Анатомія судин та нервів голови і шиї (ангіоневрологія) - Чорнокуяьський С.Т. 2009

Артерії голови і шиї. Судини великого кола кровообігу
Внутрішня сонна артерія

(а. carotis interna) [мал. 12, 13, 14 а]

Є прямим продовженням загальної сонної артерії. Ініціальна частині а. carotis interna лежить збоку і ззаду від зовнішньої сонної артерії, утворюючу перший вигин.

Відповідно до топографії, в ній розрізняють 4 частини:

— шийну (pars cervicalis);

— кам'янисту (pars petrosa) в canalis caroticus;

— печеристу (pars cavernosa) в товщі печеристої пазухи;

— мозкову (pars cerebralis) на рівні зорового каналу (мал. 14 а)

В кожній частині а. carotis interna має вигин і загалом звивистий хід, це вважається пристосуванням до гасіння пульсової хвилі (демпферна роль Шийна частина гілок не має і входить до складу судинно-нервового пучкa шиї.

Гілки внутрішньої сонної артерії:

✵ В pars petrosa:

1 — сонно-барабанні артерії (aa. caroticotympanicae) прямують до слизово-барабанної порожнини крізь однойменні канальці, завершуючи перелік артерій стінок барабанної порожнини.

✵ В pars cavernosa:

2 — нижня гіпофізна артерія (a. hypophysialis inferior) (мал. 23);

3 — гілки намету (rr. tentorii);

4 — оболонна гілка (r. meningeus).

✵ В pars cerebral is [мал. 13 (18)].

I (5). Очна артерія (a. ophthahnica) (14 а) проникає до очної ямки разом із зоровим нервом крізь зоровий канал. Артерія прямує вздовж присередньої стінки очної ямки, де відгалужує артерії:

6 — задню решітчасту (a. ethmoidalis posterior), досягає слизову задніх решітчастих комірок крізь однойменний отвір;

7 — передню решітчасту (a. ethmoidalis anterior), що проникає через однойменний отвір в передню черепну ямку, де віддає передню оболонну гілку (r. meningeus anterior), яка крізь решітчасту пластинку прямує до слизової решітчастих комірок, бічної стінки та перегородки порожнини носа;

8 — надблокову артерію (a. supratrochlearis), прямує через лобову вирізку до м'язів та шкіри лоба, а крізь f. supraorbitale сюди ж прямує a.supraorbitalis;

9 — артерію спинки носа (a. dorsalis nasi), йде вниз вздовж спинки носа, де анастомозує з кутовою артерією (з a. facialis);

10 — присередні повікові артерії (аа. palpebrales mediales), які анастомозують з бічними повіковими артеріями, утворюючи верхню та нижню повікові дуги (arcus palpebrales superior et inferior).

Вздовж бічної стінки очної ямки розгалужується:

11 — сльозова артерія (а. lacrimalis) до сльозової залози і відгалужує також

12 — бічні повікові артерії (аа. palpebrales laterales).

Середня група гілок очної артерії:

13 — задні довгі та короткі війкові артерії (аа. ciliares posteriores longae et breves) до судинної оболонки ока;

14 — центральна артерія сітківки (a. centralis retinae) досягає сітківку, пронизуючи вздовж товщу зорового нерва;

15 — передні війкові артерії (аа. ciliares anteriores), що відгалужують:

✵ епісклеральні артерії (aa. episclerales) та

✵ передні артерії сполучної оболонки (аа. conjunctivales anteriores) та

✵ м'язові артерії (aa. musculares) — до верхньої групи м’язів очного яблука.

II. Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) (мал. 17) відгалужується вище очної артерії, конвертує з протилежною однойменною гілкою та анастомозує з нею передньою сполучною артерією (a. communicans anterior). A. cerebri anterior огинає мозолисте тіло в sulcus corporis catlosi, досягаючи потиличної частки. Вона кровопостачає присередню поверхню лобової, тім’яної та частково потиличної часток, нюхові цибулини, тракти, смугасте тіло та внутрішню капсулу. До мозку прямують кіркові (rr. corticales) та центральні nr. centrales) гілки.

Мал. 14 а. Топографічні взаємини внутрішньої сонної артерії, печеристої пазухи, очного, верхньощелепного нервів V пари ч. н. та III, IV, і VI пар черепних нервів (справа):

1 - очний нерв (n. ophthalmicus);

2 - очна артерія (a. ophthalmica);

3, 23 - блоковий нерв (n. trochlearis);

4 - сльозовий нерв (n. lacrimalis);

5 - лобовий нерв (n. frontalis);

6, 24 - окоруховий нерв (n. oculomotorius);

6 - r. superoir;

7 - носовійковий нерв (n. nasociliaris);

8, 22 - відвідний нерв (n. abducens);

9 - окоруховий нерв, нижня гілка (n. oculomotorius - r. inferior);

10 - очноямкові гілки (rr. orbitales);

11 - вузлові гілки (rr. ganglionares);

12 - задні верхні коміркові нерви (nn. alveolares superiores posteriores);

13 - крило-піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum);

14 - верхньощелепний нерв (n. maxillaris);

15 - нерв крилоподібного канала (n. canalis pterygoidei);

16 - нижньощелепний нерв (n. mandibularis);

17 - внутрішня сонна артерія (а. carotis interna);

18 - барабанний нерв (n. tympanicus);

19 - колінцевий вузол (ganglion geniculatum);

20 - великий кам'янистий нерв (n. petrosus major);

21 - трійчастий вузол (ganglion trigeminale)

III. Середня мозкова артерія (a. cerebri media) — найпотужніша гілка а. carotis interna, прямує до бічної борозни мозку, кровопостачаючи острівець, базальні ядра та більшу частину кори верхньобічної поверхні півкулі великого мозку кірковими та центральними гілками.

IV. Задня сполучна артерія (а. communicans posterior) прямує до моста і біля його переднього краю сполучається із задньою мозковою артерією (гілка основної артерії зі системи а. subclavia), замикаючи артеріальне коло мозку (сіrculus arteriosus cerebri [Willisii]) (мал .17).

V. Передня артерія судинного сплетення (ворсинчаста) (a. choroidea anterior) проникає до стінок нижнього рогу бічного шлуночка, а згодом і третього шлуночка. Гілками судинних сплетень бічного та третього шлуночків (rr. choroidei ventriculi lateralis et tertii) формують їх ворсинчасті сплетення, які продукують спинномозкову рідину. Передня ворсинчаста артерія кровопостачає також зоровий шлях, сірий горб, базальні ядра, внутрішню капсулу, чорну речовину та червоне ядро середнього мозку.

Від мозкової частини а. carotis interna відгалужуються також верхня гіпофізна артерія (a. hypophysialis superior) до гіпофіза та гіпоталамуса.