Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Статева система
Чоловіча статева система
Яєчка

Чоловіча статева система (organa genitalia masculina) представлена чоловічими статевими залозами (яєчка, сім’явиносні протоки) і додатковими органами чоловічої статевої системи (сім’яні міхурці, передміхурова залоза, залози цибулини сечівника, статевий член).

Яєчка, або сім’яники (testis) — чоловічі статеві залози, в яких відбувається утворення чоловічих статевих клітин і чоловічого статевого гормону.

Зовні більша частина сім’яника покрита серозною оболонкою — очеревиною, за якою розташовується білкова оболонка — щільне сполучнотканинне утворення.

На задньому краю сім’яника білкова оболонка потовщується і формує середостіння, від якого в глиб залози відходять прошарки сполучної тканини, які розділяють залозу на частки. Частка є структурно-функціональною одиницею яєчка. У кожному яєчку налічується 250-300 часток.

Кожна частка містить від 1 до 4 тісно розміщених звивистих сім’яних канальців. Довжина звивистого сім’яного канальця від 30 до 70 см, діаметр — 150-250 мкм.

Наближаючись до середостіння, канальці зливаються і стають прямими. У товщі середостіння вони з’єднуються з канальцями сітки сім’яника. З цієї сітки виходить 10-12 виносних канальців, що впадають до протоки придатка. Стінка звивистого сім’яного канальця складається з трьох шарів:

1) базального (stratum basale), утвореного сіткою колагенових волокон, відокремлених від внутрішнього вмісту канальців базальною мембраною;

2) міоїдного (stratum myoideum), який складається з особливих міоїдних клітин, що містять актинові філаменти, але відрізняються від типових гладких м’язових клітин;

3) волокнистого (stratum fibrosum), що має дві частини: внутрішній неклітинний шар, до складу якого входять базальна мембрана та міоїдні клітини, і зовнішній шар, утворений фібробластоподібними клітинами.

У сполучній тканині, розміщеній між сім’яними канальцями, знаходяться гемокапіляри і лімфокапіляри, що забезпечують обмін речовин між кров’ю і сперматогенним епітелієм. Сукупність структурних елементів стінки звивистих канальців, ендотеліоцити та парабазальний шар стінки гемокапіляра формують гематотестикулярний бар’єр, який забезпечує вибіркову проникність тих або інших хімічних сполук всередину звивистого сім’яного канальця. Гемокапіляри супроводжуються прошарками сполучної тканини, в якій містяться ендокриноцити яєчка (клітини Лейдіга), що виробляють гормон — тестостерон.

Внутрішній вміст звивистого сім’яного канальця складають дві популяції клітин, які утворюють епітеліосперматогенний шар: 1) підтримуючі клітини, або сустеноцити, клітини Сертолі (epiteliocytus sustentas) мають пірамідальну форму, лежать на базальній мембрані і своєю верхівкою досягають просвіту (мікрофото 45). Цитоплазма цих клітин містить усі органели. Оболонка утворює численні інвагінації. Між суміжними клітинами утворюються щільні замикальні контакти, які поділяють сперматогенний епітелій на два шари: зовнішній — базальний і внутрішній — адлюменальний. Підтримуючі клітини створюють мікросередовище, необхідне для статевих клітин, що диференціюються й ізолюють статеві клітини, які формуються, від токсичних речовин і різних антигенів;

2) сперматогенні клітини (cellulae spermatogenicae) представлені стовбуровими клітинами, сперматогоніями, сперматоцитами, сперматидами і сперматозоїдами. Обидві популяції перебувають у тісному морфофункціональному зв’язку.

Сперматогенез

Сперматогенез (spermatogenesis) — утворення чоловічих статевих клітин, яке відбувається в звивистих сім’яних канальцях і складається з чотирьох послідовних стадій або фаз:

1. Розмноження (проліферація). У цій фазі відбувається розмноження сперматогоній, серед яких розрізняють субпопуляції стовбурових клітин, які діляться повільно, і напівстовбурових, що діляться більш інтенсивно;

2. Росту. В цій фазі сперматогонії припиняють ділитися і диференціюються в сперматоцити 1-го порядку. У цьому періоді вони переміщуються до адлюменальної частини звивистого канальця, збільшуються в об’ємі і вступають до першого поділу мейозу. Профаза першого поділу довга і складається з 5 стадій: лептотени, зиготени, пахітени, диплотени і діакінезу.

3. Дозрівання. Після закінчення фази росту сперматоцит 1-го порядку вступає в метафазу першого поділу (перший поділ дозрівання), в результаті чого утворюється сперматоцит 2-го порядку — клітина з гаплоїдним набором хромосом. Сперматоцит 2-го порядку має менші розміри і розміщується в середніх і більш поверхневих шарах сперматогенного епітелію. Перед другим поділом дозрівання в сперматоциті 2-го порядку не відбуваються синтез ДНК і подвоєння хромосомного матеріалу. В результаті другого (екваційного) поділу дозрівання утворюється сперматида — клітина з гаплоїдним набором хромосом.

4. Формування. У цій фазі сперматиди перетворюються на сперматозоїди (мікрофото 46).

Придаток яєчка (epididymis) складається з щільно укладеної трубочки — протоки придатка яєчка, яка забезпечує виведення сперми; в її просвіті завершується диференціювання сперматозоїдів. Придаток яєчка має головку; тіло; хвіст.

Прошарки сполучної тканини поділяють паренхіму придатка на частки. Стінка протоки придатка яєчка складається з трьох оболонок: слизової, утвореної дворядним призматичним епітелієм, який складається з двох типів клітин — облямованих і базальних; м’язової; адвентиційної.