Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Судини малого (легеневого) кола кровообігу
Артерії вільної нижньої кінцівки

Стегнова артерія (afemoralis) (мал. 209) є безпосереднім продовженням зовнішньої клубової Артерії, проходить під пахвинною зв’язкою (через судинну лакуну) на стегно, розташовуючись латеральніше однойменної вени, прямує по клубово-гребінчастій бо­розні вниз, де прикрита (в стегновому трикутнику) тільки фасцією та шкірою. В цьому місці можна промацати пульсацію стегнової артерії, а притиснувши сильніше — зупи­нити кровотечу при її пораненні. Потім артерія входить у привідний канал і покидає його на задній поверхні стегна в підколінній ямці, де отримує назву підколінної артерії. На своєму шляху стегнова артерія віддає такі гілки:

Мал. 209. Артерії таза, стегна та гомілки правої нижньої кінцівки (півсхематично)

1 — Черевна частина аорти; 2 — спільна клубова арте­рія; 3 — серединна крижова артерія; 4 — внутрішня клубова артерія; 5 — бічна крижова артерія; 6 — затульна артерія; 7 — присередня артерія, огинаюча стегно­ву кістку; 8 — глибока артерія стегна; 9 — стегнова ар­терія; 10 — низхідна колінна артерія; 11 — присередня верхня колінна артерія; 12 — підколінна артерія; 13 — присередня нижня колінна артерія; 14 — задня велико­гомілкова артерія; 15 — малогомілкова артерія; 16 — передня великогомілкова артерія; 17 — передня пово­ротна великогомілкова артерія; 18 — бічна нижня ко­лінна артерія; 19 — колінна суглобова (артеріальна) сіт­ка; 20 — бічна верхня колінна артерія; 21 — бічна артерія, огинаюча стегнову кістку; 22 — нижня сіднич­на артерія; 23 — глибока огинаюча клубова артерія; 24 — нижня надчеревна артерія; 25 — верхня сіднична артерія; 26 — зовнішня клубова артерія; 27 — клубово-поперекова артерія

1) поверхнева надчеревна артерія (а. epigastrica superficialis), яка відходить від передньої поверхні стегнової артерії, одразу під пахвинною зв’язкою, проходить крізь решітчасту фасцію на передню поверхню стегна, потім прямує вверх на пе­редню стінку живота, де, залягаючи підшкірно, досягає ділянки пупка. Тут її гілки анастомозують із підшкірними гілками верхньої надчеревної артерії (із внутрішньої грудної артерії). Гілки поверхневої надчеревної артерії кровопостачають шкіру пе­редньої черевної стінки та зовнішній косий м’яз живота.

2) поверхнева огинаюча клубова артерія (a. circumflexa iliaca superficialis), яка відходить від зовнішньої стінки стегнової артерії чи від поверхневої надчеревної артерії, прямує вздовж пахвинної зв’язки латерально вверх до передньої верхньої клубової ості. Постачає Кров’ю навколишні м’язи, шкіру та пахвинні Лімфатичні вузли. Анастомозує з глибокою огинаючою клубовою артерією (від зовнішньої клубової артерії) та з висхідною гілкою бічної артерії, огинаючої стегнову кістку.

3) зовнішні соромітні артерії (aa. pudendae externae) в кількості 2—3 тонких стов­бурців відходять від присередньої поверхні стегнової артерії, йдуть присередньо, оги­наючи спереду (одна) та ззаду (друга) стегнову вену. Вони віддають пахвинні гілки (rr. inguinales), а також передні калиткові гілки (rr. scrotales anteriores) — у чоловіків чи передні губні гілки (rr. labiales anteriores) — у жінок, які кровопостачають шкіру пах­винної та лобкової ділянок, а також шкіру зовнішніх статевих органів.

