Анатомія судин та нервів голови і шиї (ангіоневрологія) - Чорнокуяьський С.Т. 2009

Нерви голови та шиї
Трійчастий нерв

V (n. trigeminus) (мал. 27, 28, 33, 34, 35)

Має 4 ядра, з яких три чутливих:

✵ Спинномозкове (nuc. spinalis n. trigemini) — больової і температурної чутливості;

✵ Мостове (головне) (nuc. pontinus (nuc. principalis n. trigemini) — дотикової чутливості;

✵ Середньомозкове (nuc. mesencephalicus n. trigemini) — пропріоцептивної чутливості;

та одне соматомоторне — рухове ядро (nuc. motorius n. trigemini).

Як засвідчує назва чутливих ядер, вони розташовані уздовж всього стовбура мозку, а рухове — у мосту.

На межі між мостом та середніми мозочковими ніжками знаходяться два корінці трійчастого нерва.

Більший — чутливий (radixsensoria), утворений аксонами псевдоуніполярних нейронів трійчастого вузла (ganglion trigeminale), які входять у мозок, поділяються на висхідну та низхідну гілки і формують синаптичні зв'язки з чутливими нейронами трьох ядер.

Менший — руховий корінець (radix motoria) — це сукупність аксонів соматомоторних нейронів рухового ядра, які виходять з мозку.

Трійчастий вузол Гассера (ganglion trigeminale Gasseri) близько 1,5 cm завдовжки, розташований у трійчастій порожнині (cavum trigeminale) твердої оболони головного мозку, яка з вузлом утворює трійчасте втиснення пірамідки скроневої кістки.

Периферійні відростки псевдоуніполярних нейронів вузла виходять з його опуклого боку і формують три потужні гілки, які називають нервами:

I — очним (n. ophthalmicus);

II — верхньощелепним (n. maxillaris);

III — нижньощелепним (n. mandibularis).

Нижньощелепний нерв на відміну від 2-х попередніх мішаний, бо в його складі знаходиться весь руховий корінець, тобто аксони соматомотонейронів nuc. motorius.

І. Очний нерв (n. ophthalmicus), мал. 33

Чутливий, пронизує як і III, IV, VI черепні нерви, бічну стінку печеристої пазухи, відгалужує наметову гілку (r. tentorius) і проникає в очну ямку крізь верхню очноямкову щілину. В очній ямці нерв відгалужує три гілки (нерви):

1. Лобовий нерв (n. frontalis);

2. Сльозовий нерв (n. lacrimalis);

3. Носовійковий нерв (n. nasociliaris).

1. Лобовий нерв (n. frontalis) найбільший серед гілок очного нерва, прямує по верхній стінні очної ямки і поділяється на надочноямковий та надблоковий нерви.

✵ Надочноямковий нерв (п. supraorbitalis) проходить через надочноямкову вирізку (отвір) до шкіри чола, волосистої частини голови, досягаючи скроневої та тім'яної ділянок. Крім цього він іннервує шкіру і кон'юнктиву верхньої повіки, присередній кут ока та лобову пазуху.

✵ Надблоковий нерв (n. supratrochlearis) прямує над блоком верхнього косою м'яза і іннервує верхню повіку, шкіру кореня носа та сльозовий мішок.

2. Сльозовий нерв (n. lacrimalis) проходить вздовж бічної стінки очної ямки до сльозової залози, шкіри і кон’юнктиви повік у межах бічного кута ока. іннервуючи їх. Сльозовий нерв має сполучну гілку з виличним нервом, від якого отримує післягангліонарні парасимпатичні волокна (від крилопіднебінного вузла), якими і забезпечує секреторну іннервацію сльозової залози.

3. Носовійковий нерв (n. nasociliaris) лежить на присередній стінці очної ямки і відгалужує такі гілки:

✵ Сполучну гілку з війковим вузлом (ramus communicans cum ganglio ciliari), як radix sensoria вузла.

✵ Довгі війкові нерви (nn. ciliares longi) — це 2-3 гілки, які іннервують волокнисту і судинну оболонки ока. Поряд з цими нервами до очного яблука від війкового вузла прямують близько 15 коротких війкових нервів (див. ІІІ пару ч.н.).

