Анатомія судин та нервів голови і шиї (ангіоневрологія) - Чорнокуяьський С.Т. 2009

Артерії голови і шиї. Судини великого кола кровообігу
Зовнішня сонна артерія

Роздвоєння загальної сонної артерії (bifurcatio carotidis) на зовнішню та внутрішню сонні артерії міститься на рівні верхнього краю щитоподібного хряща. Розширення біфуркації — сонна пазуха (sinus caroticus) містить сонний клубочок (glomus caroticum), в якому є специфічні "гломусні" клітини, численні хемо- та барорецептори в оточенні густої мережі капілярів.

(а. carotis externa) (мал. 11, 12, 13, 14)

Прямує вгору під заднім черевцем двочеревцевого та шилопід'язиковим м'язами і в товщі привушної залози розгалужується на кінцеві гілки (рівень шийки нижньої щелепи) — поверхневу скроневу та верхньощелепну артерії.

Мал. 11. Дуга аорти, її гілки і топографія.

1 - права загальна сонна артерія (a carotis communis dextra);

2 - права підключична артерія (a. subclavia dextra);

3 - плечо-головний стовбур (truncus brachiocephalicus);

4 - внутрішня грудна артерія (а. thoracica interna);

5 - найвища міжреброва артерія (a. intercostalis suprema);

6 - дуга аорти (arcus aortae);

7 - висхідна аорта (aorta ascendens);

8 - лівий головний бронх (bronchus principalis sinister);

9 - стравохід (oesophagus);

10 - низхідна аорта (aorta descendens), (грудна аорта) aorta thoracica

Мал. 11 а. Топографія дуги аорти до трахеї і стравоходу:

1 - плечо-головний стовбур (truncus brachiocephalicus);

2 - ліва загальна сонна артерія (a. caroris communis sinistra);

3 - ліва підключична артерія (а. subclavia sinistra);

4 - тінь аортального звуження стравоходу;

5 - роздвоєння трахеї (bifurcatio tracheae);

6 - стравохід (oesophagus)

Дев'ять гілок зовнішньої сонної артерії доцільно поділити натри (передню, середню та задню) групи.

Передні гілки

1. Верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior) (мал. 12, 15) прямує вниз до щитоподібної залози у товщі якої анастомозує з нижньою щитоподібною артерією. Артерія розгалужується на гілки до відповідних анатомічних структур:

— верхню гортанну (a. laryngea superior);

— підпіл'язикову (r. infrahyoideus);

— груднинно-ключично-соскоподібну (r. stemoсleidomastoideus);

— персне-щитоподібну (r. cricothyroideus).

2. Язикова артерія (a. lingualis) (мал. 13) знаходиться в язиковому трикутнику (Пирогова) і, досягнувши товщі язика, продовжується як його глибока артерія (a. profunda linguae), відгалужуючи до спинки язика спинкові гілки (rr. dorsales linguae). На шляху до язика від артерії відгалужуються гілки:

— надпід'язикова (r. suprahyoideus);

— під'язикова (a. sublingualis);

до під'язикової кістки, під'язикової слинної залози та сусідніх з ними м’язів.

3. Лицева артерія (a. facialis) (мал. 12) як варіант, може починатися загальним з язиковою артерією стовбуром (truncus linguofacialis). У межах піднижньощелепного трикутника лицева артерія розгалужується на гілки:

— висхідну піднебінну (a. palatina ascendens);

— мигдаликову (r. tonsillaris);

— залозові (rr. glanduläres) по під’язикової слинної залози;

— підпідборідну (a. submentalis).

Після відгалуження групи шийних гілок, артерія огинає тіло нижньої щелепи перед жувальним м'язом (місце пальцевого притискання) і розгалужується в обличчі на:

— нижню та верхню губні артерії (aa. labiales inferior et superior);

— бічну гілку носа (r. lateralis nasi);

— гілку перегородки носа (r. septі nasi);

— кутову артерію (a. angularis), яка в межах присереднього кута ока анастомозує з артерією спинки носа (а. dorsalis nasi) від внутрішньої сонної артерії, формуючи міжсистемний анастомоз. Зазначені гілки кровопостачають шкіру, м'язи лиця, слизову оболонку ротової порожнини.

Мал. 12. Загальна (23) та зовнішня (20) сонні артерії справа.