4) глибока артерія стегна (a. profunda femoris) — найбільша гілка стегнової арте­рії, відходить від задньої поверхні стегнової артерії на 3-4 см нижче пахвинної зв’язки, лягає на клубово-поперековий та гребінний м’язи і прямує вниз, розміщуючись позаду та дещо збоку від стегнової артерії. Від глибокої артерії стегна відходять такі гілки: а) присередня артерія, огинаюча стегнову кістку (a. circumflexa femoris medialis), що від­ходить від глибокої артерії стегна позаду стегнової артерії, прямує присередньо, огинає шийку стегнової кістки і віддає поверхневу та глибоку гілки (r. superfidalis et r. profundus), висхідну та низхідну гілки (r. ascendens et r. descendens), а також гілку куль­шової западини (r. acetabularis), які кровопостачають присередню групу м’язів стегна, сусідні м’язи таза та кульшовий суглоб. Присередня артерія, огинаюча стегнову кістку, анастомозує з гілками затульної артерії, бічною артерією, огинаючою стегнову кістку, та першою пронизною артерією (від глибокої артерії стегна); б) бічна артерія, огинаю­ча стегнову кістку (a. circumflexa femoris lateralis), — велика судина, яка відходить від зовнішньої стінки глибокої артерії стегна майже біля її початку, прямує вбік під пря­мим м’язом стегна і віддає висхідну гілку (r. ascendens), низхідну гілку (r. descendens) та поперечну гілку (r. transversus), які кровопостачають передню групу м’язів стегна, ве­ликий сідничний м’яз та м’яз-натягувач широкої фасції стегна. Бічна артерія, огинаюча стегнову кістку, анастомозує з гілками сідничних артерій; в) пронизні артерії (aa. perforantes) зазвичай у кількості трьох відходять від глибокої артерії стегна на різних рівнях. Перша пронизна артерія починається на рівні нижнього краю гребінного м’яза, друга — близько нижнього краю короткого привідного м’яза і третя — нижче довгого привідного м’яза. Всі три артерії пронизують привідні м’язи близько місця їх прикріп­лення до стегнової кістки і, вийшовши на задню поверхню стегна, кровопостачають двоголовий м’яз стегна, півсухожилковий та півперетинчастий м’язи. Друга і третя пронизні артерії віддають невеликі гілочки, які живлять стегнову кістку.

5) низхідна артерія коліна (a. genus descendens) — досить довга судина, почина­ється від стегнової артерії у привідному каналі, проходить на передню поверхню стегна через сухожилкову щілину великого привідного м’яза разом із підшкірним нервом, потім опускається до колінного суглоба, де бере участь в утворенні артері­альної сітки колінного суглоба.

Підколінна артерія (a. poplitea) (мал. 209) є безпосереднім продовженням стег­нової артерії. Почавшись на рівні нижнього отвору привідного каналу, вона лягає під півперетинчастий м’яз, проходить по дну підколінної ямки і на рівні нижнього краю підколінного м’яза поділяється на передню і задню великогомілкові артерії. По своєму ходу підколінна артерія дає ряд гілок, які кровопостачають м’язи та ко­лінний суглоб. Всі ці гілки широко анастомозують між собою, утворюючи густу судинну сітку колінного суглоба.

Гілки підколінної артерії.

1. Верхня бічна артерія коліна (a. superior lateralis genus) відходить від підко­лінної артерії на рівні верхнього краю виростків стегнової кістки, прямує назовні, лягає під двоголовий м’яз стегна і, проходячи над бічним виростком, розгалужуєть­ся на дрібніші гілочки, які беруть участь в утворенні артеріальної суглобової сітки, що живить колінний суглоб. Окрім того, верхня бічна артерія коліна кровопостачає бічний широкий та двоголовий м’язи стегна.

2. Верхня присередня артерія коліна (a. superior medialis genus) відходить від підколінної артерії на одному рівні з попередньою, прямує присередньо, огинає присередній виросток стегнової кістки і кровопостачає присередній широкий м’яз стегна, а також бере участь в утворенні суглобової сітки коліна.

3. Нижня бічна артерія коліна (a. inferior lateralis genus) відходить від підколінної артерії на 3—4 см дистальніше верхньої бічної артерії коліна, огинає бічний виросток великогомілкової кістки, кровопостачає бічну головку литкового м’яза та підошовний м’яз. Своїми кінцевими гілками бере участь в утворенні суглобової сітки коліна.

4. Нижня присередня артерія коліна (a. inferior medialis genus) починається від підколінної артерії на рівні попередньої, огинає присередній виросток великогоміл­кової кістки, кровопостачає присередню головку литкового м’яза і, як і всі інші гіл­ки підколінної артерії, бере участь в утворенні суглобової сітки коліна.

5. Середня артерія коліна (a. media genus) відходить від передньої поверхні під­колінної артерії на середині довжини між верхніми і нижніми артеріями коліна, прямує вперед, пронизує задню стінку капсули колінного суглоба і кровопостачає хрестоподібні зв’язки, меніски, синовіальну оболонку та синовіальні складки.