✵ Передній решітчастий нерв (n. ethmoidalis anterior) крізь однойменний отвір проникає в порожнину черепа, а потім через lamina cribrosa до слизової оболонки передніх відділів носової порожнини (перегородки, бічної стінки), лобової пазухи а також до шкіри спинки і кінчика носа віддає також r.meningeus anterior.

✵ Задній решітчастий нерв (n. ethmoidalis рostеrіоr) крізь однойменний отвір проникає до слизової оболонки задніх решітчастих комірок та клиноподібної пазухи.

✵ Підблоковий нерв (n. infratrochlearis) є кінцевою гілкою n. nasociliaris, проходить під блоком верхнього косого м'яза, анастомозуючи з надблоковим нервом. N. infratrochlearis іннервує шкіру і кон’юнктиву повік у межах присереднього кута ока, сльозовий мішок і сльозове м’ясце. Очний нерв, у цілому, завдяки зв'язкам з III, IV. VI та VII парами черепних нервів забезпечує і пропріоцептивну чутливість зовнішніх м'язів очного яблука та деяких мімічних м'язів.

Мал. 33а. Розгалуження очного нерва — А та війковий вузол — Б (схематично): А:

1 - трійчастий вузол (ganglion trigeminale);

2 - очний нерв (n. ophthalmicus);

3 - верхньощелепний нерв (n. maxillaris);

4 - нижньощелепний нерв (n. mandibularis);

5 - верхня очноямкова щілина (fissura orbitalis superior);

6 - круглий отвір (foramen rotundum);

7 - овальний отвір (foramen ovale);

8 - сльозова залоза (glandula lacrimalis);

9 - м'яз-звужувач зіниці (m. sphincter pupillae);

10 - війковий вузол (ganglion ciliare);

11 - внутрішня сонна артерія (a. carotis interna);

12 - окоруховий нерв (n. oculomotorius);

13 - поворотна оболонна (наметова) гілка (r. meningeus recurrens (tentorius));

14 - лобовий нерв (n. frontalis);

15,16 - присередня та бічна гілки надочноямкового нерва (rr. medialis et lateralis n. supraorbitalis);

17 - надблоковий нерв (n. supratrochlearis);

18 - носовійковий нерв (n. nasociliaris);

19 - задній решітчастий нерв (n. ethmoidalis posterior);

20 - передній решітчастий нерв (п. ethmoidalis anterior);

21 - сполучна гілка з війковим вузлом (r. communicans cum ganglio ciliari);

22 - довгі війкові нерви (nn. ciliares longi);

23 - сльозовий нерв (n. lacrimalis);

24 - сполучна гілка з виличним нервом (r. communicans cum nеrvo zygomatico);

25 - післягангліонарні парасимпатичні волокна;

26 - передгангліонарні парасимпатичні волокна;

27 - післягангліонарні симпатичні волокна

Мал. 33а. Б — війковий вузол (схематично):

1 - війковий вузол (ganglion ciliare);

2 - сполучена гілка носовійкового нерва (radix sensoria);

3 - носовійковий нерв (n. nasociliahs);

4 - окоруховий (парасимпатичний) корінець від вегетативних ядер III n. ч. л (radix parasympathica),

5 - симпатичний корінець (radix sympathica

6 - периартеріальне (симпатичне) сонн сплетення (plexus carolicus);

7 - короткі війкові нерви (nn. ciliares breves)

8 - нижня гілка окорухового нерва (r. inferior n. oculoniotorii);

9 - передганглюнарні парасимпатичні во локна;

10 - соматомоторні волокна III п. ч. н.;

11 - післягангліонарні парасимпатичні волокна;

12 - післягангліонарні симпатичні волокна

II. Верхньощелепний нерв (n. maxillaris), мал. 34

До виходу з черепа крізь круглий отвір нерв відгалужує:

1) оболонну гілку (r. meningeus) і після цього проникає у крилопіднебінн ямку. У ній нерв розгалужується на:

2) вузлові гілки (rr. ganglionares) до крило-піднебінного вузла, формуют radix sensoria g. pterygopalatini.

