Медична генетика - В. М. Запорожан 2005

Класифікація, загальна характеристика і симптоматика спадкових хвороб. Загальні клінічні діагностики
Загальні принципи клінічної діагностики спадкових хвороб
Опис фенотипу хворого зі спадковою патологією. Основні мікроаномалії і вади розвитку

Огляд хворого зі спадковою патологією проводять «від маківки до п’ят», оскільки ознаками спадкової патології можуть бути зміни будь-яких морфологічних структур людського тіла.

Клінічне обстеження хворого починають з вимірювання зросту і маси тіла. Одержані дані порівнюють з нормальними віковими показниками в популяції. Антропометричні показники в осіб із спадковою хворобою, як правило, виходять за межі нормальних варіацій.

Маса тіла і зріст

Спадкові захворювання часто проявляються ще в ембріональному періоді розвитку, що призводить до затримки внутрішньоутробного розвитку, гіпотрофії або гіпоплазії новонародженого. Це, наприклад, спостерігається при хромосомних хворобах. У постнатальному розвитку симптоми гіпотрофії є частими ознаками спадкових порушень обміну речовин, вроджених вад травного тракту та ін.

Малий зріст дітей при народженні і в постнатальному періоді може бути симптомом спадкової карликовості. Пропорції тіла при цьому можуть бути змінені або залишатися нормальними. Рідше спостерігається збільшення маси і зросту при народженні — макросомія. Наприклад, це є провідною ознакою синдрому Беквіта — Відеманна.

При спадкових хворобах може спостерігатися ожиріння (синдроми Прадера — Віллі, Барде — Бідля та ін.).

Симетричність тіла

Необхідно звернути увагу на симетричність тіла (рис. 3.1), оскільки специфічною ознакою деяких спадкових хвороб є часткова асиметрія (геміфаціальна гіпертрофія, синдром Кліппеля — Вебера та ін.) або повна асиметрія правої та лівої частин тіла (синдром Рассела — Сільвера).

ГОЛОВА, обличчя, шия

1. Зміна розмірів голови більш ніж на 10 % від вікової норми: мікроцефалія (рис. 3.2) або макроцефалія. У новонароджених клінічно значуще відхилення від норми на 5 см.

Гідроцефалія (водянка головного мозку) відрізняється фенотипічно від макроцефалії невідповідністю розмірів лицьового і мозкового черепа — обличчя відносно маленьке, чоло нависає, мозковий Череп збільшений, розширені підшкірні вени, можливе розходження швів черепа, вибухання тім’ячок.

Рис. 3.2. Мікроцефалія

2. Форма черепа може бути звичайна або аномальна — асиметрична. Передчасне зрощення швів черепа (краніосиностоз) обмежує ріст черепа в тому або іншому напрямку і веде до його деформації. Може спостерігатися брахіцефалія (відносне збільшення поперечного діаметра, обличчя сплощене); доліхоцефалія (збільшення поздовжнього діаметра черепа) (див. рис. 5.8); скафоцефалія (вузький подовжений череп з виступаючими лобом і потилицею); тригоноцефалія (череп розширений у ділянці потилиці та звужений у лобовій частині за рахунок нерозвиненості лобових горбів); акроцефалія, або оксицефалія (високий «вежоподібний» череп — «цукрова голова») (див. рис. 6.4).

3. Низький ріст Волосся на лобі й потилиці.

4. Обличчя: пташине обличчя (Синдром Марфана) (див. рис. 6.6), лялькове обличчя (глікогенози), грубе обличчя зі збільшеними надбрівними дугами, товстими губами (мукополісахаридоз) (див. рис. 6.16); трикутне обличчя (синдром Рассела — Сільвера) та ін.

5. Лоб: низький, дуже високий, виступаючі лобові бугри.

6. Вади розвитку і мікроаномалії очей

Розріз очей може бути горизонтальним (норма для європейських популяцій); монголоїдним (зовнішній кут ока вищий за внутрішній) (див. рис. 5.5); антимонголоїдним (зовнішній кут ока нижчий за внутрішній) (див. рис. 5.12, 5.15).

Гіпотелоризм — близько розташовані очі (див. рис. 5.9); гіпертелоризм — збільшена відстань між внутрішніми кутами очей (у нормі відстань між внутрішніми кутами очей в середньому дорівнює довжині очної щілини) (див. рис. 5.12, 9.14).

Анофтальм — відсутність одного або обох очей (див. рис. 9.3); криптофтальм — відсутність очної щілини, повік, недорозвинення очного яблука; буфтальм — збільшене «бичаче» око; мікрофтальм — маленький розмір ока (див. рис. 5.8); енофтальм — зсув очного яблука назад (глибоке розташування в очній ямці); екзофтальм — випинання очей вперед.

