Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Серцево-судинна система
Лімфатичні судини

Лімфатичні судини поділяються на лімфатичні капіляри, внутрішньо- і позаорганні лімфатичні судини та головні лімфатичні стовбури: грудну і праву лімфатичну протоку.

Лімфатичний капіляр (vas lymphocapillare) починається у тканинах сліпо. Його стінка складається з ендотеліоцитів. Базальної мембрани немає. З суміжною тканиною ендотелій зв’язаний фіксуючими волокнами. Серед внутрішньоорганних і позаорганних судин розрізняють лімфатичні судини м’язового типу та лімфатичні судини волокнистого типу. Внутрішня оболонка лімфатичної судини складається з ендотелію, підендотеліального шару й утвореного ним клапана. Великі лімфатичні судини за будовою нагадують вени м’язового типу.

Препарати для вивчення

Препарат 1. Дрібні кровоносні судини і капіляри м’якої мозкової оболонки (рис. 20).

Мале збільшення. Розглянути препарат. При цьому збільшенні необхідно вибрати ділянку препарату, на якій переважають дрібні судини.

Велике збільшення. Вивчити будову стінок артеріоли, венули і капіляра. Діаметр капіляра лише незначно перевищує діаметр еритроцитів, тому еритроцити розташовуються в капілярі ланцюжком в один ряд. У стінці капіляра видні поздовжньо розміщені овальні бліді ядра ендотеліоцитів і видовжені більш темні ядра перицитів. Дещо зовні від них, також поздовжньо розташовуються адвентиційні клітини. Стінка венули м’якої мозкової оболонки за будовою не відрізняється від стінки капіляра. Відмінність полягає в розмірах ширини просвіту. У венулі еритроцити розташовуються кількома рядами, надаючи судині оранжевого забарвлення. Артеріола відрізняється від капіляра та венули наявністю в її стінці циркулярно розміщених гладких міоцитів. Паличкоподібні ядра міоцитів на передній і задній поверхні стінки судин проектуються на просвіт, надаючи артеріолі поперечносмугастого вигляду. Міоцити бокової поверхні мають вигляд базофільних точок.

Рис. 20. Дрібні кровоносні судини і капіляри м’якої мозкової оболонки. Забарвлення гематоксилін - еозином. х 400:

1 — кровоносний капіляр; 2 — артеріола; 3 — венула; 4 — ядро ендотеліальної клітини; 5 — ядро адвентиційної клітини; 6 — ядро гладкої м’язової клітини; 7 — клітини пухкої волокнистої сполучної тканини

Між судинами видно ядра клітин сполучної тканини.

На рисунку позначити: 1) кровоносний капіляр; 2) артеріолу; 3) венулу; 4) ядро ендотеліальної клітини; 5) ядро адвентиційної клітини; 6) ядро гладкої м’язової клітини; 7) клітини пухкої волокнистої сполучної тканини.

Препарат 2. Поперечний розріз артерії м’язового типу (рис. 21).

Мале збільшення. Розглянути препарат. При цьому збільшенні необхідно вибрати ділянки судини з більш точним розрізом їх стінки.

Велике збільшення. У стінці артерії вирізняються три добре помітні оболонки. Внутрішня оболонка утворена ендотелієм, який вистилає судину зсередини і на розрізі має вигляд тонкої лінії з ядрами, що виступають в просвіт, та підендотеліальним шаром сполучної тканини слабкого фіолетового забарвлення внаслідок її базофілії. Від середньої оболонки вона відокремлена тонкою блискучою прозорою внутрішньою еластичною мембраною, яка має фестончастий вигляд. Найтовща середня оболонка складається в основному з циркулярно розташованих гладких м’язів, між якими місцями можна помітити окремі еластичні волокна. На межі середньої й зовнішньої оболонок розташовується прозора зовнішня еластична мембрана, за якою іде сполучна тканина зовнішньої оболонки і судини судин.

Рис. 21. Поперечний розріз артерії м’язового типу. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 400:

1 — внутрішня оболонка; 2 — внутрішня еластична мембрана; 3 — середня м’язова оболонка; 4 — зовнішня еластична мембрана; 5 — зовнішня оболонка; 6 — судини судин

На рисунку позначити: 1) внутрішню оболонку; 2) внутрішню еластичну мембрану; 3) м’язову оболонку; 4) зовнішню еластичну мембрану; 5) зовнішню оболонку; 6) судини судин.