А - схема разгалуження зовнішньої сонної артерії:

1 - поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis);

2 - середня скронева артерія (a. temporalis media);

3 - верхньощелепна артерія (a. maxillaris);

4 - задня вушна артерія (a. auricularis posterior);

5 - потилична артерія (a. occipitalis);

6 - висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens);

7 - верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior);

8 - поперечна артерія лиця (а.transversa faciei);

9 - вилично-очноямкова артерія (a. zygomaticoorbitalis);

10 - кутова артерія (а. angularis);

11 - висхідна піднебінна артерія (а. palatina ascendens);

12 - мигдаликова гілка (ramus tonsillaris);

13 - лицева артерія (a. facialis);

14 - верхня та нижня губні артерії (аа. labiales superior et inferior);

15 - верхня гортанна артерія (a. laryngea superior);

16 - язикова артерія (a. lingualis);

17 - підпідборідна артерія (a. submentalis);

18 - місце помітної пульсації a. temporalis superficialis;

19 - внутрішня сонна артерія (а. carotis interna);

20 - зовнішня сонна артерія (а. carotis externa);

21 - місце пальпації та стискання a. facialis (у разі кровотечі);

22 - місце притискання а. carotis communis до tuberculum caroticum VI vertebrae cervicalis;

23 - загальна сонна артерія (а. carotis communis)

✵ Середні гілки

4. Висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens) [мал. 12А (6)] прямує догори у бічній стінці глотки, досягаючи її склепіння. Розгалужується на гілки:

— глоткові (rr. pharyngeales);

— задню оболонну (a. meningea posterior), яка крізь яремний отвір досягає тверду оболону задньої черепної ямки;

— нижню барабанну (a. tympanica inferior), що проникає до слизової барабанної порожнини крізь барабанний канадець.

5. Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) (мал. 12) є прямим продовженням зовнішньої сонної артерії і відгалужує кінцеві лобову та тім'яну гілки (rr. frontalis etparietalis).

Над виличною дугою — місце її притискання для зупинки кровотечі. Поверхнева скронева артерія відгалужує гілки:

— привушні (rr. parotidei);

— поперечну артерію лиця (а. transversa faciei);

— передні вушні (rr. auriculares anteriores);

— вилично-очноямкову артерію (a. zygomatico-orbiialis);

— середню скроневу артерію (a. temporalis media);

до відповідних структур голови.

6. Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) (мал. 13. 14).

— найпотужніша гілка зовнішньої сонної артерії. Відповідно до топографії у ній розрізняють три відділи: щелепний, крилоподібний і крило-піднебінний.

✵ Гілки щелепного відділу (огинаючого шийку нижньої шелепи):

— Глибока вушна артерія (a. auricularisprofunda) до зовнішнього слухового ходу і барабанної перетинки.

— Передня барабанна артерія (a. tympanica anterior) проникаюча до слизової барабанної порожнини крізь кам'янисто-барабанну щілину скроневої кістки;

— Нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior) прямує крізь нижньощелепний канал до зубів нижньої щелепні (rr. dentales), закінчуючись підборідною гілкою (r. mentalis) мімічних м’язів і шкіри підборіддя.

Перед заглибленням в нижньощелепний канал а. alveolaris inferior відгалужує щелепнопід’язикову гілку (r. mylohyoideus) до однойменного м’яза та переднього черевця m. digastricus.

Мал. 13. Розгалуження зовнішньої, внутрішньої сонних та верхньощелепної артерій (на сагітальному розтині голови)

1 - зовнішня сонна артерія (a. carotis externa);

2 - верхньощелепна артерія (a. maxillaris);

3 - середня оболонна артерія (a. meningea media);

4 - підпідборідна артерія (a. submentalis);

5 - перегородка носа (septum nasi);

6 - лобова пазуха (sinusfrontalis);

7 - клино-піднебінна артерія (a. sphenopalatina);

8 - нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior);

9 - клиноподібна пазуха (sinus sphenoidalis);

10 - нижня носова раковина (concha nasalis inferior);

11 - висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens);

12 - мигдаликова гілка (ramus tonsillaris);

13 - лицева артерія (a. facialis);

14 - язикова артерія (a. lingualis);

15 - передня бічна носова гілка (ramus nasalis anterior lateralis);

16 - передня оболонна артерія (a. menigea anterior);

17 - задня решітчаста артерія (a. ethmoidalisposterior);

18 - внутрішня сонна артерія (а. carotis interna);

19 - передня перегородкова гілка (ramus septatis anterior) від a. ethmoidalis anterior;

20 - задня перегородкова гілка (ramus septatis posterior) від a. sphenopalatina;

21 - велика піднебінна артерія (a. palatina major);

22 - глибока артерія язика (a. profunda linguae);

23 - підязикова артерія (a. sublingualis)

— Середня оболонна артерія (а. meningea media) проникає крізь остистий отвір до твердої оболони середньої черепної ямки, відгалужуючи до слизової барабанної порожнини верхню барабанну артерію (a. tympanica superior). Осіння проходить в барабанну порожнину крізь hiatus canalis nervi petrosi minoris. Крізь овальний отвір до твердої оболони середньої черепної ямки та трійчастого вузла проникає ще одна додаткова гілка а. meningea media — r. accessorius.

