Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Шкіра та її придатки
Нігті

Ніготь (ungus) — придаток епідермісу. Він є зроговілою пластинкою, що лежить на нігтьовому ложі.

Нігтьове ложе складається з епітелію і сполучної Тканини. Епітелій нігтьового ложа — піднігтьова пластинка (hyponychium) — є ростковим шаром епідермісу. Розташована безпосередньо на ньому нігтьова пластинка — його зроговілий шар.

Нігтьова (зроговіла) пластинка утворена щільно прилеглими одна до одної зроговілими лусочками, в яких міститься твердий кератин. Нігтьова (зроговіла) пластинка складається з кореня, тіла і краю.

Нігтьове ложе з боків і біля основи обмежене шкірними складками — нігтьовими валиками (заднім і боковими).

Препарат 2. Шкіра волосистої частини голови людини (рис. 64).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат.

Потрібно знайти епідерміс, товщина якого значно менша, ніж на безволосистій шкірі. В епідермісі розрізняють тільки ростковий і тонкий роговий шари. Слабкіше виражений сосочковий шар дерми. Сітчастий шар дерми розвинутий значно сильніше, ніж на ділянках шкіри, які не мають Волосся. Він утворений щільною неоформленою сполучною тканиною і містить коріння волосся і шкірні залози. Коріння волосся розміщується під невеликим кутом до поверхні шкіри. В корені волоса добре виражені: стрижень, епітеліальна коренева Піхва та сполучнотканинна сумка волоса. У глибині шкіри корінь волоса закінчується розширенням — цибулиною волоса, до якої вдається сполучнотканинний волосяний сосочок. Біля кореня волоса розташовуються Сальні залози, короткі вивідні протоки яких відкриваються у кореневу піхву приблизно на рівні верхньої чверті. Це прості розгалужені альвеолярні залози з голокринним типом секреції. Кінцеві відділи сальних залоз не мають просвіту і заповнені світлими полігональними клітинами з невеликим ядром. Цитоплазма їх на звичайних препаратах має пористу будову. На різних рівнях трапляються вивідні протоки потових залоз у вигляді звивистих темних трубок. Кінцеві відділи потових залоз, які належать до типу простих трубчастих, утворюють у товщі дерми щільні клубочки і на препараті виявляються в кількох перерізах.

Рис. 64. Шкіра волосистої частини голови людини. Забарвлення гематоксилін- еозином. х 100:

1 — епідерміс; 2 — дерма; 3 — підшкірна клітковина; 4 — кінцевий відділ потової залози з вивідною протокою; 5 — корінь волоса; 6 — внутрішня коренева піхва: 7 — зовнішня коренева піхва; 8 — волосяна сумка; 9 — волосяний фолікул; 10 — сосочок волоса; 11 — сальна залоза; 12 — м’яз, що піднімає волос

У дермі волосистої частини є м’язи, які піднімають волосся, утворені пучками гладких міоцитів. Щільну частину дерми підстилає шар підшкірної клітковини, утвореної переплетенням пучків пухкої сполучної тканини та жировою тканиною.

На рисунку позначити: 1) епідерміс; 2) дерму; 3) підшкірну клітковину; 4) кінцевий відділ потової залози з вивідною протокою; 5) корінь волоса; 6) внутрішню кореневу піхву; 7) зовнішню кореневу піхву; 8) волосяну сумку; 9) волосяний фолікул; 10) сосочок волоса; 11) сальну залозу; 12) м’яз, що піднімає волос.

Препарат 3. Поперечний розріз нігтя (рис. 65).

Мале збільшення. Вивчити та зарисувати препарат.

На препараті видно, що зроговіла пластинка утворена щільно прилеглими одна до одної зроговілими лусочками, які містять твердий кератин. Нігтьова пластинка розміщена на нігтьовому ложі. Воно утворене ростковим шаром епідермісу, а нігтьова пластинка, що лежить безпосередньо на ньому, є його зроговілим шаром і сполучною тканиною дерми. Зроговілий шар епідермісу нігтьових валиків переходить до епітелію нігтьового ложа, а роговий шар насувається на ніготь згори, утворюючи так звану піднігтьову пластинку, або шкірку нігтьового валика. Між нігтьовим ложем і нігтьовими валиками є щілини (задня і бокові).

