Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Судини малого (легеневого) кола кровообігу
Гілки черевної частини аорти
Парні вісцеральні гілки черевної частини аорти

Середня артерія надниркової залози (a. suprarenalis media) — тонка парна суди­на, відходить від бічної поверхні аорти на рівні І-го поперекового хребця, йде по­перечно до воріт відповідної надниркової залози. На своєму шляху анастомозує з верхніми артеріями надниркової залози (із нижньої діафрагмальної Артерії) та з ни­жньою артерією надниркової залози (із ниркової артерії).

Ниркова артерія (a. renalis) — парна товста судина, відходить від бічної поверхні аорти на рівні І-ІІ поперекового хребця (дещо нижче попередньої артерії). На своєму шляху ниркова артерія віддає нижню артерію надниркової залози (a. suprarenalis inferior) до надниркової залози, капсульні артерії (aa. capsulares) — до ниркової капсу­ли та сечовідні гілки (rr. ureterici) — до сечоводу. В паренхімі нирки ниркова артерія розгалужується відповідно до сегментів і часток нирки.

Яєчкова артерія (a. testicularis) — у чоловіків або яєчникова артерія (a. ovarica) — у жінок. Це парні тонкі судини, що відходять від передньої поверхні черевної частини аорти дещо нижче ниркових артерій. Права яєчкова (яєчникова) артерія може бути гілкою правої ниркової артерії. У чоловіків яєчкова артерія про­ходить через Пахвинний канал у складі сім’яного канатика до Яєчка, у жінок яєчни­кова артерія йде у товщі зв’язки, що підвішує Яєчник, до яєчника. Яєчникова арте­рія анастомозує з яєчниковою гілкою маткової артерії. Яєчкова артерія анастомозує з артерією м’яза, що підвішує Яєчко (гілка нижньої надчеревної артерії), та артері­єю сім’явиносної протоки (гілка пупкової артерії).

Анастомози між вісцеральними гілками черевної частини аорти. Вісцеральні гілки черевної частини аорти з’ єднані між собою багаточисельними анастомозами. Се­ред них можна виділити такі: 1) анастомоз між стравохідними гілками (із грудної час­тини аорти) і лівою шлунковою артерією (із черевного стовбура); 2) ліва шлункова ар­терія і права шлункова артерія (гілка власної печінкової артерії) анастомозують в ділянці малої кривини шлунка; права шлунково-сальникова артерія (із шлунково-дванадцятипалої артерії) і ліва шлунково-сальникова артерія (гілка селезінкової арте­рії) анастомозують у ділянці великої кривини шлунка; 3) анастомози у товщі підшлун­кової залози: верхні підшлунково- дванадцятипалі артерії (із шлунково-дванадцятипалої артерії) анастомозують із нижніми підшлунково-дванадцятипалими артеріями (із верхньої брижової артерії); 4) анастомози в брижі тонкої кишки: порожньокишкові артерії з’єднуються між собою і з клубовокишковими артеріями; клубово-кишкові артерії анастомозують між собою і з клубово-ободовою артерією; 5) анасто­мози між гілками артерій товстої кишки: клубово-ободова артерія з’єднується з правою і середньою ободовими артеріями (всі із верхньої брижової артерії); середня ободова артерія анастомозує з лівою ободовою артерією (із нижньої брижової артерії); 6) анас­томози артерій прямої кишки: верхня прямокишкова артерія (із нижньої брижової ар­терії) анастомозує із середньою прямокишковою (із внутрішньої клубової артерії) та з нижньою прямокишковою (гілка внутрішньої соромітної) артеріями.

На рівні середини тіла ІV поперекового хребця Черевна частина аорти ділиться на дві спільні клубові артерії, утворюючи біфуркацію аорти (bifurcatio aortica).

Спільна клубова артерія (a. iliaca communis) діаметром 1,1—1,25 см та дов­жиною 5-6 см йде від біфуркації аорти вниз та вбік і на рівні крижово-клубового суглоба поділяється на внутрішню та зовнішню клубові артерії.

Внутрішня клубова артерія (a. iliaca interna) кровопостачає стінки і органи малого таза. Почавшись від спільної клубової артерії на рівні крижово-клубового суглоба, вона спускається по присередньому краю великого поперекового м’яза вниз у порожнину малого таза і на рівні верхнього краю великого сідничного отво­ру поділяється на два основних стовбури — задній та передній, які кровопостачають стінки і органи малого таза. Від заднього стовбура відходять, в основному, пристінкові гілки, а від переднього — вісцеральні (органні).

Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії:

1. Клубово-поперекова артерія (а. iliolumbalis) йде позаду великого поперекового м’яза вбік до клубової ямки і розгалужується на поперекову та клубову гілки. Попере­кова гілка (r. lumbalis) живить великий поперековий м’яз та квадратний м’яз попереку. Від поперекової гілки відходить тоненька спинномозкова гілка (r. spinalis), яка прямує у хребтовий канал крізь міжхребцевий отвір між V поперековим хребцем та крижовою кісткою і живить Спинний мозок та його оболонки. Клубова гілка (r. iliacus) кровопостачає клубову кістку та однойменний м’яз і анастомозує з глибокою огинаючою клу­бовою артерією (від зовнішньої клубової артерії).

2. Бічні крижові артерії (aa. sacrales laterales) — верхня і нижня — прямують до кісток і м’язів крижової ділянки; їх спинномозкові гілки (rr. spinales) проходять крізь тазові крижові отвори у крижовий канал до оболонок спинного мозку.

3. Верхня сіднична артерія (a. glutealis superior) — найбільша з гілок внутрішньої клубової артерії, виходить із таза через надгрушоподібний отвір, де розгалужується на поверхневу та глибоку гілки. Поверхнева гілка (r. superficialis) йде між великим та ма­лим сідничними м’язами і живить м’язи та шкіру сідничної ділянки. Глибока гілка (r. profundus) проходить між середнім та малим сідничними м’язами і в свою чергу поді­ляється на верхню та нижню гілки (rr. superior et inferior), які кровопостачають серед­ній та малий сідничні м’язи, а також поряд розташовані м’язи таза. Нижня гілка, крім того, бере участь у живленні кульшового суглоба. Вона анастомозує з гілками бічної огинаючої стегнову кістку артерії (від глибокої артерії стегна).

4. Затульна артерія (a. obturatoria) відходить від переднього стовбура внутрі­шньої клубової артерії, йде по бічній поверхні малого таза вперед до затульного отвору і виходить із порожнини таза через затульний канал на стегно, де ділиться на передню і задню гілки. Передня гілка (r. anterior) кровопостачає зовнішній зату­льний м’яз та верхні відділи привідних м’язів стегна, а також шкіру зовнішніх ста­тевих органів. Задня гілка (r. posterior) кровопостачає внутрішній та зовнішній затульні м’язи, сідничну кістку і віддає гілку кульшової западини (r. acetabularis), яка проходить через кульшову вирізку, а потім у складі зв’язки головки стегнової кіст­ки досягає головки стегнової кістки і живить її та кульшовий суглоб. Перед вхо­дженням у затульний канал затульна артерія віддає лобкову гілку (r. pubicus), яка огинає ззаду верхню гілку лобкової кістки і досягає лобкового симфізу. Поблизу симфізу лобкова гілка анастомозує із затульною гілкою нижньої надчеревної арте­рії, утворюючи присередньо від стегнового кільця важливий з практичної точки зо­ру анастомоз — «смертельний вінець» (corona mortis), названий так тому, що ча­сто цей артеріальний анастомоз є добре розвиненим і кровотечу з нього важко зупинити при його пошкодженні під час оперативного Лікування стегнової грижі.

5. Нижня сіднична артерія (a. glutealis inferior) відходить від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії, йде по передній поверхні грушоподібного м’яза та кри­жового сплетення і виходить із порожнини таза через підгрушоподібний отвір разом із сідничним нервом та внутрішньою соромітною артерією. Розгалужується у великому сідничному м’язі і анастомозує з іншими артеріями сідничної ділянки. Віддає тонку су­провідну артерію сідничного нерва (a. comitans nervi ischiadici), а також ряд гілок до кульшового суглоба, шкіри та м’язів сідничної ділянки.

Вісцеральні (нутряні) гілки внутрішньої клубової артерії:

1. Пупкова артерія (a. umbilicalis)ембріональному періоді є однією з найбіль­ших гілок внутрішньої клубової артерії. Вона відходить від переднього стовбура цієї артерії і, прямуючи вперед та вгору, піднімається по задній поверхні передньої стінки живота (під очеревиною) до пупка. У дорослої людини більша частина пуп­кової артерії облітерується і перетворюється в бічну пупкову зв’язку. Початковий відділ судини залишається прохідним і функціонує протягом усього життя. Від нього відходять артерія сім’явиносної протоки (a. ductus deferentis — у чоловіків), яка йде поряд із сім’ явиносною протокою до яєчка, кровопостачає його та анастомозує з яєчковою артерією; сечовідні гілки (rr. ureterici), які йдуть до нижнього від­ділу сечовода, та верхні сечово-міхурові артерії (aa. vesicales superiores), котрі пря­мують до верхньої частини сечового міхура і кровопостачають її.

2. Нижня сечово-міхурова артерія, (a. vesicalis mferior) йде вниз і вперед, кровопостачає Сечовий міхур (разом з верхніми сечово-міхуровими артеріями), перед­міхурову залозу та сім’яні пухирці (у чоловіків) і частково піхву (у жінок).

