Анатомія судин та нервів тулуба (ангіоневрологія) - Чорнокульський С. Т. 2011

Судини великого кола кровообігу. Артерії тулуба
Черевна частина аорти

Черевна частина аорти (pars abdominalis aortae) або черевна аорта (aorta abdominalis) (мал. 23)

Lie пряме продовження грудної аорти на рівні ТhXII—LIV, яке завершується біфуркацією на праву та ліву спільні (загальні) клубові артерії, як кінцеві гілки черевної аорти. Черевна аорта лежить спереду від хребта у заочеревинному просторі. Справа від неї знаходиться нижня порожниста вена, спереду — підшлункова залоза, горизонтальна частина дванадцятипалої кишки, корінь брижівки тонкої кишки, позаду — цистерна грудної протоки.

Мал. 23 Аорта її гілки і топографія

А. 1 - права загальна сонна артерія (а. carotis communis dextra);

2 - права підключична артерія (а. subclavia dextra);

3 - плечо-головний стовбур (truncus brachiocephalicus);

4 - внутрішня грудна артерія (а. thoracica interna);

5 - найвища міжреброва артерія (a. intercostalis suprema);

6 - дуга аорти (arcus aortae);

7 - висхідна аорта (aorta ascendens);

8 - лівий головний бронх (bronchus principalis sinister);

9 - стравохід (oesophagus);

10 - низхідна аорта (aorta descendens) її грудна частина (aorta thoracica);

11 - задня міжреброва артерія (а. intercostalis posterior)

12 - надниркова залоза (glandula suprarenalis)

13 - нирка (rеn)

В - функція плевральної порожнини по верхньому краю ребра.

14 - ребро (costa)

15 - м'язи стінки грудної клітки

16 - шкіра і підшкірний прошарок (cutis et tela subcutanea)

С - черевна аорта і її гілки (схематично).

17 - верхня брижова артерія (a. mesenterica superior)

18 - ниркова права артерія (a. renalis dextra)

19 - права яєчкова (яєчникова) артерія (a. testicularis (ovarica) dextra)

20 - права загальна (спільна) клубова артерія (а. iliаса communis dextra)

21 - зовнішня клубова артерія (а. iliаса externa)

22 - внутрішня клубова артерія (а. ilіаса interna)

23 - серединна крижова артерія (a. sacralis mediana)

24 - нижня діафрагмова артерія (a. phrenica inferior)

25 - черевний стовбур (truncus coeliacus)

26 - ліва середня надниркова артерія (а. suprarenalis media sinistra)

27 - нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior)

Розрізняють пристінкові (парієтальні) та нутрощеві (вісцеральні) гілки черевної аорти. Серед нутрощевих є парні та непарні гілки.

Нижня діафрагмова артерія (a. phrenica inferior) парна, відгалужується в аортальному розтворі, кровопостачає діафрагму і надниркову залозу верхніми наднирковими артеріями (аа. suprarenales superiores).

1. Поперекові артерії (аа. lumbales) по чотири з кожного боку і нагадують задні міжреброві артерії. Кожна поперекова артерія відгалужує спинну гілку (r. dorsalis) до м’язів і шкіри поперекової ділянки, а вона, в свою чергу, — спинномозкову гілку, що кровопостачає спинний мозок і його оболони.

Мал. 24. Топографія черевного стовбура, його гілок, верхньої та нижньої брижових артерій:

1 - черевна частина аорти (pars abdominalis aortae);

2 - селезінкова артерія (a. lienalis); 3 - підшлункова залоза (pancreas);

4 (18) - ліва (права) надниркова залоза (glandula suprarenalis sinistra (dextra));

5 - селезінка (lien (spien)); б (17) - ліва (права) нирка (геп sinister (dexter));

7 (8) - верхня брижова артерія (вена) (a. (v.) mesenterica superior);

9 - нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior);

10(11) - ліва яєчкова (яєчникова) вена (артерія) (v. (a.) testicularis (ovarica) sinistra);

12(14) - лівий (правий) сечовід (ureter sinister (dexter));

13 - дванадцятипала кишка (duodenum);

15, (16) - права яєчкова (яєчникова) артерія (вена) (a.(v.) testicularis (ovarica) dextra))/