Крило-niднебінний вузол

Крило-піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum) (мал. 14 а. 34 а. б) - парасимпатичний, міститься в однойменній ямці. Його парасимпатични корінець — великий кам'янистий нерв (n. petrosus major), це передвузлові пара симпатичні волокна від nuc. salivatorius superior і nue. lacrimalis (з VII п.ч.н. і intermedius), які перемикаються у вузлі.

Симпатичний корінець вузла це глибокий кам'янистий нерв (n. petrosus рrofundus) (гілка внутрішнього сонного сплетення) — післягангліонарні симпатичні волокна з верхнього шийного вузла симпатичного стовбура.

Обидва кам’янисті нерви проникають до вузла крізь крилоподібний канал і тому отримали назву нерва крилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei Vidiі або Відієвого нерва (мал. 14 а).

Чутливий корінець — rr. ganglionares n. maxillaris.

Гілки вузла:

✵ Очні (rr. orbitales), які спочатку ідуть у складі виличного нерва, а в очні ямці відгалужуються до сльозового нерва, як секреторні (див n.lacrimalis).

✵ Бічні та присередні верхні задні носові гілки (rr. nasales posteriores superion laterales et mediales) до слизової оболонки бічної та присередньої стінок задньоверхніх ділянок порожнини носа.

Мал. 34. Розгалуження верхньощелепного нерва (схематично):

1 - трійчастий вузол (ganglion trigeminale);

2 - очний нерв (n. ophthalmicus);

3 - верхньощелепний нерв (n. maxillaris);

4 - нижньощелепний нерв (n. mandibularis);

5 - крилоподібний відросток (processus pterygoideus);

6 - крилоподібний канал (canalis pterygoideus);

7 - крило-піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum);

8 - сльозовий нерв (n. lacrimalis);

9 - сльозова залоза (glandula lacrimalis);

10 - підочноямковий нерв (n. infraorbitalis);

11 - задні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superioresposteriores);

12 - середня верхня коміркова гілка (r. alveolaris superior medius);

13 - передні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores anteriores);

14 - верхнє зубне сплетення (plexus dentalis superior);

15 - зуби верхньої щелепи (dentes maxillae);

16 - ясна (gingiva);

17 - нижня очноямкова щілина (fissura orbitalis inferior);

18 - виличний нерв ((n. zygomaticus);

19 - великий піднебінний нерв (n. palatinus major);

20 - піднебінні дужки, мигдалик, язичок;

27 - задні носові нерви (nn. nasales posteriores);

22 - клино-піднебінний отвір (foramen sphenopalatinum);

23 - носо-піднебінний нерв (n. nasopalatinus);

24 - вхід в різцевий канал (canalis incisivus);

25 - передгангліонарні парасимпатичні волокна від nuc. salivatorius superior і nuc.lacrimalis;

26 - післягангліонарні парасимпатичні (секреторні) волокна до сльозової залози в складі сполучної гілки сльозового та виличного нервів

✵ Нижні задні носові гілки (rr. nasales posteriores inferiores). Всі задні носові гілки прямують до порожнини носа крізь foramen sphenopalatinum.

✵ Носо-піднебінний нерв (n. nasopalatinus) найдовша гілка задніх носових нервів проходить вздовж перегородки носа і крізь різцевий канал досягав слизову оболонку твердого піднебіння (загальна та секреторна іннервація).

✵ Великий піднебінний нерв (n. palatinus major) крізь однойменний канал проникає до слизової оболонки м’якого і задніх ділянок твердого піднебіння

✵ Малі піднебінні нерви (nn. palatini minores) однойменними канальцями спускаються до слизової оболонки м'якого піднебіння та мигдаликів.

✵ Глотковий нерв (n. pharyngeus) іннервує слизову оболонку глотки.

