Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Статева система
Жіноча статева система
Піхва

Піхва (vagina) — це м’язово-фіброзна трубка завдовжки 79 см, діаметром 2-3 см, яка проходить у малому тазі між сечівником і прямою кишкою.

Стінка піхви складається зі слизової, м’язової і адвентиційної оболонок.

Слизова оболонка піхви покрита багатошаровим плоским епітелієм, в якому розрізняють три шари: базальний, проміжний, поверхневий, або функціональний.

Поверхневий, або функціональний, шар слизової оболонки піхви зазнає значних ритмічних (циклічних) змін у послідовних фазах менструального циклу. Клітини поверхневих шарів містять зерна кератогіаліну, багаті на глікоген. Розпад глікогену під впливом мікробів призводить до утворення молочної кислоти, тому піхвовий слиз має кислу реакцію та бактерицидні властивості, що запобігає розвитку в ній мікроорганізмів. Залози у стінці піхви відсутні.

Власна пластинка слизової оболонки формує сосочки, які проростають в епітелій і інфільтровані лімфоцитами. Еластичні волокна власної пластинки утворюють поверхневу і глибоку сітки.

М’язова оболонка піхви утворена поздовжніми пучками гладких міоцитів, між якими є невелика кількість циркулярно розміщених м’язових елементів.

Адвентиційна оболонка піхви складається з пухкої волокнистої неоформленої сполучної тканини, яка зв’язує піхву з іншими органами.

Препарат 9. Розріз піхви жінки (рис. 79).

Мале збільшення. Вивчити та зарисувати препарат.

Стінка піхви складається з трьох оболонок: слизової, м’язової й адвентиції.

Слизова оболонка: епітелій багатошаровий плоский незроговілий. В ньому розрізняють три шари: базальний, проміжний і поверхневий, або функціональний. Власна пластинка слизової оболонки сформована пухкою волокнистою сполучною тканиною, еластичні волокна якої утворюють поверхневу і глибоку сітки. Вона має кровоносні судини, тому часто виникають лімфоїдні інфільтрації.

Рис. 79. Розріз піхви жінки. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 40:

1 — слизова оболонка (а — багатошаровий плоский незроговілий епітелій; б — власна пластинка слизової оболонки; в — кровоносні судини); 2 — м’язова оболонка; 3 — сполучна тканина; 4 — адвентиція

М’язова оболонка здебільшого утворена поздовжньо розташованими пучками гладких м’язових клітин, але між цими пучками (в середній частині м’язової оболонки) є невелика кількість циркулярно розміщених пучків гладком’язових клітин.

Адвентиція складається з пухкої волокнистої неоформленої сполучної тканини.

На рисунку позначити: 1) слизову оболонку: а) епітелій багатошаровий плоский, б) власну пластинку сполучної тканини (кровоносні судини, лімфоїдні інфільтрації); 2) м’язову оболонку: а) гладком’язові пучки; б) кровоносні судини; 3) адвентицію — пухку неоформлену сполучну тканину (кровоносні судини, нервові пучки).

Електронна мікрофотограма 47. Овоцит із фолікула яєчника. х 25 000:

1 — ядро; 2 — ядерце; 3 — жовткові зерна в цитоплазмі; 4 — мультивезикулярні тільця; 5 — клітинна оболонка (оволема) з мікроворсинками; 6 — блискуча зона; 7 — фолікулярні клітини зернистого шару; 8 — відростки фолікулярних клітин (з атласу Родіна)

Контрольні питання

1. Джерела розвитку яєчників.

2. Будова і гістофізіологія яєчників дорослої жінки.

3. Овогенез.

4. Овуляція. Механізми.

5. Жовте тіло. Гістофізіологія.

6. Механізм атрезії фолікулів.

7. Ендокринні функції яєчників.

8. Маткові труби. Розвиток. Будова.

9. Матка. Розвиток. Будова.

10. Особливості будови слизової оболонки шийки матки.

11. Кровопостачання матки.

12. Піхва. Будова піхви.

13. Статевий цикл. Оваріально-менструальний цикл.

14. Характеристика післяменструального періоду.

15. Характеристика передменструального періоду.

16. Особливості циклічних змін слизової оболонки піхви.

17. Вікові зміни органів жіночої статевої системи.

18. Гормональна регуляція діяльності жіночої статевої системи.

19. Гістологічна будова зовнішніх статевих залоз.

20. Будова і гістофізіологія молочних залоз.

Електронна мікрофотограма 48. Апікальна частина війчастої епітеліальної клітини слизової оболонки яйцепроводу. х 63 000:

1 — цитоплазма; 2 — цитолема; 3 — клітинні війки; 4 — базальні тільця (кінетосоми) (за Брокманом і Фредрігсоном)

Ситуаційні задачі

1. Досліджували три препарати яєчника людини. На першому в кірковій речовині видно примордіальні, первинні і багато атретичних фолікулів. На другому, крім означених структур, — вторинні і третинні (зрілі) фолікули. В третьому препараті відзначена мала кількість фолікулів (примордіальних, первинних, вторинних), їх масова атрезія, розвиток сполучної тканини. Для яких вікових періодів характерна така структура органів?

2. При аборті у жінки радикально видалено всі шари ендометрію. До розвитку якого патологічного стану це призведе?

3. При гістологічному дослідженні ендометрія, отриманого шляхом вишкрібання, відзначена наявність у ньому великої кількості маткових залоз, сильно розвинених і розширених. Якій фазі циклу відповідає такий стан ендометрію? Які особливості будови яєчника можна при цьому відзначити? Який статевий гормон секретується переважно в цей період?

4. У матці виявлено залишки функціонального шару ендометрія (відділи залоз дна). Про яку фазу менструального циклу йдеться?

5. На 22-23-й день циклу в яєчнику наявні фолікули різного ступеня зрілості, атретичні тіла. Чи відповідає нормі така будова органів? Чи можлива вагітність?

6. У стромі матки виявлено багато малодиференційованих клітин. Під час якої стадії менструального циклу спостерігається така картина?

7. На третьому місяці вагітності відбувся викидень. Функція яких структур яєчника порушилася? Які можливі причини викидня?

8. При гістологічному аналізі біопсії ендометрія здорової жінки в складі строми виявлено великі компактно розташовані клітини полігональної форми, багаті на ліпіди та глікоген. Про які клітини йдеться? Під час якого періоду менструального циклу проведено дослідження?

9. У роділлі слабка пологова діяльність, обумовлена слабкою скорочувальною здатністю міометрія. Які гормональні засоби слід застосовувати в даному випадку?

Приблизні екзаменаційні питання

1. Яєчник. Будова, овогенез і ендокринна функція. Циклічні зміни у період статевого дозрівання і їх гормональна регуляція. Вікові зміни.

2. Матка, яйцепроводи, піхва. Структурно-функціональна характеристика. Циклічні зміни і їх регуляція. Вікові особливості.