19 - спільна жовчна протока (ductus choledochus);

20 - ворітна вена печінки (v. portae hepatis);

21 - шлунково-дванадцятипалокишкова артерія (a. gastro-duodenalis);

22 - нижня порожниста вена (v. cava inferior);

23 - загальна печінкова артерія (a. hepatica communis);

24 - черевний стовбур (truncus coeliacus)

Мал. 25. Артерії шлунка, вигляд спереду:

1 - черевна частина аорти (pars abdominalis aortae);

2 - черевний стовбур (truncus coeliacus);

3 - ліва шлункова артерія (a.gastrica sinistra);

4 - селезінкова артерія (a. lienalis);

5 - загальна печінкова артерія (a. hepatica communis);

6 - короткі шлункові артерії (аа. gastricae breves);

7 - ліва шлунково-чепцева артерія (a. gastroomentalis sinistra);

8 - права шлунково-чепцева артерія (a. gastroomentalis dextra);

9 - шлунково-дванадцятипалокишкова артерія (a. gastroduodenalis);

10 - права шлункова артерія (a. gastrica dextra);

11 - власна печінкова артерія (a. hepatica propria)

3. Серединна крижова артерія (а. sacralis mediana) відгалужується знизу біфуркації аорти і прямує до куприка, де закінчується у куприковому клубочку (glomus coccygeum). Від неї відходять найнижчі поперекові артерії (аа. lumbales іmае) та бічні крижові гілки (rr. sacrales laterales).

4. Нутрощеві гілки черевної аорти (мал. 23-29)

А. Непарні нутрощеві гілки.

Це три гілки:

- черевний стовбур (truncus coeliacus);

- верхня брижова артерія (a. mesenterica superior);

- нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior).

1. Черевний стовбур (truncus coeliacus)

близько 2см завдовжки, товста артерія, яка розгалужується на три гілки ("тринога Галера" tripus НаІІеrі):

— ліву шлункову артерію (а. gastrica sinistra);

— селезінкову артерію [a. splenica (lienalis)];

— загальну печінкову артерію (a. hepatica communis).

Ліва шлункова артерія (а. gastrica sinistra) проходить вздовж малої кривини шлунка, кровопостачаючи своїми гілками як шлунок так і черевну частину стравоходу (rr. oesophageales).

Селезінкова артерія [a. splenica (lienalis)] (мал. 24, 25).

Це найтовща гілка tr. coeliacus, яка прямує вздовж верхнього крах підшлункової залози до воріт селезінки і кількома гілками (5—8) проникає її паренхіму.

Перед селезінкою вона відгалужує гілки:

— підшлункові (rr. pancreatici) 4-5 гілочок;

— ліву шлунково-чепцеву артерію (a. gastroomentalis sinistra), яка проходили вздовж великої кривини шлунка зліва направо і анастомозує з правою шлунково-чепцевою артерією;

— короткі шлункові артерії (аа. gaslricae breves).

Загальна печінкова артерія (a. hepatica communis) (мал. 24-26)

на рівні pars superior duodeni відгалужує шлунково-дванадцятипалокишковою артерію після чого, як власна печінкова артерія (a. hepatica propria) підіймається між листками lig. hepatoduodenale (у складі DVA) до воріт печінки. Тут вона роздвоюється на праву (r. dexter) та ліву (r. sinister) гілки до відповідних часток органа. Від a. hepatica propria відгалужується права шлункова артерія (a. gastrica dextra), яка анастомозує з лівою шлунковою артерією вздовж малої кривини шлунка, замикаючи навколо нього артеріальне коло (мал. 25). Права гілка a. hepatica propria відгалужує жовчноміхурову артерію (a. cystica).

Шлунково-дванадцятипалокишкова артерія (a. gastroduodenalis) проходить позаду duodenum і поділяється на:

✵праву шлунково-чепцеву артерію (a. gastroomentalis dextra), що анастомозує з однойменною лівою артерією і

✵верхню підшлунково-дванадцятипалокишкову артерію (a. pancreaticoduodenalis superior), яка своїми численними гілками (rr. pancreatici, rr. duodenales) кровопостачає підшлункову залозу і дванадцятипалу кишку.

