої кінцівки (vv. superficiales membri superior) розвинуті сильніше, ніж глибокі. Вони лежать у підшкірній клітковині верхньої кінцівки і збирають Кров із шкіри, підшкірної клітковини і розташованих в них венозних сіток. Найбільші поверхневі венозні стовбури, до яких належать бічна та присередня підшкірні вени, беруть початок від тильної венозної сітки кисті (rete venosum dorsale manus) (мал. 215).
Бічна підшкірна, або головна вена руки (v. cephalica) є ніби продовженням першої дорзальної п’ясткової вени, починається від променевої частини тильної венозної сітки кисті, прямує вверх спочатку променевим краєм передпліччя, а потім на межі нижньої та середньої третин переходить на його передню поверхню і досягає ліктьового згину. Тут вона за допомогою серединної вени ліктя (v. mediana cubiti) анастомозує з присередньою (княжою) веною руки і продовжується на плече. На плечі бічна підшкірна вена йде у бічній борозні двоголового м’яза, а вище — у борозні між дельтоподібним та великим грудним м’язами. Дійшовши до ключиці, вона пронизує ключично-грудну фасцію і вливається у пахвову вену. Довгий час вважали, що ця вена при її розтині відводить кров від голови (знімаючи головний біль при кровопусканні). Звідси й походить її назва — «головна».
Присередня підшкірна, або княжа вена руки (v. basilica) є продовженням четвертої дорзальної п’ясткової вени, починається з ліктьового боку тильної венозної сітки кисті. Звідси вона переходить на ліктьову сторону передньої поверхні передпліччя і прямує до ліктьового згину, де анастомозує з бічною підшкірною веною руки за допомогою серединної вени ліктя. Потім присередня підшкірна вена піднімається по присередній борозні двоголового м’яза на плече і приблизно посередині плеча впадає в одну із плечових вен. Назву «княжа» вона отримала тому, що раніше часто робили її розтин при хворобах печінки, яку вважали головним органом.
Серединна вена ліктя (v. mediana cubiti) являє собою косо розміщений анастомоз, що з’єднує в ділянці ліктя бічну та присередню підшкірні вени руки. Вона починається від бічної підшкірної вени у верхній третині передпліччя, прямує знизу вверх та присередньо, перетинає косо ліктьову ямку і впадає у присередню підшкірну вену. Серединна вена ліктя має велике практичне значення, оскільки служить місцем для внутрівенних вливань лікарських речовин, переливання крові та взяття її для лабораторних досліджень.
Серединна вена ліктя у вигляді одиничного стовбура існує не завжди. Часто, крім бічної та присередньої підшкірних вен, на передпліччі розміщується серединна вена передпліччя (v. mediana antebmchii). В передній ліктьовій ділянці вона впадає у серединну вену ліктя чи розділяється на дві гілки, які самостійно впадають у бічну і присередню підшкірні вени руки.
Глибокі вени верхньої кінцівки (vv. profundae membri superioris) супроводжують Артерії і мають однакові з ними назви. Кожну артерію супроводжує дві вени. Виняток складають тільки вени пальців і пахвова вена. Всі глибокі вени верхньої кінцівки мають багаточисельні притоки у вигляді дрібних вен, що збирають кров від кісток, м’язів, суглобів, зв’язок та інших глибоких структур верхньої кінцівки. Глибокі вени мають численні анастомози між собою та з поверхневими венами.
У ділянці долонної поверхні кисті глибокі вени утворюють дві венозні дуги: поверхневу та глибоку.
Поверхнева венозна долонна дуга (arcus venosus palmaris superficialis) слабо розвинута, розміщується біля артеріальної поверхневої дуги і приймає долонні пальцеві вени (vv. digitales palmares).
Глибока венозна долонна дуга (arcus venosus palmaris profundus) складається із двох, анастомозуючих між собою, вен, в які впадають парні п’ясткові долонні вени (vv. metacarpales palmares). Глибока та поверхнева долонні венозні дуги продовжуються в глибокі вени передпліччя — парні ліктьові та променеві (vv. ulnares et vv. radiales), які супроводжують однойменні артерії. В ділянці ліктьової ямки ліктьові та променеві вени з’єднуються і утворюють дві плечові вени (vv. brachiales), що супроводжують плечову артерію. Від з’єднання двох плечових вен утворюється пахвова вена (v. axillaris), котра у пахвовій ямці лежить присередньо і спереду від однойменної артерії, частково прикриваючи її. Проходячи під ключицею, вона продовжується дальше у вигляді підключичної вени (v. subclavia). Найбільш значними притоками пахвової вени, крім вказаної вище бічної підшкірної вени руки, є бічна грудна вена (v. thoracica lateralis), в яку впадають грудо-надчеревні вени (thoracoеpigastricae) і тонкі вени,що відгалужуються від I-VII задніх міжребрових вен.

Мал. 215. Поверхневі (підшкірні) вени правої верхньої кінцівки
1 — бічна підшкірна (головна) вена руки; 2 — присередня підшкірна (княжа) вена руки; 3 — присередня підшкірна серединна вена; 4 — бічна підшкірна серединна вена; 5 — серединнна вена ліктя
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.