Анатомія судин та нервів тулуба (ангіоневрологія) - Чорнокульський С. Т. 2011

Вени великого кола кровообігу. Вени тулуба
Нижня порожниста вена

(v. cava inferior) мал. 32

формується на рівні міжхребцевого диска між IV та V поперековими хребцями шляхом злиття правої та лівої спільних (загальних) клубових вен. Ця найбільша вена тіла людини, без клапанів, розташована справа від черевної аорти в заочеревинному просторі. Тут вона прямує вгору позаду кореня брижі тонкої кишки, горизонтальної частини duodenum, печінки і крізь свій отвір діафрагми потрапляє у грудну порожнину, де впадає у праве передсердя.

Розрізняють пристінкові та нутрощеві притоки нижньої порожнистої вени.

Пристінкові притоки:

1. Нижні діафрагмові вени (vv. phrenicae inferiores) — це парні вени-супутниці нижніх діафрагмових артерій.

2. Поперекові вени (vv. lumbales) по чотири з кожного боку, повторюють хід однойменних артерій і сполучаються між собою висхідними поперековими венами (vv. lumbales ascendentes). Останні є коренями непарної та півнепарної вен.

3. Середня крижова вена (v. sacralis mediana) іноді впадає у спільну клубову вену.

Нутрощеві притоки:

1. Печінкові вени (vv. hepaticae) 3-4, виносять кров з печінки як зі системи печінкової артерії, так і ворітної вени. Вони не мають позаорганних стовбурів і впадають у нижню порожнисту вену там, де вона лежить в однойменній борозні печінки.

2. Ниркові вени (vv. renales) ліва (довша) та права знаходяться спереду віл однойменних артерій у складі ниркових ніжок (ВАС — спереду назад).

Ліва ниркова вена перетинає спереду черевну аорту і приймає, на відміну від правої, ліві надниркову і яєчкову/яєчникову вени. Ниркові вени впадають у нижню порожнисту вену на рівні диску між І та II поперековими хребцями.

3. Права надниркова вена (v. suprarenalis dextra) впадає безпосередньо нижню порожнисту вену.

4. Права яєчкова/яєчникова вена (v. testicularis/ovarica dextra) впадають також у нижню порожнисту вену. Але і справа і зліва зазначені вени формують лозоподібні сплетення (plexus pampiniformes), які обплітають однойменні артерії в межах сім'яного канатика або широкої зв'язки матки, а в заочеревинному просторі супроводжують ці артерії як супутниці. Особливості відтоку венозної крові зліва (у ліву ниркову вену навпроти впадіння лівої надниркової вени) є анатомічною передумовою варикозного розширення вен сім'яного канатика, а також застійних аднекситів переважно з цього боку.

Ворітна вена печінки або вена воріт печінки

(V. portae hepatis) мал. 34

— найбільша з нутрощевих вен тіла людини (довжина 5—6 см, діаметр і—2 см), яка збирає кров від усіх непарних органів черевної порожнини, окрім печінки.

Корені ворітної вени печінки:

1. Верхня брижова вена (v. mesenterica superior);

2. Селезінкова вена (v. splenica, s. v. lienalis). в яку впадає

3. Нижня брижова вена (v. mesenterica inferior).

Злиття коренів ворітної вени печінки міститься позаду головки підшлункової залози. Звідси вона (v. portae) прямує між листками lig. hepatoduodenale у складі DVA — ductus choledochus, v. portae hepatis, a. hepatica communis, propria до воріт печінки. Тут вона розгалужується на праву та ліву гілки (rr. dexter et sinister).

Притоки ворітної вени печінки:

1. Міхурова вена (v. cystica) від жовчного міхура;

2. Припупкові вени (vv. paraumbilicales) від підшкірних вен пупкової ділянки. Ці вени своїми витоками анастомозують з vv. epigastricae superiores та vv. epigastricae superficiales et inferiores, формуючи каво-порто-кавальний анастомоз. Припупкові вени проходять у товщі lig. teres hepatis, зазвичай кількома судинами цінами, сумарний діаметр яких значний (до 5—10 мм).

3. Права та ліва шлункові вени (vv. gastricae dextra et sinistra).

V. gastrica sinistra анастомозує зі стравохідними венами, утворюючи порто-верхньокавальний анастомоз.

4. Передворотарна вена (v. prepylorica).

5. Задня верхня підшлунково-дванадцятипалокишкова вена (v. pancreaticoduodenlis superior posterior).

Мал. 33. Судини (3, 5,7, 8, 9) заднього середостіння, задня позиція:

1 - трахея (trachea);

2 - правий блукаючий нерв (n. vagus (X) dexter);

3 - непарна вена (v.azygos);

4 - діафрагма (diaphragma);

5 - грудна частина аорти (pars thoracica aortae);

6 - стравохід (oesophagus);

7 - півнепарна вена (v. hemiazygos);

8 - додаткова півнепарна вена (v. hemiazygos accessoria);

9 - грудна протока (ductus thoracicus);

10 - ліва підключична артерія (a.subclavia sinistra);

11 - лівий блукаючий нерв (n.vagus (X) sinister);

12 - ліва загальна сонна артерія (а. carotis communis)

Мал. 34. Ворітна вена печінки (див. стор. 64)

Мал. 34. Ворітна вена печінки.