2. Верхня брижова артерія (a. mesenterica supeior) (мал. 27, 28)

започатковується на 1 см нижче черевного стовбура позаду тіла підшлункової залози, прямує вниз і між листками брижі тонкої кишки досягає праву клубову ямку.

Гілки:

— Нижня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія (a. pancreaticoduodenalis inferior) своїми гілками анастомозує з верхньою однойменноюї артерією, завертаючи, таким чином, кровопостачання підшлункової залози та дванадцятипалої кишки;

— Порожньокишкові артерії (аа. jejunales);

— Клубовокишкові артерії (aa. ileales) загальною кількістю 12—18 розгалужуються в брижі і петлях брижової частини тонкої кишки. Тут формуються

артеріальні аркади — триярусні в jejunum і двоярусні в ileum, як пристосувальні структури безперебійного кровопостачання кишечника під час його перистальтики;

— Клубово-ободовокишкова артерія (а. іlеосоlіса) кровопостачає дистальний відрізок клубової кишки та сліпу кишку, посилаючи артерію червоподібного відростка (a. appendicularis) мал. 27;

— Права ободовокишкова артерія (а. соlіса dextra) проходить позаочеревинно до colon ascendens, формуючи перед нею артеріальні дуги та анастомози [з артерією правого вигину (a.flexurae dextrae) правою гілкою а. соlіса media];

— Середня ободовокишкова артерія (а. соlіса media) між листками брижі поперечноободової кишки поділяється на праву та ліву гілки. Ліва гілка анастомозує з висхідною артерією (a. ascendens) зі cистеми нижньої брижової артерії, утворюючи практично важливий міжсистемний анастомоз — ріоланову дугу (arcus Riolani).

Мал. 26 Склад "печінкової ніжки", справа наліво (3-4-5) (у товщі печінководванадцятипалокишкової зв'язки):

1 - загальна печінкова протока

(ductus hepaticus communis);

2 - міхурова протока (ductus cysticus);

3 - загальна жовчна протока

(ductus choledoch us);

4 - ворітна вена печінки (v.portae hepatis).

5 - власна печінкова артерія

(а. hepatica propria);

6 - чеpевний стовбур (truncus coeliacus).

Нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior) (мал. 29)

відгалужується від черевної аорти на рівні ІІІ-го поперекового хребця, іде позаочеревинно, посилаючи наступні гілки:

— Висхідну артерію (a. ascendens) — див. вище;

— Ліву ободовокишкову артерію (a. colica sinistra) до низхідної ободової кишки;

— Сигмоподібні артерії (aa. sigmoideae) це 2-3 гілки, що проходять між листками брижі сигмоподібної ободової кишки, кровопостачаючи цей орган;

— Верхню прямокишкову артерію (a. rectalis superior), як безпосереднє продовження нижньої брижової артерії. Вона кровопостачає верхню третину прямої кишки і анастомозує з a. rectalis media (з а. іliаса interna) та сигмоподібними артеріями.

Б. Парні нутрощеві гілки (мал. 23, 29, а)

1. Середня надниркова артерія (a. suprarenalis media) відгалужується нижче верхньої брижової артерії і проникає у паренхіму надниркової залози, анастомозує з однойменними верхньою і нижньою артеріями.

2. Ниркова артерія (a. renalis) (мал. 23, 29, а) починається на рівні 1-го поперекового хребця товстою судиною. Права ниркова артерія лежить поз v. cava inferior, ліва — позаду pancreas. Артерії можуть мати магістральний а розсипний тип передорганного галуження.

Кожна ниркова артерія кровопостачає також капсулу нирки, сечовід, надниркову залозу гілкою — a. suprarenalis inferior.

3. Яєчкова артерія (a. testicularis), а у жінок — яєчникова артерія (a. ovarica) починаються на рівні ІІ-го поперекового хребця у вигляді тонких і довгих судин, що досягають статевих залоз. Яєчкова артерія проходить через пах винний канал у складі структур сім’яного канатика, а яєчникова — у товщі підвішувальної зв'язки яєчника.

Артеріїтаза (мал. 30, 31)

* Спільна (загальна) клубова артерія (а. іlіаса communis) з кожного боку досягає рівня крижово-клубового суглоба, де поділяється на зовнішню внутрішню клубові артерії (аа. іlіасае externa et interna).

