Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Шкіра
Рецептори шкіри

Шкіра є великим рецепторним полем, яке сприймає температурні, тактильні і больо­ві подразнення. Рецептори шкіри мають різну будову. Частина їх являє собою дерево­подібне розгалуження найтонших нервових волокон, що містяться в ростковому шарі епідермісу. Кожне волокно закінчується у вигляді різних форм потовщень або клубоч­ків. Інші рецептори містяться в дермі і мають різноманітну складну будову.

Рецептори, що сприймають температуру (терморецептори), поділяються на дві групи:

1) рецептори, що сприймають холод;

2) рецептори, що сприймають тепло.

Рецептори, які сприймають холод, називаються колбами Краузе. Їх у шкірі на­раховується близько 250 тисяч. Вони розміщуються в дермі, ближче до епідермісу.

Рецептори, які сприймають тепло, називають тільцями Руффіні. Їх значно ме­нше, ніж рецепторів холоду, — десь близько 30 тисяч. Розміщуються теплові реце­птори в нижній частині дерми.

Тактильні рецептори (механорецептори) розділяють на:

1) рецептори, що сприймають Дотик;

2) рецептори, що сприймають тиск.

Рецепторами дотику є тільця Мейсера і меркелеві диски. Тільця Мейсера роз­міщуються в сосочковому шарі дерми, меркелеві диски — в ростковому шарі епі­дермісу. Найбільше меркелевих дисків міститься на кінчиках пальців рук і губах.

Рецептори, які сприймають тиск, називають пластинчастими тільцями Пачіні. Вони розміщені в підшкірній жировій клітковині.

Больові рецептори (ноцірецептори) на сьогодні ще недостатньо вивчені. Одні автори вважають, що для сприйняття болю не існує спеціальних рецепторів, оскі­льки надмірне подразнення будь-яких рецепторів здатне викликати відчуття болю; інші стверджують, що існують спеціальні больові рецептори із власними нервови­ми провідними шляхами. Больові рецептори сигналізують організму про небезпеку і викликають захисні Рефлекси, які спрямовані на усунення подразнення, що ви­кликає біль.