Анатомія судин та нервів голови і шиї (ангіоневрологія) - Чорнокуяьський С.Т. 2009
Нерви голови та шиї
Присінково-завитковий нерв
[VII] (n. vestibulocochlearis) (мал. 27, 28, 40, 41,42)
Чутливий і насправді представлений двома нервами:
— присінковим (n.vestibularis) і
— завитковим (n.cochlearis).
Ядра присінкового нерва:
— верхнє присінкове (Бехтерева) nuc. vestibularis superior;
— бічне присінкове (Дейтерса) nuc. vestibularis lateralis;
— нижнє присінкове (Роллера) nuc. vestibularis inferior;
— присереднє присінкове (Швальбе) nuc. vestibularis meclialis.
Ядра завиткового нерва:
— переднє завиткове (nuc. cochlearis anterior):
— заднє завиткове (nuc. cochlearis posterior).
Всі зазначені ядра проектуються на присінкове поле (area vestibularis) ромбоподібної ямки. Два корінці присінково-завиткового нерва знаходяться у мосто-мозочковому куті і являють собою аксони біполярних нейронів присінкового та завиткового вузлів, які входять у мозок.
Присінковий вузол (ganglion vestibuläre)
Знаходиться на дні внутрішнього слухового ходу, як скупчення біполярних нейронів, дендрити яких зв'язані з рецепторами статокінетичного аналізатора.
Завитковий вузол (ganglion cochleare)
Міститься у спіральному каналі завитки і являє також скупчення біполярних нейронів, дендрити яких прямують до рецептора слуху — спірального органа (organum spirale).
Аксони біполярних нейронів пронизують дно внутрішнього слухового ходу, утворюючи тут присінкові та завиткове поля, і прямують до тіл II-х нейронів (ядер VIII пари черепних нервів).
Провідні шляхи присінково-завиткового органа (мал. 40, 41, 42)
Провідні шляхи слухового аналізатора
Тіло першого нейрона (біполярні нейроцити) міститься у спіральному вузлі (ganglion spirale), який лежить у спіральному каналі веретена (canalis spiralis modioli). Дендрити біполярних нейроцитів досягають рецептора — спірального органа, від якого відводять нервовий імпульс. Аксони біполярних нейроцитів проводять нервовий імпульс до тіл других нейронів, формуючи завитковий нерв (nervus cochlearis).
В межах meatus acusticus internus до нього приєднується присінковий нерв (n. vestibularis). Сформований, таким чином, присінково-завитковий нерв (n. vestibulocochlearis) заглиблюється в речовину мозку.
Аксони тіл першого нейрона слухового аналізатора досягають нейроцитів переднього та заднього завиткових ядер ( тіло 11-го нейрона), де і перемикаються.
Аксони нейроцитів заднього завиткового ядра утворюють на поверхні ромбоподібної ямки мозкові смуги IV-гo шлуночка. Більша частина смуги прямує на протилежний бік у склад бічної петлі, а менша — досягає бічну петлю зі свого боку. Незначна частина аксонів, яка прямує на протилежний бік, перемикається на нейроцитах ядер трапецієподібного тіла (тіло ІІІ-го нейрона). Аксони цих нейроцитів теж вливаються у склад бічної петлі.

Мал. 40. Провідний шлях слухового аналізатора (понейронно):
1 - завитка (cochlea);
2 - завиткова протока (ductus cochlearis);
3 - спіральний вузол (Корті) 1-й нейрон (ganglion spirale Cortii);
4 - дно внутрішнього слухового ходу (fundus meatus acustici interni);
5 - внутрішній слуховий хід (meatus acusticus internus);
6 - внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus);
7 - завиткова частина восьмої пари черепних нервів (pars cochlearis n. octavi).
8 - Міст (pons);
9 - II—й нейрон:
9а - дорсальне завиткове Ядро (nuc. cochlearis dorsalis);
9б - вентральне завиткове ядро (nuc. cohlearis ventralis);
10 - мозкові смуги IV-гo шлуночка (striae medulläres ventriculi quarti);
11 - дорсальне ядро трапецієподібного тіла (nuc. dorsalis corporis trapezoidei);
12 - трапецієподібне тіло (corpus trapezoideum);
13 - бічна петля (lemniscus lateralis);
14 - присереднє колінчасте тіло (corpus geniculatum mediale), (IІІ-й та IV-й нейрони);
15 - внутрішня капсула (capsula interna);
16 - верхня скронева звивина (gyrus temporalis superior);
17 - бічна борозна (sulcus lateralis);
18 - нижній горбок покрівлі середнього мозку (colliculus inferior tecti mesencephali);
19 - покрівельно-спинномозковий шлях (tractus tectospinalis);
20 - присередній поздовжній пучок (fasciculus longitudinalis medialis);
21 - ядро присереднього поздовжнього пучка (Даркшевича) (nuc. fasciculi longitudinalis medialis);
22 - Спинний мозок (medulla spinalis);
23 - передній корінець та спинномозковий нерв;
24 - скелетний м'яз
Аксони нейроцитів переднього завиткового ядра утворюють трапецієподібне тіло моста, прямуючи на протилежний бік і частково перемикаючись на нейроцитах ядер трапецієподібного тіла (тіло III-го нейрона). Аксони цих нейроцитів також формують бічну петлю, в ядрах якої перемикається незначна кількість аксонів II-го нейрона.
