Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Судини малого (легеневого) кола кровообігу
Гілки черевної частини аорти
Непарні вісцеральні гілки черевної частини аорти

1. Черевний стовбур (truncus coeliacus) — коротка судина довжиною 1,5—2 см, починається від передньої півкружності аорти на рівні ХІІ грудного хребця. Над верхнім краєм тіла підшлункової залози розгалужується на три гілки: ліву шлункову, спільну печінкову та селезінкову («тринога Галера», tripus Halleri).

Ліва шлункова артерія (a. gastrica sinistra) прямує вверх і вліво, лягає вздовж малої кривини шлунка між листками малого сальника, де анастомозує з правою шлунковою артерією. Віддає стравохідні гілки (rr. oesophageales) до черевної час­тини стравоходу, а на своєму шляху вздовж малої кривини шлунка ліва шлункова артерія посилає дрібні гілки до передньої і задньої поверхонь шлунка, які анастомозують з гілками артерій, що йдуть уздовж великої кривини.

Спільна печінкова артерія (a. hepatica communis) прямує від черевного стовбура вправо і ділиться на дві Артерії: власну печінкову та шлунково — дванадцятипалу ар­терії. 1. Власна печінкова артерія (a. hepatica propria) прямує у складі печінково-дванадцятипалої зв’язки до воріт печінки, де роздвоюється на праву та ліву гілки (r. dexter et r. sinister), які йдуть до відповідних часток печінки. Від правої гілки власної печінкової артерії до жовчного міхура відгалужується жовчноміхурова артерія (a. cystica). Від основного стовбура власної печінкової артерії відходить права шлунко­ва артерія (a. gastrica dextra), що йде до малої кривини шлунка, анастомозує з лівою шлунковою артерією і віддає гілки до передньої та задньої стінок шлунка. 2. Шлунково — дванадцятипала артерія (a. gastroduodenalis) проходить позаду воротаря шлунка і розділяється на верхні задню і передню підшлунково-дванадцятипалі артерії та праву шлунково-сальникову артерію. Задня верхня підшлунково-дванадцятипала артерія (a. pancreaticoduodenalis superior posterior) йде позаду головки підшлункової залози, віддає гілки до підшлункової залози та дванадцятипалої кишки і анастомозує з ниж­ньою підшлунково-дванадцятипалою артерією. Передня верхня підшлунково-дванадцятипала артерія (a. pancreaticoduodenalis superior anterior) прямує вниз перед головкою підшлункової залози, віддає підшлункові та дванадцятипалі гілки і також аностомозує з нижньою підшлунково-дванадцятипалою артерією. Права шлунково-сальникова артерія (a. gastroepiploica dextra) проходить у великому сальнику вздовж великої кривини шлунка, анастомозує з однойменною лівою артерією, віддаючи багаточисельні гілки до шлунка і великого сальника.

Селезінкова артерія (a. lienalis, splenica) найбільша із гілок черевного стовбура. Прямує вліво і разом з однойменною веною залягає позаду верхнього краю під­шлункової залози. Дійшовши до хвоста підшлункової залози, вона входить у шлун­ково-селезінкову зв’язку і розгалужується на кінцеві гілки, які проникають через ворота у паренхіму селезінки. Від селезінкової артерії відходять артерії, що кровопостачають підшлункову залозу, Шлунок і великий сальник. До підшлункової зало­зи селезінкова артерія віддає підшлункові гілки (rr. pancreatici), які відходять від се­лезінкової артерії по всій її довжині і прямують у паренхіму залози. До шлунка селезінкова артерія віддає короткі шлункові артерії (aa. gastricae breves), які в кі­лькості 3—7 дрібних стовбурців відходять від кінцевого відділу селезінкової арте­рії і йдуть до дна шлунка, анастомозуючи з іншими шлунковими артеріями. Біля воріт селезінки від селезінкової артерії відходить ліва шлунково-сальникова артерія (a. gastroepiploica sinistra), яка йде вздовж великої кривини шлунка вправо, анастомозує з правою шлунково-сальниковою артерією і віддає на своєму шляху шлункові та сальникові гілки (rr. gastrici et rr. epiploici). Поблизу воріт селезінки селезінкова артерія розгалужується на 4—6 кінцевих селезінкових гілок (rr. splenici), які прони­кають через ворота і занурюються у товщу органа.

2. Верхня брижова артерія (a. mesenterica superior) відходить від черевної аор­ти на 1см нижче черевного стовбура, прямує вниз позаду головки підшлункової за­лози до кореня брижі тонкої кишки, проходить між листками цієї брижі і віддає та­кі артерії:

а) нижні підшлунково-дванадцятипалі артерії (aa. pancreaticoduodenales inferiores), які відходять від верхньої брижової артерії на 2 см нижче її початку і прямують до головки підшлункової залози та до дванадцятипалої кишки, де анастомозують з передніми та задніми верхніми підшлунково-дванадцятипалими арте­ріями (гілками шлунково-дванадцятипалої артерії);

б) порожньокишкові артерії (aa. jejunales) та клубовокишкові артерії (aa.ileales) в кількості 12-18 відходять від лівої півкружності брижової частини верхньої брижової артерії, йдуть до петель брижової частини тонкої кишки, утво­рюючи в брижі, на шляху до стінки кишки, випуклі в сторону кишки дугоподібні анастомози, так званні аркади, які забезпечують постійний приток крові в кишці при її перистальтиці;

в) клубово-ободова артерія (a. ileocolica) йде донизу та вправо до сліпої кишки. На своєму шляху віддає передню та задню сліпокишкові артерії (aa. caecales anterior et posterior), артерію червоподібного відростка (a. appendicularis) і висхід­ну артерію (a. ascendens) до висхідної ободової кишки;

г) права ободова артерія (a. colica dextra) відходить від правої сторони верхньої брижової артерії у верхній її третині, на рівні кореня брижі поперечної ободової кишки, і прямує майже поперечно вправо до присереднього краю висхідної ободо­вої кишки, де анастомозує з висхідною артерією (гілкою клубово-ободової артерії) та з гілками середньої ободової артерії.

д) середня ободова артерія (a. colica media) відходить від початкового відділу верхньої брижової артерії, прямує вперед і вправо між листками брижі поперечної ободової кишки і розділяється на дві гілки: праву і ліву. Права гілка середньої обо­дової артерії анастомозує з правою ободовою артерією, а ліва гілка утворює вздовж ободової кишки анастомоз із гілками лівої ободової артерії (із нижньої брижової артерії). Середня ободова артерія кровопостачає поперечну ободову кишку та верх­ній відділ висхідної ободової кишки.

3. Нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior) відходить від передньої по­верхні черевної аорти на рівні ІІІ поперекового хребця, йде позаду очеревини вниз та вліво і віддає такі гілки: а) ліву ободову артерію (a. colica sinistra), яка живить низхідну ободову і лівий відділ поперечної ободової кишки; б) сигмоподібні арте­рії (aa. sigmoideae) — 2—3 артерії, що йдуть у товщі брижі до сигмоподібної обо­дової кишки; в) верхню прямокишкову артерію (a. rectalis superior), яка є кінцевою гілкою нижньої брижової артерії. Прямуючи вниз, вона розділяється на дві гілки, із яких одна анастомозує з гілкою сигмоподібної артерії і кровопостачає нижні відді­ли сигмоподібної ободової кишки, а друга прямує в порожнину малого таза і кро­вопостачає ампульну частину прямої кишки.