Мал. 34 а. Крило-піднебінна ямка в сагітальному розрізі. Крило-піднебінний вузол корінці, гілки, топографія справа, збоку (напівсхематично):

1 - великий кам'янистий нерв (n. petrosus major) — radix parasympathica,

2 - глибокий кам'янистий нерв (n. petrosus profundus) - radix sympathica;

3 - нерв крилоподібного канала (n. canalis pterygoidei);

4 - верхньощелепний нерв (n. maxillaris);

5 - великий піднебінний нерв (n. palatinus major);

6 - крило-піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum);

7,8 - задні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores posteriores);

9 - вузлові гілки верхньощелепного нерва (rr. gangtionares n. maxillaris) - radix senssor

10 - очноямкова гілка (r. orbitalis);

11 - підочноямковий нерв (n. infraorbitalis);

12 - задні носові нерви (nn. nasales posteriores)

Мал. 34 б. Крило-піднебінний вузол, його корінці та гілки (схематично):

1 - верхнє слиновидільне та сльозове ядра (nuclei salivatorius superior et lacrimalis);

2 - вузол колінця (ganglion geniculi);

3 - лицевий нерв (n. facialis);

4 - великий кам'янистий нерв (n. petrosus major);

5 - трійчастий вузол (ganglion trigeminale);

6 - нерв крилоподібного канала (n. canalis pterygoidei);

7 - внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus);

8 - глибокий кам'янистий нерв (п. petrosus profundus);

9 - верхній шийний вузол симпатичного стовбура (ganglion cervivale superius trunci sympathici);

10 - бічно-проміжне ядро (nuc. intermediolateralis);

11 - сльозовий нерв (n. lacrimalis);

12 - виличний нерв (n. zygomaticus);

13 - верхньощелепний нерв (n. maxillaris);

14 - крило-піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum);

15 - верхні задні носові гілки (rr nasales posteriores superiores);

16 - нижні задні носові гілки (rr. nasales posteriores inferiores);

17 - носо-піднебінний нерв (n.nasopalarinus);

18,19 - піднебінні гілки (rr. palatini);

20 - великий піднебінний нерв (n. palatinus major);

21 - малі піднебінні нерви (nn. palatini minores);

22 - глотковий нерв (n. pharyngeus)

3. Прямим продовженням верхньощелепного нерва є підочноямковий нерв (n. infraorbitalis), який крізь нижню очноямкову щілину проникає до sulcus et canalis infraorbitalis і покидає очну ямку через foramen infraorbitalis. Тут він утворює "малу гусячу лапку" з гілками:

✵ Нижніми повіковими (rr. paipebraies inferiores) до шкіри нижньої повіки:

✵ Зовнішніми та внутрішніми носовими (rr. nasales extend et interni) докрила і присінка носа:

✵ Верхні губні (rr. labialessuperiores) до шкіри і слизової оболонки верхньої губи.

Вздовж підочноямкового нерва відгалужуються:

4. Верхні коміркові нерви (nn. alveolares superiores), серед яких розрізняють задні, середні та передні гілки (rr. alveolares superiores posteriores, medii et anteriores), відповідно до великих кутніх, малих кутніх, до різців та ікол.

Зазначені гілки досягають комірковий відросток, пронизуючи однойменні канали верхньої щелепи, а в каналах віддають гілочки і до слизової верхньощелепної пазухи (зубний біль при гайморитах). У стоматологічній практиці використовується т.зв. "туберальна анестезія" блокування rr. alveolares superiores posteriores у місці їх заглиблення у коміркові отвори та канали tuber maxillae (під час лікування верхніх великих кутніх зубів).

Задні, середні та передні гілки над коренями зубів і яснами утворюють верхнє зубне сплетення (plexus dentalissuperior), від якого відходять верхні зубні та ясневі гілки (rr. dentales et gingivales superiores).

5. Виличний нерв (n. zygomaticus) крізь нижню очноямкову щілину проникає в очну ямку, де проходить уздовж її бічної стінки, досягаючи foramen zygomaticoorbitale. Нерв заглиблюється у товщу виличної кістки, де розгалужується на вилично-скроневу та вилично-лицеву гілки (rr. zygomaticotemporalis et zygomaticofacialis).

