Спеціальна гістологія та ембріологія: Практикум - В. К. Напханюк 2001

Сечовивідна система
Сечовивідні шляхи

Збірні трубочки, чашечки, миски, сечоводи, сечовий міхур і сечовипускний канал належать до сечовивідних шляхів.

Будова стінок ниркових чашок і ниркових мисок, сечоводів і сечового міхура подібна. У них розрізняють слизову оболонку, що складається з перехідного епітелію та власної пластинки; підслизову основу; м’язову оболонку; зовнішню оболонку, або адвентицію.

М’язова оболонка чашечок складається з одного циркулярного шару гладких м’язових клітин, а мисок — з внутрішнього (поздовжнього) і зовнішнього (циркулярного). У м’язовій оболонці сечоводів може бути або два шари (внутрішній — поздовжній, зовнішній — циркулярний), або три (внутрішній і зовнішній — поздовжні, середній — циркулярний).

М’язова оболонка сечового міхура складається з трьох шарів: внутрішнього і зовнішнього — поздовжніх і середнього — циркулярного.

Препарат 2. Сечовід (рис. 68).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат. Добре видно перехідний епітелій слизової оболонки, під яким розташовується власна пластинка слизової оболонки. М’язова пластинка слизової оболонки відсутня, тому її власна пластинка без різкої межі переходить до підслизової основи. Слизова оболонка зібрана у поздовжні складки. У м’язовій оболонці розміщуються пучками гладкі м’язові клітини, утворюючи три шари: внутрішній — поздовжній, середній — циркулярний і зовнішній — поздовжній. У верхній частині сечоводу зовнішнього і поздовжнього шару може не бути. За м’язовою оболонкою слідує зовнішня, або адвентиційна, оболонка, яка складається зі сполучної тканини.

На рисунку позначити: 1) перехідний епітелій слизової оболонки; 2) власну пластинку слизової оболонки; 3) підслизову основу; 4) м’язову оболонку: а) внутрішній поздовжній шар; б) зовнішній циркулярний шар; 5) адвентиційну оболонку.

Рис. 68. Сечовід. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 56:

1 — перехідний епітелій слизової оболонки сечоводу; 2 — власна пластинка слизової оболонки; 3 — підслизова основа; 4 — м’язова оболонка (а — внутрішній поздовжній шар; б — зовнішній циркулярний шар); 5 — адвентиційна оболонка

Препарат 3. Сечовий міхур (рис. 69).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат. Загальний план будови стінки сечового міхура такий же, як і в сечоводі, але в сечовому міхурі він має більшу товщину й ще менш виразну розмежованість. Слизова оболонка вистелена перехідним епітелієм. У скороченому сечовому міхурі слизова оболонка утворює глибокі складки, добре виразні на препараті.

Під епітелієм знаходиться товста власна пластинка слизової оболонки, яка без виразної межі переходить до міжм’язової сполучної тканини м’язової оболонки. Остання теж утворює три шари. Між пучками гладких м’язів є дуже широкі сполучнотканинні прошарки, які утворюють загальний сполучнотканинний остов органа. У цих прошарках виявляються численні розрізи кровоносних судин і нервів, а також трапляються невеликі скупчення жирових клітин. Зовнішня оболонка сечового міхура залежно від місця може бути представлена або адвентицією, або (як на рис. 69) серозною оболонкою.

Рис. 69. Сечовий міхур. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 80:

1 — перехідний епітелій слизової оболонки сечового міхура; 2 — власна пластинка слизової оболонки; 3 — підслизова основа; 4 — м’язова оболонка (а — внутрішній поздовжній шар; б — середній циркулярний шар; в — зовнішній поздовжній шар); 5 — нервовий ганглій; 6 — серозна оболонка

На препараті видно досить товстий сполучнотканинний шар серозної оболонки, покритий мезотелієм. У сполучній тканині серозної оболонки видно розрізи судин зовнішнього сплетення.

На рисунку позначити: 1) перехідний епітелій слизової оболонки сечового міхура; 2) власну пластинку слизової оболонки; 3) підслизову основу; 4) м’язову оболонку; 5) внутрішній поздовжній шар; 6) середній циркулярний шар; 7) зовнішній поздовжній шар; 8) нервовий ганглій; 9) серозну оболонку.

Контрольні питання

1. Джерела й етапи розвитку нирок і сечовивідних шляхів.

2. Будова ниркового тільця.

3. Особливості ультраструктури капілярів клубочка і клітин внутрішньої стінки капсули.

4. Гістофізіологія ниркового тільця.

5. Нефрон. Будова. Гістофізіологія.

6. Особливості мікро- і ультраструктури та функції різних канальців нефрону.

7. Ендокринна система нирки.

8. Особливості кровопостачання нирки.

9. Будова юкстагломерулярного апарату нирки.

10. Сечовід та його будова.

11. Будова сечового міхура.

12. Лімфатична система нирки.

13. Вікові особливості будови нирок.

Електронна мікрофотограма 42. Судинний клубочок нирки щура. х 3000:

1 — ендотелій; 2 — мезангіальна клітина; 3 — базальна мембрана; 4 — клітина вісцерального листка капсули (подоцит); 5 — еритроцит

Електронна мікрофотограма 43. Збірні трубочки нирки щура. х 5000:

1 — ядро; 2 — мітохондрії; 3 — просвіт канальців; 4 — світла клітина; 5 — темна клітина; 6 — еритроцити

Електронна мікрофотограма 44. Кровоносний капіляр судинного клубочка. х 25 000:

1 — ендотелій; 2 — базальна мембрана; 3 — педикули; 4 — еритроцит

Ситуаційні задачі

1. При розростанні сполучної тканини у нирках або при звуженні ниркової артерії зменшується приплив крові і знижується кров’яний тиск у приносних артеріолах. Як зміняться функції юкстагломерулярного комплексу?

2. На гістологічному препараті видно вузькі канальці діаметром близько 15 мкм. Стінка канальців вистелена плоским епітелієм. До якого відділу нефрону належать ці канальці?

3. У сечі хворого виявлено білок і формені елементи крові. Який процес порушений? В якому відділі нефрону?

4. Підвищена проникність базальної мембрани ниркового фільтра. Які порушення можуть виникнути внаслідок цього?

5. Представлені два препарати нирки людини: на першому препараті товщина кіркового шару становить 1/5 товщини мозкового, на другому — 1/2. Визначте вік людей, препарати нирок яких досліджувались?

6. У хворого в сечі виявлено велику кількість білка. Який етап процесу сечоутворення порушений?

7. У сечі хворого виявлено злужені еритроцити. Який відділ нефрону ушкоджений?

Приблизні екзаменаційні питання

1. Джерела й етапи розвитку нирок і сечовивідних шляхів.

2. Особливості будови фільтраційного бар’єру (ниркового фільтра).

3. Будова різних відділів сечовивідних шляхів.

4. Ендокринний апарат нирки.