6. Литкові артерії (aa. surales) у кількості двох (іноді більше) відходять від зад­ньої поверхні підколінної артерії і, розгалужуючись на ряд дрібних гілочок, крово- постачають проксимальні відділи триголового м’яза литки та шкіру гомілки.

Передня великогомілкова артерія (а. tibialis anterior) (мал. 209) являє собою одну із двох кінцевих гілок підколінної артерії (меншу за діаметром). Вона відхо­дить від підколінної артерії у підколінній ямці (біля нижнього краю підколінного м’яза), прямує вперед, пронизує у проксимальному відділі міжкісткову перетинку і виходить на передню поверхню гомілки. Тут вона лягає на передню поверхню між­кісткової перетинки і в супроводі двох вен та глибокого малогомілкового нерва прямує вниз. У верхній третині гомілки передня великогомілкова артерія лежить у глибині між переднім великогомілковим м’язом та довгим м’язом-розгиначем па­льців, а починаючи з середини гомілки — між переднім великогомілковим м’язом та довгим м’язом-розгиначем великого пальця стопи. Далі артерія проходить під утримувачем м’язів-розгиначів, перехрещує ззаду сухожилок довгого м’яза-розгинача великого пальця стопи і виходить на тил стопи, де отримує назву тиль­ної артерії стопи (мал. 210). Окрім маленьких гілок до м’язів та шкіри передньої ділянки гомілки, передня великогомілкова артерія віддає такі гілки:

1) задню поворотну великогомілкову артерію (a. recurrens tibialis posterior). Во­на непостійна, бере початок від передньої великогомілкової артерії ще на задній поверхні гомілки, йде доверху під підколінним м’язом до колінного суглоба, анастомозує з нижньою присередньою артерією коліна, бере участь в утворенні сугло­бової сітки коліна, кровопостачає колінний суглоб і підколінний м’яз;

2) передню поворотну великогомілкову арте­рію (a. recurrens tibialis anterior), яка бере початок від передньої великогомілкової артерії одразу ж після виходу її на передню поверхню гомілки.

Прямуючи вверх, вона проникає крізь товщу пе­реднього великогомілкового м’яза, лягає на пе­редню поверхню бічного виростка великогоміл­кової кістки і, анастомозуючи з артеріями, які утворюють суглобову сітку коліна, бере участь у кровопостачанні колінного та міжгомілкового су­глобів, а також переднього великогомілкового м’яза та довгого м’яза-розгинача пальців;

3) бічну передню кісточкову артерію (a. Malleolaris anterior lateralis), яка починається від перед­ньої великогомілкової артерії на рівні кісточок, іде під сухожилком довгого м’яза-розгинача пальців на передню поверхню бічної кісточки, де, анастомозуючи з бічними кісточковими гілками (із мало­гомілкової артерії), бере участь в утворенні бічної кісточкової артеріальної сітки. Кровопостачає біч­ну кісточку, гомілково-стопний суглоб, Кістки заплесна;

4) присередню передню кісточкову артерію (a. malleolaris anterior medialis), що починається від передньої великогомілкової артерії на рівні попе­редньої артерії. Прямуючи присередньо, вона проходить під сухожилком переднього великого­мілкового м’яза на передню поверхню присередньої кісточки і бере участь в утворенні присередньої кісточкової артеріальної сітки;

5) тильну артерію стопи (a. dorsalis pedis), яка є безпосереднім продовженням передньої ве­ликогомілкової артерії, йде спереду від гомілково-стопного суглоба між сухожилками довгого м’яза-розгинача великого пальця стопи і довгого м’яза-розгинача пальців в окремому фіброзному каналі. Досягнувши міжкісткового проміжку між першою і другою плесновими кістками, артерія ділиться на дві кінцеві гілки: а) першу тильну плеснову артерію (a. metatarsea dorsalis prima), від якої відходять три тильні паль­цеві артерії (aa.digitales dorsales) (дві до обох сторін тильної поверхні великого па­льця і одну — до присередньої сторони другого пальця); б) глибоку підошовну гілку (r.plantaris profundus), яка проходить через перший міжплесневий проміжок на пі­дошву, пронизуючи перший тильний міжкістковий м'яз, і анастомозує з підошов­ною дугою. По своєму ходу тильна артерія стопи віддає бічну заплеснову артерію (a. tarsalis lateralis) ma 2—3 присередні заплеснові артерії (aa.tarsales mediales) до бічного та присереднього країв стопи, а та­кож дугоподібну артерію (a.arcuata), роз­ташовану на рівні плесно-фалангових суг­лобів. Дугоподібна артерія відходить від тильної артерії стопи на рівні основи дру­гої плеснової кістки, прямує вбік до основи п’ятої плеснової кістки, де анастомозує з бічною заплесновою артерією. Від дугопо­дібної артерії в дистальному напрямку від­ходять друга, третя та четверта тильні плеснові артерії (aa. metatarsеae dorsales secunda, tertia et quarta). Початкові відділи другої, третьої та четвертої тильних плес­нових артерій на рівні плеснових кісток, через проміжки між ними, анастомозують за допомогою задніх пронизних гілок (rr. perforantes posteriores) з підошовними пле­сновими артеріями (передні пронизні гілки розвинуті слабо). На рівні головок плесно­вих кісток кожна тильна плеснова артерія розділяється на дві тильні пальцеві артерії (aa.digitales dorsales), які йдуть уперед, за­лягаючи вздовж обернених один до друго­го країв тильної поверхні пальців.

