Анатомія судин та нервів голови і шиї (ангіоневрологія) - Чорнокуяьський С.Т. 2009

Нерви голови та шиї
Присінково-завитковий нерв

[VII] (n. vestibulocochlearis) (мал. 27, 28, 40, 41,42)

Чутливий і насправді представлений двома нервами:

— присінковим (n.vestibularis) і

— завитковим (n.cochlearis).

Ядра присінкового нерва:

— верхнє присінкове (Бехтерева) nuc. vestibularis superior;

— бічне присінкове (Дейтерса) nuc. vestibularis lateralis;

— нижнє присінкове (Роллера) nuc. vestibularis inferior;

— присереднє присінкове (Швальбе) nuc. vestibularis meclialis.

Ядра завиткового нерва:

— переднє завиткове (nuc. cochlearis anterior):

— заднє завиткове (nuc. cochlearis posterior).

Всі зазначені ядра проектуються на присінкове поле (area vestibularis) ромбоподібної ямки. Два корінці присінково-завиткового нерва знаходяться у мосто-мозочковому куті і являють собою аксони біполярних нейронів присінкового та завиткового вузлів, які входять у мозок.

Присінковий вузол (ganglion vestibuläre)

Знаходиться на дні внутрішнього слухового ходу, як скупчення біполярних нейронів, дендрити яких зв'язані з рецепторами статокінетичного аналізатора.

Завитковий вузол (ganglion cochleare)

Міститься у спіральному каналі завитки і являє також скупчення біполярних нейронів, дендрити яких прямують до рецептора слуху — спірального органа (organum spirale).

Аксони біполярних нейронів пронизують дно внутрішнього слухового ходу, утворюючи тут присінкові та завиткове поля, і прямують до тіл II-х нейронів (ядер VIII пари черепних нервів).

Провідні шляхи присінково-завиткового органа (мал. 40, 41, 42)

Провідні шляхи слухового аналізатора

Тіло першого нейрона (біполярні нейроцити) міститься у спіральному вузлі (ganglion spirale), який лежить у спіральному каналі веретена (canalis spiralis modioli). Дендрити біполярних нейроцитів досягають рецептора — спірального органа, від якого відводять нервовий імпульс. Аксони біполярних нейроцитів проводять нервовий імпульс до тіл других нейронів, формуючи завитковий нерв (nervus cochlearis).

В межах meatus acusticus internus до нього приєднується присінковий нерв (n. vestibularis). Сформований, таким чином, присінково-завитковий нерв (n. vestibulocochlearis) заглиблюється в речовину мозку.

Аксони тіл першого нейрона слухового аналізатора досягають нейроцитів переднього та заднього завиткових ядер ( тіло 11-го нейрона), де і перемикаються.

Аксони нейроцитів заднього завиткового ядра утворюють на поверхні ромбоподібної ямки мозкові смуги IV-гo шлуночка. Більша частина смуги прямує на протилежний бік у склад бічної петлі, а менша — досягає бічну петлю зі свого боку. Незначна частина аксонів, яка прямує на протилежний бік, перемикається на нейроцитах ядер трапецієподібного тіла (тіло ІІІ-го нейрона). Аксони цих нейроцитів теж вливаються у склад бічної петлі.

Мал. 40. Провідний шлях слухового аналізатора (понейронно):

1 - завитка (cochlea);

2 - завиткова протока (ductus cochlearis);

3 - спіральний вузол (Корті) 1-й нейрон (ganglion spirale Cortii);

4 - дно внутрішнього слухового ходу (fundus meatus acustici interni);

5 - внутрішній слуховий хід (meatus acusticus internus);

6 - внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus);

7 - завиткова частина восьмої пари черепних нервів (pars cochlearis n. octavi).

8 - міст (pons);

9 - II—й нейрон:

9а - дорсальне завиткове ядро (nuc. cochlearis dorsalis);

9б - вентральне завиткове ядро (nuc. cohlearis ventralis);

10 - мозкові смуги IV-гo шлуночка (striae medulläres ventriculi quarti);

11 - дорсальне ядро трапецієподібного тіла (nuc. dorsalis corporis trapezoidei);

12 - трапецієподібне тіло (corpus trapezoideum);

13 - бічна петля (lemniscus lateralis);

14 - присереднє колінчасте тіло (corpus geniculatum mediale), (IІІ-й та IV-й нейрони);

15 - внутрішня капсула (capsula interna);

16 - верхня скронева звивина (gyrus temporalis superior);

17 - бічна борозна (sulcus lateralis);

18 - нижній горбок покрівлі середнього мозку (colliculus inferior tecti mesencephali);

19 - покрівельно-спинномозковий шлях (tractus tectospinalis);