A. Корені ворітної вени і їх топографія.

1 - ліва шлункова вена (В) (v. gastrica sinistra) притока (анастомоз зі стравохідними венами);

2 - ворітна вена печінки (А,В) (v.portaehepatis);

3 - селезінкова вена (А,В) (v. lienałis);

4 - підшлункова залоза (A) (pancreas);

5 - нижня брижова вена (А,В)

(v. mesenterica inferior);

6 - верхня брижова вена (А,В)

(v. mesenterica superior);

B. Корені та притоки ворітної вени (схематично).

7 - ліва і права шлункові вени (vv. gasiricae sinistra et dextra);

8 - короткі шлункові вени

(vv. gastricae breves);

9 - ліва шлунково-чепцева вена

(v. gastroepiploica sinistra)

1. Верхня брижова вена (v. mesenteries superior)

супроводжує однойменну артерію в брижі тонкої кишки, а її притоки це вени-супутниці однойменних артерій. Це — vv. jejunales el іleales, v. gastroomentalis dextra, vv. pancreaticae, vv. pancreaticoduodenales, v. ilioeolica, v. арреndicularis, v. colica dextra, v. colica media.

2. Селезінкова вена (v. splenica s. v. lienałis)

відводить кров від селезінки, дна шлунку, підшлункової залози та великого чепця своїми притоками (супутницями однойменних артерій):

✵ vv. gastricae breves;

✵ vv. pancreaticae;

✵ v. gastroomentalis sinistra.

Селезінкова вена прямує вздовж верхнього краю підшлункової залози від воріт селезінки до головки pancreas, позаду якої і зливаються три корені v. portae hepatis.

3. Нижня брижова вена (V. mesenterica inferior)

започатковується верхньою прямокишковою веною (v. rectalis superiors), яка формується, в свою чергу, венами прямокишкового венозного сплетення (plexus venosus rectalis).

Притоки:

— ліва ободовокишкова вена (v. colica sinistra);

— сигмоподібні вени (vv. sygmoideae).

Mал. 35. Поверхневі (підшкірні)вени передньобічних ділянок тулуба.

1 - напрям току венозної крові від голови та шиї до плечо-головної вени (V. brachiocephalica);

2 - напрям току венозної крові до пахвової вени (v. axillaris);

3 - кружальцеве венозне сплетення (plexus venosus areolaris);

4 - грудо-надчеревна вена (v. thoracoepigastrica);

5 - підшкірні вени пупкової ділянки;

6 - поверхнева надчеревна вена (v. epigasirica superficialis);

7 - поверхнева огинальна вена клубової кістки (v. circumflexa ilium superficialis);

8 - зовнішні соромітні вени (w. pudendae externae);

9 - велика підшкірна вена (v. saphena magna);

Каво-кавальний анастомоз:

(4) v. thoracoepigastrica (система v. cava superior) ↔ (6) v. epigastrica superficialis (система V. cava inferior)

Нижня брижова вена проходить заочеревинно і вливається у селезінкову вену або в місце злиття всіх трьох коренів v. portae hepatis. Прямокишкове венозне сплетення забезпечує порто-нижньокавальний анастомоз.

Вени таза (мал. 36, 37, 38)    

Це корені нижньої порожнистої вени: спільні (загальні) права та ліва клубові вени, які формуються злиттям внутрішніх та зовнішніх клубових вен.

✵ Зовнішня клубова вена (V. і iliаса externa)

продовжує стегнову вену вище рівня пахвинної зв'язки і приймає приточі

✵ нижню надчеревну вену (v. epigastrica inferior);

✵ глибоку огинальну вену клубової кістки (v. circumflexa ilium profunda).

✵ Внутрішня клубова вена (V. іlіаса interna)

збирає кров своїми притоками — парними венами-супутницями, що cyпроводжують однойменні артерії:

— верхні та нижні сідничні вени (vv. gluteae superiores et inferiores);

— затульні вени (мм. obturatoriae);

— бічні крижові вени (vv. sacrales laterales);

— міхурові вени (vv. vesicates);

— маткові вени (vv. uterinae);

— глибока спинкова вена статевого члена/клітора (v. dorsalis profunda реnis clitoridis);

— середні та нижні прямокишкові вени (vv. rectales mediae et inferiores);

— задні калиткові/губні вени (vv. scrotales/labiales posteriores);

— вена цибулини статевого члена/присінка (v. bulbi penis/vestibuli).

Витоками зазначених вен є наступні венозні сплетення:

— крижове (plexus venosus sacralis);

— прямокишкове (plexus venosus rectalis);

— міхурове (plexus venosus vesicalis);

— передміхуровозалозове (plexus venosus prostaticus);

— маткове (plexus venosus uterinus);

— піхвове (plexus venosus vaginalis).