Зовнішня клубова артерія (а. іlіаса externa) прямує вздовж присереднього краю великого поперекового м’яза і на рівні пахвинної зв'язки продовжується у стегнову артерію (а. femoralis). Відгалузивши маленькі гілочки до m. psoas major, зовнішня клубова артерія віддає:

І. Нижню надчеревну артерію (a. epigastrica inferior), яка залягає у товщі бічної пупкової складки і анастомозує з верхньою надчеревною артерією. Поблизу пахвинної зв'язки вона відгалужує:

— лобкову гілку (r. pubicus) і

— артерію підвішувального м'яза яєчка (a. cremasterica), а у жінок — артерію круглої зв’язки матки (a. ligamenti teretis uteri).

* Розглядається і в розділі "Артерії нижньої кінцівки".

Мал. 27. Артерії тонкої і товстої кишок:

1 - черевна частина аорти (pars abdominalis aortae);

2 - черевний стовбур (truncus coeliacus);

3 - верхня брижова артерія (a. mesenterica superior);

4 - нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior);

5 - порожньокишкові артерії (аа. jejunales);

6 - ліва ободовокишкова артерія (a. colica sinistra);

7 - сигмоподібні артерії (aa. sigmoideae);

8 - верхня прямо-кишкова артерія (a. rectalissuperior);

9 - клубовокишкові артерії (aa. ileales);

10 - клубово-ободовокишкова артерія (а. ilеосоlіса);

11 - права ободовокишкова артерія (a. colica dextra);

12 - середня ободовокишкова артерія (a. co lica media);

13 - артерія і вена червоподібного відростка (a. et v. appendiculares);

14 - брижа червоподібного відростка (mesoappendix)

Мал. 28. Верхня брижова артерія.

А. Верхні брижові артерія і вена (очеревина ділянки видалена);

А, В. Верхня брижова артерія (схематично):

1 - середня ободовокишкова артерія (a. colica media);

2 - брижа поперечної ободової кишки (mesocolon transversum);

3 - права ободовокишкова артерія (a. colica dextra);

4 - клубово-обсдовокишкова артерія (a. ileocolica);

5 - артерія червоподібного відростка (a. appendicularis);

6 - верхня брижова артерія (a. mesenterica superior);

7 - наддванадцятипалокишкова артерія (a. supraduodenalis):

8 - нижня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія (a. pancreaticoduodenalis inferior);

9 - порожньокишкові та клубовокишкові артерії (аa. jejunales et ileales)

Лобкова гілка (r. pubicus) кровопостачає пірамідний м'яз та нижню частину прямого м'яза живота, лобковий симфіз. Своєю затульною гілкою (r. obturatorius) вона анастомозує з лобковою гілкою затульної артерії (з а. ilіаса internа), утворюючи міжсистемний анастомоз, який отримав сумну назву "corona і mortis" — смертельний вінець".

Артерія підвішувального м’яза яєчка (a. cremasterica) входить у склад структур сім'яного канатика, кровопостачає його оболонки, оболонки яєчка (зокрема m. cremaster).

Мал. 29. Нижня брижова артерія.

А. Топографія і ділянка васкуляризації (очеревина видалена);

А, В Гілки (схематично).

1 - дванадцятипало-порожньокишковий згин (flexura duodenojejunalis);

2 - нижня брижова вена (v. mesenterica inferior);

3 - нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior);

4 - ліва ободовокишкова артерія (a. colica sinistra);

4а - середня ободовокишкова артерія (a. colica media);

4б - міжсистемний анастомоз: а. mesenterica superior a. mesenterica inferior дуга Ріолана (arcus arteriosus Riolani);

5 - сигмоподібні артерії (aa. sigmoideae);

6 - верхня прямокишкова артерія (a. rectalis superior);

Міжсистемний анастомоз зі середніми прямокишковими артеріями

Мал. 29а. Артерії нирки (правої), вигляд спереду:

1 - черевна частина аорти (pars abdominalis aortae);

2 - середня надниркова артерія (a. suprarenalis media);

3 - нижня надниркова артерія (a. suprarenalis inferior);

4 - ниркова артерія (розгалуження у нирковій пазусі) (a.renalis);

5 - яєчкова (яєчникова) артерія (a.testicularis(avarica));

6 - міжчасткова артерія (a.interlobaris);

7 - дугоподібна артерія (a.arcuata);

8 - міжчасточкова артерія (interlobularis)

Артерія круглої зв’язки матки (a. ligamenti teretis uteri) кровопостачає стінку матки, її круглу зв'язку та великі соромітні губи.

