Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
Судини малого (легеневого) кола кровообігу
Гілки грудної частини аорти
Парієнтальні гілки грудної частини аорти
Гілки грудної частини аорти умовно поділяються на парієтальні (пристінкові) та вісцеральні (нутряні). Парієтальні гілки кровопостачають стінки грудної порожнини, а вісцеральні — органи, які розташовуються, в основному, у задньому середостінні.
1. Верхні діафрагмальні Артерії (aa. phrenicae superiores) парні, починаються від передньої поверхні аорти безпосередньо над діафрагмою, прямують до верхньої поверхні поперекової частини діафрагми та плеври, що прилягає до неї.
2. Задні міжреброві артерії (aa. intercostales posteriores) у кількості десяти пар відходять від задньобічних поверхонь грудної частини аорти. Дев’ять із них залягають у міжребрових проміжках, від третього до одинадцятого включно, а остання (десята) пара йде під дванадцятими ребрами і називається підребровими артеріями (aa. subcostales), в кожній з яких розрізняють спинну та спинномозкову гілки (r. dorsahs et r. spinalis). Задні міжреброві артерії кровопостачають міжреброві м’язи, Ребра, шкіру грудей. Нижні артерії кровопостачають ще також м’язи передньої черевної стінки.
Праві міжреброві артерії дещо довші від лівих, оскільки аорта в цьому місці розташована асиметрично, на лівій поверхні хребтового стовпа.
Від кожної задньої міжребрової артерії відгалужуються такі гілки: 1) спинна гілка (r. dossalis), яка прямує до шкіри та м’язів спини і віддає спинномозкову гілку (r. spinalis), що проникає крізь міжхребцевий отвір до спинного мозку та його оболонок; 2) бічна та присередня шкірні гілки (r. cutaneus lateralis et r. cutaneus medialis), які прямують до шкіри грудей та живота. Від бічних шкірних гілок IV—VI задніх міжребрових артерій відходять бічні гілки молочної залози (rr. mammarii laterales), що васкуляризують молочну залозу.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.