Таким чином, аксони нейроцитів тіл II-х та III-х нейроцитів у складі бічної петлі досягають нейроцитів ядра присереднього колінчастого тіла (ІV-й нейрон) та нейроцитів ядра нижнього горбка покрівлі mesencephalon (рефлекторний підкірковий центр).
Аксони IV-го нейрона прямують через задню ніжку внутрішньої капсули, де формують слухову променистість і досягають поперечних скроневих звивин (кірковий кінець слухового аналізатора).
Аксони нейроцитів ядер нижніх горбків покрівлі середнього мозку формують перехрещений покрівельно-спинномозковий шлях, який забезпечує рефлекторні, захисні рухові реакції на неадекватні слухові подразнення.
Провідні шляхи статокінетичного аналізатора
Тіло першого нейрона (біполярні нейроцити) знаходиться у присінковому вузлі (ganglion vestibulаe). Дендрити цих нейроцитів прямують від рецепторів (статичних — maculae utriculi et sacculi, кінетичних — cristae ampulares). а аксони формують присінковий нерв і досягають присінкових ядер (тіло ІІ-го нейрона). Незначна частина цих аксонів минає присінкові ядра і через нижні мозочкові ніжки досягає клаптико-вузликову частку мозочка.
Аксони нейроцитів тіла ІІ-го нейрона (верхнє, нижнє, присереднє та бічне присінкові ядра) прямують:
✵ до ядер таламуса протилежного боку у складі присередньої петлі (бічне ядро таламуса — тіло ІІІ-го нейрона):
✵ до мозочка (ядра намету) у складі tractus vestibulocerebellaris (опосередкована дія на екстрапірамідну систему);
✵ до спинного мозку, як tractus vestibulospinalis;
✵ до присереднього поздовжнього пучка, досягаючи у його складі ядер III, IV, VI, XI пар черепних нервів та мотонейронів передніх рогів шийного відділу спинного мозку;
✵ до сітчастої речовини — tractus vestibuloreticularis, а через її зв'язки до ядер IX та X пар черепних нервів.
Саме ці зв'язки обумовлюють вегетативні розлади під час вестибулярних навантажень.
Аксони нейроцитів бічного ядра таламуса (ІІІ-й нейрон) досягають кору середньої та нижньої скроневих звивин (кіркове ядро стато-кінетичного аналізатора). Проте його локалізація ще остаточно не вивчена.

Мал. 41. Провідний шлях статокінетичного аналізатора (понейронно):
1 - перетинчастий лабіринт (labyrinthus membranaceus);
2 - присінковий вузол (ganglion vestibulare) — 1-й нейрон;
3 - дендрити біполярних нейронів присінкового вузла;
4 - аксони біполярних нейронів присінкового вузла;
5 - Ромбоподібна ямка (fossa rhomboidea);
6 - присінкові ядра
(nn. vestibulares) - II-й нейрон:
6а - верхнє
(nuc. vestibularis superior);
6б - бічне
(nuc. vestibularis lateralis);
6в - нижнє
(nuc. vestibularis inferior);
6г - присереднє
(nuc. vestibularis medialis);
7 - присінково-мозочковий шлях (tractus vestibulocerebellaris);
8 - прямий присінково-мозочковий шлях;
9 - ядро вершини (nuc.fastigii);
10 - присінково-таламічний шлях (tractus vestibulothalamicus);
11 - покрівля середнього мозку (tectum mesencephali);
12 - таламус (thalamus) — III-й нейрон;
13 - таламічно-кірковий шлях (tractus thalamocorticalis);
14 - кора (cortex);
15 - зв'язок з присереднім поздовжнім пучком;
16 - зв'язок з сітчастою речовиною;
17 - сітчасто-спинномозковий шлях (tractus reticulospinalis);
18 - зв'язок з вегетативними ядрами (IX, X пар ч. н.);
19 - присінково-спинномозковий шлях (tractus vestibulospinalis);
20 - спинний мозок (medula spinalis)
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.