3. Маткова артерія (a. uterina) відходить від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії або від початкової частини пупкової артерії, йде присередньо та вниз, перехрещує Сечовід і між листками широкої зв’язки матки досягає її шийки. Кровопостачає матку і віддає піхвову артерію (a. vaginalis), гілки якої анастомозують з такими ж гілками із протилежної сторони, трубну та яєчникову гілки ((r. tubarius et r. ovaricus). Яєчникова гілка в брижі яєчника анастомозує з гілками яєч­никової артерії (із черевної частини аорти).

4. Середня прямокишкова артерія (a. rectalis media) — мала непостійна судина. Починається від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії в більшості ви­падків самостійно, а іноді від нижньої сечово-міхурової чи внутрішньої соромітної артерій. Живить Кров’ю ампулу прямої кишки, м’яз, що піднімає відхідник, анастомозує з верхньою та нижньою прямокишковими артеріями і віддає гілки до пе­редміхурової залози, сім’яних пухирців (у чоловіків) та до піхви (у жінок).

5. Внутрішня соромітна артерія (a. pudenda interna) — кінцева гілка переднього стовбура внутрішньої клубової артерії. Вона виходить з тазу через підгрушоподібний отвір, огинає сідничну ость і повертається знову до порожнини таза крізь малий сідни­чний отвір, де потрапляє до сіднично-прямокишкової ямки. Внутрішня соромітна арте­рія віддає такі гілки: нижню прямокишкову артерію (a. rectalis inferior), яка живить м’язи та слизову оболонку відхідникового каналу, а також клітковину та шкіру навколо нього; промежинну артерію (a. perinealis), що живить цибулинно-губчастий та сідни­чно-печеристий м’язи; сечівникову артерію (a. urethralis), яка у чоловіків йде поряд з сечівником у губчастій речовині статевого члена до його головки і анастомозує з гли­бокою та спинковою артеріями статевого члена; задні калиткові гілки (rr. scrotales pоsteriores) — у чоловіків або задні губні гілки (rr. labiales posteriores) — у жінок, які постачають кров’ю калитку або Великі соромітні Губи; артерію цибулини статевого члена / присінка піхви (a.bulbi penis / vestibulae vaginae); глибоку артерію статевого члена / клітора (a. profunda penis / clitoridis); спинкову артерію статевого члена / клі­тора (a. dorsalis penis / clitoridis). Спинкова артерія статевого члена, будучи, по суті, прямим продовженням внутрішньої соромітної артерії разом з однойменною артерією протилежної сторони, проходить між глибокою фасцією та білковою оболонкою по спинці статевого члена у дистальному напрямі по боках від спинкової вени статевого члена, яка займає серединне положення.

Зовнішня клубова артерія (a. iliaca externa) є безпосереднім продовженням спільної клубової артерії. Вона йде по присередньому краю великого поперекового м’яза донизу, проходить під пахвинною зв’язкою через судинну лакуну на стегно, де отримує назву стегнової артерії. По ходу зовнішня клубова артерія віддає гілоч­ки до великого поперекового м’яза та дві великі гілки: нижню надчеревну артерію та глибоку огинаючу клубову артерію.

1. Нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) відходить від передньої по­верхні зовнішньої клубової артерії перед її входженням у судинну лакуну, прямує вверх та присередньо по задній поверхні передньої стінки живота між очеревиною та поперечною фасцією до прямого м’яза живота. Від початкового відділу нижньої надчеревної артерії відгалужується лобкова гілка та артерія м’яза, що підвішує яєч­ко. Лобкова гілка (r. pubicus) — невелика гілочка, яка йде по задній поверхні лоб­кової кістки до лобкового симфізу, кровопостачає пірамідальний м’яз та нижню ча­стину прямого м’яза живота і віддає затульну гілку (r. obturatorius), яка анастомозує з лобковою гілкою затульної артерії. Артерія м’яза, що підвішує яєчко, чи кремастерна артерія (a. cremasterica) відходить від нижньої надчеревної артерії дещо вище лобкової гілки, проходить через пахвинний канал і живить у чоловіків оболонки сім’яного канатика та яєчка, а також м’яз, що підвішує яєчко. У жінок цій артерії аналогічна артерія круглої зв’язки матки (a. ligamentum teretis uteri), яка кровопостачає круглу зв’язку матки та великі соромітні губи.

2. Глибока огинаюча клубова артерія (a. circumflexa iliaca profunda) починається від бічної стінки зовнішньої клубової артерії, прямує вздовж гребеня клубової кіст­ки дозаду, віддає гілки до м’язів передньобічної стінки живота, анастомозує з гіл­ками клубово-поперекової артерії.