Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Скелет нижньої кінцівки
Кістки заплесна

Заплесно (tarsus) в людини, як і в інших приматів, складається з семи кісток, які відзначаються значною масивністю, що зв’язане з великим навантаженням, яке припадає на задній відділ стопи при вертикальному положенні тіла. Кістки заплесна розміщуються двома рядами: проксимальним і дистальним. Проксимальний ряд складають надп’яткова та п’яткова кістки, а дистальний (передній) — човнопо­дібна, кубоподібна та три клиноподібні (присередня, проміжна і бічна).

Надп’яткова, або таранна кістка (talus) розташована між гомілкою та п’ятковою кісткою. Задній її відділ називають тілом надп’яткової кістки (corpus tali), потім йде звужена частина кістки — шийка надп’яткової кістки (collum tali), яка відділяє тіло від спрямованої вперед головки надп’яткової кістки (caput tali). Головка спереду має сферичну човноподібну суглобову поверхню (facies articularis navicularis), яка служить для з’єднання з човноподібною кісткою. Зверху на тілі є блок надп’яткової кістки (trochlea tali), який має три поверхні: верхню, присередню кісточкову та бічну кісточкову. Верхня поверхня (facies superior) блока призна­чена для сполучення з нижньою суглобовою поверхнею великогомілкової кістки. Присередня кісточкова поверхня (facies malleolaris medialis) і бічна кісточкова по­верхня (facies malleolaris lateralis) сполучаються з відповідними суглобовими пове­рхнями кісточок. Збоку на тілі блока є бічний відросток надп’яткової кістки (processus lateralis tali), а ззаду — задній відросток надп’яткової кістки (processus posterior tali), який борозною сухожилка довгого м’яза-згинача великого пальця стопи (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi) поділяється на присередній гор­бок (tuberculum mediale) та бічний горбок (tuberculum laterale). На нижній стороні надп’яткової кістки є три суглобові поверхні для зчленування з п’ятковою кісткою: передня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea anterior), середня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea media) та задня п’яткова су­глобова поверхня (facies articularis calcanea posterior). Між середньою і задньою су­глобовими поверхнями міститься борозна надп’яткової кістки (sulcus tali), яка ра­зом з борозною п’яткової кістки утворює пазуху заплесна (sinus tali).

П’яткова кістка (calcaneus) — найбільша кістка в стопі людини. Вона розміщуєть­ся під надп’ятковою кісткою і значно виступає з-під неї назад. Тіло п’яткової кістки ззаду закінчується п’ятковим горбом (tuber calcanei), який з підошовної сторони має два горбочки: присередній відросток п’яткового горба (processus medialis tuberis calcanei) і бічний відросток п ’яткового горба (processus lateralis tuberis calcanei). Звер­ху на п’ятковій кістці є передня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris anterior), середня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris media) та задня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris posterior), які утво­рюють суглоби з надп’ятковою кісткою. Між середньою та задньою суглобовими по­верхнями розташована борозна п’яткової кістки (sulcus calcanei), яка разом з відповід­ною борозною на надп’ятковій кістці утворює канал — пазуху заплесна, вхід в яку міститься на тильній стороні стопи з латерального боку. Від передньоверхнього краю п’яткової кістки відходить короткий і товстий відросток — підпора надп’яткової кіст­ки (sustentaculum tali), який підтримує головку надп’яткової кістки. Під підпорою надп’яткової кістки проходить борозна сухожилка довгого м’яза — згинача великого пальця стопи (sulcus tendinis musculi flexoris halucis longi). На латеральному боці п’яткової кістки міститься борозна сухожилка довгого малогомілкового м’яза (sulcus tendinis musculi peronei (fibularis) longi), яка обмежена зверху малогомілковим блоком (trochleaperonealis (fibularis)). На передньому кінці п’яткової кістки розташована кубо­подібна суглобова поверхня (facies articularis cuboidea), яка призначена для зчленування з кубоподібною кісткою.

Човноподібна кістка (os naviculare) розміщується з присереднього краю стопи, спе­реду від надп’яткової, ззаду від клиноподібних і присередньо від кубоподібної кісток. Ззаду на човноподібній кістці є увігнута надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis tali), яка служить для зчленування з головкою надп’яткової кістки, спереду — клиноподібна суглобова поверхня (facies articularis cuneiformia), яка розділена на три суг­лобові фасетки для зчленування з трьома клиноподібними кістками. З присереднього бо­ку на кістці міститься горбистість човноподібної кістки (tuberositas ossis navicularis) — місце прикріплення заднього великогомілкового м’яза. З латерального боку човноподіб­ної кістки може бути невеличка непостійна кубоподібна суглобова поверхня (facies articularis cuboidea), яка призначена для з’єднання з кубоподібною кісткою.

Кубоподібна кістка (os cuboideum) розміщена з латерального боку стопи між п’ятковою кісткою і основами IV та V плеснових кісток. Задня поверхня кістки має сі­длоподібної форми суглобову поверхню для сполучення з п’ятковою кісткою. Передня поверхня кістки містить розділену гребінцем суглобову поверхню для сполучення з IV та V плесновими кістками. На присередній стороні кістки розташовані суглобові пове­рхні для сполучення з бічною клиноподібною та човноподібною кістками. На нижній (підошовній) поверхні кістки міститься горбистість кубоподібної кістки (tuberositas ossis cuboidea), спереду якої проходить борозна сухожилка довгого малогомілкового м’яза (sulcus tendinis musculi peronei fibularis) longi).

Клиноподібні кістки (ossa cuneiformia) розміщені з присереднього краю стопи між човноподібною кісткою та основами I—III плеснових кісток і мають суглобові поверхні для зчленування з ними. Найбільша серед клиноподібних кісток — присередня Клиноподібна кістка (os cuneiforme mediale) на своїй ввігнутій латеральній стороні містить ще суглобові поверхні для зчленування з проміжною клиноподіб­ною кісткою та II плесновою. Широка частина (основа клина) присередньої клино­подібної кістки повернута вниз (в бік підошви), а вузька — вверх, тоді, коли в останніх кістках — навпаки. Проміжна клиноподібна кістка (os cuneiforme intermedium) — найменша. На присередній стороні вона має суглобову поверхню для зчленування з присередньою клиноподібною кісткою, а на латеральній — суг­лобову поверхню для зчленування з бічною клиноподібною кісткою. Бічна клино­подібна кістка (os cuneiforme laterale) має суглобові поверхні, які з присередньої сторони сполучають її з проміжною клиноподібною кісткою та основою другої плеснової кістки, а з латеральної сторони — з кубоподібною кісткою.

Клиноподібні кістки разом з кубоподібною кісткою та основами плеснових кіс­ток беруть участь в утворенні склепіння стопи, яке повернуте випуклою частиною вверх, а увігнутою — вниз.