✵ Гілки крилополібного віллілу (в підскроневій ямці)

— Жувальна артерія (a. masseterica)

— Глибокі скроневі артерії (аа. temporales profundae) до m. temporalis;

— Крилоподібні гілки (rr. pterygoidei) по крилоподібних м’язів;

— Щічна артерія (a. buccalis).

Ці артерії кровопостачають всі жувальні та щічний м’язи.

— Задня верхня коміркова артерія (a. alveolaris superior posterior) проникає крізь однойменні отвори tuber maxillae до слизової гайморової пазухи, а звідти і до великих кутніх зубів та ясен верхньої щелепи (rr. dentales et peridentales).

✵ Гілки крило-піднебінного відділу (мал. 13) (в крило-піднебінній ямці)

— Підочноямкова артерія (a. infraorbitalis) крізь нижню очноямкову щілину, підочноямкові канал та отвір прямує до мімічних м’язів та шкіри, анастомозуючи з гілками a. facialis та a. temporalis superficialis. В підочноямкових борозні та каналі a. infraorbitalis відгалужує гілки:

— нижніх прямого та косого м'язів ока.

— низхідну піднебінну артерію (a. palatina descendens), яка. в свою чергу, віддає артерію крилоподібного каналу (а. canalis pterygoidei). а потім і велику та малі піднебінні артерії (аа. palatini major et minores), пройшовших крізь однойменні канали.

— Клино-піднебінна артерія (a. sphenopalatina) [мал. 13 (7)] проникає крізь однойменний отвір до слизової порожнини носа, розгалужуючись там на задні бічні носові та задні перегородкові артерії (аа. nasales posteriores laterales et septales). Тут є численні міжсистемні анастомози з гілками aa. ethmoidalis anterior et posterior та внутрішньосистемні — з великою піднебінною і артерією верхньої губи.

Задні гілки

7. Потилична артерія (a. occipitalis) [мал. 12(5)] відгалужується на одному рівні з лицевою артерією, прямує назад, залягаючи в однойменній борозні скроневої кістки. Артерія розгалужується на гілки:

— соскоподібну (r. mastoideus) з оболонною гілкою (r. meningeus);

— вушну (r. auricularis);

— груднинно-ключично-соскоподібні (rr. stemocleidomastoidei);

— потиличні (rr. occipitales);

— низхідну (r. descendens) до м'язів задньої ділянки шиї.

Мал. 14. Верхньощелепна артерія (a. maxillaris)

А — схема розгалуження верхньощелепної артерії:

1 - зовнішня сонна артерія (a. carotis externa); 2 - верхньощелепна артерія (a. maxillaris); 2а - глибока вушна артерія (a. auricularis profunda); 2б - передня барабанна артерія a. tympanica anterior); 3 - середня оболонна артерія (a. meningea media); 4 - задня глибока скронева артерія (a. temporalis profunda posterior); 5 - передня глибока скронева артерія a temporalis profunda anterior); 6 - низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens); 7 - клино-піднебінна артерія (a. sphenopalatina); 8 - нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior); 9 - жувальна і крилоподібні артерії (aa. masseterica et pterygoidei); 10 - щічна артерія a. buccalis); 11 - задня верхня коміркова артерія (a. alveolaris superior posterior); 12 - підочно-ямкова артерія (a. infraorbitalis); 13 - підборідна артерія (а. mentalis); 14 - вушно-скроневий нерв (n. auriculotemporalis), що охоплює a. menigea media; 15 - задня вушна артерія a. auricularis posterior);

Б — варіанти топографії стовбура a. maxillaris:

Б1 - зовні від m. prerygoideus lateralis; — між його головками; Б3- між гілками n. mandibularis

Анатомія судин та нервів голови і шиї

Потилична артерія анастомозує з гілками хребтової та глибокої шийної артерій (система a. subclavia) мал. 19 а.

8. Задня вушна артерія (a. auricularis posterior) (мал. 12 в) відгалужується вище потиличної і віддає гілки:

— вушну (r. auricularis);

— потиличну (r. occipitalis);

— шило-соскоподібну (a. stylomastoidea).

A. stylomastoidea проникає крізь однойменний отвір в канал лицевого нерва, де відгалужує задню барабанну артерію (a. tympanica posterior). Остання прямує до слизової барабанної порожнини крізь канадець барабанної струни і кровопостачає також стремінцевий м’яз (r. stapedius) та соскоподібні комірки (rr. mastoidei).

9. Груднинно-ключично-соскоподібна артерія (гілка) a. sternoeleidomastoidea. Поряд із зовнішньою сонною артерією, часто відгалужується і від потиличної артерії. Кровопостачає однойменний м'яз, заглиблюючись в нього ні межі середньої і верхньої третин.