На рисунку позначити: 1) нігтьову пластинку нігтя; 2) наднігтьову шкірку нігтьового валика; 3) ростковий шар; 4) сполучну тканину нігтьового ложа з кровоносними судинами; 5) фалангу пальця; 6) сосочковий шар шкіри.

Рис. 65. Поперечний розріз нігтя. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 40:

1 — нігтьова пластинка нігтя; 2 — наднігтьова шкірка нігтьового валика; 3 — ростковий шар; 4 — сполучна тканина нігтьового ложа з кровоносними судинами; 5 — фаланга; 6 — сосочковий шар шкіри

Препарат 4. Розріз молочної залози в період лактації (рис. 66).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат.

При цьому збільшенні відзначається виразна частковість органа. Частки мають найрізноманітнішу форму і розміри. Вони розділені широкими міжчастковими сполучнотканинними прошарками, по яких ідуть Кровоносні судини і міжчасткові вивідні протоки. Залозисті частки утворені кінцевими відділами (альвеолами). Альвеоли поділені тонкими внутрішньочастковими прошарками сполучної тканини, що мають дрібні судини і капіляри, а також дрібні внутрішньочасткові вивідні протоки. В кінцевих відділах молочної залози виявляються міоепітеліальні або кошикові клітини. На препараті видно лише темні видовжені ядра, притиснуті до епітелію альвеол. Дрібні внутрішньочасткові протоки відрізняються малим калібром і вистелені кубічним епітелієм. Більші міжчасткові протоки і молочні ходи утворені двошаровим епітелієм.

На рисунку позначити: 1) частки залози; 2) секреторний кінцевий відділ; 3) міжчасткову молочну протоку; 4) прошарки сполучної тканини з кровоносними судинами.

Рис. 66. Розріз молочної залози в період лактації. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 140:

1 — частки залози; 2 — секреторний кінцевий відділ; 3 — міжчасткова молочна протока; 4 — прошарки сполучної тканини з кровоносними судинами

Електронна мікрофотограма 39. Клітини базального шару епітелію шкіри людини. х 12 500:

1 — ядра епітеліальних клітин; 2 — Мітохондрії; 3 — базальна мембрана; 4 — колагенові волокна

Електронна мікрофотограма 40. Десмосоми в остистому шарі шкіри людини. х 87 500:

1 — десмосоми; 2 — тонофібрили; 3 — міжклітинні простори

Електронна мікрофотограма 41. Фрагмент епітеліальної клітини з зернами пігменту зі шкіри людини. х 37 500:

1 — Ядро епітеліальної клітини; 2 — пучки тонофібрил, що складаються з тонофіламентів; 3 — Рибосоми

Контрольні питання

1. Джерела розвитку епідермоцитів (кератиноцитів), меланоцитів і клітин Лангерганса. Особливості структури і функції.

2. Розвиток дерми.

3. Особливості будови сосочкового і сітчастого шару дерми.

4. Будова епідермісу.

5. Залози шкіри: локалізація та будова.

6. Особливості будови молочної залози.

7. Розвиток і будова волоса.

8. Ніготь. Особливості його будови.

Ситуаційні задачі

1. В умовах експерименту під час ембріонального періоду зародка зруйнована ділянка дорзальної мезодерми — дерматом. Як це позначиться на розвитку шкіри?

2. На розгинальних поверхнях тіла (спина, плечі) сітчастий шар дерми розвинутий значно сильніше, ніж на згинальних (живіт). З якою функцією шкіри це пов’язано?

3. Ушкоджена шкіра. За рахунок яких клітинних шарів відновлюється її епідерміс?

4. На електронограмі видно клітину епідермісу шкіри, в якій відсутні мітохондрії, ендоплазматичний ретикулум. До якого шару епідермісу належать ці клітини?

5. На рисунку зображено відбитки пальців руки двох людей. Чим зумовлений індивідуальний характер відбитків пальців?

6. Внаслідок хвороби знизилася функція сальних залоз. Яких змін зазнають епідерміс і волосся?

7. У годувальниці знизилося виділення молока. Секреторний процес у лактоцитах при цьому не порушений. Зі зниженням кількості якого гормону це пов’язано?

Приблизні екзаменаційні питання

1. Шкіра, її структурні компоненти і функціональне значення. Вікові особливості.

2. Придатки шкіри (волосся, залози, нігті). Джерела розвитку. Будова і функція.

3. Молочна залоза. Особливості структури лактуючої і нелактуючої залози. Регулювання лактації.