Синофриз — зрощені на переніссі брови; ди- і тристихіаз — подвійний і потрійний ряд вій; колобома повіки — щілиноподібний дефект краю повіки; епікант — шкірна складка біля внутрішнього кута ока, яка прикриває слізне м’ясце (див. рис. 5.5, 5,6); мікроблефарон — зменшення вертикального розміру повік, що призводить до порушення їх заплющування; блефарофімоз — укорочення повік і звуження очної щілини; птоз — опущення верхньої повіки (див. рис. 9.2).

Блакитний колір склер унаслідок їх стоншення спостерігається при порушенні обміну сполучної Тканини (синдром Марфана, недосконалий остеогенез та ін.).

Мікрокор і макрокор — зменшення або збільшення розмірів рогівки; лейкома рогівки — помутніння рогівки («більмо»); колобома райдужної оболонки — щілиноподібний дефект райдужки (рис. 3.3); аніридія — майже повна відсутність райдужної оболонки (успадковується як домінантна ознака); гетерохромія — нерівномірний розподіл пігменту в межах одного ока або різне забарвлення очей; афакія — відсутність кришталика; катаракта — помутніння кришталика.

Рис. 3.3. Колобома райдужки

При спадкових захворюваннях зустрічається глаукома, страбізм (косоокість), короткозорість, сліпота.

При підозрі на спадкову патологію обов’язково необхідна консультація окуліста, оскільки вади і мікроаномалії очей входять у симптомокомплекс близько 280 спадкових хвороб.

7. Аномалії перенісся і носа

Перенісся: запале, широке, плоске, виступає вперед з паралельними краями («шолом грецького воїна»).

Ніс: сідлоподібний (див. рис. 6.4), пташиний (див. рис. 5.20), грушоподібний, короткий ніс із вивернутими вперед ніздрями (див. рис. 9.2), гіпоплазія однієї половини носа, гіпоплазія крил носа, викривлення носової перегородки, колобоми крил носа та ін.

8. Аномалії будови і вади носогубної ділянки і щелеп

Верхня щелепа може бути недорозвиненою (мікрогнатія) або виступати вперед (прогнатія). Недорозвиненість нижньої щелепи — мікрогенія (див. рис. 9,2, 9.9), а її надмірний розвиток з масивним підборіддям — прогенія (нижня прогнатія) (див. рис. 5.20). Зустрічається щілина обличчя (рис. 3.4).

Укорочення або подовження фільтра (див. рис. 9.2) (фільтр — відстань від нижньої носової точки до червоного бережка верхньої Губи).

9. Рот

Макростомія (див. рис. 5.20) і мікростомія — збільшення або зменшення розмірів рота; дуже товсті губи або тонкі губи.

Хейлосхіз — щілина верхньої губи («заяча губа») — повна або часткова, одностороння або двостороння, серединна (див. рис. 3.4).

Зміна кількості зубів (адонтія — відсутність зубів, олігодонтія — менша кількість зубів), надкомплектні Зуби, зміна форми (конічні зуби) (див. рис. 6.23). Макро- і мікродонтія — збільшення або зменшення розміру зубів, зрощені зуби, діастема — щілина між центральними різцями. Зміна кольору зубів — амелогенез. Множинний карієс.

Високе («готичне») піднебіння. Палатосхіз («вовча паща») — щілина піднебіння — повна, неповна, одно- і двостороння, наскрізна або підслизова.

Рис. 3.4. Щілина губи і піднебіння:

а — однобічна щілина губи; б — двобічна щілина губи; в — щілина губи і піднебіння; г — ізольована щілина піднебіння; д — коса щілина обличчя; е — серединна щілина губи

Макроглосія — збільшення язика (див. рис. 5.5, 6.16, 6.18), мікроглосія — зменшення язика.

11. Вушні раковини

Процес формування вушної раковини в ембріональному розвитку дуже чутливий до зміни генотипу або дії тератогенних факторів. При спадковій і вродженій патології часто спостерігається збільшення вушних раковин (макротія) (див. рис. 9.2) або їх зменшення (мікротія), вище або нижче (див. рис. 5.8) розташовані вушні раковини, деформація вушних раковин. У нормі нижня стінка зовнішнього слухового проходу у дорослого знаходиться на рівні лінії, що з’єднує вільний край основи крила носа з основою соскоподібного відростка скроневої кістки.

Часто зустрічаються: приросла мочка вуха, м’ясиста мочка вуха, відстовбурчені вушні раковини (див. рис. 9.3), преаурикулярні фістули (отвори ходів, що сліпо закінчуються), преаурикулярні Папіломи (рис. 3.5), атрезія або стеноз зовнішнього слухового проходу, гіпо- і гіперплазія окремих структур вушної раковини.