2. Глибока огинальна артерія клубової кістки (а. circumflexa ilium profunda) проходить паралельно пахвинній зв'язці та клубовому гребеню і кровопостачає m. iliaeus та m. transversus abdominis.

Мал. 30. Артерії таза.

1 - м'язова затока (лакуна) lacuna musculorum; 2 - пахвинна зв'язка (lig. inguinale); 3 - судинна затока (лакуна) lacuna vasorum; 4 - надгрушоподібний отвір (for. suprapirifarmis); 5 - грушоподібний м'яз (m.piriformis); 6 - крижове сплетення (plexus sacralis); 7 - підгрушоподібний отвір (for. infrapiriformis); 8 - крижово-остьова зв'язка (lig. sacrospinale); 9 - малий сідничий отвір (for. ischiadicum minus); 10 - крижово-горбова зв’язка (lig. sacrotuberale); 11 - соромітний нерв (n. ischiadicus); 12 - сідничий нерв (n. ischiadicus); 13 - аорта (aorta); 14 - загальна (спільна) клубова артерія (a. iliaca communis); 15 -зовнішня клубова артерія (а. iliaca externa); 16 - внутрішня клубова артерія (а. iliaca interna); 17, 19 - передня гілка (r. anterior); 18 - задня гілка (r. posterior); 20 - затульна артерія (a. obturatoria); 21 - пупкова артерія (а. umbilicalis); 22 - маткова артерія (а. uterina); 23 - середня прямокишкова артерія (a. rectalis media); 24 - внутрішня соромітна артерія (a. pudenda interna); 25 - нижня сіднична артерія (a. glutea inferior); 26 - верхня сіднична артерія (a. glutea superior); 27 - серединна крижова артерія (a. sacralis mediana); 28 - клубово-поперекова артерія (a. iliolumbalis); 29 - бічні крижові артерії (aa. sacrales laterales)

Мал. 30а. Кровопостачання жіночих статевих органів

(діаграма, вигляд спереду):

1 - яєчникова артерія (a.ovariса);

2 - маткова артерія (а.uterina);

3 - внутрішня соромітна артерія (a.pudenda interna);

4 - зовнішня соромітна артерія (a.pudenda externa);

5 - внутрішня клубова артерія (а. іliаса interna);

6 - сечовід (ureter)

Мал. 30б. Внутрішньоорганні: А - артерії матки; В - артерії (1) та вени (2) матки на поперечному розрізі

Внутрішня клубова артерія (а. іlіаса interna) (мал. 30)

на рівні верхнього краю великого сідничого отвору поділяється на два стовбури — передній і задній, які започатковують, відповідно, нутрощеві і пристінкові гілки.

Задній стовбур продовжується у верхню сідничну артерію (о. glutea superior), яка виходить з порожнини малого таза крізь надгрушоподібний отвір.

I. Пристінкові гілки а. іliaca interna:

1. Клубово-поперекова артерія (a. iliolumbalis) своїми гілками — поперековою (r. lumbalis) кровопостачає великий поперековий м'яз та квадратний м'яз попереку, а клубовою (r. iliacus) — однойменні кістку та м'яз. Спинномозкова гілка (r. spinalis) проникає у хребтовий канал і кровопостачає оболони спинного мозку. A. iliolumbalis анастомозує з а. сігcumflexa ilium profunda.

2. Бічні крижові артерії (aa. sacrales laterales) кровопостачають крижову кістку, м'яз-підіймач відхідника і грушоподібний м’яз, стовбури кризового сплетення.

3. Верхня сіднична артерія (aa. glutea superior) поверхневою (r. superficialis) глибокою гілками (r. profundus) кровопостачає сідничні м'язи та кульшовий суглоб.

4. Нижня сіднична артерія (a. glutea inferior) проходить крізь підгрушоподібний отвір з сідничим нервом та внутрішньою соромітною артерією. Відгалужує супутню артерію сідничого нерва (a. comitans n. schiadici) і кровопостачає великий сідничний м’яз.