Вони іннервують шкіру скроневої та виличної ділянок. Як було зазначено вище, n. zygomaticus "передає" від ganglion pterygopalatinum до n. lacrimalis секреторні волокна (rr.orbitales), що іннервують gl. lacrimalis.

Верхньощелепний нерв, завдяки зв'язкам з лицевим нервом, забезпечує також пропріоцептивну чутливість мімічних м'язів.

III. Нижньощелепний нерв (n. mandibularis), мал. 35

Це мішаний нерв, він покидає порожнину черепа через овальний отвір і потрапляє до підскроневої ямки. Тут він відгалужує такі гілки:

1. Оболонну, або остистий нерв (r. meningeus, s. n. spinosus), яка повертається до твердої оболони середньої черепної ямки крізь остистий отвір:

2. До м'язів — дериватів 1-ої зябрової дуги:

✵ Жувальний нерв (n. massetericus) до m. masseter;

✵ Глибокі скроневі нерви (nn. temporales profundi) до m. temporalis;

✵ Бічний та присередній крилоподібні нерви (nn. pterygoidei lateralis et medialis) до однойменних жувальних м'язів.

✵ До м'язів — натягувачів піднебінної завіски та барабанної перетинки (nn. musculi tensores veli palatini et tymanі), як гілки n pterygoideus medialis.

3. Щічний нерв (n. buccalis), пронизує щічний м'яз і прямує до слизової оболонки шоки та кута рота.

4. Вушно-скроневий нерв (n. auriculotemporalis) відгалужується двома корінцями від n. mandibularis, охоплює середню оболонну артерію і прямує до шкіри скроневої ділянки. Він відгалужує такі гілки:

✵ Суглобові (rr. articulares) до art. temporomandibularis;

✵ Нерв зовнішнього слухового ходу (n. meatus acusticus externi);

✵ Гілки барабанної перетинки (rr. memhranae tympani);

✵ Привушні гілки (rr. parotidei), містять секреторні волокна від ganglion oticum;

✵ Передні вушні нерви (nn. auriculares anteriores) до шкіри передніх ділянок вушної раковини;

✵ Сполучні гілки з лицевим нервом (rr. communicantes cum nervo faciale).

5. Язиковий нерв (n. lingualis) проходить між крилоподібними м’язами, де приєднує барабанну струну (гілка n. intermedius), далі він прямує вниз і вперед до язика, відгалужуючи кінцеву гілку — під'язиковий нерв (п. sublingualis), який іннервує слизову оболонку дна порожнини рота і ясна.

Язиковий нерв відгалужує гілки:

✵ Перешийка зіва (rr. isthmi faucium) до перешийка зіва і піднебінного мигдалика;

✵ Язикові (rr. linguales) до слизової оболонки передніх 2/3 язика, містять смакові волокна від chorda tympani.

✵ Вузлові (rr. ganglionares) до піднижньощелепного та під'язикового вузлів, містять парасимпатичні, передгангліонарні волокна (з chorda tympani) і формують їх парасимпатичні корінці.

Піднижньощелепний та під'язиковий вузли

(мал. 35, 35а) (ganglia submandibulare et sublinguale)

Три корінці цих вузлів аналогічні:

Radix parasympathica — chorda tympani;

Radix sympathica — післягангліонарні симпатичні волокна від plexus facialis;

Radix sensoria — rr. ganglionares від n. lingualis.

Під'язиковий вузол не постійний. Гілки вузлів — залозисті (rr. glandulаres) містять волокна загальної чутливості та післягангліонарні парасимпатичні (секреторні) і симпатичні до піднижньощелепної та під'язикової залоз.