Можуть спостерігатися туговухість або глухота.

12. Шия: укорочена; крилоподібна складка шкіри — шийний птеригіум (див. рис. 5.15); серединні та бічні кісти; м’язова Кривошия — укорочення груднино-ключично-соскоподібного м’яза, внаслідок чого голова дитини нахилена в уражений бік.

Тулуб

1. Деформації грудної клітки і хребта. Бічне викривлення хребта з його поворотом — Сколіоз, викривлення хребта опуклістю назад — кіфоз (зазвичай у грудному відділі); кіфосколіоз; викривлення хребта опуклістю вперед — лордоз (зазвичай у поперековому відділі). Плоска спина — відсутність фізіологічних вигинів. Сакральний синус — западання шкіри в попереково-крижовій ділянці по середній лінії.

«Груди шевця» — лейкоподібне заглиблення груднини і ребрових зчленувань, Плоска Грудна клітка, кільоподібна грудна клітка — виступаюча вперед Груднина і Ребра («курячі груди»).

2. Зміна сосків і молочних залоз: відсутність сосків — ателія, додаткові соски — політелія, широко розставлені соски — гіпертелоризм сосків (див. рис. 5.15). Надмірний розвиток молочних залоз у чоловіків — гінекомастія.

3. Грижі білої лінії живота, пупкові, пупкового канатика (омфалоцеле), пахові, пахвинно-мошонкові.

Рис. 3.5. Аномалії вушної раковини:

а — мікротія з преаурикулярною ямкою; б — преаурикулярні ямка і фістула; в — преаурикулярні папіломи

4. Порушення будови статевих органів. У чоловіків: епіспадія — верхня щілина уретри із зсувом її отвору вгору; гіпоспадія — нижня щілина уретри із зсувом її отвору вниз аж до промежини (див. рис. 9.7). Макрофалос і мікрофалос — збільшення або зменшення статевого члена. Крипторхізм — відсутність одного або двох яєчок в мошонці. У жінок: гіпертрофія клітора (див. рис. 6.19), гіпоплазія або гіперплазія статевих губ, атрезія піхви та ін.

Кінцівки

Амелія — відсутність кінцівки (див. рис. 9.21). Фокомелія — повна або часткова відсутність проксимальних відділів кінцівок (тюленеподібні кінцівки). Брахімелія — укорочення кінцівки. Арахнодактилія — довгі павукоподібні пальці (див. рис. 6.7). Брахідактилія — укорочення пальців. Ізодактилія — всі пальці однієї довжини (див. рис. 6.2). Камптодактилія — згинальна контрактура пальців у проксимальному міжфаланговому суглобі. Клинодактилія — латеральне викривлення пальців. Олігодактилія — зменшення кількості пальців. Полідактилія — збільшення кількості пальців (рис. 3.6). Синдактилія — зрощення пальців (шкірна, кісткова, часткова або повна) (див. рис. 6.4). Симфалангія — зрощення фаланг пальців. Ектродактилія — аплазія серединних компонентів кисті або стопи з утворенням кисті або стопи у формі клішні рака (див. рис. 6.8). Сандалеподібна щілина — збільшення відстані між першим і другим пальцями стопи (див. рис. 9.2). Плоскостопість — сплощення склепіння стопи. «Порожниста стопа» — дуже високе склепіння стопи. Стопа-гойдалка — Плоска стопа з виступаючою назад п’ятою (див. рис. 11.2). Природжена клишоногість (варусна стопа) — стійка привідно - згинальна контрактура стопи.

Рис. 3.6. Полідактилія

Шкіра і її похідні (волосся, Нігті, залози)

Гіперкератоз — надмірне стовщення рогового шару. Іхтіоз — різко виражений гіперкератоз із утворенням лусочок і рогових нашарувань (рис. 3.7). Альбінізм — відсутність або виражене зменшення вмісту пігменту в шкірі, волоссі та райдужці. Пігментні плями й невуси (родимі плями) на шкірі. Депігментовані ділянки шкіри (лейкодерма). Ангідроз — відсутність потових залоз. Гіпогідроз — знижена функція потових залоз. Гіпергідроз — надмірна функція потових залоз. Підвищене оволосіння — гіпертрихоз; надмірне оволосіння у дівчаток за чоловічим типом — гірсутизм. Гіпотрихоз — знижене оволосіння (див. рис. 6.23). Алопеція — повна або часткова відсутність волосся на голові. Аноніхія — відсутність нігтів. Гіпоплазія нігтів — недорозвинення нігтьових пластинок.

Рис. 3.7. Іхтіоз (синдром арлекіна)