5. Затульна артерія (a. obturatoria), відгалузивши лобкову гілку (r. pubicus) проходить крізь затульний канал і кровопостачає m. obturatorius externes. аддуктори. Своєю кульшовозападинною гілкою (r. acetabularis) вона проникає у товщу зв'язки головки стегнової кістки, живить її та головку стегнової кістки.

Лобовa гілка утворює, як було зазначено вище, практично важливий з затульною гілкою (з а. epigastrica inferior) — "corona mortis", який знаходиться присередньо від стегнового кільця. Гемостаз при пошкодженні цього анастомозу важкий (стегнова герніотомія).

II. Нутрощеві гілки а. iliаса interna:

1. Пупкова артерія (a. umbilicalis) у дорослої людини функціонує тільки до півня відгалуження верхніх міхурових артерій (аа. vesicates superiores). Це відкрита частина (pars patens). Облітерована (закрита) частина (pars occlusa) пупкової артерії міститься у товщі присередньої пупкової складки очеревини. Її сечовідні гілки (rr. ureterici) та артерія сім'явиносної протоки (a. ductus deferentis) кровопостачають відповідні органи.

2. Нижня міхурова артерія (а. vesicalis inferior) кровопостачає нижню частину сечового міхура, передміхурову залозу, сім’яні пухирці, анастомозуючи з верхньою міхуровою артерією.

Маткова артерія (а. uterina) (мал. 30, 30а, 30б) прямує присередньо, перехрещує сечовід і досягає шийки матки. Тут вона віддає піхвову артерію (а. vaginalis) і підіймається між листками широкої зв'язки збоку від матки. Кінцевими гілками — яєчниковою (r. ovaricus) і трубною tubarius) вона анастомозує з яєчниковою артерією. Внутрішньоматкової артерії мають спірале- та штопороподібну форму — звивисті гілки (helicini). Перехрестя артерії і сечовода потребує особливої уваги під час операцій.

4. Непарна артерія піхви (a. azygos vaginae) — це 2 піхвові артерії (передня, задня), які проходять спереду і ззаду по серединній лінії стінки піхви як безпосередні гілки маткової артерії.

5. Середня прямокишкова артерія (a. reetalis media) кровопостачає прямої кишки, передміхурову залозу і сім'яні пухирці та піхву.

6. Внутрішня соромітна артерія (a. pudenda interna) виходить з порожнини таза крізь підгрушоподібний отвір, огинає сідничу ость і через малий сідничий отвір приникає до сідничо-відхідникової ямки. Тут вона в складі судинно-нервового пучка прямує вперед у соромітному каналі Алкока і продовжується у спинкову артерію статевого члена/клітора.

Гілки a. pudenda interna:

— Нижня прямокишкова артерія (a. reсtalis inferior) кровопостачає відхідниковий канал і жирове тіло сідничо-відхідникової ямки (paraproctos);

— промежинна артерія (a. perinealis) кровопостачає сечостатеву діафрагму;

— задні калиткові/губні гілки (rr. scrotales/labiales posteriores);

— сечівникова артерія (a. urethralis);

— артерія цибулини статевого члена/присінка піхви (a. bulbipenis/vestibu vaginae);

— глибока артерія статевого члена/клітора (a. profunda penis/clitoridis). З боків від непарної спинкової вени статевого члена/клітора міститься парна спинкова артерія статевого члена/клітора (a. dorsalis penis/сlitoridis. Глибокі та спинкові артерії анастомозують між собою пронизними артеріями статевого члена/клітора (аа. perforates penis/clitoridis).

Мал. 31. Артерії прямої кишки (4, 5, 7 — справа):

1 - нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior);

2 - внутрішня клубова артерія (a. iliaca interna);

3 - внутрішня соромітна артерія (a. pudenda interna);

4 - верхня прямокишкова артерія (a. rectalis superior);

5 - середня прямокишкова артерія (a. rectalis media);

6 - лінія промежини;

7 - нижня прямокишкова артерія (a. rectalis inferior)

Мал. 31а. Кровоносні та лімфатичні судини кишкової ворсинки та стінки тонкої кишки гістотопографічно на розрізі.