Мал. 210. Артерії тилу стопи

1 — передня виликогомілкова арте­рія; 2 — тильна артерія стопи; 3 — дугоподібна артерія; 4 — глибока підошовна гілка; 5 — тильні паль­цеві артерії; 6 — тильні плеснові артерії; 7 — бічна передплеснова артерія; 8 — бічна кісточкова сітка

Задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior) (мал. 209) є безпосереднім продовженням підколінної артерії. Йде до­низу, проходить у гомілковостопному ка­налі, який залишає під присереднім краєм камбалоподібного м’яза. Потім артерія від­хиляється у присередню сторону, прямує до присередньої кісточки, позаду якої в окремому фіброзному каналі під тримачем м’язів-згиначів переходить на підошовну поверхню стопи, де одразу ж поділяється на дві кінцеві гілки: бічну та присередню підошовні артерії (мал. 211).

Гілки задньої великогомілкової артерії: 1) гілка, огинаюча малогомілкову кістку (r. circumflexus fibularis), яка відходить від початкового відділу задньої великогомілкової артерії, прямує вперед під головку малогомілкової кістки, кровопостачає роз­міщені поряд м’язи і приєднується до суглобової сітки коліна;

Мал. 211. Артерії підошовної поверхні стопи

1 — задня великогомілкова артерія; 2 — бі­чна підошовна артерія; 3 — підошовна дуга; 4 — підошовні плеснові артерії; 5 — спільні підошовні пальцеві артерії; 6 — пронизні гілки; 7 — глибока гілка присередньої пі­дошовної артерії; 8 — поверхнева гілка присередньої підошовної артерії; 9 — присередня підошовна артерія

2) присередні кісточкові гілки (rr. melleolares mediales), що починаються позаду присередньої кісточки і, прямуючи вперед, анастомозують з присередньою перед­ньою кісточковою артерією (із передньої великогомілкової артерії), беруть участь в утворенні присередньої кісточкової сітки;

3) п’яткові гілки (rr. calcanei), які у кількості двох-чотирьох прямують до внут­рішньої поверхні п’ятки, де анастомозуючи із зовнішніми п’ятковими гілками (від малогомілкової артерії) утворюють п’яткову сітку;

4) малогомілкова артерія (a. fibularis) — найбільша з гілок задньої великогомі­лкової артерії, відходить від верхньої третини останньої, йде вбік та донизу під до­вгим м’язом-згиначем великого пальця стопи (прилягаючи до малогомілкової кіст­ки). На рівні бічної кісточки артерія розпадається на п’яткові гілки (rr. calcanei), які прямують до гомілково-стопного суглоба і п’яткової сітки. По ходу малогомілкова артерія віддає такі гілки: а) живильну малогомілкову артерію (a. nutriens (nutricia) fibulae), яка входить у живильний канал кістки; б) пронизну гілку (r. perforans), що пронизує міжкісткову перетинку і прямує вниз по передній поверхні гомілки, тут вона анастомозує з бічною передньою кісточковою артерією (від передньої велико­гомілкової артерії), беручи участь в утворенні бічної кісточкової сітки; в) бічні кіс­точкові гілки (rr. melleolares laterales) — невеликі гілочки, які входять до складу бічної кісточкової сітки; г) сполучну гілку (r. communicans), котра в нижній третині гомілки з’єднує малогомілкову артерію із задньою великогомілковою;

