Анатомія судин та нервів голови і шиї (ангіоневрологія) - Чорнокуяьський С.Т. 2009

Нерви голови та шиї
Лицевий нерв

Лицевий нерв [VII], nervus facialis, (мал. 27, 28, 38, 39)

Вивчається разом з проміжним нервом (n. intermedius) і під одним номером.

Ядра нервів знаходяться у дорсальній частині моста:

✵ ядро лицевого нерва (nuc. n. facialis) соматомоторне, має верхню та нижню частини, які обумовлюють особливості rr.corticonuclearis:

✵ верхнє слиновидільне ядро (nuc. salivatorius superior), та

✵ сльозове ядро (nuc. lacrimalis) — парасимпатичні;

✵ ядро одинокого шляху (одиноке) nuc. tractus solitarii — чутливе і спільне з IX та X парами черепних нервів.

Останні три ядра належать проміжному нерву.

Корінець нерва знаходиться у мосто-мозочковому куті, при цьому корінець n. intermedius окремий і міститься між власне лицевим та присінково-завитковим нервами, звідки і назва — проміжний.

У складі корінців VII пари черепних нервів знаходяться:

✵ аксони соматомоторних нейронів;

✵ аксони псевдоуніполярних нейронів вузла колінця (ganglion geniculi), які прямують до ядра одинокого шляху;

✵ аксони парасимпатичних ядер, як передгангліонарні волокна;

Склад проміжного нерва представлений передгангліонарними пара-симпатичними волокнами та дендритами псевдоуніполярних нейронів ganglion geniculi, а власне лицевого — аксонами соматомоторних нейронів. У цілому, VII пара черепних нервів проходить крізь внутрішній слуховий отвір та хід, а далі заглиблюється у канал лицевого нерва, повторюючи його хід.

У колінці канала міститься вузол колінця (ganglion geniculi) після якого проміжний нерв відгалужує:

1) великий кам'янистий нерв (n. petrosus major), а ближче до foramen stylomastoideum —

2) барабанну струну (chorda tympani).

У межах низхідної частини канала відгалужується також перша гілочка власне лицевого нерва — стремінцевий нерв.

3) стремінцевий нерв (n. stapedius), який іннервує однойменний м'яз. Отже з канала крізь foramen stylomastoideum виходить тільки власне лицевий нерв, який іннервуватиме м'язи-деривати 11-ї зябрової дуги.

Мал. 38. Лицевий та проміжний нерви (схематично):

1 - середній мозок (mesencephalon);

2 - міст (pons);

3 - довгастий мозок (medulla oblongata);

4 - мозочок (cerebellum);

5 - корінець проміжного нерва (radix n. intermedii);

6 - корінець лицевого нерва (radix n. facialis);

7 - нутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus);

8 - внутрішній слуховий хід (meatus acusticus internus);

9 - канал лицевого нерва (canalis n. facialis);

10 - колінце канала лицевого нерва (geniculum canalis n. facialis);

11 - розтвір канала великого кам'янистого нерва (hiatus canalis n. petrosi majoris);

12 - стремінцевий нерв (n. stapedius);

13 - барабанна струна (chorda tympani);

14 - шило-соскоподібний отвір (foramen stylomastoideum);

15 - сльозова залоза (glandula lacrimalis);

16 - сльозовий нерв (n. lacrimalis);

17 - верхньощелепний нерв (n. maxillaris);

18 - крилопіднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum);

19 - крилоподібний канал (canalis pterygoideus);

20 - носові залози (glandulae nasales);

21 - грибоподібні сосонки язика (papillae fungiformes);

22 - під'язикова залоза (glandula sublingualis);

23 - піднижньощелепна залоза (glandula submandibularis);

24 - піднижньощелепний вузол (ganglion submandibulare);

25 - ядро лицевого нерва (nue. n. facialis);

26 - верхнє слиновидільне ядро (nuc. salivatorius superior) та сльозове я. (n. lacrimalis);

27 - ядро одинокого шляху (nuc. tractus solitarii);

28 - привушне сплетення (plexusparotideus);

29 - передгангліонарні парасимпатичні волокна у складі великого кам'янистого нерва;

30 - післягангліонарні парасимпатичні волокна у складі сльозового нерва;

31 - язиковий нерв (n. lingualis);