Мал. 35. Розгалуження нижньощелепного нерва (схематично)

1 - чутливий корінець (radix sensoria);

2 - руховий корінець (radix motoria);

3 - трійчастий вузол (ganglion trigeminale);

4 - очний нерв (n. ophthalmicus);

5 - верхньощелепний нерв (n. maxillaris);

6 - нижньощелепний нерв (n. mandibularis);

7 - привушна залоза (glandula parotidea);

8 - вушний вузол (ganglion oticum);

9 - жувальні м'язи (mm. masticatores);

10 - язик (lingua);

11 - під'язикова залоза (glandula sublingualis),

12 - піднижньощелепна залоза (glandula submandibularis);

13 - піднижньощелепний вузол (ganglion submandibularis);

14 - зуби (dentes);

15 - ясна (gingiva);

16 - щелепно-під'язиковий м'яз (m. mylohyoideus);

17 - передне черевце двочеревцевого м'яза (venter anterior m. digastrici);

18 - вушно-скроневий нерв (n. auriculotemporalis);

19 - язиковий нерв (n. lingualis);

20 - під’язикова гілка (r. sublingualis);

21 - щічний нерв (n. buccalis);

22 - нижній комірковий нерв (n. alveolaris inferior);

23 - підборідний нерв (n. mentalis);

24 - оболонна гілка нижньощелепного нерва (r. meningeus n mandihularis);

25 - нижнє зубне сплетення (plexus dentalis inferior);

26 - рухові гілки до м'язів похідних 1-ї зябрової дуги;

27 - щелепно-під'язиковий нерв (n. mylohyoideus);

28 - передгангліонарні парасимпатичні волокна від nuc. salivatorius inferior (n. petrosus minor);

29 - післягангліонарні парасимпатичні волокна від вушного вузла;

30 - передгангліонарні парасимпатичні волокна з nuc. salivatorius superior (chorda tympani);

31 - післягангліонарні парасимпатичні волокна до слинних залоз

✵ Сполучні гілки з під'язиковим нервом (rr. communicantes cum nervo hypoglosso).

6. Нижній комірковий нерв (n. alveolaris inferior) найпотужніший мішаний нерв, рухові волокна якого відгалужуються до входу в canalis mandibulae у вигляді щелепно-під'язикового нерва (n. mylohyoideus). Цей нерв іннервує однойменний м'яз та переднє черевце m. digastricus.

Нижній комірковий нерв проходить в canalis mandibulae, в якому відгалужує гілки, які формують нижнє зубне сплетення (plexus dentalis inferior). Від цього сплетення відходять нижні зубні та ясневі гілки (rr. dentales et gingivales inferiores) до зубів і щічної поверхні ясен. Після виходу з канала крізь підборідний отвір (рівень 11-го малого кутнього зуба) нерв отримує назву підборідного (n. mentalis). Він іннервує шкіру підборіддя і нижньої губи (rr. mentales et labiales).

Вушний вузол (ganglion oticum) (мал 35 б)

Цей вузол знаходиться присередньо від n. mandibularis і під овальним отвором.

Корінці вузла:

Radix parasympathica — малий кам'янистий нерв (n. petrosus minor) — передгангліонарні парасимпатичні волокна від нижнього слиновидільного ядра (IX пари Ч.Н.).

Radix sympathica — післягангліонарні симпатичні волокна від середньооболонного сплетення (plexus meningeus medius);

Radix sensoria — вузлові гілки n. mandibularis (rr. ganglionares), або гілка від вушно-скроневого нерва.

За рахунок сполучних гілок з вушно-скроневим нервом вушний вузол постачає його привушні гілки (rr. parotidei) післягангліонарними секреторними волокнами, які іннервують привушну залозу.

Мал. 35 а. Піднижньощелепний вузол, його корінці та гілки (схематично):

1 - верхнє слиновидільне ядро (nuc. salivatorius superior);

2 - барабанна струна (chorda tympani);

3 - язиковий нерв (n. lingualis);

4 - верхній шийний вузол симпатичного стовбура (ganglion cervicale superius trunci sympathici);

5 - бічно-проміжне ядро (nuc. intermediolaieralis);

6 - піднижньощелепний вузол (ganglion submandibulare);

7 - лицеве сплетення (plexus facialis);

8 - піднижньощелепна залоза (glandula submandibularis);

9 - під'язикова залоза (glandula sublingualis)

Мал. 35 б. Вушний вузол, корінці, гілки, топографія справа, збоку (схематично):