Препарат 3. Стінка аорти (рис. 22).

Мале збільшення. Розглянути препарат. При цьому збільшенні видно внутрішню оболонку з ендотелієм та товстим субендотеліальним шаром. Характерною ознакою є наявність у середній оболонці декількох (40-50) вікончастих еластичних мембран, які виглядають прозорими, бо не забарвлюються гематоксилін-еозином.

Велике збільшення. Еластичні мембрани краще вивчати під великим збільшенням. Добре видно, що між мембранами лежать прошарки циркулярно розташованих гладких м’язових клітин. Зовнішня оболонка має звичайну будову. У зовнішній і середній оболонках можна побачити судини судин.

Рис. 22. Стінка аорти. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 80:

1 — внутрішня оболонка (а — ендотелій; б — підендотеліальний шар); 2 — середня оболонка (в — вікончасті еластичні мембрани; г — гладкі міоцити); 3 — зовнішня оболонка (д — судини судин)

На рисунку позначити: 1) внутрішню оболонку: а) ендотелій; б) підендотеліальний шар; 2) середню оболонку; в) вікон- часті еластичні мембрани; г) гладкі міоцити; д) судини судин; 3) зовнішню оболонку.

Препарат 4. Поперечний розріз аорти (рис. 23).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат. Його зручніше зображати при малому збільшенні, використовуючи велике збільшення для вивчення деталей. Забарвлення орсеїном дозволяє вибірково виділити еластичні елементи, забарвлені в темно-коричневий колір. М’язові елементи на цьому препараті мають світлий вигляд. У внутрішній оболонці виразно видно розрізи поздовжнього сплетення еластичних волокон. Чіткіше, ніж на попередньому препараті, видно еластичне сплетення на межі внутрішньої та середньої оболонок. У середній оболонці різко вирізняються темні еластичні пластинки, а між ними — світлі прошарки гладких м’язів. Виразно видно еластичне сплетення в адвентиції.

На рисунку позначити: 1) внутрішню оболонку; 2) середню оболонку з еластичними мембранами; 3) зовнішню оболонку; 4) судини судин: а) артерії; б) вену; 5) жирові клітини.

Препарат 5. Поперечний розріз плечової вени (рис. 24).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати оболонки, які нечітко розмежовані. Еластичних мембран немає.

Велике збільшення. Внутрішня оболонка покрита ендотелієм, має слабо виражений підендотеліальний шар. Внутрішня оболонка утворює клапани. Середня оболонка значно тонша, ніж в артерії, і складається з гладких м’язових клітин. Зовнішня оболонка сильно розвинена і товща в 2-3 рази за середню. Складається з волокнистої сполучної тканини, між волокнами якої трапляються окремі гладком’язові елементи.

На рисунку позначити: 1) жирову клітину; 2) зовнішню оболонку; 3) середню оболонку; 4) внутрішню оболонку; 5) кров у просвіті вени; 6) клапан вени; 7) ендотелій; 8) дрібну вену.

Препарат 6. Поперечний розріз верхньої порожнистої вени (рис. 25).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат.

При цьому збільшенні мікроскопа видно ендотелій, який вистилає вену зсередини; субендотеліальний шар, що є тонкою пластинкою сполучної тканини, а також середню оболонку, що містить 2-3 шари гладких м’язових клітин, і добре розвинену зовнішню оболонку, яка складається з волокнистої сполучної тканини з судинами судин.

Рис. 23. Поперечний розріз аорти. Забарвлення орсеїном. х 200:

1 — внутрішня оболонка; 2 — середня оболонка з еластичними мембранами; 3 — зовнішня оболонка; 4 — судини судин (а — артерія; б — вена); 5 — жирові клітини

Рис. 24. Поперечний розріз плечової вени. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 40:

1 — жирова клітина; 2 — зовнішня оболонка; 3 — середня оболонка; 4 — внутрішня оболонка; 5 — кров у просвіті судин; 6 — клапан вени; 7 — ендотелій; 8 — дрібна вена

Рис. 25. Поперечний розріз верхньої порожнистої вени. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 80:

1 — внутрішня оболонка; 2 — середня оболонка (а — гладка м’язова клітина); 3 — зовнішня оболонка (б — судина судин)

На рисунку позначити: 1) внутрішню оболонку; 2) середню оболонку: а) гладку м’язову клітину; 3) зовнішню оболонку; б) судини судин.