32 - псевдоуніполярні нейрони вузла колінця лицевого нерва;

33 - післягангліонарні парасимпатичні волокна до слинних залоз

Мал. 39. Розгалуження лицевого нерва (схематично):

1 - скроневі гілки (rr. temporales);

2 - виличні гілки (rr. zygomatici);

3 - щічні гілки (rr. buccales);

4 - крайова нижньощелепна гілка (r. marginalis mandibularis);

5 - шийна гілка (r. cervicalis) s. r. colli;

6 - двочеревцева гілка (r. digastricus);

7 - задній вушний нерв (n. auricularis posterior);

8 - барабанна струна (chorda tympani);

9 - вузол колінця (ganglion geniculi) і великий кам'янистий нерв (n. petrosus major)

1. Великий кам'янистий нерв (n. petrosus major) містить у своєму складі тільки передгангліонарні парасимпатичні волокна — аксони нейронів верхнього слиновидільного і сльозового ядер — секреторні.

Нерв виходить з канала крізь отвір — hiatus canalis nervi petrosi majoris, прямує в однойменній борозні передньої поверхні пірамідки скроневої кістки і залишає порожнину черепа, пронизуючи хрящ рваного отвору. Після цього великий кам'янистий нерв проходить разом з глибоким кам'янистим нервом у крилоподібному каналі (як нерв цього каналу) n. canalis pterygoidei і досягає крилопіднебінного вузла (див. стор. 76).

2. Барабанна струна (chorda tympani), складається зі смакових волокон (дендрити псевдоуніполярних нейронів ganglion geniculi) та передгангліонарних парасимпатичних волокон. Нерв відгалужується в однойменний каналець скроневої кістки і у барабанній порожнині лежить між молоточком та коваделком на барабанній перетинці. Після виходу із барабанної порожнини крізь кам'янисто-барабанну щілину, барабанна струна приєднується до язикового нерва. Волокна смакової чутливості chorda tympani досягають смакових сосочків слизової оболонки передніх 2/3 язика, а передгангліонарні парасимпатичні — піднижньощелепного та під'язикового вузлів (див. стор. 81)

Соматомоторні гілки лицевого нерва:

3. Стремінцевий нерв (n. stapedius).

4. Задній вушний нерв (n. auricularis posterior) до потиличного черевця надчерепного м'яза та заднього і верхнього вушних м'язів.

5. Двочеревцева гілка (r. digastricus) до заднього черевця двочеревцевого м'яза.

6. Шило-під'язикова гілка (r. stylohyoideus) до шило-під'язикового м'яза.

Після відгалуження зазначених гілок лицевий нерв прямує вперед і формує у товщі привушної залози внутрішньопривушне сплетення (plexus intraparotideus). Гілки цього сплетення дивергують у вигляді променів, утворюючи "велику гусячу лапку" (pes anserinus major). Таку топографію гілок лицевого нерва потрібно обов'язково враховувати при оперативних втручаннях. Всі ці гілки іннервують виключно мімічні м'язи (мал. 39, 39 а).

7. Скроневі гілки (rr. temporales) до лобового черевця надчерепного м'яза, переднього і верхнього вушних м'язів та м'язів, що оточують очну щілину.

8. Виличні гілки (rr. zygomatici) до великого виличного м'яза та колового м'яза ока.

9. Щічні гілки (rr. buccales) до щічного м'яза та мімічних м'язів вище ротової щілини.

10. Крайова нижньощелепна гілка (ramus marginalis mandibularis) до мімічних м'язів нижче ротової щілини.

11. Гілка шиї (r. colli) іннервує підшкірний м’яз, приєднується до поперечного нерва шиї (з шийного спленення) і утворює поверхневу шийну петлю (ansa cervicalis superficialis).

Таким чином, VII пара черепних нервів іннервує:

✵ м'язи-деривати II-ї зябрової дуги;

✵ секреторно — всі залози голови (крім привушної) через крило-піднебінний, піднижньошелепний та під'язиковий парасимпатичні вузли;

✵ забезпечує смакову чутливість слизової передніх 2/3 язика.

Лицевий нерв має численні зв’язки з V та IX парами черепних нервів та шийними спинномозковими нервами.

Мал. 39 а. Топографія гілок лицевого нерва