20 - присередній поздовжній пучок (fasciculus longitudinalis medialis);

21 - ядро присереднього поздовжнього пучка (Даркшевича) (nuc. fasciculi longitudinalis medialis);

22 - спинний мозок (medulla spinalis);

23 - передній корінець та спинномозковий нерв;

24 - скелетний м'яз

Аксони нейроцитів переднього завиткового ядра утворюють трапецієподібне тіло моста, прямуючи на протилежний бік і частково перемикаючись на нейроцитах ядер трапецієподібного тіла (тіло III-го нейрона). Аксони цих нейроцитів також формують бічну петлю, в ядрах якої перемикається незначна кількість аксонів II-го нейрона.

Таким чином, аксони нейроцитів тіл II-х та III-х нейроцитів у складі бічної петлі досягають нейроцитів ядра присереднього колінчастого тіла (ІV-й нейрон) та нейроцитів ядра нижнього горбка покрівлі mesencephalon (рефлекторний підкірковий центр).

Аксони IV-го нейрона прямують через задню ніжку внутрішньої капсули, де формують слухову променистість і досягають поперечних скроневих звивин (кірковий кінець слухового аналізатора).

Аксони нейроцитів ядер нижніх горбків покрівлі середнього мозку формують перехрещений покрівельно-спинномозковий шлях, який забезпечує рефлекторні, захисні рухові реакції на неадекватні слухові подразнення.

Провідні шляхи статокінетичного аналізатора

Тіло першого нейрона (біполярні нейроцити) знаходиться у присінковому вузлі (ganglion vestibulаe). Дендрити цих нейроцитів прямують від рецепторів (статичних — maculae utriculi et sacculi, кінетичних — cristae ampulares). а аксони формують присінковий нерв і досягають присінкових ядер (тіло ІІ-го нейрона). Незначна частина цих аксонів минає присінкові ядра і через нижні мозочкові ніжки досягає клаптико-вузликову частку мозочка.

Аксони нейроцитів тіла ІІ-го нейрона (верхнє, нижнє, присереднє та бічне присінкові ядра) прямують:

✵ до ядер таламуса протилежного боку у складі присередньої петлі (бічне ядро таламуса — тіло ІІІ-го нейрона):

✵ до мозочка (ядра намету) у складі tractus vestibulocerebellaris (опосередкована дія на екстрапірамідну систему);

✵ до спинного мозку, як tractus vestibulospinalis;

✵ до присереднього поздовжнього пучка, досягаючи у його складі ядер III, IV, VI, XI пар черепних нервів та мотонейронів передніх рогів шийного відділу спинного мозку;

✵ до сітчастої речовини — tractus vestibuloreticularis, а через її зв'язки до ядер IX та X пар черепних нервів.

Саме ці зв'язки обумовлюють вегетативні розлади під час вестибулярних навантажень.

Аксони нейроцитів бічного ядра таламуса (ІІІ-й нейрон) досягають кору середньої та нижньої скроневих звивин (кіркове ядро стато-кінетичного аналізатора). Проте його локалізація ще остаточно не вивчена.

Мал. 41. Провідний шлях статокінетичного аналізатора (понейронно):

1 - перетинчастий лабіринт (labyrinthus membranaceus);

2 - присінковий вузол (ganglion vestibulare) — 1-й нейрон;

3 - дендрити біполярних нейронів присінкового вузла;

4 - аксони біполярних нейронів присінкового вузла;

5 - ромбоподібна ямка (fossa rhomboidea);

6 - присінкові ядра

(nn. vestibulares) - II-й нейрон:

6а - верхнє

(nuc. vestibularis superior);

6б - бічне

(nuc. vestibularis lateralis);

6в - нижнє

(nuc. vestibularis inferior);

6г - присереднє

(nuc. vestibularis medialis);

7 - присінково-мозочковий шлях (tractus vestibulocerebellaris);

8 - прямий присінково-мозочковий шлях;

9 - ядро вершини (nuc.fastigii);

10 - присінково-таламічний шлях (tractus vestibulothalamicus);

11 - покрівля середнього мозку (tectum mesencephali);

12 - таламус (thalamus) — III-й нейрон;

13 - таламічно-кірковий шлях (tractus thalamocorticalis);

14 - кора (cortex);

15 - зв'язок з присереднім поздовжнім пучком;

16 - зв'язок з сітчастою речовиною;

17 - сітчасто-спинномозковий шлях (tractus reticulospinalis);

18 - зв'язок з вегетативними ядрами (IX, X пар ч. н.);

19 - присінково-спинномозковий шлях (tractus vestibulospinalis);

20 - спинний мозок (medula spinalis)