1 - язико-глотковий нерв (n. glossopharyngeus);

2 - барабанне сплетення (plexus tympanicus);

3 - малий кам'янистий нерв (n. petrosus minor) radix parasympathica;

4 - нижньощелепний нерв (n. mandibularis) — rr. ganglionares — radix sensoria,

5 - нерв м'яза-натягувача піднебінної завіски (n. m. lensoris veli palatini);

6 - присередній крилоподібний нерв (n. pterygoideus nwdialis);

7 - вушний вузол (ganglion otісum);

8 - середньооболонне сплетення (plexus meningeus medius) — radix sympathica;

9 - вушно-скроневий нерв (n. auriculotemporalis) до привушної залози;

10 - нерв м'яза-натягувача барабанної перетинки (n. m. lensoris tympani);

11 - барабанний нерв (n. tympanicus);

12 - верхній шийний вузол симпатичного стовбура (ganglion cervicale superius tr. sympathki)

N. mandibularis, як і попередні гілки трійчастого нерва, за рахунок сполучних гілок з VII і XII парами ч.н. забезпечує пропріоцептивну чутливість мімічних м'язів та м'язів язика, а своїми гілками пропріоцептивну чутливість скронево-нижньощелепного суглоба та всіх м'язів-дериватів 1-ї зябрової дуги.

Іннервація шкіри обличчя (мал. 36, 37)

Гілки трійчастого нерва забезпечують як зональну так і сегментну іннервацію шкіри обличчя.

Ділянки зональної іннервації співпадають з територіями розгалуження шкірних нервів всіх трьох гілок трійчастого нерва (мал. 36). Тіла других нейронів шкірної чутливості обличчя знаходяться, як відомо, у nuc. pontinus (principalis) та лис. spinalis nervi trigemini.

Шкірна чутливість обличчя проводиться різними волокнами трійчастого нерва віл певних ділянок шкіри до певних частин зазначених ядер. Так. волокна, що проводять чутливість від присередніх ділянок шкіри обличчя, закінчуються у верхніх частинах ядер і це незалежно від того, в якій гілці трійчастого нерва ці волокна знаходяться.

Волокна, які проводять шкірну чутливість від бічних ділянок шкіри обличчя. закінчуються у нижніх частинах ядер (також незалежно від їх локалізації в тій чи іншій гілці V п.ч.н.). Отже, в іннервації шкіри обличчя спостерігається сегментність (мал. 37), зазвичай, притаманна спинномозковим нервам.

Мал. 36. Периферійна (зональна) іннервації шкіри голови

1 - лобовий нерв (n. frontalis);

2 - надочноямковий нерв (n. supraorbiialis),

3 - передній решітчастий нерв (n. ethmoidalis anterior);

4 - підочноямковий нерв (n. infraorbitalis);

5 - підборідний нерв (n. mentalis);

6 - великий вушний нерв (n. auricularis magnus);*

7 - малий потиличний нерв (n. occipitalis minor);

8 - вушно-скроневий нерв (n. auriculotemporal is);*

9 - великий потиличний нерв (n. occipitalis major);

10 - щічний нерв (n. buccalis)

* Іннервацію шкіри вушної роковини то зовнішнього слухового ходу забезпечує током блукаючий нерв (на схемі не показано)

Мал. 37. А — зональна (периферійна) та Б — сегментна (зони Зельдера) іннервація шкіри голови гілками трійчастого нерва.

Б - сегментна іннервація шкіри голови (зони Зельдера)

1 - чутливі волокна від присередніх ділянок обличчя.

2 - чутливі волокна від бічних ділянок обличчя,

3 - межа іннервації шкіри трійчастим нервом.

С1, С2, С3, C4 - ділянки іннервації шкіри відповідними шийними спинномозковими нервами

Сегментність шкірної іннервації може чітко проявлятися при ураженні частин зазначених ядер. При цьому ділянки розладів шкірної чутливості обличчя не співпадають з ділянками розгалуження в шкір: гілок трійчастого нерва і мають сегментний "цибулинний" характер у вигляді дугоподібних смуг (зони Зельдера).