Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001
Серцево-судинна система
Кровоносні судини
Серцево-судинна система (systema cardiovasculare) є однією з інтегруючих систем організму, що відіграють важливу роль у підтриманні його гомеостазу і сприяють реалізації функцій нервової, ендокринної систем та органів імунного захисту.
До складу серцево-судинної системи входять Серце, Кровоносні та лімфатичні судини.
Кровоносні судини (vasa sanguinea) — це система замкнутих трубок різного діаметра, які здійснюють транспортну функцію, регулюють кровопостачання органів і забезпечують обмін речовин між Кров’ю і суміжними тканинами.
Кровоносні судини поділяються на Артерії, вени, мікроциркуляторне русло.
Артерії бувають таких типів:
1) еластичні (аорта);
2) м’язові (артерії дрібного і середнього калібру);
3) мішані (Підключична артерія).
Вени поділяються на такі типи:
1) волокнисті (безм’язові); це вени селезінки, плаценти, м’якої мозкової оболонки;
2) м’язові: а) зі слабо розвинутими м’язовими елементами (вени верхньої половини тулуба); б) з помірно розвинутими м’язовими елементами (вени верхніх кінцівок); в) з сильно розвинутими м’язовими елементами (вени нижньої половини тулуба, нижніх кінцівок).
До мікроциркуляторного русла входять:
1) артеріоли;
2) капіляри: а) гемокапіляри з суцільним ендотелієм і базальною мембраною (І тип); б) гемокапіляри з фенестрованим ендотелієм і суцільною базальною мембраною (ІІ тип); в) синусоїдні гемокапіляри з щілиноподібними отворами в ендотелії та переривчастою базальною мембраною (ІІІ тип);
3) венули: а) посткапілярні; б) збірні; в) м’язові;
4) артеріоловенулярні анастомози: а) справжні (шунти); б) атипові.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.