5) живильна великогомілкова артерія (a. nutriens tibialis), яка відходить від за­дньої великогомілкової артерії у верхній третині гомілки, віддає декілька дрібних гілок і входить у живильний отвір великогомілкової кістки;

6) присередня підошовна артерія (a. plantaris medialis) — одна з кінцевих гілок за­дньої великогомілкової артерії. Проходить під відвідним м’язом великого пальця сто­пи, лягає в присередню борозну підошви, де поділяється на поверхневу та глибоку гіл­ки (r. superficialis et r. profundus). Поверхнева гілка живить відвідний м’яз великого пальця стопи, а глибока — цей же м’яз та короткий м’яз-згинач пальців. Присередня підошовна артерія анастомозує з першою тильною плесновою артерією;

7) бічна підошовна артерія (a. plantaris lateralis) більша за попередню, вона є ніби продовженням задньої великогомілкової артерії. Лягає в бічну борозну підошви, прямує в ній до основи п’ятої плеснової кістки, далі згинається присередньо і утворює підошовну дугу (arcus plantaris), яка розміщується на рівні ос­нов плеснових кісток. Від підошовної дуги в дистальному напрямку відходять підошовні плеснові артерії (aa. metatarsales plantares), що продовжуються у спі­льні підошовні пальцеві артерії (aa. digitales plantares communes). Кожна із спі­льних підошовних пальцевих артерій (крім першої) ділиться на дві власні підо­шовні пальцеві артерії (aa. digitales plantares propriae), котрі йдуть уздовж бічних країв пальців і кровопостачають їх. Перша спільна підошовна пальцева артерія розгалужується на три власні підошовні пальцеві артерії: до двох сторін великого пальця і до присередньої сторони другого пальця. Підошовні плеснові артерії сполучаються з тильними плесновими артеріями за допомогою пронизних гілок (rr. perforantes).

Артеріальні анастомози між гілками артерій таза і нижньої кінцівки. Для артерій таза і нижньої кінцівки характерна наявність анастомозів між гілками клу­бових, стегнової, підколінної та великогомілкових артерій, які забезпечують кола­теральний рух артеріальної крові та кровопостачання суглобів.

У ділянці кульшового суглоба існують анастомози: 1) між лобковою гілкою затульної артерії та затульною гілкою нижньої надчеревної артерії; 2) між кульшовими гіл­ками затульної артерії та присередньої артерії, огинаючої стегнову кістку, і нижньою гілкою верхньої сідничної артерії; 3) між глибокою гілкою присередньої артерії, оги­наючої стегнову кістку, висхідною гілкою бічної артерії, огинаючої стегнову кістку, поверхневою гілкою верхньої сідничної артерії та гілками нижньої сідничної артерії.

У ділянці колінного суглоба верхні та нижні бічні артерії коліна і верхні та ниж­ні присередні артерії коліна (гілки підколінної артерії) анастомозують між собою та з низхідною артерією коліна (із стегнової артерії), а також з передньою та задньою поворотними великогомілковими артеріями (гілки передньої великогомілкової ар­терії), утворюючи добре розвинену артеріальну суглобову сітку коліна (rete articulare genus).

У ділянці гомілковостопного суглоба присередня передня кісточкова артерія (гілка передньої великогомілкової артерії), присередні кісточкові гілки (із задньої великогомілкової артерії) і присередні заплеснові артерії (із тильної артерії стопи) формують біля присередньої кісточки присередню кісточкову сітку (rete melleolare mediale). Біля бічної кісточки наявна бічна кісточкова сітка (rete melleolare laterale), яку утворюють бічна передня кісточкова артерія (із передньої великогомі­лкової артерії) і бічні кісточкові та пронизна гілки (із малогомілкової артерії).

П’яткові гілки задньої великогомілкової артерії та п’яткові гілки малогомілкової артерії, анастомозуючи між собою в ділянці горба п’яткової кістки, утворюють п’яткову сітку (rete calcaneum).

На стопі внаслідок анастомозування артерій існують дві артеріальні дуги. Одна з них — підошовна дуга (arcus plantaris) — лежить у горизонтальній площині, її утворюють кінцевий відділ бічної підошовної артерії і присередня підошовна арте­рія (обидві із задньої великогомілкової артерії). Друга дуга розташована у вертика­льній площині, її формує анастомоз між підошовною дугою і глибокою підошов­ною гілкою тильної артерії стопи. Наявність цих анастомозів забезпечує проходження крові до пальців в будь-якому положенні стопи.